Рішення

від 25.10.2022 по справі 906/1413/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1413/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Руденко, Н.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Михальчук К.О., виписка з ЄДР;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ВУД Груп" (м.Овруч Житомирської області)

про стягнення 28532,00грн.

Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до суду з позовом про стягнення з ТОВ "МК ВУД Груп" суми завданих збитків у розмірі 28532,00грн, внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних організованих джерел за відсутності відповідного дозволу.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.02.2022.

Розгляд справи у підготовчому провадженні неодноразово відкладався.

У відзиві на позовну заяву відповідач вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з підстав невірно проведеного розрахунку годин роботи джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с.110).

У відповіді на відзив позивач не погоджується з твердженнями, викладеними відповідачем у відзиві, вважає їх необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, тому на підставі викладених обставин просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.113-116).

Ухвалою суду від 25.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1413/21 до судового розгляду по суті на 25.10.2022.

Представник позивача у судовому засіданні 25.10.2022 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач уповноваженого представника у засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце його проведення повідомлялися завчасно і належним чином (а.с.124). Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про судове засідання. Неявка останнього є підставою для розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення №66 від 06.02.2020 (а.с.75) в період з 18.02.2020 по 24.02.2020 Державною екологічною інспекцією Поліського округу (позивач) проведено планову перевірку додержання Товариством з обмеженою відповідальністю "МК ВУД Груп" (відповідач) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено акт №132 від 24.02.2020 (а.с.78-89).

Вказаною перевіркою встановлено, що підприємство відповідача (розміщене за адресою: вул.М.Ващука, 3, м.Овруч, Житомирська область; спеціалізація - ліопильне та стругальне виробництво) в результаті здійснення виробництва по переробці деревини утворює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного на те дозволу, а також утворюються відходи виробництва та побутові відходи.

В акті вказано, що відповідачем укладено договір про надання послуг від 05.02.2020 щодо розробки документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У розділі акту "Опис виявлених порушень" зазначено, що під час перевірки, зокрема, виявлено порушення частин 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме: "Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюються бездозволу".

Постановою Державної екологічної інспекції Поліського округу №306-2.1 від 25.02.2020, складеною на підставі протоколу №005565 від 24.02.2020 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 78 КУпАП за фактом здійснення викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, директора відповідача О.Кузницького визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 78 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 272,00грн (а.с.93-94).

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки позивачем винесено припис №03/02.1 від 24.02.2020, пунктом 5 якого суб`єкта господарювання зобов`язано викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснювати за наявності відповідного дозволу на викиди (а.с.90-91).

З метою перевірки виконання припису №03/02.1 від 24.02.2020, позивачем у період з 29.04.2020 по 04.05.2020 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за результатами якої складено акт №228 від 04.05.2020 (а.с.10-21).

За результатами проведення позапланової перевірки інспекцією встановлено невиконання суб`єктом господарювання припису №03/02.1 від 24.02.2020.

Відповідач листом 31.05.2020 повідомив позивача про те, що товариством вимоги пунктів 3-6 припису №03/02.1 від 24.02.2020 будуть виконані згідно договору про надання послуг №ЛЕ-016 від 05.02.2020. Строки виконання робіт - 31.05.2020. Проте у зв`язку із скрутним фінансовим становищем та тим, що підприємство тимчасово не працює, дані пункти припису будуть виконані до кінця року (а.с.92).

02.07.2020 відповідачем отримано дозвіл за №18242101100-177 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної адміністрації.

02.10.2020 позивачемна адресу відповідача надісланий лист №2-08/4080 про надання довідки (інформації) про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період дати початку здійснення викидів по 01.07.2020 або масу наднормативно викинутих забруднюючих речовин в атмосферне повітрі. Попереджено, що в разі ненадання повної та достовірної інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту, інспекцією, відповідно до пункту 3.11 Методики № 277 буде проведено розрахунок завданої шкоди з фактичним часом роботи джерел викидів прийнятим як 24 години на добу (а.с.27).

Даний лист був отриманий відповідачем 08.10.2020, про що свідчить повідомлення про вручення №1001425979957 (а.с.27 на звороті). Однак запитана Держекоінспекцією інформація у 15-денний строк ним надана не була.

19.01.2021 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №12-08/245 про відшкодування шкоди у розмірі 28532,00грн заподіяної державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, до якої додано розрахунок розміру збитків (а.с.22-23).

У відповіді на претензію від 18.02.2021 відповідач просив провести перерахунок розміру відшкодування збитків, згідно фактичних даних роботи підприємства, посилаючись на те, що в період з 29.04.2020 по 02.07.2020 у зв`язку з карантинними обмеженнями, які запроваджені з березня 2020 року, підприємство не працювало на повну потужність. Крім того, на підприємство не надходив офіційний запит від Державної екологічної інспекції Поліського округу про надання офіційної інформації фактичного часу роботи джерел викиду (а.с.28).

До відповіді на претензію відповідач додав розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, згідно якого розмір збитків за період, визначений екологічною інспекцією, із врахуванням фактичного часу роботи джерел викидів забруднюючих речовин становить 5136,10грн (а.с.29-31).

Посилаючись на те, що ТОВ "МК ВУД ГРУП" шкоду у розмірі 28532,00грн в добровільному порядку не сплатило, позивач звернувся із даним позовом до суду про стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Положеннями ст.1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Згідно з п.1.15.5 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за №61/597, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, у тому числі забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин.

Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

У відповідності до приписів ст.34 Закону України "Про охорону атмосферне повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.4 ст.68 цього ж Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст.69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

При цьому, у деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Матеріали справи підтверджують, що відповідачем не було виконано обов`язку до своєчасного отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а тому Держекоінспекцією у відповідності до вимог діючого законодавства розраховано збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Слід зазначити, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факт допущення ним порушення вищевказаних норм законодавства та заподіяння у зв`язку з цим збитку державі, натомість заперечує проти правильності здійсненого позивачем розміру збитків.

Так, відповідач наполягає, що в період з 29.04.2020 по 02.07.2020 підприємство не працювало на повну потужність у зв`язку із впровадженням карантинних заходів, а тому позивач необґрунтовано застосував фактичний час роботи джерела викиду у розмірі 24 години на добу.

Порядок визначення розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання, на момент проведення розрахунку визначався Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіянні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовище енергетики та захисту довкілля України від 28 квітня 2020 року № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 травня 2020 року за № 414/34697 (далі - Методика №277).

Згідно з пунктом 1.2 Методики, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами. Тобто правовідносини, що регулює вказаний нормативно-правовий акт, полягають не у встановленні засад відповідальності, проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та виявленні відповідних порушень, а у визначенні саме розмірів відшкодування збитків, заподіяних такими порушеннями.

Згідно з пунктом 2.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

У випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу, застосовуються розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку.

Так, відповідно до п.3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

При цьому, слід враховувати, що п.3.11 даної Методики також визначає, що інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.

Тобто, Методикою фактично встановлено відповідальність суб`єктів господарювання за ненадання уповноваженому органу запитуваної інформації шляхом надання права органу контролю вважати фактичним часом роботи джерела викиду 24 годинним на добу. Таким чином, законодавцем чітко визначено шляхи отримання інформації про фактичний час роботи джерела викиду, та застосування 24 годин на добу у разі не надання такої інформації суб`єктом господарювання. При цьому, інших альтернатив чинним законодавством не передбачено.

У даному випадку, після виявлення позивачем факту повного усунення відповідачем порушення (наднормативного викиду), він направив до ТОВ "МК ВУД ГРУП" лист №2-08/4080 від 02.10.2020 в якому витребував інформацію щодо часу роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з дати початку здійснення викидів по 01.07.2020.

Лист отримано відповідачем 08.10.20200 (а.с.27 на звороті), однак запитана інформація у 15 денний строк ним не надана.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Держекоінспекція, згідно п.3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, правомірно вважала фактичний час роботи джерел викиду відповідача - 24 годинним на добу.

Посилання відповідача на відповідь на претензію від 18.02.2021, до якої була додана інформація про фонд робочого часу джерел викиду (а.с.28-31), судом відхиляються, оскільки вказана інформація була подана вже з пропуском встановленого 15-денного строку.

Що ж стосується розрахунку відповідача, то суд не приймає його до уваги, з огляду на те, що останнім застосовано час роботи джерел який фактично не відповідає дійсності з огляду на не надання таких відомостей позивачу на його запит (що стало підставою відсутності можливості здійснити розрахунок в майбутньому з врахуванням такого часу).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно визначено розмір збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у загальній сумі 28532,00грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування майнової шкоди, а саме: протиправна поведінка, яка полягає в наднормативних викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідних дозвільних документів, чим порушено ст.ст.10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; вина особи, яка полягає у здійсненні господарської діяльності, що призводить до наднормативних викидів за відсутності відповідного дозволу, на підтвердження чого надано акт перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення; наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків; причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою Відповідача.

При цьому, вина відповідача у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дотримання вимог статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" ним не спростована, адже він як суб`єкт господарювання не виконав свого обов`язку щодо своєчасного отримання дозволу на викид стаціонарним джерелами забруднюючих речовин в атмосферу.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що матеріалами справи доведено, що відповідачем внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади було завдану навколишньому природному середовищу шкоду в розмірі 28532,00грн, при цьому доказів на спростування вини та, як наслідок, спростування заподіяння шкоди на заявлену суму відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ВУД Груп" (Житомирська область, м.Овруч, вул.М.Ващука, 3, кв.24, код ЄДРПОУ 42395638) збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря в сумі 28532,00грн на спеціальні рахунки місцевих бюджетів "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, внаслідок господарської та іншої діяльності" (код 24062100: н/р № UA2789999980313040115000006767, код ЄДРПОУ 37976485, назва отримувача, ГУК у Житомирській області/ТГ м.Овруч).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ВУД Груп" (Житомирська область, м.Овруч, вул.М.Ващука, 3, кв.24, код ЄДРПОУ 42395638)

на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу (вул.Леха Качинського, 12-а, м.Житомир,10014, код ЄДРПОУ 42163803) 2270,00грн витрат на сплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 27.10.22

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2,3- сторонам