Рішення

від 26.10.2022 по справі 903/339/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2022Справа № 903/339/13

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів Спичака О.М., Маринченка Я.В., Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг»

до 1. Акціонерного товариства «Українська залізниця»

2. Міністерства інфраструктури України

про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою

за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг»

2. Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація»

3. Володимирської міської ради

про визнання недійсними договорів та державних актів

Представники учасників справи:

від ТОВ «Гербор-Холдінг»: не з`явився;

від АТ «Українська залізниця»: Яковчук О.Д.;

від Міністерства інфраструктури України: Шевченко О.В.;

від ПАТ «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація»: не з`явився;

від Володимирської міської ради: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.12.2013 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» з вимогами до Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач у поданій до суду позовній заяві вказує на те, що він не може користуватися власною земельною ділянкою, оскільки залізниця не звільняє її від власних товарно-матеріальних цінностей (малодіяльна колія №22 та колія №23), у зв`язку з чим позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом часткового демонтажу малодіяльних колій №22 та №23 по станції Володимир-Волинський, які розташовані на земельній ділянці площею 7191 кв.м. за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» на підставі Державного акту на право власності на землю ЯД№286041, виданого на підставі Договору купівлі-продажу від 17.07.2009.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.04.2013 у справі №903/339/13 позов задоволено повністю, зобов`язано Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом часткового демонтажу малодіяльних колії №22 (0,112 км від тупика) та № 23 (0,110 км від тупика) по станції Володимир-Волинський, які розташовані на земельній ділянці площею 7191 кв.м за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126-а, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг»; присуджено до стягнення з Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» на користь позивача 1147, 00 грн. витрат по судовому збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2013 рішення Господарського суду Волинської області від 22.04.2013 у справі №903/339/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2013 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2013 та рішення Господарського суду Волинської області від 22.04.2013 у справі №903/339/13 скасовано, справу №903/339/13 направлено до Господарського суду Волинської області для нового розгляду.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 27.11.2013 замінено первісного відповідача у справі - Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» на належного - Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця»; залучено до участі у розгляді справи іншого відповідача - Міністерство інфраструктури України; справу №903/339/13 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з автоматичним розподілом справу №903/339/13 передано на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 справу №903/339/13 прийнято до провадження суддею Пригуновою А.Б. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 призначено колегіальний розгляд справи №903/339/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 визначено колегіальний склад суду у справі №903/339/13 - Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Чебикіна С.О.

Розпорядженням виконуючого обов`язки Голови Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 колегіальний склад суду у даній справі змінено наступним чином - Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Марченко О.В.

У процесі провадження у справі Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг», Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Володимир-Волинської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 по вул. Генерала Шухевача, 126 А та виданий Державний акт на правил власності на земельну ділянку серії ЯД № 286111 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Володимир-Волинською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008 р. по вул. Генерала Шухевача, 126 А та виданий Державний акт на правил власності на земельну ділянку серії ЯД № 286041.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014 відмовлено Державному територіально-галузевому об`єднанню «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» у прийнятті зустрічного позову у справі №903/339/13.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2014 у справі №903/339/13 скасовано, справу №903/339/13 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 зустрічну позовну заяву Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» прийнято для спільного розгляду с первісним позовом.

У процесі провадження у даній справі Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» звернулось до Господарського суду міста Києва із клопотанням про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи (2-а/154/45/13) 154/2369/13-а за позовом Волинського транспортного прокурора в інтересах Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України до Володимир-Волинської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Будмонтажмеханізація», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» про визнання нечинними рішень Володимир-Волинської міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 зупинено провадження у справі №903/339/13 до розгляду справи (№2-а/154/45/13) 154/2369/13а за позовом Волинського транспортного прокурора в інтересах Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України до Володимир-Волинської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Будмонтажмеханізація», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» про визнання нечинними рішень Володимир-Волинської міської ради та набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з неможливістю здійснення правосуддя суддею Пригуновою А.Б., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи №903/339/13.

Згідно повторного автоматичного розподілу справу №903/339/13 передано на розгляд судді Спичаку О.М.

18.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» через канцелярію Господарського суду м. Києва звернувся із клопотанням про поновлення провадження у справі з якої вбачається, що обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі відпали.

У зв`язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі №903/339/13, Господарський суд міста Києва поновив провадження у справі №903/339/13.

Колегією суддів у складі: суддя Спичак О.М. (головуючий), судді Гулевець О.В. та Марченко О.В. справу №903/339/13 прийнято до свого провадження.

Розпорядженням 04-23/1339 від 04.09.2015, у зв`язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя судді Гулевець О.В., яка приймала участь у колегіальному розгляді справи № 903/339/13, відповідно до пункту 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №903/339/13.

За результатом проведеного автоматичного розподілу справ, визначено склад колегії суддів для розгляду справи №903/339/13 у наступному складі: суддя Спичак О.М. (головуючий), суддя Андреїшина І.О. та суддя Марченко О.В.

Ухвалою суду від 04.09.2015 справу №903/339/13 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено її розгляд на 06.10.2015.

07.09.2015 через канцелярію суду від Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» надійшло уточнення позовних вимог до зустрічної позовної заяви, в яких останній просив суд:

- скасувати рішення Володимир-Волинської міської ради № 23/26 від 27.02.2008 «Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, які пропонуються на аукціоні у 2008 році», №24/18 від 16.04.2008 «Про внесення змін до рішення міськради №23/26 від 27.02.2008» та розпорядження Володимир-Волинської міської ради №281-РВ від 27.08.2008 «Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Володимир-Волинською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008 по вул. Генерала Шухевача, 126 А;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 по вул. Генерала Шухевача, 126 А;

- скасувати Державний акт на прав власності на земельну ділянку серії ЯД №286111;

- виключити інформацію в автоматичній базі даних Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 7191 кв.м. з кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292, що розташована за адресою: по вул. Генерала Шухевича, 126 А, м. Володимир-Волинський.

Суд, розглянувши вказану заяву, виходячи зі змісту, відмовив у її прийнятті в частині вимог про скасування рішень Володимир-Волинської міської ради № 23/26 від 27.02.2008 «Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, які пропонуються на аукціоні у 2008 році»; № 24/18 від 16.04.2008 «Про внесення змін до рішення міськради № 23/26 від 27.02.2008»; розпорядження Володимир-Волинської міської ради №281-РВ від 27.08.2008 «Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008», а також щодо виключення інформації в автоматичній базі даних Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 7191 кв.м. з кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292, що розташована за адресою: по вул. Генерала Шухевича, 126 А, м. Володимир-Волинський з огляду на те, що по своїй суті заявлення зазначених вимог є не збільшенням розміру позовних вимог, а заявленням додаткових, що є недопустимим в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, заявник в прохальній частині заяви про уточнення зустрічних позовних вимог вже не просив визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №286041, що судом було розцінено як зменшення позовних вимог за зустрічним позовом в цій частині.

З огляду на наведене, судом розглядається зустрічний позов в наступних межах позовних вимог щодо:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 по вул. Генерала Шухевача, 126 А;

- визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД№286111;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Володимир-Волинською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008 по вул. Генерала Шухевача, 126 А.

Розпорядженням керівника апарату № 04-23/11790 від 09.11.2015, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Андреїшиної І.О., яка приймала участь у колегіальному розгляді справи, відповідно до п. 5.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 №17, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 903/339/13 з метою заміни судді, що вибула.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів головуючий суддя: Спичак О.М. та судді Маринченко Я.В. та Марченко О.В.

Ухвалою суду від 09.11.2015 колегією суддів у складі: Спичак О.М. та судді Маринченко Я.В. та Марченко О.В. справу №903/339/13 прийнято до свого провадження.

Також, у даному судовому засіданні представник відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №903/1173/15, яка перебуває в провадженні Господарського суду Волинської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 було зупинено провадження у справі №903/339/13 до вирішення іншої пов`язаної з нею справи №903/1173/15.

Судом було встановлено, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі №903/339/13.

Крім того, 15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Означеним нормативно-правовим актом викладено у новій редакції, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України, згідно з пунктом 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За приписами ч.1 ст.230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 поновлено провадження у справі №903/339/13, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.10.2022.

У підготовчому засіданні 05.10.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 замінено у справі №903/339/13

1) відповідача 1 за первісним позовом - з Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» (79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1; ідентифікаційний код: 01059900) на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815);

2) позивача за зустрічним позовом - з Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» (79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1; ідентифікаційний код: 01059900) в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» на Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень».

У судовому засіданні 26.10.2022 представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення первісного позову заперечив.

Представник Міністерства інфраструктури України у судовому засіданні 26.10.2022 заперечив проти задоволення первісного позову; підтримав зустрічний позов.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» у судове засідання 26.10.2022 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України

При цьому, 04.10.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» подано клопотання про розгляд справи №903/339/13 без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг».

Представники Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Володимирської міської ради у судове засідання 26.10.2022 не з`явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні 26.10.2022 судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Володимир-Волинської міської ради №23/26 від 27.02.2008 «Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, які пропонуються на аукціон у 2008 році» було затверджено перелік земельних ділянок для продажу права оренди з аукціону та для продажу у власність з аукціону, в тому числі земельні ділянки на яких розміщені об`єкти нерухомого майна (площа земельних ділянок орієнтовна).

Пунктом 2 рішення Володимир-Волинської міської ради №24/18 від 16.04.2008 «Про внесення змін до рішення міськради №23/26 від 27.02.2008» внесено зміни до пункту 2 рішення №23/26 від 27.02.2008, доповнено його підпунктом - вул. Генерала Шухевича, 126-А (5000 м2), комерційне використання.

Розпорядженням Володимир-Волинської міської ради №281-РВ від 07.08.2008 «Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008» затверджено результати проведеного аукціону від 05.08.2008 з продажу у власність земельної ділянки площею 7191 кв.м. на вул. Генерала Шухевича, 126-А Відкритому акціонерному товариству «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» за ціною 456808,00 грн; доручено Управлінню майнових і земельних ресурсів підготувати для підписання договори купівлі-продажу.

12.08.2008 між Володимир-Волинською міською радою (продавець) і ВАТ «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 7191 кв.м. на вул. Генерала Шухевича, 126-А у м. Володимирі-Волинському.

Відповідно до пункту 3.4 зазначеного договору продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, вільну від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про яких в момент складання договору продавець чи покупець не міг не знати.

24.10.2008 Володимир-Волинський відділ земельних ресурсів видав ВАТ «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №288141, кадастровий номер земельної ділянки 07:102:000:00:01:003:1292.

17.07.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Івановою Л.П. (зареєстрований в реєстрі за №2574), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, вільну від забудови, площею 0,7191 га на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2009 земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту про право власності на землю ЯД№286041, виданого на підставі Договору купівлі-продажу від 12.08.2008 за №2024, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів за №020807900047 від 24.10.2008. Кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292. Місцем розташування земельної ділянки є вулиця Генерала Шухевича, 126 А у місті Володимир-Волинський Волинської області.

07.09.2009 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД №286111, яким підтверджено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» на земельну ділянку кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292, площею 7191 кв.м., за адресою: вулиця Генерала Шухевича, 126 А у місті Володимир-Волинський Волинської області.

Як зазначає позивач у поданій до суду позовній заяві, він не може користуватися власною земельною ділянкою, оскільки залізниця не звільняє її від власних товарно-матеріальних цінностей (малодіяльна колія №22 та колія №23), у зв`язку з чим позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом часткового демонтажу малодіяльних колій №22 та №23 по станції Володимир-Волинський, які розташовані на земельній ділянці площею 7191 кв.м. за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» на підставі Державного акту на право власності на землю ЯД№286041, виданого на підставі Договору купівлі-продажу від 17.07.2009.

У процесі провадження у справі Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг», Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Володимир-Волинської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 по вул. Генерала Шухевача, 126 А та виданий Державний акт на правил власності на земельну ділянку серії ЯД № 286111 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Володимир-Волинською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008 р. по вул. Генерала Шухевача, 126 А та виданий Державний акт на правил власності на земельну ділянку серії ЯД № 286041.

07.09.2015 через канцелярію суду від Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» надійшло уточнення позовних вимог до зустрічної позовної заяви, в яких останній просив суд: - скасувати рішення Володимир-Волинської міської ради № 23/26 від 27.02.2008 «Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, які пропонуються на аукціоні у 2008 році», №24/18 від 16.04.2008 «Про внесення змін до рішення міськради №23/26 від 27.02.2008» та розпорядження Володимир-Волинської міської ради №281-РВ від 27.08.2008 «Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008»; - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Володимир-Волинською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008 по вул. Генерала Шухевача, 126 А; - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 по вул. Генерала Шухевача, 126 А; - скасувати Державний акт на прав власності на земельну ділянку серії ЯД №286111; - виключити інформацію в автоматичній базі даних Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 7191 кв.м. з кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292, що розташована за адресою: по вул. Генерала Шухевича, 126 А, м. Володимир-Волинський.

Суд, розглянувши вказану заяву, виходячи зі змісту, відмовив у її прийнятті в частині вимог про скасування рішень Володимир-Волинської міської ради № 23/26 від 27.02.2008 «Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, які пропонуються на аукціоні у 2008 році»; № 24/18 від 16.04.2008 «Про внесення змін до рішення міськради № 23/26 від 27.02.2008»; розпорядження Володимир-Волинської міської ради №281-РВ від 27.08.2008 «Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008», а також щодо виключення інформації в автоматичній базі даних Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 7191 кв.м. з кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292, що розташована за адресою: по вул. Генерала Шухевича, 126 А, м. Володимир-Волинський з огляду на те, що по своїй суті заявлення зазначених вимог є не збільшенням розміру позовних вимог, а заявленням додаткових, що є недопустимим в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, заявник в прохальній частині заяви про уточнення зустрічних позовних вимог вже не просив визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №286041, що судом було розцінено як зменшення позовних вимог за зустрічним позовом в цій частині.

З огляду на наведене, судом розглядається зустрічний позов в наступних межах позовних вимог щодо: - визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 по вул. Генерала Шухевача, 126 А; - визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД№286111; - визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Володимир-Волинською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008 по вул. Генерала Шухевача, 126 А.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 41 Конституції України визначено, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Суд зазначає, що право власності - це передбачене й гарантоване законом право власника здійснювати володіння, користування та розпоряджання щодо належного йому майна на свій розсуд, якщо інше не передбачено законом. Тобто особам (фізичним або юридичним) заборонено порушувати таке право і створюва ти перешкоди в його здійсненні.

Згідно з статтею 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи (частина 1 статті 325 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В силу положень статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд зазначає, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном шляхом подачі до суду негаторного позову.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Предмет негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника).

Суд зазначає, що усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу, фактично передбачає покладення на відповідача обов`язку припинити дію, яка порушує право, та можливе лише щодо триваючого правопорушення. Якщо ж на момент подання негаторного позову вчинення перешкод у користуванні майном припинилося, то підстав для його задоволення немає.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди, чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод (наприклад, шляхом знесення неправомірно збудованих споруд, про припинення ремонтних робіт в сусідній квартирі, виселення громадян із належних йому на праві власності приміщень тощо).

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» набуло право власності на земельну ділянку кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292, площею 7191 кв.м., за адресою: вулиця Генерала Шухевича, 126 А у місті Володимир-Волинський Волинської області на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2009, у зв`язку з чим позивачу за первісним позовом було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД №286111.

Однак, судом встановлено, що у листопаді 2015 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Володимир-Волинської міської ради, Приватного акціонерного товариства «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» (з урахуванням уточнення позовних вимог) про:

- визнання незаконним рішення Володимир-Волинської міської ради №24/18 від 16.04.2008 «Про внесення змін до рішення міськради №23/26 від 27.02.2008»;

- визнання незаконним розпорядження Володимир-Волинської міської ради №281-РВ від 07.08.2008 «Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008» в частині, що стосується земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А у м. Володимирі-Волинському;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між АТ «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та ТОВ «Гербор-холдінг» від 17.07.2009;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Володимир-Волинською міською радою та АТ «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008;

- визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД№286111 від 07.09.2009, виданого ТОВ «Гербог-холдінг» на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126-А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292 (справа №903/1173/15).

Позовні вимоги у справі №903/1173/15 обґрунтовано тим, що на спірній земельній ділянці розташовані станційні колії №№ 21, 22, 23, які є власністю позивача і перебувають на його балансі. АТ "Українська залізниця" зазначало, що Володимир-Волинська міська рада не дотрималася вимог пункту 4 статті 84 Земельного кодексу України, яким передбачено, що землі під державними залізницями є власністю держави і не можуть передаватися у приватну власність, тому порушила права та охоронювані законом інтереси позивача як землекористувача. Проте земельна ділянка під облаштуванням смуги відведення була продана з аукціону і передана у власність АТ «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація», яка в подальшому продана ТОВ «Гербор-холдінг».

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.09.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №903/1173/15, позовні вимоги АТ «Українська залізниця» до Володимир-Волинської міської ради, АТ «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація», ТОВ «Гербор-холдінг» задоволено частково.

Закрито провадження у справі до АТ «Володимир-Волинська «Будмонтажмеханізація». Визнано незаконним рішення Володимир-Волинської міської ради №24/18 від 16.04.2008 «Про внесення змін до рішення міської ради № 23/26 від 27.02.2008». Визнано незаконним розпорядження Володимир-Волинської міської ради № 281-РВ від 07.08.2008 «Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008» в частині, що стосується земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А у м. Володимирі-Волинському. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 12.08.2008, укладений між Володимир-Волинською міською радою та АТ «Володимир-Волинська «Будмонтажмеханізація». Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 17.07.2009, укладений між АТ «Володимир-Волинська «Будмонтнжмеханізація» та ТОВ «Гербор-холдінг». Визнано недійсним виданий ТОВ «Гербор-холдінг» Державний акт серії ЯД №286111 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126-А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292.

Задовольняючи позовні вимоги, суд у справі №903/1173/15 виходив з того, що у Володимир-Волинської міської ради були відсутні повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому і було відсутнє право на її відчуження АТ «Володимир-Волинська «Будмонтажмеханізація», а в АТ «Володимир-Волинська «Будмонтажмеханізація» - право на відчуження ТОВ «Гербор-холдінг» за оспорюваними договорами купівлі-продажу. Отже, суд у справі №903/1173/15 константував наявність підстав для визнання недійсним рішення №24/18 від 16.04.2008, визнання недійсним розпорядження №281-РВ від 07.08.2008, визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 12.08.2008, 17.07.2009, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД№286111, виданого ТОВ «Гербор-холдінг».

Постановою Верховного Суду від 14.06.2022 рішення Господарського суду Волинської області від 10.09.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №903/1173/15 залишено без змін.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, ай охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 No 3рп/2003.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Нормами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до частин 2 та 3 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси, які порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996р. у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Згідно роз`яснень, викладених в п.11 постанови Пленуму Верховного України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року за №14, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод і інтересів, а також у разі звернення до суду органів чи осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ч. 3 с. 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Отже, відсутність права та охоронюваного законом інтересу у позивача або недоведеність факту його порушення є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на ті обставини, що рішенням Господарського суду Волинської області від 10.09.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 та постановою Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №903/1173/15, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 17.07.2009, укладений між АТ «Володимир-Волинська «Будмонтнжмеханізація» та ТОВ «Гербор-холдінг», та визнано недійсним виданий ТОВ «Гербор-холдінг» Державний акт серії ЯД №286111 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126-А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292, суд дійшов висновку відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Міністерства інфраструктури України про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292, площею 7191 кв.м., за адресою: вулиця Генерала Шухевича, 126 А у місті Володимир-Волинський Волинської області, так як Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» не набув права власності на вказану земельну ділянку.

Що стосується зустрічного позову, суд зазначає наступне.

У процесі провадження у справі Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг», Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Володимир-Волинської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 по вул. Генерала Шухевача, 126 А та виданий Державний акт на правил власності на земельну ділянку серії ЯД № 286111 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Володимир-Волинською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008 р. по вул. Генерала Шухевача, 126 А та виданий Державний акт на правил власності на земельну ділянку серії ЯД № 286041.

07.09.2015 через канцелярію суду від Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» надійшло уточнення позовних вимог до зустрічної позовної заяви, в яких останній просив суд: - скасувати рішення Володимир-Волинської міської ради № 23/26 від 27.02.2008 «Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, які пропонуються на аукціоні у 2008 році», №24/18 від 16.04.2008 «Про внесення змін до рішення міськради №23/26 від 27.02.2008» та розпорядження Володимир-Волинської міської ради №281-РВ від 27.08.2008 «Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008»; - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Володимир-Волинською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008 по вул. Генерала Шухевача, 126 А; - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 по вул. Генерала Шухевача, 126 А; - скасувати Державний акт на прав власності на земельну ділянку серії ЯД №286111; - виключити інформацію в автоматичній базі даних Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 7191 кв.м. з кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292, що розташована за адресою: по вул. Генерала Шухевича, 126 А, м. Володимир-Волинський.

Суд, розглянувши вказану заяву, виходячи зі змісту, відмовив у її прийнятті в частині вимог про скасування рішень Володимир-Волинської міської ради № 23/26 від 27.02.2008 «Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, які пропонуються на аукціоні у 2008 році»; № 24/18 від 16.04.2008 «Про внесення змін до рішення міськради № 23/26 від 27.02.2008»; розпорядження Володимир-Волинської міської ради №281-РВ від 27.08.2008 «Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008», а також щодо виключення інформації в автоматичній базі даних Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 7191 кв.м. з кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292, що розташована за адресою: по вул. Генерала Шухевича, 126 А, м. Володимир-Волинський з огляду на те, що по своїй суті заявлення зазначених вимог є не збільшенням розміру позовних вимог, а заявленням додаткових, що є недопустимим в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, заявник в прохальній частині заяви про уточнення зустрічних позовних вимог вже не просив визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №286041, що судом було розцінено як зменшення позовних вимог за зустрічним позовом в цій частині.

З огляду на наведене, судом розглядається зустрічний позов в наступних межах позовних вимог щодо: - визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 по вул. Генерала Шухевача, 126 А; - визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД№286111; - визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Володимир-Волинською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008 по вул. Генерала Шухевача, 126 А.

При цьому, судом встановлено, що Володимир-Волинська міська рада змінила своє найменування на Володимирську міську раду, а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Оскільки матеріали справи не містять доказів правонаступництва Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація», суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Як встановлено судом, зустрічний позов розглядається з наступними позовними вимогами: - визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдінг» від 17.07.2009 по вул. Генерала Шухевача, 126 А; - визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД№286111; - визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між Володимир-Волинською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація» від 12.08.2008 по вул. Генерала Шухевача, 126 А.

Однак, рішенням Господарського суду Волинської області від 10.09.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №903/1173/15, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 12.08.2008, укладений між Володимир-Волинською міською радою та АТ «Володимир-Волинська «Будмонтажмеханізація»; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 17.07.2009, укладений між АТ «Володимир-Волинська «Будмонтнжмеханізація» та ТОВ «Гербор-холдінг»; взнано недійсним виданий ТОВ «Гербор-холдінг» Державний акт серії ЯД №286111 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126-А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2022 рішення Господарського суду Волинської області від 10.09.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №903/1173/15 залишено без змін.

Таким чином, зважаючи на наявність судового рішення (рішення суду у справі №903/1173/15), яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку закрити провадження у справі №903/339/13 в частині зустрічного позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень».

Клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» про залишення без розгляду зустрічного позову із заявлених підстав судом було відхилено.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання первісного позову покладається на позивача за первісним позовом у зв`язку з відмовою у позові.

При цьому, судом встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 22.04.2013 у справі №903/339/13 залізницею було сплачено судовий збір у розмірі 573,50 грн (відповідно до платіжного доручення №1531 від 13.05.2013), а за подання касаційної скарги - судовий збір у розмірі 802,90 грн (відповідно до платіжного доручення №2720 від 23.08.2013).

Оскільки під час нового розгляду справи №903/339/13 судом було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг», з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1376,40 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг».

2. Закрити провадження у справі в частині зустрічного позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» (44700, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н (з), м. Володимир (з), вул. Луцька, буд. 211А; ідентифікаційний код: 30088756) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) судовий збір у розмірі 1376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн 40 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 27.10.2022.

Головуючий суддя О.М. Спичак

Суддя Я.В. Маринченко

Суддя О.В. Марченко