Постанова

від 24.10.2022 по справі 161/7156/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/7156/21 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М. Провадження № 22-ц/802/820/22 Категорія: 68 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів Бовчалюк З. А., Данилюк В.А.,

секретар Ганжа М. І.

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 подану її представником ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2022 року,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач та відповідач перебували з 08.06.2003 по 21.01.2020 у зареєстрованому шлюбі.

В період шлюбу набули право власності на житловий будинок /А-2/, загальною площею 225,7 кв.м., житловою площею 83,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , складова частина об`єкта нерухомого майна: навіс Б-1; земельну ділянку площею 0,0377 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0710100000:33:025:0166, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0623 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0163, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На зазначених земельних ділянках збудовано в період шлюбу житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, тому для користування часткою належного їй майна, має право на визнання за нею права власності по Ѕ частин даних земельних ділянок.

Просила суд провести поділ спільного майна подружжя, визнати за нею право власності на наступне нерухоме майно: Ѕ частину житлового будинку /А-2/, загальною площею 225,7 кв.м., житловою площею 83,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , складова частина об`єкта нерухомого майна: навіс Б-1; Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0377 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0710100000:33:025:0166, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0623 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0710100000:33:025:0163, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; стягнути судові витрати по справі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 04 липня 2022 року позов задоволено частково. Постановлено визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 :

- житловий будинок /А-2/, в тому числі: прибудова «а», тамбур «а1», огорожа «1», навіс Б-1, загальною площею 225,7 кв.м., житловою площею 83,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0377 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0710100000:33:025:0166, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Провести поділ спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а саме:

1) визнати за ОСОБА_3 право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку /А-2/, в тому числі: прибудови «а», тамбура «а1», огорожи «1», навісу Б-1, загальною площею 225,7 кв.м., житловою площею 83,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0377 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0710100000:33:025:0166, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

2) визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку /А-2/, в тому числі: прибудови «а», тамбура «а1», огорожи «1», навісу Б-1, загальною площею 225,7 кв.м., житловою площею 83,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0377 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0710100000:33:025:0166, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 5505 грн. 55 коп. сплачених судових витрат.

Скасувати вжиті в даній цивільній справі заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2021 року, а саме зняти арешт з нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме: земельної ділянки площею 0,0623 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0163, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у ДРРПНМ 2314562807101).

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0623 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0163, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та в частині відмови у стягненні судового збору, витрат на виготовлення висновку оцінювача щодо вказаної земельної ділянки, витрат на виготовлення висновку судової земельно-технічної експертизи .

Посилається на неправильне застосування норм матеріального права при розгляді зазначених позовних вимог.

Оскільки позивач оскаржує рішення в частині відмови у задоволенні вимог про права власності на земельну ділянку площею 0,0623 га, кадастровий номер 0710100000:33:025:0163, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Відповідач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони з 08.06.2003 по 21.01.2020 перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Луцького міськрайонного суду від 21.01.2020, яке набрало законної сили (а.с.14).

За час перебування у шлюбі позивач та відповідач набули у спільну власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами /А-2/, що включає в себе також: а- прибудова, а1 тамбур, 1 огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 225,7 кв.м., житловою площею 83,1 кв.м. та складову частину об`єкта нерухомого майна: навіс Б-1, рік побудови, згідно технічного паспорту від 31.03.2015 2015 рік (а.с. 22-25).

Право власності на житловий будинок зареєстроване за відповідачем (а.с. 18-21).

Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,0377 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0710100000:33:025:0166, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №545613 від 14.09.2006 року, виданого ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 10.03.2006 (а.с. 26-29).

Складова частина житлового будинку - навіс Б-1 розташований на двох земельних ділянках частина розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:33:025:0166, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а частина на земельній ділянці площею 0,0623 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0710100000:33:025:0163, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.03.2021 (а.с. 17).

При цьому висновком №8/2022 судової земельно-технічної експертизи від 11.04.2022 встановлено, що площа забудови навісу Б-1, що припадає на ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0623 кв. м, становить 7,4 кв.м. (а.с. 128-155).

Згідно з даними технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна - житлового будинку по АДРЕСА_1 від 31.03.2015, навіс Б-1 є господарською спорудою та складовою частиною об`єкта нерухомого майна, площа даного навісу становить 9,1 кв.м. (а.с. 22-25).

Врахувавши, що навіс Б-1 є малою архітектурною формою, що має декоративне та допоміжне призначення, знаходиться на межі двох земельних ділянках і лише його частина знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 0710100000:33:025:0163 площею 0,0623 га, яка є особистою приватною власністю відповідача на підставі свідоцтва про право на спадщину, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання земельної ділянки по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та поділу її між сторонами в рівних частинах, в порядку ст. 69, 70 СК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його законним та справедливим.

Та обставина, що будинок по АДРЕСА_1 збудований з порушенням будівельних норм та правил, у зв`язку з чим для обслуговування будинку необхідна земельна ділянка по АДРЕСА_1 , не може слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскраженій частині, оскільки нормами статей120 ЗК України, 377 ЦК України не передбачено можливості переходу права власності на суміжну земельну ділянку, яка перебуває в особистій власності, у зв`язку з недодержанням співвласниками будинку будівельних норм і правил при будівництві будинку на земельній ділянці, яка відведена для обслуговування і будівництва саме цього будинку.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач не позбавлена можливості використання чужої земельної ділянки для обслуговування належної їй частини будинку на підставі сервітуту.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують висновків суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 368,374,375, 382,384, 389-390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 подану її представником ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2022 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді: