Рішення

від 27.10.2022 по справі 280/10168/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 жовтня 2022 року Справа № 280/10168/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-сервіс» (69068, м. Запоріжжя, вул. Офіцерська, 32)

доГоловного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-сервіс» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.09.2021 №0136621806.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Співдружність-сервіс» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25% від грошового зобов`язання, сплаченого із затримкою. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції, передбачені п. 124.2 ст. 124 Податкового кодексу України, оскільки контролюючим органом не доведено наявності умислу підприємства у несвоєчасній сплаті зобов`язань з податку на додану вартість. Так, затримка сплати є незначною (лише 2 дні), і за першої можливості (надходження коштів на рахунок) позивачем сплачено суму грошового зобов`язання, що вказує на відсутність будь-якої протиправної мети та умислу на несплату податків. Крім того, у податковому повідомленні-рішенні не конкретизовано, за яким саме пунктом статті 124 Податкового кодексу України позивача притягнуто до відповідальності. Також зауважує, що податкове повідомлення-рішення прийнято передчасно, до закінчення терміну на подання заперечень на акт перевірки, що позбавило позивача права подати такі заперечення та взяти участь у їх розгляді. Посилаючись на норми Податкового кодексу України просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.11.2021 відкрито провадження в адміністративній №280/10168/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 23.11.2021 №68503), в якому посилається на те, що ТОВ «Співдружність-сервіс» сплачено грошові зобов`язання у сумі 12000,00 грн. та 97332,00 грн. 31.03.2021 та 01.04.2021 відповідно, із затримкою на 1 та 2 календарні дні. Інформації та підтверджуючих документів, що спростовують наявність вини позивача, існування пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, платником не надано. Зауважує, що порушення діючих норм Податкового кодексу України або їх неналежне виконання є наслідком дії (бездіяльності) особи, і кваліфікуються як умисні. Вказує, що з дня отримання акту перевірки 09.09.2021 і до дня отримання податкового повідомлення-рішення 19.10.2021 позивач не звертався з будь-якими запереченнями на акт перевірки. З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.11.2021 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №68501) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, обґрунтоване необхідністю з`ясування обставин, які мають значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Ухвалою суду від 25.11.2021 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд справи №280/10168/21 за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність-сервіс» (код ЄДРПОУ 31278992) зареєстровано в якості юридичної особи.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст .20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність-сервіс» за період з 31.03.201 по 01.04.2021, за результатами якої складено акт від 06.08.2021 №7340/08-01-18-06/31278992. Акт перевірки направлено позивачу засобами поштового зв`язку та отримано ним 09.09.2021, що не заперечується сторонами.

Перевіркою встановлення порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 217332,60 грн., визначених п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена ст. 124 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2021 №0136621806, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 54313,15 грн. (25% від 217332,60 грн.). Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій, позивачем сплачено суму грошового зобов`язання у розмірі 120000,00 грн. із затримкою 1 календарний день, та у розмірі 97332,60 грн. із затримкою 2 календарні дні. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано позивачем засобами поштового зв`язку 19.10.2021.

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність-сервіс» звернулося до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36, п. 54.1 ст. 54 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 124.1, 124.2 ст. 124 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. (п. 124.1 ст. 124 ПК України).

Діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. (п. 124.2 ст. 124 ПК України).

Отже, норми ПК України встановлюють обов`язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом.

Як встановлено контролюючим органом в акті перевірки від 06.08.2021 №7340/08-01-18-06/31278992, ТОВ «Співдружність-сервіс» допущено порушення граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, самостійно визначеного позивачем у податковій декларації з ПДВ від 22.03.2021 №9057777425. Позивач не заперечує проти зазначених обставин, проте вважає, що відповідачем протиправно застосовано до нього штрафні санкції, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПК України, а не п. 124.1 ст. 124 ПК України.

Слід зазначити, що згідно п. 109.1, п. 109.2, п. 109.3 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідно до п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, відповідно до пункту 109.3 статті 109 ПК України вина є необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, регламентованих, зокрема, пунктом 124.2 статті 124 цього Кодексу.

Умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

При цьому, обов`язок доведення вини платника податків ПК України покладено на контролюючий орган, і без виконання такого обов`язку особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, зокрема, на підставі пункту 124.2 статті 124 цього Кодексу.

На думку суду, для притягнення особи до відповідальності на підставі пункту 124.2 статті 124 ПК України, контролюючий орган має довести, що платник податків цілеспрямовано створив умови для несплати або несвоєчасної сплати податків. Причому просто невчинення дій зі сплати податків не вказує на цілеспрямоване створення таких умов. Мають бути вчинені додаткові дії (наприклад, щодо протиправної змови з контрагентами, виведення капіталу тощо), які будуть свідчити про цілеспрямоване ухилення від виконання податкових обов`язків. У протилежному випадку, до платника податків мають застосовуватися штрафні санкції на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України, яким закріплено відповідальність за неумисну несвоєчасну сплату податків.

Натомість, у спірних правовідносинах відповідачем, на якого також і нормами КАС України покладено обов`язок доведення правомірності своїх рішень, не доведено, що позивач умисно, тобто удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як неналежне виконання вимог, установлених ПК України, зокрема, вимог щодо своєчасної сплати податків.

Крім того, суд враховує, що затримка у сплаті податку на додану вартість склала 1 та 2 календарні дні відповідно, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у позивача наміру ухилитися від сплати податків. Також, суд вважає неспівмірною суму застосованого штрафу із порушенням, яке допустило товариство. На думку суду, контролюючий орган мав застосувати до підприємства штрафні санкції на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Також суд враховує, що у спірному податковому повідомленні-рішенні контролюючий орган не конкретизував, на підставі якого пункту статті 124 ПК України до позивача застосовуються штрафні санкції. Наведене додатково свідчить про необґрунтованість спірного рішення.

Суд відхиляє зауваження податкової про те, що позивач не подав будь-яких доказів, які б спростовували наявність вини позивача, існування пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, оскільки, як вже зазначалося вище, обов`язок доведення вини платника податків ПК України покладено на контролюючий орган.

Стосовно посилань позивача на недотримання контролюючим органом процедури прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слід зазначити про таке.

За правилами п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Матеріалами справи підтверджується, що акт перевірки позивач отримав 09.09.2021, а податкове повідомлення-рішення №0136621806 прийнято відповідачем 22.09.2022, тобто до спливу 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта. Наведене свідчить про недотримання позивачем процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-сервіс».

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-сервіс» задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.09.2021 №0136621806.

3.Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-сервіс» (69068, м. Запоріжжя, вул. Офіцерська, 32; код ЄДРПОУ 31278992) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 27.10.2022.

СуддяЮ.П. Бойченко