Постанова

від 18.04.2023 по справі 280/10168/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/10168/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року (головуючий суддя Бойченко Ю.П.) у справі №160/12888/21, розглянутої в порядку письмового провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-сервіс» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність-сервіс» (далі ТОВ «Співдружність-сервіс») 26.10.2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.09.2021 року №0136621806 про застосування штрафних санкцій у сумі 54 313,15 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач заперечує щодо зазначеного в акті перевірки висновку що діяння вчинені ним умисно згідно п.124.2 ст.124 ПК України та накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, оскільки контролюючим органом не доведено наявності умислу підприємства у несвоєчасній сплаті зобов`язань з податку на додану вартість. На момент граничного терміну сплати податкового зобов`язання з ПДВ на розрахункових рахунках товариства були відсутні необхідні суми коштів для поповнення ПДВ-рахунку, затримка сплати є незначною 1 та 2 дні, і після надходження коштів на рахунок суму грошового зобов`язання сплачено.

У відзиві на позов ГУ ДПС у Запорізькій області посилається на те, що під час проведення камеральної перевірки ТОВ «Співдружність-сервіс» встановлено, що товариством сплачено грошові зобов`язання у сумі 120 000,00 грн. 31.03.2021року, та у сумі 97 332,00 грн. 01.04.2021 року, із затримкою відповідно на 1 та 2 календарні дні, що є порушенням діючих норм ПК України внаслідок дій товариства, які кваліфікуються як умисні, на підставі виявлених порушень, зафіксованих в акті перевірки, правомірно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, просить в позові відмовити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2022 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 22.09.2021 року №0136621806, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуті витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати через порушенням судом норм матеріального права, та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив від позивача на апеляційну скаргу не надійшов.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами ст. 242 КАС України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Перевірка рішення суду судом апеляційної інстанції здійснюється в межах доводів апеляційної скарги відповідача, як це передбачено ст.308 КАС України.

Із матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ТОВ «Співдружність-сервіс» з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 31.03.2021 року по 01.04.2021 року, встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 120 000,00 грн. із затримкою 1 календарний день, та у розмірі 97 332,60 грн. із затримкою 2 календарні дні, на загальну суму 217 332, 60 грн., відповідальність за що передбачена ст.124 ПК України.

За результатами перевірки складено акт №7340/08-01-18-06/31278992 від 06.08.2021 року, яким встановлено порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, на підставі якого 22.09.2021 року відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0136621806, яким до позивача за порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ застосовано штраф у розмірі 25% від суми грошового зобов`язання в розмірі 54 313,15 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Співдружність-сервіс» звернулося до суду із відповідним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язковим для застосування до платника штрафних санкцій, передбачених п.124.2 ст.124 ПК України, є встановлення вини такого платника у вчиненні податкового правопорушення у вигляді порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань. За наслідками проведеної камеральної перевірки, за висновками суду першої інстанції, контролюючим органом не встановлено умислу позивача у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобов`язань, що свідчить про неправомірність застосування спірних штрафних санкцій, а тому податкове повідомлення - рішення від 22.09.2021 року №0136621806 підлягає скасуванню.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Суть спору в цій справі полягає в тому, що не заперечуючи встановленого факту несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань, позивач вважає неправомірним застосування до нього штрафних санкцій на підставі положень п.124.2 ст.124 ПК України через не встановлення в його діях умислу на несплату податкових зобов`язань у строки, встановлені законом. Отже, визначальним в цій справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування контролюючим органом штрафних санкцій на підставі положень п.124.2 ст.124 ПК України, у зв`язку з встановленням факту несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкових зобов`язань.

Згідно з п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. (п. 124.1 ст.124).

У свою чергу п.124.2 ст.124 ПК України визначено те, що діяння, передбачені п.124.1 цієї статті вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже, відмінність між собою складів податкових правопорушень, передбачених законодавцем у п.124.1 ст.124 ПК України та у п.124.2 ст.124 ПК України, полягає виключно в наявності або відсутності такого елементу вини як умисел платника податків на вчинення податкового правопорушення.

Відповідно до абз. 2 п. 109.1 ст. 109 ПК України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 112.1, 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом;

особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання;

вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

При цьому обов`язок доведення вини платника податків ПК України покладено на контролюючий орган, і без виконання такого обов`язку особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, зокрема, на підставі п. 124.2 ст. 124 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що позивачем допущено порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 120 000,00 грн., які сплачено 31.03.2021року із затримкою на 1 календарний день, на суму 97 332,60 грн., які сплачено 01.04.2021 року із затримкою 2 календарні дні через відсутність необхідних сум коштів на розрахункових рахунках товариства на момент граничного терміну сплати податкового зобов`язання.

Нараховуючи штрафні санкції за п.124.2 ст.124 ПК України у розмірі 25% від суми грошового зобов`язання в сумі 54 313,15 грн. за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, відповідач належними та допустимими доказами не довів, що позивач як платник податків вчинив умисні додаткові дії, які свідчать про цілеспрямоване ухилення від виконання податкових обов`язків, встановлених ПК України, зокрема, вимог щодо своєчасної сплати податків , що спростовує наявність умисної вини позивача в порушенні термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення в оскаржуваній частині відсутні.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року по адміністративній справі № 280/10168/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий