Рішення

від 27.10.2022 по справі 420/2591/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2591/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000025/2 від 26.01.2022 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що 25.01.2022 декларантом ТОВ «АЛМА ТРЕЙД ІН» було подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, митну декларацію № UA500130/2022/002609, для митного оформлення вантажу: Шини пневматичні гумові нові, для вантажних автомобілів.

25.01.2022 декларант отримав повідомлення, у якому було викладено розбіжності у поданих до митного оформлення документах та було запропоновано надати додаткові документи для митного оформлення.

26.01.2022 декларант направив відповідачу лист, яким надав пояснення, щодо нібито розбіжностей (їх відсутності), надав додатковий документ та наголосив на надання вичерпного переліку документів, що підтверджують митну вартість товару, просив оформити подану декларацію.

26.01.2022 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000025/2, яким митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 3,01 дол. США/кг замість 2,00625 дол. США/кг, яка була заявлена декларантом, а також складено Картку відмови в прийнятті митної декларації № UA500130/2022/002609.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач зазначив, що митну вартість Товару, що вказана у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої декларації подані документи, якими підтверджуються заявлені відомості про митну вартість Товару за ціною договору та є достатніми для визначення митної вартості.

Позивач вказує, що відповідачем не наведено конкретних та чітких доводів (аргументів) з приводу того, що заявлені відомості про митну вартість Товару є неповними та/або недостовірними, а вибраний метод визначення митної вартості є неправильним.

Також позивач заперечує проти тверджень відповідача про наявність розбіжностей, а саме:

- щодо відсутності у рахунку-фактурі (інвойсу) № ABT211104-S357TT від 24.11.2021 посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.10.2021 № 0110/21АL, позивач зауважив, що у поданому до митного оформлення Інвойсі міститься інформація про Продавця та Покупця, найменування та асортимент товару, вартість товару, умови поставки, порядок сплати вартості товарів. Ця інформація ідентифікує поставку та підтверджує митну вартість товарів;

- щодо умов оплати, позивач вказує, що до митного оформлення було надано проформу Інвойсу від 04.11.2021 № АВТ211104, яка містить в собі умови оплати в наступному порядку 30% передоплата, решта 70% буде сплачено до моменту надходження товару до порту призначення. Загальна вартість товару 32 100 доларів США.

- стовно зауваження про те, що до митного оформлення надані банківські платіжні документи від 05.11.2021 № 19 та від 10.11.2021 № 20, в яких відсутні посилання на інвойс № ABT211104-S357TT, та банківські платіжні документи видані раніше 05.11.2021 та 10.11.2021 ніж інвойс, позивач вказав на те, що вказані банківські платіжні документи містять в собі посилання на проформу Інвойс № ABT211104-S357TT від 04.11.2021 (наданий до митного оформлення, виданий відповідно до п. п.3.3 зовнішньоекономічного Договору поставки). Тобто, проформа інвойсу біла видана до моменту поставки 04.11.2021 року, а комерційний Інвойс був виданий пізніше - 24.11.2021. Викладене не суперечить умовам платежів та повністю підтверджує визначену декларантом митну вартість товарів, конкретної партії наданої до митного оформлення.

- стовно зауваження про те, що у висновку про якісні та вартісні характеристики товарів № 07/01/122 від 19.01.2022, зазначено дату коносаменту 27.11.2022, а не 26.11.2021, позивач пояснив, що це технічна помилка, яка не впливає на суть документу.

- стовно зауваження про те, що у копіях митних декларацій країни відправлення №№ 435020210000094188 та 435020210000094216 від 20.11.2021 міститься інформація щодо коду товару на рівні восьми знаків, який не відповідає задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД, позивач зазначив, що ці документи оформлюються відправником товару нерезидентом та впливу на внесення/не внесення відомостей у вказані документи імпортер/декларант не має. У цьому позивач припускає технічну помилку, допущену особою, яка оформлювала експортну декларацію. Крім того, позивач зауважив, що митні декларації країни відправлення носять допоміжний характер.

- стовно зауваження про те, що у наданих експортних деклараціях №№ 435020210000094188 та 435020210000094216 від 20.11.2021 наявні розбіжності в числових значеннях: при множенні вартості шини 1,9304 на вагу 2300 отримуємо числове значення 4439,92, однак в декларації № 435020210000094188 зазначено 4440,00; при множенні вартості шини 1,9833 на вагу 1200 отримуємо числове значення 2379,96, а в декларації № 435020210000094216 зазначено 2380,00.

Щодо цих зауважень позивач зазначив, що відповідно до декларації № 435020210000094188 різниця між розрахунками складає 0,08 центів (4440,00 - 4439,92), при цьому за загальними принципами математики при округленні до цілого числа цифри 4439,92 отримуємо 4440,00. Відповідно до декларації № 435020210000094216 різниця складає 0,04 цента (2380 2379,96), при цьому за загальними принципами математики при округленні до цілого числа цифри 2379,96 отримуємо 2380,00, що і зазначено у поданому документі.

З наведених підстав позивач стверджує про необґрунтованість зауважень митного органу, внаслідок яких прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості імпортованого товару. В оскаржуваному рішенні зазначається, що відповідачем виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. В основу прийнятого рішення відповідачем поставлено фактично лише те, що в нього наявна інформація про митне оформлення подібних товарів за більшою вартістю, що не може бути єдиною підставою для прийняття відповідного рішення. Крім того, щодо застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості товарів позивач зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Ухвалою суду від 09 лютого 2022 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

14 березня 2022 року за допомогою системи «Електронний суд» від Одеської митниці Держмитслужби до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як зазначає відповідач у відзиві, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № UA500130/2022/002609 від 25.01.2022. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № UA500130/2022/002609 від 25.01.2022 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. Митна вартість товару заявлена за ціною договору товару.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500130/2022/002609 від 25.01.2022 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2022/000025/2 від 26.01.2022, а саме: 1) У рахунку-фактурі (інвойсу) від 24.11.2021 № ABT211104-S357TT відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.10.2021 № 0110/21 AL; 2) Відповідно п.3.3 зовнішньоекономічного Договору поставки від 01.10.2021 № 0110/21 AL «Термін внесення авансу обмовляється Сторонами заздалегідь і вказується в інвойсі, про те строки оплати про те що, оплата товару здійснюється 30% передоплата, решта 70% буде сплачено до моменту надходження товару до порту призначення зазначена в рахунку-проформі від 04.11.2021 № ABT211104, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) До митного оформлення надані банківські платіжні документи від 05.11.2021 № 19 та від 10.11.2021 № 20, в яких відсутні посилання на інвойс від 24.11.2021 № ABT211104-S357TT, та банківські платіжні документи видані раніше 05.11.2021 та 10.11.2021 ніж інвойс, тобто факт підтвердження оплати наданими банківськими платіжними документами конкретно цієї партії товару підтвердити неможливо; 4) у висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, № 07/01/122 від 19.01.2022, в поданих до митної оцінці документах зазначено дату коносаменту 27.11.2022, а не 26.11.2021. 5) в копіях митних декларацій країни відправлення №№ 435020210000094188 та 435020210000094216 від 20.11.2021 міститься інформація щодо коду товару на рівні восьми знаків, який не відповідає задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД. Вищевказане унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; 6) також в наданих експортних деклараціях №№ 435020210000094188 та 435020210000094216 від 20.11.2021 наявні розбіжності в числових значеннях при множенні вартості шини 1,9304 на вагу 2300 отримуємо числове значення 4439,92, а в декларації № 435020210000094188 зазначено 4440,00; при множенні вартості шини 1,9833 на вагу 1200 отримуємо числове значення 2379.96, а в декларації № 435020210000094216 зазначено 2390.00, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, Правил заповнення декларації митної вартості, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Однак, як зазначає відповідач, декларантом не було підтверджено документально складові митної вартості, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані всі витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

16 березня 2022 року позивачем через канцелярію суду засобами електронного зв`язку подано відповідь на відзив на позовну заяву.

У відповіді на відзив позивач зазначив про спростування розбіжностей, які були висунуті при митному оформленні. При обранні методу визначення митної вартості, відповідач як і в рішенні про коригування митної вартості, так і в відзиві на позов обмежився лише декларативним переліком неможливості застосування іншого ніж 6-й метод визначення митної вартості. Жодних консультацій відповідач з позивачем не проводив, що підтверджується відсутністю будь яких доказів стосовно цього, а також тим, що ним не було взято до уваги та взагалі не було надано оцінки поданим до митного оформлення документам. Фактично єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прийнятого відповідачем було те, що рівень митної вартості подібних товарів, які імпортувались раніше, був вищий ніж заявлена вартість товарів, які імпортувались позивачем, що не є підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості. Позивач надав вичерпний перелік документів, які необхідні для митного оформлення і навіть після витребування додаткових документів надав і їх, однак відповідачем не було надано їм належної оцінки.

Інші заяви по суті справи та/або клопотання учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» (Покупець) та компанією QINGDAO АОВОТЕ TRADING CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Договір №0110/21 АL (а.с. 22-25).

За цим Контрактом Продавець продає, а Покупець купує шини/ Диски згідно номенклатурі, в кількості і по цінам, вказаним в інвойсі, що є невід`ємною частиною Контракту (п. 1.1). Ціна на товар встановлена в доларах США за одиницю товару і вказана в інвойсі (п. 2.1). Умови поставки товару визначаються в інвойсі, згідно «Інкотермс-2010» (п. 3.1). Термін внесення авансу обмовляється Сторонами заздалегідь і вказується в інвойсі (п. 3.3). Датою відвантаження за цим контрактом приймається дата штампа основного перевізника, зазначена в накладній про прийняття товару до перевезення (п. 3.4). Продавцю надається право зменшувати/збільшувати кількість товарів, що поставляються на 5%. У разі зменшення товару, що підлягає відправці, Продавець зобов`язаний скорегувати інвойс (п. 3.5). Товар поставляється без упаковки або з упаковкою, зазначеною в Інвойсі (п.5.1). Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем на умовах погоджених в інвойсу (п. 9.1). Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця на користь Продавця (п. 9.2).

До вказаного зовнішньоекономічного контракту сторонами укладено Додаткову угоду від 09.11.2021 року (а.с. 29); Додаткову угоду від 19.11.2021 року (а.с. 27); Додаткову угоду від 25.12.2021 року (а.с. 28); Додаткову угоду № 1 від 17 січня 2022 року (а.с. 26).

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник компанія QINGDAO АОВОТЕ TRADING CO., LTD (Китай) поставила Позивачу партію товару:

Шини пневматичні гумові нові, для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: - розмір 9.00R20, тип протектора SТ901, індекс навантаження 144/142, індекс швидкості К - 240 компл.; - розмір 10.00R20, тип протектора SТ901, індекс навантаження 149/146, індекс швидкості L - 40 компл.; - розмір 10.00R20, тип протектора SТ928, індекс навантаження 149/146, індекс швидкості L - 20 компл.

З метою митного оформлення постановленого товару, декларантом позивача подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500130/2022/002609 від 25.01.2022 року, згідно якої митна вартість товару була визначена за ціною договору (а.с. 17).

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав до митного органу, окрім митної декларації:

Пакувальний лист б/н від 24.11.2021;

Рахунок-проформа (Proforma invoice) № ABT211104-S357TT від 04.11.2021;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ABT211104-S357TT від 24.11.2021;

Коносамент (Bill of lading) №214626708А від 26.11.2021;

Навантажувальний документ № 587 від 20.01.2022;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 21С3702М8713/00037 від 16.12.2021;

Банківський платіжний документ, що стосується товару, №19 від 05.11.2021;

Банківський платіжний документ, що стосується товару, №20 від 10.11.2021;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № АВТ211104 від 04.11.2021;

Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, № 07/01/122 від 19.01.2022;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткові угоди від 09.11.2021, 19.11.2021, 25.12.2021, 17.01.2022;

Зовнішньоекономічний Договір №0110/21 АL від 01.10.2021;

Договір про надання послуг митного брокера від 01.06.2021;

Лист отримувача №21/01-1 від 21.01.2022;

Копія митної декларації країни відправлення № 435020210000094188 від 20.11.2021;

Копія митної декларації країни відправлення № 435020210000094216 від 20.11.2021.

Проте, під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом.

Підставою сумнівів правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом зазначено те, що подані у поданих документах містяться розбіжності та не містяться усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зокрема, наведено наступні розбіжності:

1) У рахунку-фактурі (інвойсу) від 24.11.2021 № ABT211104-S357TT відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.10.2021 № 0110/21 AL;

2) Відповідно п.3.3 зовнішньоекономічного Договору поставки від 01.10.2021 № 0110/21 AL «Термін внесення авансу обмовляється Сторонами заздалегідь і вказується в інвойсі», про те строки оплати про те що, оплата товару здійснюється 30% передоплата, решта 70% буде сплачено до моменту надходження товару до порту призначення зазначена в рахунку-проформі від 04.11.2021 № ABT211104, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) До митного оформлення надані банківські платіжні документи від 05.11.2021 № 19 та від 10.11.2021 № 20, в яких відсутні посилання на інвойс від 24.11.2021 № ABT211104-S357TT та банківські платіжні документи видані раніше 05.11.2021 та 10.11.2021, ніж інвойс, який виданий пізніше 24.11.2021, тобто факт підтвердження оплати наданими банківськими платіжними документами конкретно цієї партії товару підтвердити неможливо;

4) у висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, № 07/01/122 від 19.01.2022, зазначено дату коносаменту 27.11.2022, а не 26.11.2021.

5) в копіях митних декларацій країни відправлення №№ 435020210000094188 та 435020210000094216 від 20.11.2021 міститься інформація щодо коду товару на рівні восьми знаків, який не відповідає задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД. Вищевказане унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою.

6) також в наданих експортних деклараціях № 435020210000094188 та №435020210000094216 від 20.11.2021 наявні розбіжності в числових значеннях. При множенні вартості шини 1,9304 на вагу 2300 отримуємо числове значення 4439,92, проте в декларації № 435020210000094188 зазначено 4440,00; при множенні вартості шини 1,9833 на вагу 1200 отримуємо числове значення 2379,96, проте в декларації № 435020210000094216 зазначено 2390.00, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

З огляду на вищевказані розбіжності, відсутність усіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товару, декларанту, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткові документи, а саме:

1)банківські платіжні документи, які стосуються товару;

2)виписку з бухгалтерської документації;

3)каталоги, специфікації фірми - виробника товару;

4)розрахунок ціни товару (калькуляція);

5)рахунки про сплату послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

6)копію митної декларації країни відправлення.

Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів.

У відповідь на повідомлення митниці листом від 26 січня 2022 року вих. №2601/22 gts декларантом з приводу зауважень до поданих для митного оформлення товаросупровідних документів, надані письмові пояснення до кожного пункту зауважень (а.с. 42-45).

Зміст наданих пояснень:

1) щодо відсутності у рахунку-фактурі (інвойсу) від 24.11.2021 № ABT211104-S357TT посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.10.2021 № 0110/21 AL, декларант пояснив, що у поданому до митного оформлення Інвойсі міститься інформація про Продавця та Покупця, найменування та асортимент товару, вартість товару, умови поставки, порядок сплати вартості товарів.

2) стосовно зауваження про умови та строки оплати декларант пояснював, що до митного оформлення було надано проформу Інвойсу від 04.11.2021 № АВТ211104, яка містить в собі умови оплати в наступному порядку 30% передоплата, решта 70% буде сплачено до моменту надходження товару до порту призначення. Загальна вартість в розмірі 32 100 доларів США. Також надано до митного оформлення Інвойс від 24.11.2021 № ABT211104-S357TT, який містить загальну вартість в розмірі 32 100 доларів США. Також до митного оформлення надано банківські платіжні документи від 05.11.2021 № 19 (графа 70 «Призначення платежу» передплата за контрактом № 0110/21 від 01.10.2021 інвойс № ABT211104-S357TT від 04.11.2021; сума 9 630 графа 52 друга табличка зверху) та від 10.11.2021 № 20 (графа 70 «Призначення платежу» передплата за контрактом № 0110/21 від 01.10.2021 інвойс № ABT211104-S357TT від 04.11.2021 сума 22 470 графа 52 друга табличка зверху), які містять в собі відомості щодо сплати вартості товару у розмірі 32 100 (9 630 + 22 470) доларів США в розрізі окремих платежів 30% та 70 % вартості відповідно.

3) стосовно зауваження про те, що до митного оформлення надані банківські платіжні документи від 05.11.2021 № 19 та від 10.11.2021 № 20, в яких відсутні посилання на інвойс № ABT211104-S357TT від 24.11.2021, та банківські платіжні документи видані раніше 05.11.2021 та 10.11.2021 ніж інвойс від 24.11.2021, декларант пояснив таке. Вказані банківські платіжні документи містять в собі посилання на проформу Інвойс № ABT211104-S357TT від 04.11.2021 (наданий до митного оформлення, виданий відповідно до п. п.3.3 зовнішньоекономічного Договору), а саме: платіжний документ від 05.11.2021 № 19 у графі 70 «Призначення платежу» передплата за контрактом № 0110/21 від 01.10.2021 інвойс № ABT211104-S357TT від 04.11.2021 сума 9 630 графа 52 друга табличка зверху, платіжний документ від 10.11.2021 № 20 у графі 70 «Призначення платежу» передплата за контрактом № 0110/21 від 01.10.2021 інвойс № ABT211104-S357TT від 04.11.2021 сума 22 470 графа 52 друга табличка зверху. Проформа інвойсу біла видана до моменту поставки, а саме 04.11.2021 року, Інвойс (комерційний) був виданий пізніше. Викладене не суперечить умовам платежів та повністю підтверджує визначену декларантом митну вартість товарів, конкретної партії наданої до митного оформлення.

4) стосовно зауваження про те, що у висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, № 07/01/122 від 19.01.2022, зазначено дату коносаменту 27.11.2022, а не 26.11.2021, декларант пояснив таке.

Наданий до митного оформлення висновок складається особою, яка має спеціальні знання та навички для складання відповідно висновку, та не має жодного відношення до декларанта та імпортера. При цьому висновок містить в собі відомості про оцінку саме того товару, що наданий до митного оформлення станом на день проведення оцінки. Допущена спеціалістом технічна помилка жодним чином не впливає на суть складеного та наданого до митного оформлення документу. ТОВ «Алма Трейд Ін» отримала лист роз`яснення, що при складанні звіту було допущено технічну помилку, копію листа надано до митного органу.

5) стосовно зауваження про те, що у копіях митних декларацій країни відправлення №№435020210000094188 та 435020210000094216 від 20.11.2021 міститься інформація щодо коду товару на рівні восьми знаків, який не відповідає задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою, декларант пояснив таке. Експорті декларації країни відправлення заповнюються, складаються та оформлюються відправником товару на підставі законодавства та вимог країни відправлення, жодного впливу на внесення/невнесення відомостей у вказані документи імпортер/декларант не має. Крім того вказані документи носять допоміжний характер для митного оформлення. Також додатково повідомлено, що декларантом визначено код імпортованих товарів 4011 20 90 00. В митних деклараціях країни походження міститься код 4011 20 00 90, якого не має в Законі України «Про митний тариф України». Декларант припускає у цьому технічну помилку, допущену особою, яка оформлювала експортну декларацію або технічну особливість заповнення декларації китайської сторони.

6) стосовно зауваження про те, що у наданих експортних деклараціях № 435020210000094188 та №435020210000094216 від 20.11.2021 наявні розбіжності в числових значеннях. При множенні вартості шини 1,9304 на вагу 2300 отримуємо числове значення 4439,92, а в декларації № 435020210000094188 зазначено 4440,00; при множенні вартості шини 1,9833 на вагу 1200 отримуємо числове значення 2379,96, а в декларації № 435020210000094216 зазначено 2390,00, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Як пояснив декларант, відповідно до декларації № 435020210000094188 різниця між розрахунками, які вказані у листі та зазначеними у декларації складає 0,08 центів (4440,00 - 4439,92) при цьому за загальними принципами математики при округленні до цілого числа цифри 4439,92 виходить 4440,00. Відповідно до декларації № 435020210000094216 (у повідомленні митниці зазначено не вірно суми визначену в декларації, а саме вірним є не 2390,00, а 2380,00) різниця складає 0,04 цента (2380 2379,96) при цьому за загальними принципами математики при округленні до цілого числа цифри 2379,96 виходить 2380,00.

На підставі викладеного декларант зазначив, що до митного оформлення було надано вичерпний перелік документів, необхідних для митного оформлення за першим (основним) методом визначення митної вартості. Повідомив, що додаткових документів декларант надавати не буде та наполягав на митному оформленні.

26 січня 2022 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2022/000025/2, відповідно до якого підставами прийняття вказаного рішення зазначено вищенаведені обставини стосовно розбіжностей у поданих документах та відсутністю усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с. 14).

Щодо послідовності обрання методу визначення митної вартості товарів, в рішенні зазначено, що митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: 3,01 дол. США/кг (МД № UA500020/2021/6396 від 25.02.2021, МД №UA500020/2021/220787 від 25.11.2021), ніж заявлено декларантом - 2,00625 дол. США/кг.

Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скореговано.

Однак, позивач не погоджується із таким коригуванням митної вартості товару, яке, на його думку, призвело до безпідставної надмірної сплати ним митних платежів, з огляду на що звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Натомість, відповідач вважає обґрунтованим здійснене ним коригуванням митної вартості товару, внаслідок розбіжностей у документах, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, та неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору).

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс, МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або, яка підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

При цьому, згідно вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товару за основним методом ціною договору (контракту) - Зовнішньоекономічний контракт №0110/21 АL від 01 жовтня 2021 року.

Судом встановлено, що підставою для висновків митного органу про недоведеність заявленої митної вартості товарів стали розбіжності у поданих документах.

З огляду на вищезазначені розбіжності, декларанту внесено вимогу щодо надання протягом 10 календарних днів додаткових документів, згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Що стосується витребування митним органом додаткових документів.

Як вже було зазначено, частина третя статті 53 Митного кодексу України передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд звертає увагу на положення частин 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом із цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач запропонував позивачу надати такі додаткові документи:

банківські платіжні документи, які стосуються товару;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації фірми - виробника товару;

розрахунок ціни товару (калькуляція);

рахунки про сплату послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

копію митної декларації країни відправлення.

Декларант, надавши додаткові наявні у нього документи, вважав, що поданих ним документів достатньо для підтвердження митної вартості товару за основним методом ціною договору.

Листом від 26 січня 2022 року вих. №2601/22 gts у відповідь на повідомлення митного органу щодо зауважень та надання додаткових документів, декларантом надані письмові пояснення до кожного пункту зауважень.

Однак, відповідач не врахував вказані пояснення, оскільки встановив у поданих документах розбіжності.

Відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2022/000025/2 від 26 січня 2022 року, відповідно до якого підставами прийняття вказаного рішення зазначено розбіжності у поданих документах та ненадання декларантом витребуваних додатково документів.

Проаналізувавши обґрунтованість сумнівів відповідача, відносно прийнятності заявленої декларантом ціни товару, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Як вже було зазначено, 01 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» (Покупець) та компанією QINGDAO АОВОТЕ TRADING CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Договір №0110/21 АL (а.с. 22-25).

За цим Контрактом Продавець продає, а Покупець купує шини/ Диски згідно номенклатурі, в кількості і по цінам, вказаним в інвойсі, що є невід`ємною частиною Контракту (п. 1.1). Ціна на товар встановлена в доларах США за одиницю товару і вказана в інвойсі (п. 2.1). Умови поставки товару визначаються в інвойсі, згідно «Інкотермс-2010» (п. 3.1). Термін внесення авансу обмовляється Сторонами заздалегідь і вказується в інвойсі (п. 3.3). Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем на умовах погоджених в інвойсу (п. 9.1).

Щодо зауваження митного органу стосовно відсутності у рахунку-фактурі (інвойсі) від 24.11.2021 № ABT211104-S357TT посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.10.2021 № 0110/21 AL.

Дослідивши наявний у матеріалах справи Інвойс (Commercial invoice) № ABT211104-S357TT від 24.11.2021 року, суд зазначає, що у поданому до митного оформлення Інвойсі міститься інформація про Продавця - QINGDAO АОВОТЕ TRADING CO., LTD та Покупця ТОВ «АЛМА ТРЕЙД ІН», найменування та асортимент товару, вартість товару та загальну вартість рахунку, умови поставки: CFR PIVDENNYI (а.с. 32).

Суд зазначає, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості контролюючий орган має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Узагальнене визначення інвойсу - це документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність.

Згідно загальносвітової практики, інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість рахунку; валюту оплати.

Також, в інвойсі можуть зазначатись: реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка; реквізити відвантажувального документа; платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в інвойсі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок, тощо.

На підставі викладеного суд вважає, що наданий до митного оформлення Інвойс (Commercial invoice) № ABT211104-S357TT від 24.11.2021 року дозволяє ідентифікувати поставку товару та містить відомості про вартість товару, отже сама по собі відсутність у ньому посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.10.2021 № 0110/21 AL, не свідчить про неможливість його використання у якості документу який підтверджує митну вартість товарів.

Щодо наступного зауваження митного органу стосовно порядку оплати за товар.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного Договору поставки від 01.10.2021 № 0110/21 AL, термін внесення авансу обмовляється Сторонами заздалегідь і вказується в інвойсі (п. 3.3). Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем на умовах погоджених в інвойсі (п. 9.1).

Для здійснення поставки за Договором №0110/21 АL від 01 жовтня 2021 року складені:

Рахунок-проформа (Proforma invoice) № ABT211104-S357TT від 04.11.2021;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ABT211104-S357TT від 24.11.2021.

Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни. Наприклад, сторони можуть змінити дані щодо кількості чи моделей, типу того чи іншого товару.

Натомість, комерційний інвойс вже формується із остаточними змінами та узгодженими даними та використовується для митної оформлення товарів.

До митного оформлення було надано проформу-інвойс № ABT211104-S357TT від 04.11.2021, яка містить посилання на Договір поставки від 01.10.2021 № 0110/21 AL та умови оплати в наступному порядку:

30% - передоплата,

70% - до прибуття судна до порту завантаження.

Загальна вартість в розмірі 32 100 доларів США.

Інвойс (Commercial invoice) № ABT211104-S357TT від 24.11.2021 визначає загальну вартість товару - 32 100 доларів США, однак не містить умов оплати.

Також до митного оформлення надано банківські платіжні документи від 05.11.2021 № 19 (графа 70 «Призначення платежу» передплата за контрактом № 0110/21 від 01.10.2021, інвойс № ABT211104-S357TT від 04.11.2021; сума 9 630 графа 52 друга табличка зверху) та від 10.11.2021 № 20 (графа 70 «Призначення платежу» передплата за контрактом № 0110/21 від 01.10.2021, інвойс № ABT211104-S357TT від 04.11.2021 сума 22 470 графа 52 друга табличка зверху), які містять в собі відомості щодо сплати вартості товару у розмірі 32 100 (9 630 + 22 470) доларів США в розрізі окремих платежів 30% та 70 % вартості відповідно (а.с. 36-37).

Однак, враховуючи, що умови оплати (30% - передоплата, 70% - до прибуття судна до порту завантаження) підтверджені поданими до митного оформлення документами, тобто, контрактом №0110/21 АL від 01 жовтня 2021 року, інвойсом-проформою (Proforma invoice) № ABT211104-S357TT від 04.11.2021 та платіжними документами, суд вважає необґрунтованим зауваження митного органу про те, що не зазначення в інвойсі № ABT211104-S357TT від 24.11.2021 цих умов, свідчить про непідтвердження умов оплати за поставку товару.

Подані до митного оформлення документи дають змогу встановити умови оплати.

У зв`язку з наведеними обставинами справи суд також відхиляє наступне зауваження митного органу стосовно того, що банківські платіжні документи від 05.11.2021 № 19 та від 10.11.2021 № 20 не містять посилання на інвойс (Commercial invoice) № ABT211104-S357TT від 24.11.2021 та видані раніше ніж інвойс від 24.11.2021, у зв`язку з чим факт підтвердження оплати наданими банківськими платіжними документами конкретно цієї партії товару підтвердити неможливо.

Як вже було зазначено вказані банківські платіжні документи містять в собі посилання на проформу-інвойс (Proforma invoice) № ABT211104-S357TT від 04.11.2021.

Рахунок-проформа (Proforma invoice) № ABT211104-S357TT від 04.11.2021 виданий до моменту поставки, а Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ABT211104-S357TT від 24.11.2021 виданий пізніше, що не суперечить умовам платежів.

При цьому, Рахунок-проформа (Proforma invoice) № ABT211104-S357TT від 04.11.2021 та Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ABT211104-S357TT від 24.11.2021 містять найменування та реквізити продавця та покупця, номенклатуру, кількість та ціну товарів, а також загальну вартість рахунку, які не відрізняються, що дозволяє підтвердити оплату наданими банківськими платіжними документами конкретно цієї партії товару.

Щодо наступного зауваження митного органу стосовно того, що у висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, № 07/01/122 від 19.01.2022, зазначено дату коносаменту 27.11.2022, а не 26.11.2021.

У матеріалах справи наявний Висновок про вартість майна № 07/01/122 від 19.01.2022, підготовлений експертом-оцінювачем Заєць А.Ю. (а.с. 48-55).

У розділі 2 «Використані нормативно-правові та інформаційні матеріали (у т.ч. товаросупровідні матеріали)» вказано про використання транспортної накладної (Bill of lading) №214626708А від 27.11.2021 (п. 2.9).

У матеріалах справи наявний та до митного оформлення надавався Коносамент (Bill of lading) №214626708А від 26.11.2021 (а.с. 35).

Коносамент має штамп про дату навантаження на борт судна 27.11.2021 року.

Тобто, така відмінність носить технічний характер та не вливає на суть складеного та наданого до митного оформлення документу. Висновок містить в собі відомості про оцінку саме того товару, що наданий до митного оформлення (Шини автомобільні (вантажні).

Суд не вбачає у цій технічній описці впливу на визначення митної вартості товару.

Щодо наступного зауваження митного органу стосовно того, що у копіях митних декларацій країни відправлення №435020210000094188 та №435020210000094216 від 20.11.2021 міститься інформація щодо коду товару на рівні восьми знаків, який не відповідає задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою.

Декларантом визначено код імпортованих товарів 4011 20 90 00.

В митних деклараціях країни походження міститься код 4011 20 00 90, якого не має в Законі України «Про митний тариф України» (а.с. 39-40).

Декларант пояснив, що це технічна помилка, допущену особою, яка оформлювала експортну декларацію.

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення є додатковим документом, що надається на додаткову вимогу митного органу за наявності у декларанта.

При цьому, суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення товару не є тим документом, який впливає на визначення митної вартості товару.

Суд не вбачає у наведеному впливу на визначення митної вартості товару.

Щодо наступного зауваження митного органу стосовно того, що у наданих експортних деклараціях № 435020210000094188 та №435020210000094216 від 20.11.2021 наявні розбіжності в числових значеннях. При множенні вартості шини 1,9304 на вагу 2300 отримуємо числове значення 4439,92, а в декларації № 435020210000094188 зазначено 4440,00; при множенні вартості шини 1,9833 на вагу 1200 отримуємо числове значення 2379,96, а в декларації № 435020210000094216 зазначено 2390,00, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

З цього приводу суд приймає пояснення, надані декларантом у поясненнях, та наведені в обґрунтування позову, а саме відповідно до декларації № 435020210000094188 різниця між розрахунками, які вказані у листі та зазначеними у декларації складає 0,08 центів (4440,00 - 4439,92) при цьому за загальними принципами математики при округленні до цілого числа цифри 4439,92 виходить 4440,00. Відповідно до декларації № 435020210000094216 (у повідомленні митниці зазначено не вірно суми визначену в декларації, а саме вірним є не 2390,00, а 2380,00) різниця складає 0,04 цента (2380 2379,96) при цьому за загальними принципами математики при округленні до цілого числа цифри 2379,96 виходить 2380,00.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висловлені відповідачем зауваження щодо розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення придбаного позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту №0110/21 АL від 01 жовтня 2021 року, товару, не спростовують визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.

Висловлені митним органом зауваження та розбіжності мають логічне пояснення, товаросупровідні документи узгоджуються між собою та містять відомості про партію товару, що поставляється та заявлена до митного оформлення за ціною договору.

Щодо надання додаткових документів.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

З аналізу частин 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що додаткові документи, які декларанту запропонував надати митний орган, відносяться до додаткових документів, що надаються на вимогу митного органу за наявності у декларанта.

Відповідач не обґрунтував яким чином витребувані документи впливають на підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд враховує, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою, розбіжностями у поданих документах для підтвердження заявленої митної вартості товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено тощо. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до положень чч. 6-7 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 статті 55 Кодексу визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом із цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав до митного органу, окрім митної декларації: Пакувальний лист б/н від 24.11.2021; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № ABT211104-S357TT від 04.11.2021; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ABT211104-S357TT від 24.11.2021; Коносамент (Bill of lading) №214626708А від 26.11.2021; Навантажувальний документ № 587 від 20.01.2022; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 21С3702М8713/00037 від 16.12.2021; Банківський платіжний документ, що стосується товару, №19 від 05.11.2021; Банківський платіжний документ, що стосується товару, №20 від 10.11.2021; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № АВТ211104 від 04.11.2021; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, № 07/01/122 від 19.01.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткові угоди від 09.11.2021, 19.11.2021, 25.12.2021, 17.01.2022; Зовнішньоекономічний Договір №0110/21 АL від 01.10.2021; Договір про надання послуг митного брокера від 01.06.2021; Лист отримувача №21/01-1 від 21.01.2022; Копія митної декларації країни відправлення № 435020210000094188 від 20.11.2021; Копія митної декларації країни відправлення № 435020210000094216 від 20.11.2021.

Надання позивачем усіх вищевказаних документів до митного оформлення не заперечується сторонами та відображено у картці відмови.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості за першим методом, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Спрацювання системи управління ризиками не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості товару, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

У своїх сталих правових позиціях Верховний Суд з приводу спірних правовідносин наголошує, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом, тощо.

Однак, таких доказів не міститься в матеріалах даної справи.

Проте саме на підставі наявної інформації баз даних ЄАІС митним органом встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, а саме: 3,01 дол. США/кг (МД № UA500020/2021/6396 від 25.02.2021, МД №UA500020/2021/220787 від 25.11.2021), ніж заявлено декларантом - 2,00625 дол. США/кг.

Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надані. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000025/2 від 26.01.2022 року прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що митницею безпідставно здійснено коригування, заявленої декларантом митної вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, проаналізувавши положення законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд вважає необхідним задовольнити адміністративний позов та скасувати спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000025/2 від 26.01.2022 року.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 8 ст. 139 КАС України, щодо зловживання позивачем процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача.

На підставі викладеного, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2481, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 243-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000025/2 від 26.01.2022 року.

Стягнути з Одеської митниці ВП Держмитслужби (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» (код ЄДРПОУ 42890101; 65031, м. Одеса, Новомосковська дорога, 23/1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481, 00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» (код ЄДРПОУ 42890101; 65031, м. Одеса, Новомосковська дорога, 23/1).

Відповідач Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а).

Суддя О.В. Глуханчук