Ухвала

від 26.10.2022 по справі 480/4531/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення

26 жовтня 2022 року Справа № 480/4531/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренка В.О. про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,,-

В С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

На виконання вказаного рішення, позивач 14.01.2022 отримав виконавчий лист.

11.10.2022 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренко В.О. подав заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Подану заяву заявник обґрунтовує тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження ВП № 68414207 з примусового виконання виконавчого листа № 480/4531/21, виданого 05.01.2022 Сумським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Згідно листа Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради встановлено, що виплата допомоги буде здійснюватися відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду у 2021 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №902, згідно черги №69, сума до виплати складає 7354,00 грн. У зв`язку з цим, у державного виконавця немає можливості виконати рішення суду без участі боржника, а тому у державного виконавця виникає необхідність у зверненні до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Ухвалою суду від 18.10.2022 вищевказана заява призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.10.2022.

Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на заяву державного виконавця про встановлення порядку виконання рішення суду, в якій позивач заперечує проти задоволення заяви, оскільки це змінює зміст рішення суду і просить її розлянути без його участі (а.с.56-57).

З урахуванням положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у справі не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи із наступного.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2022р. у справі № 480/4531/21 є обов`язковим до виконання на всій території України.

На виконання судового рішення, позивач 14.01.2022р. отримав виконавчий лист.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 01.02.2022р. відкрито виконавче провадження ВП№68414207 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 480/4531/21 (а.с.49).

Як свідчать матеріали справи та зміст заяви державного виконавця, рішення суду у цій справі залишається не виконаним в частині проведення відповідних виплат.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

При цьому, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Посилання державного виконавця на неможливість виконання рішення суду зобов`язального характеру щодо нарахування та виплати заборгованості без участі боржника та можливість застосування до боржника заходів примусового виконання рішення в разу зміни способу і порядку його виконання на стягнення суд не приймає, оскільки з огляду на положення статті 129-1 Конституції України та статті 14 КАС України судове рішення є обов`язковим до виконання незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов`язання вчинити дії чи стягнення з нього коштів).

Для відновлення права ОСОБА_1 Сумським окружним адміністративним судом прийнято рішення про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину щорічної разової допомоги до 5 травня, згідно зі статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум, що відповідало заявленим позовним вимогам та принципу диспозитивності, закріпленому у статті 9 КАС України.

Змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання виплатити зазначену компенсацію на стягнення суми цих виплат, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справах №№ 21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 755/7078/16-а.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренка В.О. про зміну способу і порядку виконання рішення по адміністративній справі № 480/4531/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.О. Осіпова