Рішення

від 26.10.2022 по справі 620/5524/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 року Чернігів Справа № 620/5524/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТА ЛТД" про стягнення суми податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі також ГУ ДПС у Чернігівській області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТА ЛТД" (далі також ТОВ "МАРТА ЛТД", відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 58159,00 грн, та накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "МАРТА ЛТД", що знаходяться на відкритих рахунках банку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податків у сумі 58159,00 грн. Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

29.08.2022 ухвалою суду позовна заява призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду направлена відповідачу, в тому числі і на електрону адресу, зазначену позивачем в позовній заяві.

Частиною другою статті 175 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ "МАРТА ЛТД" (код ЄДРПОУ 40109592) зареєстроване як юридична особа 09.11.2015, за основним видом діяльності роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформаційною довідкою ( а.с. 8-10).

ТОВ "МАРТА ЛТД" є платником податків і зборів, передбаченихПодатковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 58159,00 грн.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі -ПК України).

Відповідно до пункту 6.1статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 58159,00 грн, що підтверджується;

- уточнюючим розрахунком до податкової декларації за жовтень 2021 року №9386501822 від 17.12.2021, згідно якого платником самостійно збільшено суму ПДВ, що підлягала сплаті на 1286 грн. та нараховано штраф в розмірі 45 грн.;

- податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2021 рік №9388650833 від 21.12.2021, згідно якої платником самостійно визначено суму зобов`язань, що підлягала сплаті в розмірі 56828 грн.

Податкова вимога від 28.12.2021 № 0102411-1303-2656 надіслана відповідачу в порядку, визначеному ст. 59 ПК України на зареєстровану в ЄДР адресу. Згідно повідомлення підприємства поштового зв`язку лист повернутий за закінченням терміну зберігання.

Вказана сума податкового боргу також підтверджується довідкою податкового органу (а.с. 4-5).

Відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відтак, якщо платником податку самостійно визначено у податкових деклараціях податкові зобов`язання та/або рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг не було скасовано і є чинним, грошові зобов`язання вважаються узгодженими.

Відповідні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №808/7131/15 та від 19.03.2019 у справі №808/8020/14.

З огляду на вищенаведені обставини справи суд зазначає, що сума нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій, пені набула статусу узгоджених грошових зобов`язань згідно з нормами Податкового кодексу України.

Позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлялась податкова вимога від 28.12.2021 № 0102411-1303-2656 на суму 131738,94 грн (а.с. 6).

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Відповідні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №807/495/17, від 11.09.2018 у справі № 810/4417/16, від 31.08.2018 у справі № 826/14195/16, від 31.08.2018 у справі № 821/381/17, від 22.08.2018 у справі № 820/1878/16.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідач у добровільному порядку податковий борг в сумі 58159,00 грн не сплатив, тому суд дійшов висновку стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Щодо позовних вимог про накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "Марта ЛТД", що знаходяться на відкритих рахунках банку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Так, згідно пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За приписами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Суд наголошує на тому, що обов`язковою умовою для накладення арешту є відсутність відповідного майна, яка має бути встановлена саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, в іншому разі, вимога про застосування арешту коштів є передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред`явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 826/10396/16.

Суд зазначає, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 520/6837/19.

Обґрунтовуючи відсутність у відповідача майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, позивачем надано: 1) копію листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (вх. №935/5 від 28.01.2022) згідно якого за платником техніка не зареєстрована; 2) копію листа територіального сервісного центру № 7444 РСЦ МВС в Чернігівській області від 26.01.2022 №31/25/16-41, згідно якого за платником право власності на транспортні засоби не зареєстровано; 3) Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта в якій відсутні відомості про зареєстроване право власності на нерухоме майно за відповідачем.

В силу вимог частин першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України). Речі у свою чергу поділяються на рухомі та нерухомі (стаття 181 Цивільного кодексу України).

З викладеного вбачається, що позивачем не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, а тому наведені вище докази не можуть слугувати безумовним підтвердженням відсутності у відповідача майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу. Також позивачем не надано доказів щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна.

Суд звертає увагу, що реалізація права контролюючого органу звернутися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, у разі відсутності майна, можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути в дохід бюджету з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТА ЛТД» (код ЄДРПОУ 40109592) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 58159,00 (п`ятдесят вісім тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень для погашення податкового боргу з податку на додану вартість на р/р UA038999980313080029000025001; отримувач - ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/14060100, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача -Казначейство України(ел. адм. подат.) з відкритих рахунків у банках.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул.Реміснича, буд.11,м.Чернігів,14000 код ЄДРПОУ 44094124.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРТА ЛТД" вул.Мстиславська, буд.17,м.Чернігів,14039 код ЄДРПОУ 40109592.

Повний текст рішення виготовлено 26 жовтня 2022 року.

Суддя І.І. Соломко