Постанова

від 28.02.2023 по справі 620/5524/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5524/22 Суддя першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТА ЛТД» про стягнення суми податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2022 року позивач - Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТА ЛТД» про стягнення суми податкового боргу, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав та предмету позову, просив:

- стягнути в дохід бюджету з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТА ЛТД» (код ЄДРПОУ 40109592) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 58159,00 (п`ятдесят вісім тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень для погашення податкового боргу з податку на додану вартість на р/р UA038999980313080029000025001; отримувач - ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/14060100, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача -Казначейство України(ел. адм. подат.) з відкритих рахунків у банках;

- накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТА ЛТД» (код ЄДРПОУ 40109592) на суму 58 159,00 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково:

- стягнуто в дохід бюджету з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТА ЛТД» (код ЄДРПОУ 40109592) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 58159,00 (п`ятдесят вісім тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень для погашення податкового боргу з податку на додану вартість на р/р UA038999980313080029000025001; отримувач - ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/14060100, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача -Казначейство України(ел. адм. подат.) з відкритих рахунків у банках»;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРТА ЛТД» до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Марта ЛТД» у добровільному порядку податковий борг в сумі 58159,00 грн. сплачено не було, тому суд дійшов висновку стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, у той же час реалізація права контролюючого органу звернутися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, у разі відсутності майна, можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, чого в межах спірних правовідносин Головним управлінням ДПС у Чернігівській області здійснено не було.

Колегія суддів, враховуючи приписи ч.1 ст. 308 КАС України, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ «МАРТА ЛТД» (код ЄДРПОУ 40109592) зареєстроване як юридична особа 09.11.2015 року, за основним видом діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформаційною довідкою ( а.с. 8-10).

ТОВ "МАРТА ЛТД" є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VІ.

Відповідач має податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 58159,00 грн, що підтверджується;

- уточнюючим розрахунком до податкової декларації за жовтень 2021 року №9386501822 від 17.12.2021 року, згідно якого платником самостійно збільшено суму ПДВ, що підлягала сплаті на 1286 грн. та нараховано штраф в розмірі 45 грн.;

- податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2021 рік №9388650833 від 21.12.2021 року, згідно якої платником самостійно визначено суму зобов`язань, що підлягала сплаті в розмірі 56828 грн.

Податкова вимога від 28.12.2021 № 0102411-1303-2656 надіслана відповідачу в порядку, визначеному ст. 59 ПК України на зареєстровану в ЄДР адресу. Згідно повідомлення підприємства поштового зв`язку лист повернутий за закінченням терміну зберігання.

Вказана сума податкового боргу також підтверджується довідкою податкового органу (а.с. 4-5).

У зв`язку із наявністю податкового боргу у розмірі 58 159 грн., який не сплачений у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Питання адміністративного арешту майна платника податків врегульовані статтею 94 ПК України.

Так, пункт 94.3 вказаної статті передбачає, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Положення пункту 94.2 статті 94 ПК України визначають, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних постав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні дозволи (ліцензії») на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Частиною другою пункту 94.6 названої статті встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Тобто, за змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування:

1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (не виключно обов`язку сплатити податкове зобов`язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

При цьому накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежене сумою податкового боргу такого платника.

Обов`язковою умовою для накладення арешту є відсутність відповідного майна, яка має бути встановлена саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, в іншому разі, вимога про застосування арешту коштів є передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред`явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

Обґрунтовуючи відсутність у відповідача майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, позивачем надано:

1) копію листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (вх. №935/5 від 28.01.2022) згідно якого за платником техніка не зареєстрована;

2) копію листа територіального сервісного центру № 7444 РСЦ МВС в Чернігівській області від 26.01.2022 №31/25/16-41, згідно якого за платником право власності на транспортні засоби не зареєстровано;

3) Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта в якій відсутні відомості про зареєстроване право власності на нерухоме майно за відповідачем.

У той же час, в силу вимог частин першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України). Речі у свою чергу поділяються на рухомі та нерухомі (стаття 181 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів вважає вірними доводи суду першої інстанції, що позивачем не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, а тому наведені вище докази не можуть слугувати безумовним підтвердженням відсутності у відповідача майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу. Також позивачем не надано доказів щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна.

Реалізація права контролюючого органу звернутися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, у разі відсутності майна, можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, чого контролюючим органом дотримано не було.

Інші доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Л.Т.Черпіцька

Повний текст виготовлено 28 лютого 2023 року.