Ухвала

від 27.10.2022 по справі 640/58/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

27 жовтня 2022 року м. Київ № 640/58/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., ознайомившись із заявою про уточнення позовних вимог у справі

за позовом Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "МІМ"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "МІМ" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.09.2020 року № 307445.

2. визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.12.2020 року № 382650.

3. зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) виключити ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІМ", (ідентифікаційний код 16459344) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, та ввести відповідну інформацію до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 16.08.2022 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог шляхом доповнення позовних вимог новою, підстави якої є аналогічними підставам первісному позову.

Так, позивач просить суд в доповнення до первісних позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.11.2021 року № 384653, яке винесено з тих самих підстав, що й первісне оскаржуване рішення від 10.12.2020 року № 382650.

Позивач долучено доказ сплати судового збору за вказану позовну вимогу, а саме платіжне доручення від 10.08.2022 року №64 на суму 2481, 00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд прийняти заяву до розгляду.

Ознайомившись із заявою, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 22.07.2021 року у справі № 910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

В свою чергу, за висновками Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права

Верховним Судом звернуто увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Разом з тим, позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України 11.08.2022 року, в той час, як рішення, яке останній просить визнати додатковою позовною вимогою, датовано 29.11.2021 року.

Суд зауважує, що вирішення питання строку звернення до суду із додатковою позовною вимогою передує вирішенню питання відповідності заяви, поданої позивачем в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, враховуючи положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, строк оскарження до суду цього рішення сплив у травні 2022 року, в той час, як про його поновлення позивач не просить.

Враховуючи викладене, позивачем протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали суду має бути подана заява про поновлення строку звернення до суду, в якій необхідно вказати поважні причини пропуску звернення до суду.

Керуючись статтями 6, 9, 44, 47, 166, 167, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Встановити Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю «МІМ» десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали суду для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною вимогою, викладеною у заяві від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог.

2. Заяву від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог вирішити після надходження заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або після спливу строку на її подання.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню окремо від судового рішення, постановленого за результатами розгляду справи.

Суддя Л.О. Маруліна