Ухвала

від 28.11.2022 по справі 640/58/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

28 листопада 2022 року м. Київ № 640/58/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., ознайомившись із заявою про поновлення строку на подання заяви про уточнення позовних вимог у справі

за позовом Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "МІМ"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "МІМ" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.09.2020 року № 307445.

2. визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.12.2020 року № 382650.

3. зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) виключити ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІМ", (ідентифікаційний код 16459344) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, та ввести відповідну інформацію до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 16.08.2022 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог шляхом доповнення позовних вимог новою, підстави якої є аналогічними підставам первісному позову.

Так, позивач просить суд в доповнення до первісних позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.11.2021 року № 384653, яке винесено з тих самих підстав, що й первісне оскаржуване рішення від 10.12.2020 року № 382650.

Позивач долучено доказ сплати судового збору за вказану позовну вимогу, а саме платіжне доручення від 10.08.2022 року №64 на суму 2481, 00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд прийняти заяву до розгляду.

Ознайомившись із заявою, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 22.07.2021 року у справі № 910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

В свою чергу, за висновками Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права

Верховним Судом звернуто увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Разом з тим, позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України 11.08.2022 року, в той час, як рішення, яке останній просить визнати додатковою позовною вимогою, датовано 29.11.2021 року.

Отже, враховуючи положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, строк оскарження до суду цього рішення сплив у травні 2022 року, в той час, як про його поновлення позивач не просить.

Оскільки вирішення питання строку звернення до суду із додатковою позовною вимогою передує вирішенню питання відповідності заяви, поданої позивачем в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 року встановлено Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю "МІМ" десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали суду для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною вимогою, викладеною у заяві від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог. Заяву від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог ухвалено вирішити після надходження заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або після спливу строку на її подання.

Через систему «Електронний суд» 31.10.2022 року представником позивача подано заяву про поновлення Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю «МІМ» строк по справі №640/58/21 для звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування заяви зазначено, що пропуск строку звернення до суду із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.11.2021 року № 384653, викладеною у заяві від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог, позивачем пропущено з підстав введення в країні воєнного стану з 24.02.2022 року відповідним Указом президента України.

Оскільки в серпні місяці 2022 року послабилися авіаудари та ракетні обстріли по місту Києву та військові рф вийшли з меж Київської області, у позивача з`явилась реальна можливість приїхати у Київ і зустрітися з представником позивача для підготовки та передачі всіх документів по справі.

Отримавши від позивача додаткові документи та квитанцію про сплату судового збору, представник позивача невідкладно склав заяву про уточнення позовних вимог від 16.08.2022 року разом з додатками, як цього вимагає Кодексу адміністративного судочинства України, та звернувся з нею до Окружного адміністративного суду м. Києва для уточнення позовних вимог по справі.

Враховуючи викладене, представник позивача просить пропущений строк звернення до суду поновити, а вказані в заяві причини вважати поважними.

Вирішуючи заяву представника позивача від 31.10.2022 року про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд погоджується із представником позивача, що обставина введення воєнного стану на території України спричинила для громадян України ряд форс-мажорних обставин, та є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, проте лише у тому випадку, коли обґрунтовано яким чином введення воєнного стану стало причиною об`єктивної неможливості звернення до суду у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, саме позивачем.

Водночас, вказані представником позивача обставини як-то «оскільки в серпні місяці 2022 року послабилися авіаудари та ракетні обстріли по місту Києву та військові рф вийшли з меж Київської області, у позивача з`явилась реальна можливість приїхати у Київ і зустрітися з представником позивача для підготовки та передачі всіх документів по справі» є спірними та не доведені жодними належними доказами.

Крім того, враховуючи, що згідно наданих суду відомостей про позивача та його представника, місцем знаходження останніх є місто Київ, з огляду на що, суду не зрозуміло посилання представника позивача на обставину виходу військ рф з Київської області, після чого позивач та представник позивача могли зустрітися. Серед іншого, доказів перебування позивача або його представника поза межами Києва в період, що розглядається для поновлення, до заяви не долучено.

Також, суд враховує, що загальновідомою є обставина заяви заступниці міністра оборони Ганни Маляр від 02.04.2022 року про звільнення Київщини (Ірпінь, Буча, Гостомель та всієї Київської області) від російських військ, тобто, на початку квітня 2022 року.

Інших обставин поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.11.2021 року № 384653, викладеною у заяві від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог, представником позивача не повідомлено.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.2017 року (набуло статусу остаточного 16.05.2017 року). Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001 року; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008 року; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).

Враховуючи викладене, на переконання суду, вказані у заяві позивача про поновлення строку звернення до суду підстави його пропуску не можуть бути визнані поважними.

Позаяк, суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача від 31.10.2022 року про поновлення Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю «МІМ» строку по справі №640/58/21 для звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Так, подана заява від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог підлягає поверненню без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк на пред`явлення позовної вимоги, строк пропущення якої не визнано судом поважним.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 9, 44, 47, 166, 167, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви про поновлення Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю «МІМ» строку по справі №640/58/21 для звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог відмовити.

2. Заяву від 16.08.2022 року про уточнення позовних вимог повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили згідно із статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна