Постанова

від 27.10.2022 по справі 826/2012/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2012/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Огурцов О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2022 року (розглянута в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чейл Юкрейн» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чейл Юкрейн» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2016 №0004711402 в частині зменшення суми податкового кредиту з ПДВ на суму 2430542,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач дійсно мав фінансово - господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Гвардія Продакшн Хаус», ТОВ «Промоклуб», ТОВ «Спейс Тім Продакшн», ТОВ «Адміраль», ТОВ «Ок Інтернет», ТОВ «Гавер», ТОВ «Той Компані», ПП «Креативне бюро «Паровз - Моторс», ТОВ «Ок Інтернет ЛТД», ТОВ «ТП Маркетінг» які мали реальний характер та за якими було отримано продукцію та послуги, використані ним у власній господарській діяльності, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.08.2016 №0004711402

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що у період з 17.06.2016 по 18.07.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Чейл Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 01.08.2016 № 334/26-15-14-02-01-14/35791141, яким встановлено, зокрема, порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статтей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.2, 2.4, 2.5, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансові України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого а Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 179 577, 00 грн. та завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2 430 542,00 грн.

17.08.2016 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0004711402, яким зменшено суму податкового кредиту на загальну суму 2 430 542,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення від 17.08.2016 № 0004711402 залишено без змін, а скарга без задоволення.

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи зобов`язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ТОВ «Гвардія Продакшн Хаус», ТОВ «Промоклуб», ТОВ «Спейс Тім Продакшн», ТОВ «Адміраль», ТОВ «Ок Інтернет», ТОВ «Гавер», ТОВ «Той Компані», ПП «Креативне бюро «Паровз - Моторс», ТОВ «Ок Інтернет ЛТД», ТОВ «ТП Маркетінг» реальний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Колегія суддів виходитьз того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов`язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

Щодо господарських відносин позивач з ТОВ «Гвардія Фільм Продакшн Хауз», колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач у позовній заяві зазначає про те, що ним було отримано від ТОВ «Гвардія Фільм Продакшн Хауз» за договором про надання послуг від 18.03.2013 № 180313 наступні маркетингові послуги, зокрема: виготовлення та купівля фотографічних творів; зменшення тривалості (виготовлення демо-версії), монтаж, озвучка українською мовою, написання музики, адаптація рекламних роликів « 300 спартанців», «Футбол», «Samsung_tv_demo_video_screen», «AV Smart Content animatic», «Samsung EcoBubble TVC», «Samsung-A11o_SDuos_2O», »Life Companion», «SoundShot», «PD_Smart TV Feature Demo_3 Panel», «PD_Smart_Hub_3_Panel», «Evolution Kit win 3». «PQ_Splendid Dream», «PD_Plazma PQ Demo», «VD_AirTrack_mpg_Text», «VD-AV_BD- HES_mpgText», «Samsung-RingoO-Galaxy_Acell_2O», радіо ролика «Smart TV_radio», a також адаптація пре-ролів; розробка макетів рекламних матеріалів, промо-стендів, стікерів; виготовлення та розповсюдження каталогів.

На підтвердження факту отримання вказаних послуг позивачем надано суду копії договору про надання послуг від 18.03.2013 № 180313 зі складеними до нього додатками та додатковими угодами, актів надання послуг, платіжних доручень. Також позивачем надано суду на цифрових носіях адаптовані відеоролики та звіти завірені електронними цифровими підписами.

Щодо господарських відносин позивач з ТОВ «Промоклуб», колегія суддів зазначає наступне.

Так, в періоду щодо якого проводилась перевірка позивач мав фінансово - господарські правовідносини з ТОВ «Промоклуб» за договором від 17.11.2014 № 17/11-14 за яким було надано послуги з моніторингу розповсюдження рекламних матеріалів у формі пакетів, листівок в мережі магазинів Argo Center, організації та проведення рекламного заходу під робочою назвою Krivoj Rog Show, організації та проведення рекламного заходу під назвою FSM Galaxy 11 football tournament Q 1, організації та проведення рекламного заходу під робочою назвою Galaxy S6 Sales Start event in Brand Shop, забезпечення організаційного та технічного персоналу та забезпечення наявності технічного обладнання для проведення рекламного заходу Samsung Strategy conference 2015.

Факт отримання вказаних послуг позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору від 17.11.2014 № 17/11-14 зі складеними до нього додатками, актів надання послуг, платіжних доручень, звітів про розміщення промоакцій та проведення рекламних заходів, зокрема, на електронних носіях.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 , яка працює івент менеджером в ТОВ «Промоклуб» зазначила про те, що з позивачем вони співпрацюють з 2014 року та отримують від позивача замовлення на підставі участі у тендерах, запрошення щодо участі у яких надсилає позивач. Вона зазначила про те, що в мережі Інтернет багато матеріалів, які свідчать про факт проведення заходів, крім того на кожному з заходів був присутній представник позивача та готувалась презентація. Також вона зазначила про те, що підготовка проектів проводилась шляхом проведення постійної переписки з працівниками позивача.

Щодо господарських відносин позивач з ТОВ «Спейс Тім Продакшн», колегія суддів зазначає наступне.

Так, між позивачем та ТОВ «Спейс Тім Продакшн» було укладено договір від 10.10.2011 № 2610-11-1 за яким в періоді щодо якого проводилась перевірка позивачу були надані послуги щодо виготовлення промо-стендів, рекламно-демонстративних конструкцій.

Реальність надання вказаних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору від 10.10.2011 № 2610-11-1 зі складеними до нього додатковими угодами, додатками та доповненими, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), видаткових накладних, фотографій промостендів, звітів щодо проведення рекламних акцій. На підтвердження здійснення оплати за послуги отримані від ТОВ «Спейс Тім Продакшн» позивачем надано суду копії виписок з рахунку.

Щодо господарських відносин позивач з ТОВ «Адміраль», колегія суддів зазначає наступне.

Так, в періоду щодо якого проводилась перевірка позивач мав фінансово - господарські правовідносини з ТОВ «Адміраль» за договором від 13.04.2012 № 13/04/2012 відповідно до якого було надано послуги щодо виготовлення промо - стендів, каталогів.

На підтвердження факту отримання вказаних послуг позивачем надано суду копії договору від 13.04.2012 № 13/04/2012 зі складеними до нього додатковими угодами, додатками та доповненими, довіреностей, видаткових накладних, актів виконаних робіт, актів надання послуг, звітів щодо проведення рекламних акцій.

Факт здійснення оплати підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку та платіжних доручень.

Щодо господарських відносин позивач з ТОВ «Гавер», колегія суддів зазначає наступне.

Так, в періоду щодо якого проводилась перевірка позивач мав фінансово - господарські правовідносини з ТОВ «Гавер» за договором на виконання послуг від 07.02.2013 № 7/2 в камках якого позивачу було надано послуги щодо організації та проведення заходу під робочою назвою «Прес-конференція для партнерів», що направлений на привернення уваги до лінійки холодильників 30/50 торгової марки «Samsung».

На підтвердження факту отримання вказаних послуг позивачем надано суду копії договору на виконання послуг від 07.02.2013 № 7/2 зі складеною до нього додатковою угодою, актів надання послуг, звіту про проведення заходу «Прес-конференція для партнерів».

Факт здійснення оплати підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку.

Щодо господарських відносин позивач з ТОВ «Той Компані», колегія суддів зазначає наступне.

Так, між позивачем та ТОВ «Той Компані» укладено договір про надання послуг від 21.10.2013 №21/10/13/Н за яким в період щодо якого проводилась перевірка позивачу було надано послуги з виготовлення та розміщення рекламних матеріалів у форматі анімаційного ролика, хронометражем 60 сек., спрямованого на привернення уваги до телевізорів Smart TV торгової марки Samsung у мережі Інтернет.

Позивачем на підтвердження факту отримання вказаних послуг надано суду копії договору про надання послуг від 21.10.2013 №2 1/10/13/Н, акту прийому - передачі (надання послуг), а на підтвердження оплати - платіжного доручення.

Факт здійснення оплати підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку та платіжних доручень.

Щодо господарських відносин позивач з ТОВ «Ок Інтернет», колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач у позовній заяві зазначає про те, що ним було отримано від ТОВ «Ок Інтернет» за договором від 22.06.2010 № 22-06/2010 рекламні послуги спрямовані на просування та популяризацію товарів та послуг ТОВ «Самсунг Електроніко Україна Компані», зокрема: розміщення електронних рекламних матеріалів (інтернет-банери, огляди, чати, коментарі) в мережі Інтернет; фіксація електронних рекламних матеріалів в перших позиціях онлайн - каталогах; пошукова оптимізація електронних рекламних матеріалів на сайтах google.com.ua та yandex.com.ua; розміщення відеороликів на сайтах twitter.com та facebook.com. тощо, що детально описано в актах наданих послуг.

Позивачем на підтвердження отримання вказаних послуг від ТОВ «Ок Інтернет» надано суду копії договору від 22.06.2010 № 22-06/2010 зі складеними до нього додатковими угодами, додатками та доповненими, актів надання послуг, звітів щодо проведення рекламних акцій.

Факт здійснення оплати підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Щодо господарських відносин позивач з ТОВ «ОК Інтернет ЛТД», колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачем від ТОВ «ОК Інтернет ЛТД» в періоду щодо якого проводилась перевірка за договором про надання послуг в мережі Інтернет від 19.10.2012 № 19-10/2012 було отримано наступні рекламні послуги: розробка та розміщення електронних рекламних матеріалів в мережі інтернет, а саме відеороликів, текстових та спеціальних оглядів, інтерв`ю, статей, інтернет - банерів, промо - постів, контекстної реклами, тізерів, інтерактивних додатків; розробка та розміщення спеціальних додатків у соціальній мережі Facebook.com. а також на сайтах hh.ua, rabota.ua, work.ua; послуги по хостингу сервера.

На підтвердження факту отримання вказаних послуг позивачем надано суду копії договору про надання послуг в мережі Інтернет від 19.10.2012 № 19-10/2012 зі складеними до нього додатковими угодами, додатками, актів надання послуг, звітів щодо розміщення електронних рекламних матеріалів та промоакцій, оглядів на спеціальних сайтах, відеороликів в соціальних мережах.

Факт здійснення оплати підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку та платіжних доручень.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_2 , яка працювала менеджером з реклами в ТОВ «ОК Інтернет» та ТОВ «ОК Інтернет ЛТД`в 2012 - 2014 роках підтвердила факт існування фінансово - господарських правовідносин з позивачем та зазначила, що нею здійснювалась організація планування та розміщення медійної реклами в мережі Інтернет. Також вона зазначила про те, що замовлення отримувались на підставі тендерів, після чого проводились переговори з метою уточнення деталей та укладався план заходу, який мав бути проведений та доповнення до договору щодо певного заходу.

Щодо господарських відносин позивач з ТОВ «ТП Маркетінг» колегія суддів зазначає наступне.

Так, між позивачем та ТОВ «ТП Маркетінг» було укладено договір від 06.08.2012 № 06/08/012 за яким ТОВ «ТП Маркетінг» надав позивачу, зокрема, наступні послуги з організації та проведення: рекламних заходів під загальною робочою назвою «Презентація новинок 2013 року», рекламних заходів під робочою назвою Smart TV interactive, рекламного заходу під робочою назвою «Щасливий дім Samsung», заходів під загальною робочою назвою «TV новинки 2013».

Позивачем на підтвердження факту отримання вказаних послуг надано суду копії договору від 06.08.2012 № 06/08/012 за складеними до нього додатками, актів надання послуг, звітів щодо проведення рекламних заходів.

Факт здійснення оплати підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку та платіжних доручень.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 , директор ТОВ «ТП Маркетінг», підтвердив факт існування фінансово - господарських правовідносин з позивачем зазначивши про те, що вони співпрацюють досить довго, ще з 2007 року за різними проектами в яких приймали участь на підставі тендерів. Також він зазначив про те, що позивачу надавались послуги з проведення промо - заходів, трейдмаркетингу та організації івентів за які звітували шляхом фотозвітів та крім того на заходах були присутні представники позивача.

Щодо господарських відносин позивач з ПП «Креативне бюро «Паровоз - Моторс» колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач в періоді щодо якого проводилась перевірка мав фінансово - господарські правовідносини з ПП «Креативне бюро «Паровоз - Моторс» за договором від 04.05.2012 № 04.05.12 відповідно до якого надано послуги з організації та проведення: рекламних заходів під загальною робочою назвою «Презентація новинок 2013 року», спрямованого на залучення уваги до пральних машин Eco Bubble торгової марки «Samsung» («Самсунг»), згідно з наступною адресною програмою: м. Київ, бул. Т. Шевченко, 38/40 - з 26.02.2013 року по 27.02.2013 року та м. Київ, вул. Льва Толстого, 57-3 11.03.2013 року по 12.03.2013 року; рекламних заходів під загальною робочою назвою «Презентація побутової техніки» спрямованих на залучення уваги до мікрохвильових печей моделі MC32F604, пилососів моделі VC-VC-UBJ937, VC-VC20AVNDCNC, VC-VC246VNJGNC, VC- VCC447OS4O, VC-VCC9600, вбудованої побутової техніки моделі B-IN-BQ1WD6T244, B-IN- NV6786BNESR, холодильників моделі RL 23, пральних машин моделі F500 та Eco Bubble торгової марки «Samsung» («Самсунг»), згідно з наступною адресною програмою: Донецьк 23-24.04.2013; Київ 14-15.05.2013, 21.06.2013, 10-11.06.2013; Одеса 21-22.05.2013; Сімферополь 28-29.05.2013; Львів 04-05.06.2013; Дніпропетровськ 12-13.06.2013; Харків 18- 19.06.2013; Кишинів 25-26.06.2013.

На підтвердження факту отримання вказаних послуг позивачем надано суду копії договору від 04.05.2012 № 04.05.12 зі складеними до нього додатками та додатковими угодами актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), звітів щодо проведення рекламних заходів.

Факт здійснення оплати підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку та платіжних доручень.

Послуги отримані позивачем від контрагентів ТОВ «Гвардія Продакшн Хаус», ТОВ «Промоклуб», ТОВ «Спейс Тім Продакшн», ТОВ «Адміраль», ТОВ «Ок Інтернет», ТОВ «Гавер», ТОВ «Той Компані», ПП «Креативне бюро «Паровз - Моторс», ТОВ «Ок Інтернет ЛТД», ТОВ «ТП Маркетінг», як зазначає позивач, були ним використані у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку під час виконання зобов`язань за фінансово - господарськими взаємовідносинами з ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» на підтвердження чого надано копії договору зі складеними до нього додатками та первинною документацією.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що контрагенти позивача ТОВ «Гвардія Продакшн Хаус», ТОВ «Промоклуб», ТОВ «Спейс Тім Продакшн», ТОВ «Адміраль», ТОВ «Ок Інтернет», ТОВ «Гавер», ТОВ «Той Компані», ПП «Креативне бюро «Паровз - Моторс», ТОВ «Ок Інтернет ЛТД», ТОВ «ТП Маркетінг» не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наданих ним на підтвердження реальності господарських операцій між ним та вказаними контрагентами.

Щодо посилання відповідача на факти встановлені в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню №32013250000000197, внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань 06.08.2013 не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України.

У частині першій статті 23 Кримінального процесуального кодексу України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Докази на підтвердження факту винесення вироків чи постанов про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності за результатами досудового розслідування по кримінальному провадженню №32013250000000197, внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань 06.08.2013 в матеріалах справи відсутні.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених суб`єктами підприємницької діяльності. Таким чином, матеріали досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженнями не можуть бути враховані як доказ відсутності фактичного здійснення фінансово - господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Ок Інтернет».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі №822/551/18 (адміністративне провадження №К/9901/61751/18).

Щодо посилань відповідача на наявність недоліків в оформленні окремих актів надання послуг та видаткових накладних колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 28.07.2015 № К/800/20004/15 (справа №813/1446/13-а),від 12.01.2016 у справі № 826/6697/14.

В частині посилань відповідача на те, що у позивача відсутні макети, проекти та роздруківки, які складалися в процесі надання йому послуг контрагентами - постачальниками та складені звіти щодо надання послуг не підписані, суд звертає увагу на те, що як зазначалось позивачем та допитаними у судовому засіданні свідками більшість послуг надавалась або в Інтернет мережі, або шляхом документування на електронних носіях процесу проведення певних промо - заходів. Таким чином макети, проекти після їх затвердження на виготовлення на їх підставі певної промо - продукції, як і звіти зберігаються на електронних носіях з огляду на що мають лише електронну форму та відповідно фізично не можуть бути підписані та скріплені відбитком печатки. Крім того макети, проекти та роздруківки, які складались в процесі надання послуг позивачу контрагентами - постачальниками не є первинною документацією, яка можу підтверджувати показники податкової звітності.

Також, колегія суддів зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагент позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак вони є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Та звертає увагу на те, що факт відсутності у податкового органу певної інформації щодо наявності у контрагентів позивача матеріально - технічної бази для проведення операцій з позивачем чи неподання ними певних видів податкової звітності саме по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення вказаними контрагентами позивача господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства щодо формування та подання податкової звітності та інформації на вимогу податкового органу.

Інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з ТТОВ «Гвардія Продакшн Хаус», ТОВ «Промоклуб», ТОВ «Спейс Тім Продакшн», ТОВ «Адміраль», ТОВ «Ок Інтернет», ТОВ «Гавер», ТОВ «Той Компані», ПП «Креативне бюро «Паровз - Моторс», ТОВ «Ок Інтернет ЛТД», ТОВ «ТП Маркетінг» відповідачем суду не надано, як і не зазначено про причини неможливості їх надання.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, як на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту при визначення об`єкту оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з конрагентами ТОВ «Гвардія Продакшн Хаус», ТОВ «Промоклуб», ТОВ «Спейс Тім Продакшн», ТОВ «Адміраль», ТОВ «Ок Інтернет», ТОВ «Гавер», ТОВ «Той Компані», ПП «Креативне бюро «Паровз - Моторс», ТОВ «Ок Інтернет ЛТД», ТОВ «ТП Маркетінг», так і на спростування наданих позивачем суду доказів на підтвердження наявності відповідного права суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що позивач не набув права та/або має бути позбавлений права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначення об`єкту оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з вказаними контрагентами.

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 27 жовтня 2022 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль