Ухвала

від 27.10.2022 по справі 806/373/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №806/373/18

адміністративне провадження № К/990/27931/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі №806/373/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

14.10.2022 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, направлена засобами поштового зв`язку 12.10.2022, в якій скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 та частину третю статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а також вказує на неврахування апеляційним судом позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.04.2021 у справі №806/2099/17 та від 25.03.2021 у справі №804/16538/15.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

У касаційній скарзі позивач зазначає про неврахування апеляційним судом правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №806/2099/17 та від 25.03.2021 у справі №804/16538/15, однак без вказівки на певну підставу, визначену відповідним пунктом частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, натомість наводить окремі витяги з вказаних постанов без взаємозв`язку із обставинами, які установлені судами у цій справі.

Таким чином, посилання скаржника на вищезазначені висновки Верховного Суду не можуть бути підставою для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у даній справі.

Ще однією підставою для оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 та частину третю статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує на неповідомлення апеляційним судом позивача про розгляд справи, чим позбавлено можливості взяти участь в судовому засіданні на надати пояснення відносно обставин справи.

Так, у відповідності до частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, зокрема, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Разом з тим, зі змісту постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 слідує, що представника позивача повідомлено належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Верховний Суд наголошує, що саме лише посилання на частину третю статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є недостатнім для касаційного оскарження, й така підстава має бути належним чином обґрунтована у касаційній скарзі з наданням відповідних доказів.

Відтак касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі №806/373/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути скаржнику.

2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

...........................

С.С. Пасічник,

Суддя Верховного Суду