Постанова

від 26.10.2022 по справі 367/669/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 367/669/22 Головуючий у суді першої інстанції - Кухленко Д.С.

Номер провадження № 22-ц/824/9472/2022 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 липня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Бучанського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання протиправними дій Бучанського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яку мотивував тим, що в провадженні ВДВС Бучанського міського управління юстиції Київської області знаходилось зведене виконавче провадження з примусового виконання ряду виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів на користь її численних кредиторів.

Вказував, що в процесі примусового виконання судових рішень про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів ВДВС арештовано та описано належну ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 1,1881 га, що розташована на території Бучанської міської ради Київської області за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945300:01:128:0123.

В подальшому земельна ділянка була передана на реалізацію з прилюдних торгів, організатором яких було приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» на замовлення ВДВС.

Зазначав, що він в свою чергу, дізнавшись про проведення торгів з реалізації земельної ділянки, вирішив придбати дану ділянку та прийняв участь в організованому ПП «СП «Юстиція» аукціоні. Так, 19 листопада 2012 року був складений Акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відділу ДВС Бучанського міського управління юстиції у Київській області Мазур А.В. Та 20 листопада 2012 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І. відповідно до статті 62 ЗУ «Про виконавче провадження» та на підставі акта про проведення прилюдних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна посвідчено, що земельна ділянка тепер належить ОСОБА_1 та видане свідоцтво, що зареєстровано в реєстрі за № 56.

В подальшому скаржник зареєстрував відомості про право власності на земельну ділянку у публічних реєстрах у відповідності до вимог законодавства України та безперешкодно володів такою земельною ділянкою, однак у грудні 2014 року він дізнався про те, що його право власності на земельну ділянку не визнається та оспорюється з боку ТОВ «ЕЙЧ БІ EC КИЇВ».

Так, вказане товариство звернулось до суду із позовом №367/8018/14, за результатами розгляду якого судами всіх інстанцій, визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації земельної ділянки, визнано недійсним свідоцтво про придбання земельної ділянки з прилюдних торгів та витребувано у ОСОБА_1 на користь товариства вказану вище земельну ділянку.

Скаржник посилається на те, що в основу рішення покладено зокрема той факт, що ДВС не виконало належним чином свої функції та реалізувало з прилюдних торгів земельну ділянку, що фактично не належала боржнику ОСОБА_3 , яка ще в 2008 році реалізувала цю земельну ділянку на користь ТОВ «ЕЙЧ БІ EC КИЇВ».

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВДВС про відшкодування збитків, що завдані відповідачем та за результатами розгляду якого відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки неправомірність дій ВДВС, пов`язаних із реалізацією спірної земельної ділянки з публічних торгів, не була предметом розгляду у справі №367/8018/14, а відтак ОСОБА_1 обрано неправильний спосіб захисту свого порушеного права.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що недбалими діями працівників ВДВС його було позбавлено права власності на земельну ділянку, а тому він вимушений звернутись до суду із даною скаргою та просить: визнати протиправними дії Бучанського відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо підготовчих дій та продажу земельної ділянки кадастровий номер 3210945300:01:128:0123, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Судові витрати покласти на ВДВС.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 липня 2022 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на наступне.

Представник ОСОБА_2 вказує, що належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є відповідне судове рішення (вирок), проте суд дійшов хибного висновку, що ОСОБА_1 пропущено строк на оскарження дій працівників ВДВС, оскільки вони почались прилюдними торгами в 2012 році, а він дізнався про те, що його право власності на земельну ділянку не визнається та оспорюється з боку ТОВ «ЕЙЧ БІ EC КИЇВ» у грудні 2014 року.

Вказує, що скаржник дізнався про порушення свого права 26 січня 2022 року, коли звернувся до адвоката та отримав письмову консультацію і 31 січня 2022 року звернувся до суду із даною скаргою, а тому відсутні підстави вважати, що 10 денний строк на оскарження ним пропущено.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

При розгляді справи представник ОСОБА_1 адвокат Івашківський А.О. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Представник Бучанського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду апеляційної інстанції не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у відповідності до ч. 6 ст. 128 ЦПК України( а.с. 84, 85 ).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , адвоката Івашківського А.О.,вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, залишаючи подану ОСОБА_1 скаргу без розгляду мотивував свій висновок тим, що позивачем було пропущено строк звернення з вищезазначеною скаргою до суду та клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем до суду не подавалося.

Обґрунтовуючи вказаний висновок, суд першої інстанції зазначив, що позивачем оспорюються дії Бучанського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо підготовчих дій та продажу земельної ділянки загальною площею 1,1881 га, що розташована на території Бучанської міської ради Київської області за адресою: АДРЕСА_1 . Представником позивача, було зазначено, що протиправні дії Бучанського ВДВС у Бучанському районі Київської області відносяться до періоду, починаючи з моменту прилюдних торгів в 2012 року. Безпосередньо позивач у грудні місяці 2014 року дізнався про те, що його право власності на земельну ділянку не визнається та оспорюється з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ БІ EC КИЇВ», однак до 31 січня 2022 року із вказаною скаргою позивач до суду не звертався.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений із поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 122 ЦПК України передбачено, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 123 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту "а" частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 143/950/19 (провадження № 61-21057св19), від 28 грудня 2020 року у справі № 501/3532/18 (провадження № 61-14723св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 (провадження № 61-17257св20) та від 15 вересня 2021 року у справі № 760/13967/20 (провадження № 61-5712св21).

Так, із матеріалів справи вбачається, що в провадженні ВДВС Бучанського міського управління юстиції Київської області знаходилось зведене виконавче провадження №2-1825 від 24 грудня 2018 року з примусового виконання ряду виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів на користь її численних кредиторів.

В процесі примусового виконання судових рішень про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів відповідач арештували та описали належну ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 1,1881 га, що розташована на території Бучанської міської ради Київської області за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945300:01:128:0123. В подальшому земельна ділянка була передана на реалізацію з прилюдних торгів організатором яких було Приватне Підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» на замовлення відповідача. В свою чергу, дізнавшись про проведення торгів з реалізації земельної ділянки, позивач вирішив придбати дану ділянку та прийняв участь в організованому ПП «СП «Юстиція» аукціоні.

19 листопада 2012 року був складений Акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відділу ДВС Бучанського міського управління юстиції у Київській області Мазур А.В.

20 листопада 2012 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Шурпіновим В.І. відповідно до статті 62 ЗУ «Про виконавче провадження» та на підставі акту про проведення прилюдних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна посвідчено, що земельна ділянка тепер належить позивачу та видане відповідне свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за № 56 (а.с. 18).

Із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3203737022014 вбачається, що позивач зареєстрував відомості про право власності на Земельну ділянку у публічних реєстрах у відповідності до вимог законодавства України та безперешкодно володів земельною ділянкою (а.с. 11).

Так із матеріалів справи вбачається. що про порушене право позивач у вказаній справі дізнався у грудні місяці 2014 року. Даний факт вбачається із доданого позивачем у справі рішення Ірпінського міського суду від 21 серпня 2015 року у справі № 367/8018/14, відповідно до якого було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ БІ EC КИЇВ». Визнано недійсними результати прилюдних торгів від 14 листопада 2012 року з реалізації земельної ділянки за кадастровим номером 3210945300:01:128:0123, загальною площею 1,1881 га, розташовану на території Бучанської міської ради Київської області за адресою АДРЕСА_1 . Визнано недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 20 листопада 2012 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області В.І. Шурпіновим, зареєстроване в реєстрі за № 56. Витребувано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ес Бі Ес Київ» (код ЄДРПОУ 35743454) земельну ділянку за кадастровим номером 3210945300:01:128:0123, загальною площею 1,1881 га, розташовану на території Бучанської міської ради Київської області за адресою АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Із мотивувальної частини вказаного судового рішення вбачається, що однією із підстав для задоволення позовних вимог ТОВ суд визнав також і те, що державним виконавцем в ході виконання вищезазначеного виконавчого провадження не було належним чином перевірено право власності боржника на спірне нерухоме майно, що призвело до порушення права власності позивача на таке майно. ОСОБА_1 був учасником вказаного судового спору та обізнаний про обставини вказаної справи. Подавав апеляційну та касаційну скаргу на вказане судове рішення, тобто був обізнаний про оспорювані ним дії державного виконавця ще у 2015 році. Зі скаргою у вказаній справі він звернувся в 2022 році, тобто з перебігом більше ніж 9 років від часу вчинення виконавцем вказаних дій. При цьому клопотання про поновлення вказаного процесуального строку не подавав, а його посилання про обізнаність про вказані обставини із відповіді адвоката в січні 2022 року є не обґрунтованими.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2022 року

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв