Рішення

від 18.10.2022 по справі 359/9566/20

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/256/2022

Справа №359/9566/20

РІШЕННЯ

Іменем України

18 жовтня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малахов Максим Сергійович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який обґрунтувала тим, що 16 березня 2018 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,125 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0701, яка розташовується за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки. Вказаний договір був підписаний від імені ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 , а від імені ОСОБА_2 ОСОБА_4 . Всупереч умовам договору ОСОБА_2 не сплатив грошові кошти за придбану ним земельну ділянку. Натомість ОСОБА_5 власноручно та в присутності нотаріуса написав розписку, якою гарантував в строк до 27 березня 2018 року розрахуватись за придбану земельну ділянку, сплативши грошові кошти у розмірі 25000 доларів США. Незважаючи на це, позивач не отримала остаточний розрахунок за договором купівлі-продажу земельної ділянки. Під час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки позивач помилялась відносно намірів відповідача, не знала та не могла знати з якою метою відповідач та його представник укладали договір купівлі-продажу. Відповідач навмисно через своїх посередників повідомляв про існування обставин, які насправді не існували, не маючи наміру сплачувати грошові кошти, свідомо замовчував про власні наміри, використовував представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які діяли на прохання відповідача та з його відома. Таким чином договір купівлі-продажу був укладений під впливом обману. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 16 березня 2018 року між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малаховим М.С., за реєстровим номером 233.

ІІ. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримав пред`явлений позов та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 надав до суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити у задоволенні пред`явленого позову. В обґрунтування відзиву вказав на те, що пред`явивши даний позов позивач намагається ввести суд в оману щодо обставин укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та розраховує у випадку задоволення позову на несправедливе збагачення за рахунок відповідача шляхом отримання у власність об`єкта нерухомості за який представник позивача отримав розрахунок 16 березня 2018 року, тобто під час укладення договору. Грошові кошти за продаж земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:004:0701 були передані представником покупця ОСОБА_4 представнику позивача ОСОБА_3 під час укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу в повному обсязі згідно суми, вказаної у договорі у розмірі 352275 гривень. Натомість позивач стверджує, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 березня 2018 року вчинено під впливом обману з боку відповідача щодо не проведення розрахунків за договором. В позовній заяві не вказано про наявність обставин, які могли б перешкодити вчиненню договору купівлі-продажу, чи обставини, які заперечував відповідач чи замовчував про їх існування. Тому позивачем не надано жодного доказу на підтвердження введення її в оману відповідачем, а тому твердження позивача щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16 березня 2018 року під впливом обману є надуманими та безпідставними (а.с.64-70).

Приватний нотаріус КМНО Малахов М.С. у судове засідання не з`явився та свої пояснення щодо пред`явленого позову не надав.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.42-43).

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2021 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,125 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0701 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки (а.с.44-45).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування у приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С. належним чином завіреної нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу від 16 березня 2018 року (а.с.104-105).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 про виклик та допит свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.106-107).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.163).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, було прийнято відмову представника позивача ОСОБА_6 від допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.179-180).

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ОСОБА_1 була власницею земельної ділянки площею 0,1250 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0701, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в Київській області, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №405898, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі (а.с.10).

16 березня 2018 року ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малаховим М.С., зареєстрований в реєстрі за №233. За умовами якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1250 га, кадастровий номер 3220881300:04:004:0701, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки (а.с.8-9).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються параграфом 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону» гл.16 «Правочини» розділу IV «Правочини. Представництво» ЦК України.

V. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

а. норми матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст.230ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Істотне значення мають обставини щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 постанови №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

б. норми процесуального права.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положенням ч.1 ст.77, а також ч.1 та ч.2 ст.80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

VI. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що її дочка ОСОБА_1 мала намір продати належну їй земельну ділянку. У зв`язку з цим, ОСОБА_8 познайомила свідка з покупцями, які оглянули земельну ділянку, та виявили намір її придбати. Під час укладення договору купівлі-продажу в нотаріуса були присутні ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ще одна особа, які вмовляли свідка підписати договір, який вже був готовий. При цьому, ОСОБА_5 пообіцяв написати розписку, яку потім власноручно написав, з зазначенням строку розрахунку за договором.

Аналізуючи показання допитаного у судовому засіданні свідка, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 , як представник ОСОБА_1 , під час укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки у повній мірі розуміла права та обов`язки, що виникнуть у її довірителя за вказаним договором.

Встановлено, що позивач та її представник ОСОБА_6 не надали суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не розуміла природу договору, права та обов`язки, які виникнуть внаслідок його укладення.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази, з яких би вбачалось, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який діяв від його імені, умисно заперечували існування обставин, які могли перешкодити укладенню договору, або умисно заперечували існування цих обставин.

З огляду на це суд вважає, що підстави для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки відсутні.

Доводи позивача з приводу того, що їй було запропоновано укласти інший договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Центорміра» №013/78, який був укладений 05 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що викликало в неї впевненість в дійсності укладення договору купівлі-продажу та в майбутньому отримання доходів, суд оцінює критично.

Так, 05 березня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Центорміра» №013/78 (а.с.12-15). Згідно з яким ОСОБА_3 передала ОСОБА_5 100 відсотків частки в статутному капіталі ТОВ «Центроміра» у розмірі 675000 гривень, який сформований за рахунок внеску нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,1250 га з кадастровим номером 3220881300:04:004:0701, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в Київській області, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки.

Проте, вказаний письмовий доказ не містить інформації щодо предмета доказування у даній цивільній справі. Зважаючи на те, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі був укладений з ОСОБА_3 , яка діяла від власного імені та у власних інтересах, а не як представник ОСОБА_1 .

Крім цього, з листа ТОВ «Центроміра» від 30 березня 2021 року у відповідь на адвокатський запит №25/03 від 25 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_3 не була учасником ТОВ «Центроміра» та у зв`язку з цим не вправі була укладати договір №013/78 від 05 березня 2018 року купівлі-продажу частки у статутному капіталі (а.с.78,81).

Доводи позивача з приводу того, що оспорюваний договір купівлі-продажу був вчинений нею під впливом обману з боку відповідача щодо не проведення розрахунків за договором також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду цивільної справи.

За змістом п.4 договору купівлі-продажу від 16 березня 2018 року продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчинено за 352275 гривень, які отримані представником продавця від представника покупця до оформлення цього договору у повному обсязі.

У зв`язку з цим, суд критично сприймає розписку від 16 березня 2018 року (а.с.11), згідно якої ОСОБА_5 зобов`язався до 27 березня 2018 року передати ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 25000 доларів США на виконання договору купівлі-продажу №ННА884700, зареєстрованого в реєстрі за №233 ОСОБА_11 .

Оскільки, факт остаточного розрахунку за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16 березня 2018 року зафіксований в змісті оспорюваного договору.

Крім того, є незрозумілими обставини щодо виникнення у ОСОБА_5 зобов`язання з передачі грошових коштів ОСОБА_3 , в той час як сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Тому існування будь-яких боргових зобов`язань між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не може підтверджувати ту обставину, що за оспорюваними договором купівлі-продажу земельної ділянки не був проведений остаточний розрахунок.

Приєднані допозовної заявилистування між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 за допомогоюмобільного додатку«Вайбер» (а.с.17-23)не єдостовірними тадопустимими доказами. Оскількиїх дійсністьнеможливо перевірити.

Тому суд вважає вищевказані письмові докази неналежними.

З огляду на вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для визнання недійсними договору дарування земельної ділянки. Тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні пред`явленого позову.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції від №18 від 27 листопада 2020 року (а.с.23а) вбачається, що при зверненні до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок. Зважаючи на те, що у задоволенні пред`явленого позову відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування позивачу витрат на оплату судового збору, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.203, ч.1 ст.230, ч.1 ст.655 ЦК України, ч.1 ст.13, ч.1 ст.77, ч.1 та ч.2 ст.80, ч.1 та ч.6 ст.81, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малахов Максим Сергійович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду 28 жовтня 2022 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський