Рішення

від 26.10.2022 по справі 442/5145/22

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5145/22

Провадження №2/442/1130/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої- судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання Антоненко В.О.,

з участю представника позивача адвоката Гирича О.В.,

представників відповідача ОСОБА_1 , адвоката Зубрицької О.М.,

представника третьої особи Ластов`яка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дрогобичі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Нагуєвицької середньої загальної школи І-ІІІ ступенів імені Івана Франка Дрогобицької міської ради Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним її звільнення та скасувати наказ №05-02/13 від 30.06.2022 «Про звільнення ОСОБА_2 »; поновити її на посаді вчителя англійської мови Нагуєвицької СЗШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка Дрогобицької міської ради Львівської області; стягнути з Нагуєвицької СЗШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка Дрогобицької міської ради Львівської області в її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов мотивує тим, що наказом директора Нагуєвицької СЗШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка від 30.06.2022 №05-02/13 її звільнили з посади вчителя англійської мови у зв`язку із закінченням строкового трудового договору. Вказаний наказ вона отримала лише 25.07.2022. Вважає наказ про її звільнення незаконним та таким, що не відповідає приписам законодавства України. Зазначає, що у 2020 році її було переведено з безстрокового трудового договору на строковий, відповідно до Прикінцевих положень Закону №463-ІХ на строк 1 рік, до 30.06.2021. Проте, у 2021 році, коли попередній директор школи ОСОБА_4 продовжував їй строк трудового договору, між ними було досягнуто згоди на укладення строкового договору на 3 роки, як це і дозволено згідно з абзацом 3 частини другої статті 22 Закону №463-ІХ. Жодної згоди на укладення трудового договору строком лише на 1 рік у червні 2021 року вона не надавала. Згідно запису №18 від 30.06.2022 у її трудовій книжці її звільнено у зв`язку із закінченням строку контракту п.2 ч.1 ст.36 КЗпП. Однак, між нею та відповідачем так і не було укладено строкового трудового контракту, а звідси твердження про закінчення строку трудового контракту є безпідставним, а тому, на її переконання, підстав припинення трудових правовідносин у відповідності до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП не існує, оскільки відсутні підстави звільнення.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві зазначає, що вказаний позов є безпідставним, обставини, викладені у ньому, не відповідають дійсності та відсутнє порушення права позивача. ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з відділом освіти Дрогобицької районної державної адміністрації (в подальшому Нагуєвицькою СЗШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка) з 29.04.1999. Як стверджується наказом №218 відділу освіти від 05.07.2001 її призначено на посаду вчителя англійської мови Нагуєвицької СШ. Наказом директора СЗШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка «Про припинення безстрокового та укладення строкового трудового договору» №44 від 24.06.2020 припинено з 30.06.2020 безстроковий договір та укладено строковий трудовий договір з 30.06.2020 по 30.06.2021 включно, у тому числі й з ОСОБА_2 , учителем англійської мови, з урахуванням її письмової заяви від 27.04.2020. Наказом директора школи №72 від 14.06.2021 «Про продовження дії строкового трудового договору з ОСОБА_2 » продовжено дію строкового трудового договору терміном на 1 рік з 30.06.2021 по 30.06.2022. Цей наказ особисто підписаний попереднім директором ОСОБА_4 . При цьому відсутня заява позивача ОСОБА_2 на надання згоди на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору терміном на три роки. Тобто, будь-яких доказів, що позивачем у передбачений законом порядок було погоджено строк трудових відносин на 3 роки, немає.

Крім цього, 27.04.2022 у строк та у відповідності до ст..32 КЗпП позивача було повідомлено про те, що відповідно до вищевказаного наказу термін дії трудового договору спливає 30.06.2022, що є наслідком звільнення згідно з п.2 ст.36 КЗпП. Вказане підтверджується письмовим попередженням, засвідченим особистим підписом ОСОБА_2 . Наказом №05-02/13 від 30.06.2022 «Про звільнення ОСОБА_2 » позивача звільнено із закінченням трудового договору з 30.06.2022. Таким чином, на думку відповідача, наказ про звільнення був виданий з урахуванням вимог як трудового законодавства, так і ЗУ «Про повну загальну середню освіту», що виключає задоволення позовних вимог.

Щодо вказівки позивача на ту обставину, що у трудовій книжці під номером 18 міститься запис про підставу її звільнення як «звільнення у зв`язку із закінченням строку контракту п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України», то зазначає, що такий неточний запис не є підставою для її поновлення.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Гирич О.В. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Доповнив, що відповідачем до відзиву надану копію наказу про продовження строкового договору, в якому зазначено, що підставою для його винесення є заява ОСОБА_2 . Однак, остання жодної заяви щодо продовження строкового договору до 30.06.2022 не писала. Отже, ОСОБА_2 не надавала своєї згоди на це, у зв`язку з чим її мали б звільнити 30.06.2021. Зазначив, що у 2020 році позивач писала заяву, яка стосувалася періоду з червня 2020 року по червень 2021 рік. Однак, трудові відносини між сторонами тривали ще цілий рік (з 2021 по 2022). Тому вважає, що трудовий договір продовжився на невизначений строк, як це передбачено статтею 39-1 КЗпП. Позивач не була ознайомлена з наказом про продовження дії строкового трудового договору від 14.06.2021, відтак, на його переконання, діяв безстроковий договір.

Також пояснив, що позивач заяву про продовження строкового договору на 3 роки, як і на 1 рік, не писала взагалі. Нею була написана лише заява у 2020 році щодо надання згоди на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору на один рік, відповідно, така заява стосувалася вказаного періоду. Однак, у ОСОБА_2 була усна домовленість з попереднім директором, що в подальшому такий договір буде продовжено на 3 роки.

Представники відповідача директор Нагуєвицької СЗШ Чапля Т.М. та адвокат Зубрицька О.М. у судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог та підтримали викладене у відзиві на позов.

Представник відповідача - ОСОБА_5 доповнила, що правовідносини між сторонами врегульовані Законом України «Про повну загальну середню освіту». До моменту виникнення спірних правовідносин позивач працювала у вказаній школі на постійній основі. Однак, у зв`язку із внесеними змінами у законодавство, у працівників, які отримують пенсію за віком, змінилися умови перебування на посаді. Отже, керівництво школи повинно було припинити безстрокові договори із такими працівниками та укласти строкові договори на один рік, а згодом була можливість продовжувати такі на строк від одного до трьох років. Ці строкові договори керівництвом Нагуєвицької школи укладалися у відповідності до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту», в тому числі, і договір з позивачем. Тому вважає, що доводи представника позивача про те, що такий строковий договір перетворився у договір, передбачений ст.39-1 КЗпП, є безпідставними, оскільки зазначене не відповідає вимогам Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про повну загальну середню освіту».

Окремо звертає увагу суду на те, що підстави позову, на які представник позивача вказує у судовому засіданні, не зазначались у позовній заяві, як підстави позовних вимог. У зв`язку з цим, стороною відповідача надано лише докази на спростування доводів, викладених у позові. Водночас зауважує, що у матеріалах справи міститься надане відповідачем письмове попередження від 27.04.2022, адресоване ОСОБА_2 , з посиланням на згаданий наказ від 14.06.2021. Вказане свідчить про те, що у разі, якби позивач дійсно не писала заяви у 2021 році на продовження строкового договору на рік і дізналася про наявність такого наказу лише у квітні 2021 року, то очевидно звернулася б ще тоді із позовом про оскарження такого наказу. Із відповідними запереченнями до керівництва навчального закладу позивач теж не зверталася. Відтак, ОСОБА_2 продовжувала працювати, а до суду звернулася лише наприкінці серпня, при чому з тих підстав, що відбулося її звільнення через один рік з часу продовження строкового договору, а не тому, що вона не писала заяви на продовження такого договору на вказаний термін.

Крім цього, представник відповідача додатково пояснила, що посилання представника позивача на запис у трудовій книжці щодо звільнення ОСОБА_2 у зв`язку із закінченням строку контракту, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог. Вказаний запис здійснено на підставі оскаржуваного наказу, який прийнято у відповідності до вимог закону. При цьому, здійснення записів врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок. Оскільки правових підстав для скасування наказу про звільнення позивачки немає, то вищевказане може бути лише підставою для внесення змін у записі трудової книжки.

Зважаючи на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за безпідставністю.

Представник третьої особи - Ластов`як Б.В. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та доповнив, що згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок внесення записів щодо продовження строкового договору не є обов`язком роботодавця. Що ж стосується здійснення помилкового запису у трудову книжку, то вказане не може бути підставою для поновлення на роботі. Крім цього, позивач ознайомлювалася з тарифікацією, табелем обліку робочого часу, продовжуючи працювати, а тому, на його думку, не могла не знати, на яких підставах вона працює. Зазначив, що представник позивача, стверджуючи про те, що позивачу взагалі не було відомо про наказ від 2021 року про продовження строкового договору на рік, у той же час вказує на те, що у позивача була домовленість з попереднім керівником про продовження строкового договору на три роки. Тобто, позивач була свідома того, що у 2021 році строковий договір продовжувався. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що наказом №90 відділу освіти Дрогобицької райдержадміністрації від 23.04.1999 ОСОБА_2 призначено на посаду вихователя учнівської молоді у Нагуєвицьку середню школу з 29.04.1999. Згідно з наказом №218 відділу освіти Дрогобицької райдержадміністрації від 05.07.2001 ОСОБА_2 призначено на посаду вчителя англійської мови Нагуєвицької СШ, залишивши 0,5 ст.педагога організатора.

Як вбачається із письмової заяви учителя ОСОБА_2 від 27.04.2020, адресованої директору Нагуєвицької СЗШ І-ІІ ст. імені Івана Франка Стельмаху М.П., позивач дала згоду на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору на один рік шляхом переведення зі збереженням посади, обсягу роботи, відповідної кваліфікації, щорічної відпустки, матеріальної допомоги, винагороди за сумлінню працю та інших прав учителя.

З копії книги наказів Нагуєвицької СЗШ І-ІІІ ст. ім.І.Франка вбачається, що наказом №44 від 24.06.2020 «Про припинення безстрокового та укладання строкового трудового договору» за підписом директора М.П. Стельмаха, на підставі п.9 ч.1 ст.36 КЗпП, абз.3 ч.2 ст.22, пп.2 п.3 Розділу Х Закону України «Про повну загальну середню освіту», припинено з 30.06.2020 безстроковий трудовий договір та укладено строковий трудовий договір з 30.06.2020 по 30.06.2021 включно, з учителем англійської мови ОСОБА_2 у тому числі.

Як вбачається з копії книги наказів Нагуєвицької СЗШ І-ІІІ ст. ім.І.Франка, наказом №72 від 14.06.2021 «Про продовження дії строкового трудового договору з ОСОБА_2 », керуючись ч.2 ст.22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», п.2 ст.23 та ч.2 ст.39 КЗпП України та з метою реалізації права на працю і продовження трудових відносин з працівником, продовжено дію строкового трудового договору з ОСОБА_2 , вчителем англійської мови, пенсіонером за віком, терміном на один рік з 30.06.2021 по 30.06.2022; підстава: заява ОСОБА_2 ; за підписом директора М.П.Стельмах.

З письмового попередження, адресованого ОСОБА_2 , вбачається, що дирекція Нагуєвицької СЗШ І-ІІІ ст. ім.І.Франка 27.04.2022 (директор Тарас Чапля) попередила позивача про те, що відповідно до наказу №72 Нагуєвицької СЗШ «Про продовження дії строкового трудового договору» від 14.06.2021, термін дії договору спливає 30.06.2022, після чого вона буде звільнена відповідно до п.2 ст.36 КЗпПУ.

На вказаному попередженні міститься відмітка «ознайомлена» за підписом позивачки ОСОБА_2 .

З наказу Нагуєвицької СЗШ І-ІІІ ст. ім.І.Франка №05-02/13 від 30.06.2022 «Про звільнення ОСОБА_2 » вбачається, що позивача звільнено із закінченням строку трудового договору згідно п.2 ст.36 КЗпП України з 30.06.2022; підстава: закінчення строку трудового договору від 14.06.2021 наказ №72. У графі «З наказом ознайомлена» відсутній підпис ОСОБА_6 .

Як вбачається з копії акту від 30.06.2022, такий складено про те, що 30.06.2022 у кабінеті директора ОСОБА_2 було надано наказ про звільнення №05-02/13 від 30.06.2022 для ознайомлення та підписання, однак, остання відмовилась від його підписання та отримання копії наказу, забравши при цьому трудову книжку, про що свідчить підпис ОСОБА_2 у книзі обліку трудових книжок працівників.

У той же час, з копії наказу №05-02/13 від 30.06.2022, наданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що вказану копію ОСОБА_2 отримала 25.07.2022.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_2 , під номером 17 на підставі наказу №72 від 14.06.2022 внесено запис, згідно з яким продовжено дію строкового трудового договору терміном на один рік з 30.06.2021 по 30.06.2022. При цьому, під зазначеним записом виконано підпис директором М.П. Стельмах. Під номером 18 внесено запис про звільнення у зв`язку із закінченням строку контракту п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України. Вказаний запис внесено на підставі наказу №05-02/13 від 30.06.2022, за підписом директора Т.Чаплі.

Статтею 23КЗпП Українивизначено,що трудовийдоговір можебути: 1)безстроковим,що укладаєтьсяна невизначенийстрок; 2)на визначенийстрок,встановлений запогодженням сторін; 3)таким,що укладаєтьсяна часвиконання певноїроботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з підпунктом 2 п. 3 Розділу Х Закону України «Про повну загальну середню освіту», набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно зпунктом 9частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Вказаною нормою також було встановлено, що до 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно зпунктом 9частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно доабзацу третьогочастини другої статті 22 цього Закону.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 надала свою письмову згоду на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору, на підставі чого директором школи було винесено наказ №44 від 24.06.2020.

Відповідно доабзацу третьогочастини другоїстатті 22вищевказаного Закону, педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Отже, після закінченнястроку трудовогодоговору у 2021 році, позивачка, яка досягла пенсійного віку та якій виплачується пенсія за віком (що не заперечується останньою), у відповідності до вимог зазначеного вище Закону, могла продовжувати працювати вчителем (з 30.06.2021) лише на основі трудового договору, укладеному строком від одного до трьох років.

Суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність її заяви щодо продовження строку трудового договору на 1 рік, зважаючи зокрема на те, що їй було відомо про наказ №72 від 14.06.2021, принаймні, з часу отримання письмового попередження про закінчення строку дії договору (27.04.2022). Водночас, суд зауважує відсутність заяви ОСОБА_2 щодо продовження трудових відносин на підставі укладення трудового договору строком на 3 роки. При цьому, позивач у своєму позові зазначає, що коли попередній директор ОСОБА_4 продовжував їй строк трудового договору (що вказує на обізнаність та згоду позивача щодо укладення строкового договору на той час), вони усно домовилися на укладення договору на 3 роки. Власне, саме за підписом директора Стельмаха М.П. винесено наказ №72 від 14.06.2021 «Про продовження дії строкового трудового договору з ОСОБА_2 », яким дію такого договору продовжено на один рік з 30.06.2021 по 30.06.2022, а підставою його винесення зазначено заяву ОСОБА_2 . Даний наказ ніким не оспорювався та залишається чинним.

Оскільки, згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.36 КЗпПУ, підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2і3 статті 23), а строк трудового договору з ОСОБА_2 закінчився 30.06.2022, то наказ №05-02/13 від 30.06.2022 «Про звільнення ОСОБА_2 , на переконання суду, винесено відповідачем у відповідності до вимог закону і такий не може підлягати скасуванню.

Разом з тим, судом встановлено, що запис №18 у трудовій книжці позивача внесено на підставі вищевказаного наказу №05-02/13 від 30.06.2022, проте, у колонці «відомості про роботу» зазначено, що ОСОБА_2 звільнена у зв`язку із закінченням строку контракту, що не цілком відповідає змісту наказу. Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено порядок зміни, у разі такої необхідності, раніше внесених неточних або неправильних записів,зокрема у розділі "Відомості про роботу" трудової книжки (п.2.10). Таким чином, вказане не може слугувати підставою для поновлення працівника на роботі.

Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 258, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Нагуєвицької середньої загальної школи І-ІІІ ступенів імені Івана Франка Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.10.2022.

Суддя Марія Грицай