Рішення

від 15.09.2022 по справі 604/557/21

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/557/21

Провадження № 2/604/24/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участю

секретарів судового засідання Гамана В.Т.

Стадніцької З.О.

Дериш М.Ю.

представника позивача Осадчука Р.З.

представників відповідача - адвокатів Сушко Т.В.

Щербатюка О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Підволочиську Тернопільської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Підприємства об`єднання громадян «Харчовик» до приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, Державного підприємства «Сетам», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання електронних торгів недійсними,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, Державного підприємства «Сетам», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання електронних торгів недійсними.

Свої вимоги мотивував тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича перебував на примусовому виконанні наказ Господарського суду Тернопільської області у справі №921/317/18 про стягнення з Підприємства об`єднання громадян "Харчовик", вул. І. Франка, 18, смт. Підволочиськ, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 31973625, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", пров. Шевченка, 12, м. Київ, ідентифікаційний код 00039002: 222626,90 грн. заборгованості по процентам за період з 01.12.2012 по 18.07.2018; 170749,80 грн. пені по простроченому кредиту за період з 24.11.2012 по 18.07.2018; 1559,73 грн. 3% річних по простроченому кредиту за період з 03.10.2011 по 30.11.2012; 91627,21 грн. суми здорожчання простроченого кредиту, виходячи із індексу інфляції за період з 03.10.2011 по 30.06.2018; 519,64 грн. пені по прострочених процентах за користування кредитом за період з 24.11.2012 по 19.07.2018; 85,71 грн. 3% річних по прострочених процентах за період з 01.11.2012 по 19.07.2018; 178,93 грн. суми здорожчання прострочених процентів, виходячи із індексу інфляції за період з 01.11.2012 по 30.06.2018; 7310,22 грн. в повернення сплаченого позивачем судового збору. Під час примусового виконання приватним виконавцем подано заяву на реалізацію арештованого майна (предмету іпотеки) державному підприємству ДП «Сетам». Відповідно до протоколів про проведені прилюдні торги від 27.01.2020 року Тернопільською філією ДП СЕТАМ проведено електронні торги: комплекс будівель (будівля овочевого цеху, склад готової продукції з двома підвалами, пропарочна, сировинна, прохідна) загальною площею 1627.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (лот №400337 ціна 242080,00 грн.) Комплекс будівель та споруд (адмінкорпус зі складом, будівля гаражів, будівля туалетів, павільйон) загальною площею 1143.5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , (лот №400327 стартова ціна 208000,00 грн.) Комплекс будівель та споруд (будівля фруктового цеху з двома прибудовами площею 519.7 кв.м., котельня з двома прибудовами площею 163.8 кв.м., огорожа та замощення).,що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ; (лот №400332 стартова ціна 147120.00 грн.) Нежитлова будівля, соковий цех, площею 234,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; (лот №400335 стартова ціна 55360.00 грн.) Внаслідок чого, вищевказане майно було реалізовано. Вважають, що дані торги проведені з грубим порушенням чинного законодавства, зокрема відповідач приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Снігур О.Ю. не надав позивачу документи про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення вартості нерухомого майна ПОГ "Харчовик" та звітів суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання за результатами визначення вартості нерухомого майна, що підлягає реалізації, а тому позивач був позбавлений можливості оспорити вартість чи оцінку майна, що безпосередньо порушило його права, як власника арештованого майна. Крім того відповідач Державне підприємства «Сетам» не повідомив позивача у визначений порядком та Законом України "Про іпотеку" строк про проведення електронних торгів з продажу належного позивачу на праві власності нерухомого майна. Також позивач не погоджується з вартістю майна як визначеного суб`єктом оціночної діяльності, вважає, що його ціна є надто заниженою, у зв`язку з чим просив визнати недійсними електронні торги з реалізації майна - комплексу будівель (будівля овочевого цеху, склад готової продукції з двома підвалами, пропарочна, сировинна, прохідна) загальною площею 1627.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; комплексу будівель та споруд (адмінкорпус зі складом, будівля гаражів, будівля туалетів, павільйон) загальною площею 1143.5 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 ; комплексу будівель та споруд (будівля фруктового цеху з двома прибудовами площею 519.7 кв.м., котельня з двома прибудовами площею 163.8 кв.м., огорожа та замощення), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля, соковий цех, площею 234,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; проведені 27.01.2020 року Тернопільською філією "Сетам" за заявкою приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура О.Ю.

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Снігур О.Ю. в судове засідання не з`явився, проте подав суду відзив, згідно якого проти задоволення позову заперечив та пояснив, що господарським судом від 05 червня 2019 року видано наказ про стягнення із підприємства об`єднання громадян «Харчовик» на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку 222626,90 грн. заборгованості за кредитним договором. Вищевказаний наказ за заявою Банку пред`явлено до примусового виконання. Після відкриття виконавчого провадження боржником борг в добровільному порядку не був сплачений, при спілкуванні із керівником, останній повідомив, що коштів не має та запропонував звернути стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з чим було проведено опис та арешт майна боржника. Після чого відповідно до вимог ст.. 20, 57 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості описаного майна. 19.09.2019 року виконавцем повідомлено сторони про результат оцінки майна, факт надіслання підтверджується копією квитанції № 4850103827416. Таким чином виконавцем вжито усіх заходів щодо примусового виконання рішення у спосіб, що визначений Законом. Крім того вказують, що ПОГ «Харчовик» уже зверталось із скаргою у господарський суд Тернопільської області на дії приватного виконавця Снігура О.Ю. щодо оцінки арештованого майна. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20 січня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Крім того вказали, що ДП «Сетам» було здійснено усі необхідні, передбачені законодавством дії щодо повідомлення іпотекодавця про дату, час торгів та початкову ціну лоту. Вважає, що твердження позивача про те, що електронні торги проведені із порушенням вимог законодавства, а відтак є недійсними, оскільки відбулась реалізація майна, право на яке належало іншій особі, а не боржнику є надуманим, та нічим не підтвердженим і таким, що не відповідають дійсності. Крім того просять застосувати строк позовної давності, оскільки ст.. 48 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що оскарження результатів прилюдних торгів, учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів. Позивач вказаний строк пропустив. У зв`язку з чим просять відмовити у задоволенні позовних вимог та застосувати строк позовної давності, справу розглянути у його відсутності.

Представник ДП «Сетам» у судове засідання не з`явився, проте подав суду відзив, відповідно до якого вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані, безпідставні та до задоволення не підлягають з огляду на те, що ДП «Сетам» проводились електронні торги з реалізації предмету іпотеки, комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 . Електронні торги з реалізації майна відбулись відповідно до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом МЮУ від 29.09.2016 року №2831/5. Жодних доказів на підтвердження своїх доводів про визнання електронних торгів недійсними позивачем належними та допустимими доказами не наведено та необґрунтовано чим саме зазначені ним порушення у позові вплинули на результат торгів у зв`язку з чим просять у задоволенні позовних вимог відмовити, справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача ПАТ Промінвестбанк в судове засідання на призначене судом число не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відзив відповідно до якого вважають, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення його прав при примусовій реалізації іпотечного майна, а тому в задоволенні позову просять відмовити та застосувати наслідки спливу строку спеціальної позовної давності.

Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечив, просив справу розглянути у його відсутності та подав відзив згідно якого у задоволені позову просить відмовити, оскільки позивач у своєму позові не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку, а обґрунтовує свої вимоги діями приватного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, а тому відсутні правові підстави для визнання таких торгів недійсними, відтак у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Суд, ознайомившись із доводами позивача, запереченнями відповідачів, дослідивши та проаналізувавши матеріали даної цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2018, яке залишено без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 та Постановою Верховного Суду від 06.11.2020, позовні вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково; стягнуто з Підприємства об`єднання громадян "Харчовик", вул. І. Франка, 18, смт. Підволочиськ, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 31973625, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", провул. Шевченка, 12, м. Київ, ідентифікаційний код 00039002: 222626,90 грн. заборгованості по процентам за період з 01.12.2012 по 18.07.2018; 170749,80 грн. пені по простроченому кредиту за період з 24.11.2012 по 18.07.2018; 1559,73 грн. 3% річних по простроченому кредиту за період з 03.10.2011 по 30.11.2012; 91627,21 грн. суми здорожчання простроченого кредиту, виходячи із індексу інфляції за період з 03.10.2011 по 30.06.2018; 519,64 грн. пені по прострочених процентах за користування кредитом за період з 24.11.2012 по 19.07.2018; 85,71 грн. 3% річних по прострочених процентах за період з 01.11.2012 по 19.07.2018; 178,93 грн. суми здорожчання прострочених процентів, виходячи із індексу інфляції за період з 01.11.2012 по 30.06.2018; 7310,22 грн. в повернення сплаченого позивачем судового збору. Закрито провадження у справі в частині стягнення 6481,68 грн. пені за неправомірне користування кредитом за період з 03.04.2012 по 23.11.2012 та 6,20 грн. пені по процентах за користування кредитом за період з 01.11.2012 по 23.11.2012. В задоволенні решта частини позову - відмовлено.

05.06.2019 Господарським судом Тернопільської області, на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.11.2018 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019, які набрали законної сили 22.04.2019, на підставі ст. 327 та п.п. 19.1 п.19 розділу XI Перехідних положень ГПК України, видано відповідний наказ.

21.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59398721 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2019 №921/317/18.

Також, 21.06.2019 у вказаному виконавчому провадженні приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, згідно з якою приватним виконавцем накладено арешт на майно, що належить боржнику ПОГ "Харчовик" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 544123,95 грн.

30.07.2019, у зв`язку із несплатою боргу боржником в добровільному порядку, приватним виконавцем на підставі ст.56Закону України"Провиконавче провадження" винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на наступне майно:

- нежитлову будівлю, магазин, А, 39,0 кв.м, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , що належить боржнику на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 виданого Підволочиською селищною радою 05.08.2009;

- комплекс будівель та споруд, місцезнаходження: Тернопільська обл., Підволочиський р-н, смт. Підволочиськ, вул. І.Франка, 18 г: будівля фруктового цеху з двома прибудовами A, а, а1, 519,7 кв.м; котельня з двома прибудовами Б, б, б1, 163,8 кв.м; огорожа 1, 662,0 кв.м; огорожа 2, 196,0 кв.м; огорожа 3, 36,9 кв.м; замощення ,4, 321,6 кв.м; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності НОМЕР_2 від 05.08.2009, видане Підволочиською селищною радою;

- комплекс будівель, місцезнаходження: Тернопільська обл, Підволочиський р-н, смт. Підволочиськ, вул. І.Франка, 18д: будівля овочевого цеху, А, 355,8 кв.м; склад готової продукції з двома підвалами Б, б, б1, 919,0 кв.м; прохідна д, 10,6 кв.м, що належить боржнику на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 05.08.2009 виданого Підволочиською селищною радою;

- комплекс будівель та споруд, місцезнаходження: АДРЕСА_1 : адмінкорпус з складом А, 1 001,3 кв.м; будівля гаражів Б, 113,2 кв.м; будівля туалетів В, 9,6 кв.м; павільйон Г, 19,2 кв.м, що належить боржнику на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_4 від 05.08.2009 виданого Підволочиською селищною радою;

- нежитлова будівля соковий цех, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , будівля сокового цеху А, 234,3 кв.м; належить на підставі свідоцтва про право власності від 05.08.2009 видане Підволочиською селищною радою.

01.08.2019 приватним виконавцем, на підставі ст. 20 Закону України "По виконавче провадження", зважаючи на ненадання боржником підтверджуючих документів про сплату боргу, винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно з якою для участі у виконавчому провадженні №59398721 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2019 №921/317/18 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ОСОБА_5 , який має сертифікат, виданий 02.12.2016 за № 973/16, Фондом державного майна (строк дії: 02.12.2019); зобов`язано останнього надати звіт (висновок) щодо визначення ринкової вартості описаного майна та попереджено його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Постанова приватного виконавця від 01.08.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності для оцінки майна боржника у виконавчому провадженні не оскаржувалась.

На виконання постанови приватного виконавця від 01.08.2019, відповідно до договору між приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. та ФОП ОСОБА_5 , СОД підготовлено на надано приватному виконавцю звіт про незалежну оцінку майна.

За змістом отриманого приватним виконавцем звіту, ринкова вартість нежитлових будівель в кількості 5 позицій, загальною площею 3728,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 і належать юридичній особі ПОГ "Харчовик", без урахування ПДВ, з заокругленням до одиниць становить 831100 грн., а саме:

- нежитлова будівля соковий цех, літ. А, площею 234,3 кв.м 69200 грн.;

- нежитлова будівля, магазин, літ. А, площею 39,0 кв.м 14800 грн.;

- комплекс будівель та споруд 183900 грн., в т. ч.: будівля фруктового цеху з двома прибудовами, літ. A, а, а1, площею 519,7 кв.м 118600 грн.; котельня з двома прибудовами, літ. Б, б, б1, площею 163,8 кв.м 39200 грн.; огорожа 1, площею 662,0 кв.м 1600 грн.; огорожа 2, площею 196,0 кв.м 9400 грн.; огорожа 3, площею 36,9 кв.м 400 грн.; замощення 4, площею 321,6 кв.м 14700 грн.;

- комплекс будівель 302600 грн., в т. ч.: будівля овочевого цеху, літ. А, площею 355,8 кв.м 98900 грн.; склад готової продукції з двома підвалами, літ. Б, б, б1, площею 919,0 кв.м, 131600 грн.; пропарочна, літ. В, площею 49,2 кв.м, 18800 грн.; сировинна, літ. Г, площею 293,1 кв.м 48600 грн.; прохідна Д, площею 10,6 кв.м 4700 грн.;

- комплекс будівель та споруд 260600 грн., в т. ч.: адмінкорпус з складом, літ. А, площею 1 001,3 кв.м 235600 грн.; будівля гаражів, літ. Б, площею 113,2 кв.м 16800 грн.; будівля туалетів, літ. В, площею 9,8 кв.м 6100 грн.; павільйон, літ. Г, площею 19,2 кв.м 2100 грн.

19.09.2019 року приватним виконавцем надіслано на адресу учасників виконавчого провадження повідомлення про отримання 18.09.2019 року приватним виконавцем звіту про незалежну оцінку майна та визначену суб`єктом оціночної діяльності вартість останнього, а також висновки про оцінку майна. Дане повідомлення отримано боржником 23.09.2019 року, що стверджується витягом з сайту АТ "Укрпошта".

03.10.2019 Підприємство об`єднання громадян "Харчовик" зверталось до Господарського суду Тернопільської області із скаргою №14 від 02.10.2019 на дії приватного виконавця. Зокрема, ПОГ "Харчовик" просив суд: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура О. Ю. щодо оцінки нерухомого майна боржника ПОГ "Харчовик": нежитлової будівлі, магазину, А, площею 39,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , комплексу будівель та споруд овочевого цеху за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлової будівлі сокового цеху за адресою: АДРЕСА_1 , комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати результати визначення вартості майна відповідно до складеного СОД ФОП ОСОБА_5 звіту про незалежну оцінку вартості майна.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.07.2021 року, відмовлено в задоволенні скарги Підприємства об`єднання громадян "Харчовик" №14 від 02.10.2019 року на дії приватного виконавця у справі №921/317/18.

27.01.2020 року Тернопільською філією ДП СЕТАМ проведено електронні торги: комплекс будівель (будівля овочевого цеху, склад готової продукції з двома підвалами, пропарочна, сировинна, прохідна) загальною площею 1627.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (лот №400337 ціна 242080,00 грн.) Комплекс будівель та споруд (адмінкорпус зі складом, будівля гаражів, будівля туалетів, павільйон) загальною площею 1143.5 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 , (лот №400327 стартова ціна 208000,00 грн.) Комплекс будівель та споруд (будівля фруктового цеху з двома прибудовами пл. 519.7 кв.м., котельня з двома прибудовами пл. 163.8 кв.м., огорожа та замощення),що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; (лот №400332 стартова ціна 147120.00 грн.) Нежитлова будівля, соковий цех, площею 234,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; (лот №400335 стартова ціна 55360.00 грн.) Внаслідок чого, вищевказане майно було реалізовано.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - и третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм право на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установлення вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі №465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі №522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Частиною четвертою статті 656ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерстваюстиції Українивід 29вересня 2016року №2831/5 (далі - Порядок).

Згідно з Порядком, електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства, чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства, начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Порушення, допущені виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України«Про виконавчепровадження» та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах: від 16 листопада 2016 року, провадження № 6-1655цс16; від 14 червня 2017 року, провадження № 6-1804цс16, а також у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 201/18443/17-ц, провадження № 61-530св19, від 08 липня 2020 року по справі №201/18443/17, провадження № 61-530св19.

Оскільки позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку, а обґрунтовує свої вимоги діями приватного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, то у даному випадку відсутні правові підстави для визнання електронних торгів недійсними.

Посилання позивача на те, що ДП "Сетам" у визначений порядком та Законом України "Про іпотеку" строк не повідомив ПОГ "Харчовик" про проведення електронних торгів з продажу належного позивачу на праві власності нерухомого майна спростовуються наявними у матеріалах справи письмовими повідомленнями ДП "Сетам" від 02.01.2020 р. про призначені других торгів щодо арештованого майна.

З приводу застосування передбаченого ст. 48 Закону України "Про іпотеку" строку оскарження результатів прилюдних торгів слід вказати наступне:

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Саме такої позиції дотримуються суді при розглядів спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц).

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позивач не довів свої позовні вимоги, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Крім того представник відповідачів адвокат Щербатюк О.Д. звернувся до суду із заявою про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів щодо розміру судових витрат та ухвалення судового рішення про стягнення з позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що 23.07.2021 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги. Сторони домовились, що вартість години надання послуг адвоката за цим договором становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Загальний розмір гонорару залежить від кількості затрачених Адвокатом годин, але в будь-якому випадку не може бути менший ніж 10000 грн. 19.07.2022 року сторони склали акт прийняття - передачі наданих послуг, зокрема ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подання відзиву, підготовка та подання клопотання, підготовка та подання пояснень. У зв`язку з чим просять стягнути з позивача в користь третьої особи витрати на правничу допомогу в розмірі 24700 грн.

Суд, ознайомившись із матеріалами справи, вважає, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних міркувань.

Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 142 ЦПК України, уразі ухвалення судом рішення відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Статтею141ЦПК передбачено,що судовівитратистягуються наїї користьіз сторони,визначеної відповіднодо вимогцієї статті,залежно відтого заперечувалачи підтримувалатака особа заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПКУкраїни відносить витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення частин першої та другої статті 137ЦПКУкраїни кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Із матеріалів справи вбачається, що 23 липня 2021 року між адвокатом Щербатюком О.Д. та клієнтом ОСОБА_3 укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги на представництво Адвокатом інтересів Клієнта у справі за позовом підприємства об`єднання громадян «Харчовик», до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Тернопільської філії ДП «Сетам», приватного виконавця Снігура Олега Юрійовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання недійними електронних торгів з реалізації майна.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року N 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1ст. 1 вищевказаного закону).

Також, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З положень процесуальних кодексів, витратами на професійну правничу допомогу є гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомога, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката. Розмір цих витрат встановлюється договором про надання правової допомоги за домовленістю сторін.

Оскільки розмір сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, ґрунтується на положеннях договору про надання правничої допомоги, слід чітко визначити вичерпний перелік послуг, які будуть/можуть бути надані в межах супроводу судової справи. В іншому випадку усі послуги, які були надані, але не зазначені в договорі, відшкодуванню не підлягатимуть. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові у справі №826/856/18 від 22.12.2018 р

Разом із тим, згідно процесуального законодавства, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р.: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Таким чином, суд зазначив, що у питанні визначення розподілу судових витрат судді мають виступати виключно як арбітри та надавати оцінку доказам та доводам, що наводяться сторонами. Вирішення питання про розподіл судових витрат судом на власний розсуд може бути підставою для оскарження такого рішення.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, беручи до уваги складність справи, обсяг виконаної роботи адвокатом, час витрачений на надані послуги, суд приходить до переконання про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу та погоджується і доводами позивача, що заявлена сума третьою особою ОСОБА_3 не є співмірною із наданим послугам та грошовою винагородою, яку повинен понести позивач та вважає, що із позивача слід стягнути на користь відповідача ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Підприємства об`єднання громадян «Харчовик» до приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, Державного підприємства «Сетам», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання електронних торгів недійсними відмовити.

Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Харчовик» в користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя