Справа № 743/1392/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/449/22 Категорія - ч.2 ст. 333 КК України Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ТОВ «Укрпромзапчастина» - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11 листопада 2021 року за №22021101110000220 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромзапчастина» на ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2022 року, якою закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 у зв`язку із зміною обстановки,-
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2022 року задоволено клопотання адвоката ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження у зв`язку зі зміною обстановки.
Звільнено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 333 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021101110000220 від 11.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 333 КК України, відносно ОСОБА_8 , на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, - закрито.
Ухвалено припинити дію запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання встановленого ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 24.09.2021 (справа №760/24905/21; провадження №1-кс/760/580/21).
Речові докази:
-предмет є клістроном КУ 145№132т543 1 шт., предмет є клістроном КГ 15№132U417 1 шт., предмет є клістроном КУ 335№132т015 1 шт., предмет є клістроном КУ 145№132W711 1 шт., предмет є клістроном КГ 15№132С1161 1 шт., предмет є клістроном КУ 335№132V39 1 шт., визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 22020101110000220 ухвалено передати Державному підприємству «Укроборонсервіс», для здійснення виробничої діяльності щодо виконання державних оборонних замовлень.
-вали торсіонні червоного кольору, які є товаром військового призначення, діаметром 47 мм., довжиною 230 см., шифр 175.51.003-1 у кількості 52 штуки; передпусковий нагрівач охолоджуючої рідини для танків типу Т-64 різних модифікацій. Серійний номер B08ЕТ3058 з ідентифікаційним номером 18 02001 И05ШТ25328. Номер 50 87 1 18, - ухвалено конфіскувати у власність держави.
Рішення суду в частині речових доказів мотивоване тим, що оскільки вали торсіонні червоного кольору, які є товаром військового призначення, діаметром 47 мм., довжиною 230 см., шифр 175.51.003-1 у кількості 52 штуки; передпусковий нагрівач охолоджуючої рідини для танків типу Т-64 різних модифікацій. Серійний номер B08ЕТ3058 з ідентифікаційним номером 18 02001 И05ШТ25328. Номер 50 87 1 18, були предметом злочину, то відповідно до ст. 96-2 КК України, вони підлягають спеціальній конфіскації у власність держави.
А враховуючи, що вище вказані речові докази відносяться до товарів військового призначення, вільних обіг яких, без наявності спеціального дозволу, заборонено законом, то підстав для передачі їх власнику ТОВ «Укрпромзапчастина» не має, а відтак і вказане клопотання є безпідставним.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромзапчастина» (далі ТОВ «Укрпромзапчастина» або Товариство) просить вважати строк на апеляційне оскарження ухвали суду пропущеним з поважних причин та поновити його. Задовольнити апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Укрпромзапчастина» як власника майна, інтересів якого стосується прийняте судом у кримінальному провадженні рішення в частині вирішення питання про долю речових доказів.
Скасувати ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2022 року щодо ОСОБА_8 за ч.2 ст. 333 КК України, в частині вирішення питання про долю речових доказів та ухвалити нову, якою вирішити подальшу долю речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: предметів, що є клістроном КУ 145№132т543 1 шт., клістроном КГ 15№132U417 1 шт., клістроном КУ 335№132т015 1 шт., клістроном КУ 145№132W711 1 шт., клістроном КГ 15№132С1161 1 шт., клістроном КУ 335№132V39 1 шт., вали торсіонні червоного кольору, діаметром 47 мм., довжиною 230 см., шифр 175.51.003-1 у кількості 52 штуки; передпускових нагрівачів охолоджуючої рідини для танків типу Т-64 різних модифікацій, серійний номер B08ЕТ3058 з ідентифікаційним номером 18 02001 И05ШТ25328, номер 50 87 1 18, шляхом ухвалення рішення про передачу їх відповідно до положень ст. 100 КПК України власнику ТОВ «Укрпромзапчастина».
Скарга мотивована тим, що власником частини речових доказів (клістронів), питання щодо яких вирішено вказаною ухвалою, є ТОВ «Укрпромзапчастина», що підтверджується копіями документів, які посвідчують право власності, а відтак це рішення безпосередньо стосується інтересів Товариства щодо майна якого здійснюються процесуальні дії (п.16-1 ч.1 ст.3 КПК України).
Підставою для визнання вказаних предметів речовими доказами у кримінальному провадженні стало те, що вони були предметом вчинення кримінального правопорушення. Проте, як підкреслює апелянт, вказане майно не є власністю обвинуваченого ОСОБА_8 і сама санкція статті ч.2 ст. 333 КК України не передбачає такої міри покарання, як конфіскація майна, а відтак в силу положень ст. 59 КК України зазначене майно не може бути конфісковано в якості санкції за вчинення кримінального правопорушення. Крім того, акцентує увагу автор скарги, рішенням суду ОСОБА_8 взагалі було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Більше того, апелянт переконаний, що суд першої інстанції не звернув увагу на клопотання власника майна, не перевірив його доводи, не встановив законного власника речових доказів, а тому безпідставно та всупереч приписам кримінального процесуального законодавства прийняв рішення щодо передачі частини речових доказів ДП «Укроборонсервіс» для здійснення виробничої діяльності щодо виконання державних оборонних замовлень та конфіскації у власність держави решти речових доказів, що належать Товариству.
Вважає, що у судовому рішенні фактично відсутня підстава для вирішення подальшої долі речових доказів саме у такий спосіб. Так, діючий кримінальний та кримінальний процесуальний закон взагалі не передбачає такої форми вирішення подальшої долі речових доказів, як «передача державним підприємствам для здійснення виробничої діяльності, в тому числі щодо виконання державних оборонних замовлень», що свідчить про застосування судом неіснуючої норми кримінального закону.
Посилаючись на норми ст. 96-2 КК України, зазначає, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна. яке перебуває у власності добросовісного набувача. При цьому, судом не досліджено жодних доказів, які б свідчили про те, що ТОВ «Укрпромзапчастина» знало або повинно було і могло знати про відповідність майна, що визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, визначеним ст. 96-2 КК України вимогам.
Просить також урахувати, що вказане майно не є вилученим із цивільного обороту, купувалось та отримувалось ТОВ «Укрпромзапчастина» на підставі цивільно-правових угод, укладених з іншою фізичною особою, що не є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні. Вказані обставини про добросовісність набувача майна свідчать, що в силу ст.96-2 КК України, до такого майна не може бути застосована спеціальна конфіскація, а відтак, відповідно до положень ст. 100 КПК України таке майна підлягає поверненню власнику.
Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження адвокат просить апеляційний суд врахувати, що судове рішення постановлено без належного інформування учасника кримінального провадження, а саме ТОВ «Укрпромзапчастина», як власника майна, інтересів якого стосувалось вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні, а саму копію судового рішення Товариство отримало лише 22 липня 2022 року, що стверджується копіями відповідних документів, які додані до скарги.
До початку розгляду апеляційної скарги від адвоката ОСОБА_9 , який представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_8 надійшло клопотання про розгляд скарги представника ТОВ «Укрпромзапчастина» без участі як адвоката, так і самого обвинуваченого, оскільки вимоги апеляційної скарги не погіршують положення останнього.
24 жовтня 2022 до початку розгляду апеляційної скарги по суті на адресу суду надійшло клопотання за підписом В.о. директора ТОВ «Київський бронетанковий завод» з проханням розглянути питання про передачу вказаному ТОВ «Київський бронетанковий завод» конфіскованих у власність держави валів торсіонних червоного кольору, шифр 175.51.003-1 у кількості 52 штуки; передпускового нагрівача охолоджуючої рідини для танків типу Т-64 різних модифікацій, серійний номер B08ЕТ3058 з ідентифікаційним номером 18 02001 И05ШТ25328, номер НОМЕР_1 , для їх використання при ремонті бронетехніки для потреб Збройних Сил України.
Заслухавши доповідь судді, доводи апелянта на підтримку апеляційної скарги, позицію сторони обвинувачення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.
За змістом ч.1 ст.117 КПК України процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої сторони, якщо він пропущений з поважних причин.
З урахуванням того, що оскаржуване судове рішення стосується прав, свобод, інтересів та обов`язків ТОВ «Укрпромзапчастина», представник якого не був присутнім як учасник провадження при розгляді справи та постановленні ухвали суду, а відтак пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Враховуючи, що фактичні обставини щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки ніким не оспорюються, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин, у відповідності з вимогами ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.
Центральним питанням вирішення якого поставлено перед колегією суддів апеляційного суду є питання речових доказів у кримінальному провадженні, а саме тих, які судом першої інстанції частково передані державному підприємству «Укроборонсервіс», а інша частина конфісковані у власність держави.
Згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
У відповідності до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Пунктом ч.4 ч.1 ст.96-2 КК України регламентовано, що спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Колегія суддів констатує, що у ч.ч. 6, 9, 10, 11 ст. 100 КПК України та ч.ч. 1, 5ст. 96-2 КК законодавець використовує терміни «власник» і «законний володілець» як альтернативні. Тому ці положення не вимагають доведення факту обізнаності про злочинне використання майна двох осіб - власника і законного володільця. Також закон не визначає переваги власника перед законним володільцем чи навпаки у питанні застосування спеціальної конфіскації.
Однак, перед тим, як визначити справедливий баланс між інтересом особи, котрій належить майно, та інтересом суспільства у боротьбі зі злочинністю, суд, вирішуючи питання про спеціальну конфіскацію, має перш за все встановити, чиї майнові інтереси постраждають у випадку конфіскації такого майна.
Для визначення того, інтереси якої особи - власника чи законного володільця - зачіпає можлива спеціальна конфіскація майна, суду слід виходити із сукупності обставин, установлених судом. Якщо ця сукупність свідчить про те, що особа, хоча й зазначена у певних документах як власник майна, не має дійсного права на таке майно та інтересу в його поверненні, вимога довести факт обізнаності такої особи про злочинне використання майна, з яким вона втратила зв`язок, не відповідає меті захисту права на мирне володіння майном, втіленій, зокрема, в ч. 10 ст.100КПК України, але у той же час створює нездоланні перешкоди для державних органів у досягненні цілей боротьби зі злочинністю.
09 квітня 2019 року Верховний Суд у справі № 138/2740/16-к (провадження № 51-3984км18) сформував правову позицію, за якою у разі, якщо сторона обвинувачення доведе обставини, що свідчать про відсутність у номінального власника права на спірне майно та інтересу у його поверненні, відсутність доказів обізнаності такого номінального власника щодо злочинного використання майна не є перешкодою для застосування спеціальної конфіскації.
В той же апеляційний суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, при застосуванні спеціальної конфіскації майна у кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме "справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб", покладаючи на особу "надмірний індивідуальний тягар".
В той же час при обґрунтуванні свої висновків колегія суддів виходить з того, що , підпунком 17 пункту 9 «Порядку обліку, зберігання оцінці конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, розпорядження ним», затвердженого Постановою КМУ № 1340 від 25.08.1998 військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом або щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передаються Мінобороні, МВС, Національній поліції, Державній прикордонній службі та СБУ.
За таких обставин, враховуючи те, що під час розгляду апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції в частині вирішення речових доказів є обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Зокрема, апеляційний суд звертає увагу на те, що з початком збройної агресії російської федерації проти України обсяги проведення робіт з ремонту та відновлення військової техніки значно зросли, і зокрема, ТОВ «Київський бронетанковий завод» здійснює виключну діяльність щодо виконання замовлень Збройних Сил України та Національної Гвардії України, клопотання про передачу речових доказів від якого надійшло на адресу суду апеляційної інстанції, а тому передача вкрай дефіцитних запчастин і механізмів цьому Товариству сприятиме пришвидшенню ремонту бронетехніки для потреб ЗСУ, а тому таке клопотання ТОВ «Київський бронетанковий завод», з позиції апеляційного суду може бути вирішене в порядку виконання ухвали суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Поновити представнику ТОВ «Укрпромзапчастина» - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромзапчастина» на ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2022 року, якою закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 у зв`язку із зміною обстановки залишити без задоволення.
Ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2022 року, якою закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 у зв`язку із зміною обстановки та вирішено питання речових доказів залишити без змін.
В порядку виконання ухвали Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2022 року передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» конфісковані у власність держави: вали торсіонні червоного кольору, шифр 175.51.003-1 у кількості 52 штуки; передпусковий нагрівач охолоджуючої рідини для танків типу Т-64, серійний номер B08ЕТ3058 з ідентифікаційним номером 18 02001 И05ШТ25328, номер НОМЕР_1 для використання при ремонті бронетехніки для потреб Збройних Сил України.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 106995923 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Марчук Олександр Петрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Марчук Олександр Петрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Марчук Олександр Петрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Марчук Олександр Петрович
Кримінальне
Чернігівський апеляційний суд
Демченко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні