Рішення

від 28.10.2022 по справі 708/338/22

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/338/22

Провадження № 2/708/113/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2022 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Пасічної Л.А.,

представника позивача - адвоката Куріловича С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення в порядку позовного провадження факту постійного не проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Куріловича С.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення в порядку позовного провадження факту постійного не проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. На обґрунтування поданого позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_3 , у зв`язку із чим відкрилась спадщина на майно померлої. До складу спадщини серед іншого майна увійшли чотири земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Трушівської сільської ради Чигиринського району (кадастровий номер № 7125487500:01:001:0275 площею 1,2834 га; кадастровий номер № 7125487500:01:004:0275 площею 0,3 га; кадастровий номер № 7125487500:01:001:0277 площею 1,28 га; кадастровий номер № 7125487500:01:004:0277 площею 0,3017 га).

За життя померла заповіту не складала, тому спадкування належного їй майна відбувається за законом. Позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавиці, відповідно є спадкоємцем першої черги за законом. Також спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є другий син померлої - відповідач по справі ОСОБА_2 .

Позивач у визначений законом шестимісячний строк звернувся до Чигиринської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини законом, у зв`язку із чим нотаріусом була заведена та зареєстрована спадкова справа № 209/2020.

Відповідач ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини не звертався, проте відповідно до наданої Виконавчим комітетом Чигиринської міської ради інформації за наявними записами у погосподарській книзі по с. Трушівці станом на дату смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач був зареєстрований у одному домоволодінні із нею та є її сином. Наявність вказаної інформації дає підстави нотаріусу вважати, що відповідач ОСОБА_2 у зв`язку із реєстрацією за місцем відкриття спадщини є таким, що на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину, оскільки є спадкоємцем першої черги за законом, який нібито постійно проживав із спадкодавцем. З урахуванням наведеного нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчинення нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі на ім`я позивача свідоцтв про право власності на все майно, що належало на дату смерті його матері. Для спадкування ОСОБА_1 усього майна, що увійшло до спадкової маси, наявна необхідність встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного не проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем. Проте такий спір породжує спір про право цивільне, відповідно він підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Також у обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що відповідач останні 15 років більшу частину часу проживає у росії, відповідно постійно із спадкодавцем протягом визначеного законом шестимісячного строку не проживав. Поняття «постійне проживання» та «реєстрація місця проживання» не є тотожними, наявність у особи реєстрації за місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець насправді проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. У свою чергу відповідач ОСОБА_2 на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не мав постійного фактичного проживання разом із померлою за адресою: АДРЕСА_1 . З урахуванням наведеного відповідач не прийняв спадщину після смерті матері у порядку, визначеному ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Вказані обставини стали підставою звернення до суду, тому просить суд встановити у порядку позовного провадження факт постійного не проживання спадкоємця ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час (дату) відкриття спадщини та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 12.05.2022 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження судом за клопотаннями представника позивача адвоката Куріловича С.О. витребувані додаткові докази, задоволено клопотання про виклик свідків.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 20.09.2022 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У судовому засідання представник позивача адвокат Курілович С.О. позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Суду додатково повідомив, що наявні у матеріалах справи докази у сукупності дають підстави стверджувати, що відповідач не проживав за місцем відкриття спадщини протягом тривалого часу. За наявною у позивача інформацією він протягом тривалого часу проживає та працює за кордоном, зокрема у росії. Відповідно лише у зв`язку із наявною реєстрацією місця його проживання за місцем відкриття спадщини він не може бути визнаний таким, що прийняв спадщину.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що він протягом останніх 8 років проживає по сусідству із позивачем. Раніше там жила його мати ОСОБА_3 , яка померла близько 2-х років тому. У матері є двоє синів, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_7 проживає за вказаною адресою по сусідству зі свідком постійно протягом тривалого часу. У свою чергу ОСОБА_8 свідок за час свого проживання бачив лише декілька разів, можливо тричі. Останній раз ще до смерті матері, після цього він не приїжджав навіть на її поховання. Також пояснив, що за наявною у свідка інформацією відповідач є інженером по газу, працює у москві, має квартиру у м. Черкаси, де проживає його родина.

Заслухавши учасників, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно до вимог частини 1 та 2 статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

У свою чергу місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, що регламентовано ч. 1 ст. 1221 ЦК України.

Зі змісту частини 1 та 2 статті 1223 Цивільного кодексу України вбачається, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, статтею 1261 ЦК України визначено коло осіб, які входять до першої черги спадкоємців за законом, до яких зокрема віднесені діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджуєьтся копією свідоцтва про смерть, актовий запис № 21, складений Виконавчим комітетом Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської облатсі 06.08.2020 (а.с. 11).

З наданої суду довідки від 15.03.2022 за № 01/06-01-06, виданої Виконавчим комітетом Чигиринської міської ради, встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є діти померлої, а саме позивач по справі ОСОБА_1 (а.с. 16) та відповідач ОСОБА_2 (а.с. 81-82).

Порядок здійснення права на спадкування регламентовано Главою 87 Книги Шостої «Спадкове право» Цивільного кодексу України, відповідно до якої спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу, або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі змістом частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач по справі ОСОБА_1 у визначений законом шестимісячний строк звернувся 13.10.2020 до Чигиринської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, за наслідками такого звернення нотаріусом заведена спадкова справа № 209/2020, що підтверджено копією витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі за № 62041811 від 13.10.2020 (а.с. 17).

Відповідно до наданої суду довідки Виконавчого комітету Чигиринської міської ради від 15.03.2022 за № 01/06-01-06 встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті спадкодавця, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 3 статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як уже зазначалось, під час розгляду справи судом встановлено, що на день свої смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та була зареєстрована разом із сином ОСОБА_2 .

У свою чергу довідкою Виконавчого комітету Чигиринської міської ради від 30.03.2022 за № 16/12-05 суду підтверджено, що у одному домоволодінні з ОСОБА_3 станом на дату її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований але не проживав ОСОБА_6 . Вказана довідка видана на підставі акту обстеження № 10 від 29.03.2022 (а.с. 20).

Також аналізуючи наявні у матеріалах справи докази суд враховує, що відповідно до довідки, виданої Виконавчим комітетом Трушівської сільської ради 06.08.2020 за № 453, похорони ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , провів ОСОБА_1 (а.с. 21); довідкою Виконавчого комітету Чигиринської міської ради від 15.03.2022 № 13/12/05 підтверджено, що для складання актового запису про смерть ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Трушівської сільської ради звернувся позивач ОСОБА_1 (а.с. 22). У свою чергу відповідач ОСОБА_2 ще до відкриття спадщини, а саме 19.01.2020 виїхав за межі України і до 10.01.2022 не повернувся, що підтверджено листом Головного Центру обробки Спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 05.09.2022 (а.с. 85). Відсутність за місцем зареєстрованого проживання ОСОБА_2 протягом тривалого часу, зокрема що до дня смерті ОСОБА_3 також під час розгляду справи підтвердив свідок ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , не було постійним місцем проживання відповідача ОСОБА_2 на день відкриття спадщини, хоча він був у ньому зареєстрований і право його проживання не обмежувалось. Державна реєстрація ОСОБА_2 у домоволодінні по АДРЕСА_1 сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті матері ОСОБА_3 за цією адресою реєстрації, оскільки спростована належними та допустимими доказами.

Частина 3 статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Також під час розгляду справи суд враховує, що право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, гарантовано частиною 1 статті 15 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування.

Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд.

Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Предметом позову ОСОБА_1 визначив вимогу про встановлення факту не проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Однак, виходячи зі змісту позову суд приходить до висновку, що позивач фактично має намір довести те, що лише він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

Ураховуючи наведене суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не ґрунтується на положеннях статті 16 ЦК України і тому цей позов не підлягає до задоволення у зв`язку із застосуванням позивачем способу захисту, який не узгоджується із нормами закону.

Аналогічні висновки були висловлені у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18).

У зв`язку із відмовою у позові понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 29, 1216, 1217, 1220, 1221, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 175, 259, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення в порядку позовного провадження факту постійного не проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивач: ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Чигиринським РВ УМВС України в Черкаській області 21.08.2001, прож.: АДРЕСА_1 );

Представник позивача: адвокат Курілович Сергій Олександрович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000534, видане Радою адвокатів Черкаської області 04.02.2013, адреса робочого місця адвоката: Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Грушевського, буд. 16, каб. № 9);

Відповідач: ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 28.10.2022, повне рішення складено та підписано 28.10.2022.

Суддя А.О. Попельнюх