Постанова

від 28.10.2022 по справі 172/764/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4213/22 Справа № 172/764/21 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Максюти Ж.І.

суддів Свистунової О.В., Деркач Н.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД" про стягнення безпідставно набутого майна у вигляді утриманих грошових коштів за користування чужою земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого вона успадкувала земельну ділянку площею 4,323 га, кадастровий номер 1220755400:02:010:0080. Вказане підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 12.12.2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.12.2017 року. Під час оформлення спадщини вона дізналася, що в державному реєстрі містяться відомості про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, а саме: 09.08.2017 року державним реєстратором Миколаївської сільської ради Васильківського району Дубовиком А.О. зареєстровано договір оренди земельної ділянки площею 4,323 га, укладений 10.03.2017 року між ТОВ «Авангард» та її батьком ОСОБА_2 . Однак, її батько не підписував договір оренди землі 10.03.2017 року. Відповідач користується спірною земельною ділянкою з часу укладення договору оренди землі по дату подання позову 01.09.2021 року, проте орендна плата за фактичне користування земельною ділянкою сплачена не була.

У лютому 2018 року вона звернулася до суду з позовом до ТОВ «Авангард», державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовика А.О. про визнання неукладеним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та стягнення відшкодування орендної плати за землю.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11.07.2018 року її позов задоволено та:

- визнано договір оренди земельної ділянки площею 4,323 га, кадастровий номер 1220755400:02:010:0080, укладений між ТОВ «Авангард» та ОСОБА_2 10.03.2017 року, зареєстрований державним реєстратором Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовиком А.О. 09.08.2017 року недійсним з моменту вчинення;

- скасовано рішення державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовика А.О. № 36539937 про державну реєстрацію від 09.08.2017 року договору оренди вищевказаної земельної ділянки;

- витребувано у ТОВ «Авангард» з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 4,323 га, кадастровий номер 1220755400:02:010:0080, що розташована на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області;

- стягнуто з ТОВ «Авангард» на користь ОСОБА_1 відшкодування орендної плати за землю у сумі 6871,99 грн.

Відповідач з даним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду, постановою якого від 20.03.2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Вона не погодилася з постановою суду апеляційної інстанції та подала касаційну скаргу. Постановою Верховного Суду від 25.11.2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 20.03.2019 року скасовано та направлено справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

За результатами повторного апеляційного перегляду справи постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.06.2021 року у справі № 172/200/18 рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11.07.2018 року скасовано в частині визнання недійсним договору оренди землі та стягнення відшкодування орендної плати в розмірі 6871,99 грн., в іншій частині залишено без змін.

З постанови Дніпровського апеляційного суду від 01.06.2021 року видно, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи № 172/200/18 дійшов висновку, що договір оренди землі між ТОВ «Авангард» та ОСОБА_2 є неукладеним, тому відсутні й правові підстави стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за землю. Однак, судом встановлено й те, що товариство користується належною їй земельною ділянкою з 2017 року, тому відповідач без належного оформлення відносин оренди отримав майно у вигляді несплаченої плати за землю на суму 21424,72 грн.

З моменту підписання договору оренди землі 10.03.2017 року, і до моменту визнання судом вказаного договору неукладеним, тобто до 01.06.2021 року, відповідач орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась ним для вирощування сільськогосподарських культур та приносила прибуток.

Договором оренди землі від 10.03.2017 року було встановлено плату за користування земельною ділянкою в розмірі 3% від вартості земельної ділянки , що становить 4850,84 грн. від загальної її вартості 161694,74 грн. Фактично відповідач користується земельною ділянкою з 10.03.2017 по 10.02.2022 року, тобто 59 місяців, тому з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті грошові кошти в якості орендної плати за землю в сумі 23850,16 грн.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого при подачі позову до суду судового збору в сумі 908,00 грн. і витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» про стягнення безпідставно набутого майна.

Судові витрати залишено за позивачем.

З таким рішенням не погодилась ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.06.2021 року по справі №172/200/18 витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ Авангард земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований тим, що починаючи з 2017 року по теперішній час, земельною ділянкою, що належить позивачу, ТОВ Авангард не користувалось, а тому не отримувало ніяких доходів, а тому просили відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає відмовити у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та є власником земельної ділянки площею 4,3230 га кадастровий номер 1220755400:02:010:0080, що розташована на території Письменської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом виданим державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори 12.12.2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.12.2017 року.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 21.09.2021 року ФОП ОСОБА_3 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідно до якої межі земельної ділянки за кадастровим номером 1220755400:02:010:0080 закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка в кількості 5 штук у присутності власника земельної ділянки та власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.06.2021 року за результатами розгляду цивільної справи № 172/200/18 за апеляційною скаргою ТОВ «Авангард» на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11.07.2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Авангард», державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовика А.О. про визнання неукладеним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договору, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та стягнення відшкодування орендної плати за землю встановлено, що сторонами не заперечується, а тому не підлягає доказуванню, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, що оскаржуваний договір оренди землі від 10.03.2017 року не був підписаний орендодавцем ОСОБА_2 . Отже вказаний договір оренди землі від 10.03.2017 року є неукладеним, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійним в силу вимог ст.ст. 203-205, 215 ЦК України. Крім того, у зв`язку з тим, що договір є неукладеним, тому відсутні й правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за землю. В цій частині рішення суду від 11.07.2018 року скасовано та ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 10.03.2017 року та відшкодування орендної плати за землю в сумі 6871,99 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стосовно позовних вимог позивача про витребування земельної ділянки у відповідача слід зазначити, згідно ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача орендної плати слід зазначити, відповідно до ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

За змістом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних доказів щодо користування ТОВ Авангард земельною ділянкою належною позивачу за період часу з березня 2017 по серпень 2018 року, також не можна встановити такі обставин і з постанови Дніпровського апеляційного суду від 01.06.2021 року.

Постановою апеляційного суду від 01.06.2021 року було скасовано рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, так як цей договір є не укладеним, та відмовлено у стягненні орендної плати з початку 2017 року по травень 2018 року у розмірі 6871 грн 99 коп.

Тому правила ст.82 ЦПК України не можуть бути застосовані до обставин користування земельною ділянкою Товариством.

Вказане також підтверджується фактичними обставинами встановленими чисельними судовими рішеннями, так на момент державної реєстрації Договору, а саме 09.08.2017 року, позивачка вже була титульним володільцем земельної ділянки, оскільки вступила у спадщину після смерті батька, подавши 10.07.2017 року до Васильківської держконтори заяву про прийняття спадщини, після чого 16.01.2018 звернулась до Товариства з заявою про розірвання Договору оренди землі.

Отже, приведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Ж.І. Максюта

Судді О.В. Свистунова

Н.М. Деркач