Повістка

від 25.10.2022 по справі 908/3475/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/185/21-28/14/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2022 справа № 908/3475/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді: Левкут Вікторії Вікторівни,

при секретарі судового засідання Авраменко К.О.,

розглянувши матеріали клопотання товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІСТАНДАРТ про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 908/3475/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІСТАНДАРТ (вул. Данила Галицького, б. 15, кв. 2, м. Дніпро, 49102, ідентифікаційний код юридичної особи 43728472)

до відповідача Головне управління ДПС у Житомирській області (вул. Тютюнника Юрка, б.7, м. Житомир, 10003, ідентифікаційний код юридичної особи 44096781)

про припинення податкової застави

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.09.2022 у справі №908/3475/21 позов ТОВ ПОЛІСТАНДАРТ до відповідача Головного управління ДПС у Житомирській області про припинення податкової застави задоволено. Припинено податкову заставу (номер запису про обтяження: 43008822 від 16.07.2021) нерухомого майна, що було описано в податкову заставу Головним управлінням ДПС у Житомирській області згідно акту опису майна від 14.07.2021 №2043/06-30-13-05, виданого Головним управлінням ДПС у Житомирській області щодо ТОВ ПАККО ХОЛДИНГ, а саме об`єкту: незавершеного будівництва (блок обслуговування), загальною площею 2817,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 9а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 911207823101, який належить ТОВ ПОЛІСТАНДАРТ на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. 19.08.2021, реєстровий номер 1483. Стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ТОВ ПОЛІСТАНДАРТ 2270,00 грн. судового збору.

Від позивача 29.09.2022 через систему Електронний суд надійшло клопотання № б/н від 28.09.2022 (вх. № 11881/08-08/22 від 29.09.2022) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2022, враховуючи перебування судді Федорової О.В. у відпустці, заяву про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у справі №908/3475/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою від 03.10.2022 клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3475/21 прийнято до розгляду, розгляд клопотання призначено на 25.10.2022.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у наданому суду через систему Електронний суд клопотанні просив долучити до матеріалів клопотання щодо стягнення судових витрат додаткові документи: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №336 від 30.09.2009, копію договору про надання правової допомоги від 14.02.2022, копію договору про надання правової допомоги від 17.11.2021, копію акту наданих послуг від 22.11.2021 та від 28.09.2022, копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 22.11.2021 на суму 6000,00 грн. та від 28.09.2022 на суму 3000,00 грн.

В обґрунтування клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач, посилаючись на те, що у позовній заяві заявлялось відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України про стягнення судових витрат з відповідача, зазначив, що реальні судові витрати позивача на професійну правову допомогу адвоката склали 9000,00 грн., які складаються з: складання позовної заяви 4500,00 гривень, складання заяви про витребування доказів 1500,00 гривень, участь у 2 (двох) судових засіданнях у режимі відеоконференції 3000,00 гривень (2 Х 1500,00 гривень).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, пояснень/заперечень щодо поданого клопотання не надав.

За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки суд не визнавав явку представників сторін у судове засідання обов`язковою і неприбуття їх у судове засідання не перешкоджало розгляду клопотання, то у судовому засіданні 25.10.2022 прийнято додаткове рішення.

Розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІСТАНДАРТ про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/3475/21, господарський суд виходить наступного.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу задля надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з позовною заявою позивач, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначав про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 грн. з наданням попереднього опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ПОЛІСТАНДАРТ (Клієнт) укладено з адвокатом Рак Тетяною Сергіївною (Адвокат) два ідентичні за змістом договори про надання правової допомоги № б/н від 17.11.2021, зі строком дії до 01.02.2022, та № б/н від 14.02.2022, зі строком дії до 14.02.2023, предметом яких є надання Адвокатом позивачеві правової допомоги в тому числі у Господарському суді Запорізької області.

Згідно з розділом третім договорів за надану правову допомогу Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) із розрахунку 2000,00 грн. за годину роботи адвоката та 1500,00 грн. за участь в одному судовому засіданні.

На виконання умов договору Клієнтом та Адвокатом складені та підписані акти наданих послуг від 22.11.2021 на суму 6000,00 грн. та від 28.09.2022 на суму 3000,00 грн.

ТОВ ПОЛІСТАНДАРТ надані послуги оплачені, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 22.11.2021 та від 28.09.2022.

В актах наданих послуг зазначено детальний опис робіт, здійснених витрат адвокатом, з визначенням витраченого часу та вартості послуг: складання позовної заяви від імені ТОВ ПОЛІСТАНДАРТ про припинення податкової застави (номер запису про обтяження: 43008822 від 16.07.2021) нерухомого майна, що було описано в податкову заставу Головним управлінням ДПС у Житомирській області згідно акту опису майна від 14.07.2021 №2043/06-30-13-05, виданого Головним управлінням ДПС у Житомирській області щодо ТОВ ПАККО ХОЛДИНГ 2 години 15 хвилин, 4500,00 грн.; складання заяви про витребування доказів у справі за позовом ТОВ ПОЛІСТАНДАРТ до ГУ ДПС у Житомирській області про припинення податкової застави 45 хвилин, 1500,00 грн.; участь у судових засіданнях у справі № 908/3475/21 за позовом ТОВ ПОЛІСТАНДАРТ до ГУ ДПС у Житомирській області про припинення податкової застави 3000,00 грн.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач заперечень на клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу не надав.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус адвоката Рак Тетяни Сергіївни, а відтак правова природа зазначених витрат ТОВ ПОЛІСТАНДАРТ є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.

На підставі викладеного, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд визнав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи № 908/3475/21.

Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІСТАНДАРТ задовольнити.

2.Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Тютюнника Юрка, б.7, м. Житомир, 10003, ідентифікаційний код юридичної особи 44096781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІСТАНДАРТ (вул. Данила Галицького, б. 15, кв. 2, м. Дніпро, 49102, ідентифікаційний код юридичної особи 43728472) 9000,00 грн. (дев`ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 28.10.2022.

Суддя В.В. Левкут