Рішення

від 24.10.2022 по справі 914/1242/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2022 Справа № 914/1242/22

Суддя Манюк П.Т., розглянувши матеріали

заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю РОВЄР, м. Київ,

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/1242/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РОВЄР, м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Галшляхбуд, м. Львів,

про стягнення 491 676, 38 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники сторін: не з`явилися

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/1242/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РОВЄР до Товариства з обмеженою відповідальністю Галшляхбуд про стягнення 491 676,38 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2022 у справі № 914/1242/22 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Галшляхбуд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РОВЄР суму в розмірі 497 536, 09 грн, з яких: 414 695, 92 грн - заборгованості; 3 908, 00 грн 3 % річних; 29 228, 49 грн інфляційних; 24 420, 20 грн пені; 17 930, 73 грн штрафу та 7 352, 75 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Крім того, позивачу встановлено строк до 23.09.2022 (включно), для подання доказів, щодо розміру понесених ним судових витрат на правову допомогу.

Представник позивача звернувся до господарського суду із заявою від 23.09.2022 про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 39 778, 21 грн.

Ухвалою суду від 03.10.2022 прийнято до розгляду заяву позивача про відшкодування понесених ним судових витрат на правову допомогу, судове засідання призначено на 10.10.2022 о 10:30.

10.10.2022 у м. Львові о 07 год 27 хв. оголошено повітряну тривогу під час якої Російською Федерацією завдано ракетних ударів по об`єктах енергетики міста Львова. Відповідно до акту Господарського суду Львівської області від 11.10.2022 року про відключення електроенергії, 10.10.2022 об 11 год. 00 хв. будівля Господарського суду Львівської області, що розташована за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, була відключена від електричної енергії. Фактичне відновлення електропостачання до приміщення суду відбулось 10.10.2022 о 21 год 40 хв.

У зв`язку з вищевикладеним, судове засідання, призначене на 10.10.2022 о 10:30, не відбулось, відтак ухвалою суду від 11.10.2022 судове засідання призначено на 24.10.2022.

В судове засідання, яке було призначене на 24.10.2022 представники учасників справи не з`явилися.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення сутності договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Разом з тим, частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги від 14.02.2022 № 14/02; копію акту приймання передачі наданих послуг від 23.09.2022; копію звіту про надані послуги від 23.09.2022; копії квитків в підтвердження проїзду представника позивача для участі в судових засіданнях у даній справі з Києва до Львова та у зворотньому напрямку.

Таким чином, сума витрат на правову допомогу, яку просить стягнути позивач з відповідача становить 39 778, 21 грн.

Зважаючи на наведені у заяві доводи представника позивача щодо необхідності врахування критерію розумності та співмірності розміру витрат на надання правової допомоги, проаналізувавши складність справи, час, витрачений адвокатом на надання відповідних послуг та обсяг наданих послуг (загалом було витрачено 34 год. 30 хв.), а також те, що відповідачем не подано доказів чи обгрунтувань щодо неспівмірності вказаних витрат, тому вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі на зазначену ним суму в розмірі 39 778, 21 грн.

Оскільки в рішенні не було вирішено питання щодо розподілу вказаних витрат, керуючись статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення у справі № 914/1242/22.

При цьому, виходячи із приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про те, що судовий збір покладається у спорах що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог у даній справі, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 39 658, 87 грн.

Керуючись 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Ухвалити додаткове рішення у справі № 914/1242/22.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РОВЄР задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Галшляхбуд (79041, м. Львів, вул. Окружна, буд. 26, код ЄДРПОУ 40211713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РОВЄР (03138, м. Київ, вул. Сумська, 3, код ЄДРПОУ 36958989) 39 658, 87 грн витрат на правничу допомогу.

4. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

5. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

6. Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення підписано 27 жовтня 2022 року.

Суддя Манюк П.Т.