Справа № 143/832/22
УХВАЛА
Іменем України
12.10.2022 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Бойко А.В., оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Погребищенської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, -
Встановив:
07.10.2022 до Погребищенського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Погребищенської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку.
Дослідивши вказану позовну заяву та долучені до неї документи, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" фізичною особою за подання до суду позовної заяви майнового характеру має бути сплачено судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
У відповідності до положень ст.12 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України", документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна.
Обґрунтованість проведеного розрахунку судового збору, позивач підтверджує з посиланням на Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Згідно ст.19 Закону України "Про оцінку земель" експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та державних стандартів, норм і правил.
Як вбачається із ст.20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Отже, зважаючи на п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України та норми Закону України "Про оцінку земель", для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову в даному спорі, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається з позовними вимогами щодо припинення права власності на земельну ділянку відповідача та про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, площею 0,1088, кадастровий номер 0523410100:00:001:0049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ціну позову зазначено відповідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що не є належним доказом підтвердження оцінки спірного майна. Крім того, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1984,80 грн.
У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", при об`єднанні в одній заяві кількох позовних вимог, судовий збір сплачується в розмірі визначеному ставками, встановленими для відповідних позовів, за кожну таку вимогу окремо.
На підставі викладеного, позивач повинен визначити ціну позову станом на дату подання позовної заяви, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна(звіт експертної грошової оцінки), надавши відповідні докази та доплатити(в разі необхідності) судовий збір окремо за кожну позовну вимогу майнового характеру з розрахунку 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку про необхідність застосування до позовної заяви ОСОБА_1 , положень ч.1 ст.185 ЦПК України, так як залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки у разі усунення недоліків позовної заяви в строк, визначений ухвалою судді, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя
Ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Погребищенської міськоїради провизнання прававласності наземельну ділянкузалишити безруху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку не усунення недоліків у встановлений строк заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Суд | Погребищенський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2022 |
Оприлюднено | 31.10.2022 |
Номер документу | 106999377 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Погребищенський районний суд Вінницької області
Бойко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні