Рішення

від 30.03.2023 по справі 143/832/22

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/832/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2023 року м. Погребище

Погребищенський районнийсуд Вінницькоїобласті в складі:

головуючого судді Бойка А.В.,

з участю секретаря Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Погребище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Погребищенської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку,-

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Погребищенської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , посвідченим державним нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори від 26.04.2005, позивач набув право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1088 га, межі якої визначені, та якою позивач користується з моменту придбання житлового будинку і по теперішній час. В вересні 2022 року він звернувся до ФОП ОСОБА_3 для розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, з подальшим визнанням права власності на землю. Однак 21.09.2022 на його адресу надійшло повідомлення ФОП ОСОБА_3 про відмову у виготовленні такої технічної документації, оскільки на вказаній земельній ділянці вже сформована та внесена до державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,1088 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, з кадастровим номером 0523410100:00:001:0049, та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН №163165 на ім`я ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що під час укладення вищезазначеного договору купівлі-продажу ОСОБА_2 фактично здійснював продаж житлового будинку разом із земельною ділянкою, що була розташована під будинком, за яку отримав кошти. Однак на момент укладення Договору купівлі-продажу житлового будинку державний акт на вказану земельну ділянку не був виготовлений, а тому, відповідно, і договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки не укладався. На даний час відповідач укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки відмовляється, а тому для оформлення права власності на земельну ділянку він вимушений звернутись до суду.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 12.10.2022 позовну заяву залишено без руху.

01.11.2022 на виконання ухвали суду недоліки позовної заяви було усунуто та ухвалою суду від 03.11.2022 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.01.2023 підготовче судове засідання закрито, справа призначена до розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував (а. с. 79).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився також, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а. с. 46-48, 58, 63-64, 72-74). Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Представник Погребищенської міської ради в судове засідання не з`явилася також, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася завчасно у встановленому законом порядку (а. с. 68, 78). Про причини неявки суд не повідомила. Відзив не подала.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши позицію позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 26.04.2005, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого державним нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №628 (а. с. 4), витягу з Державного реєстру правочинів №933519 (а. с. 5) та реєстраційного посвідчення (а. с. 6), ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №163165 (а. с. 7) та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000358652022 (а. с. 8), ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1088 га, кадастровий номер 0523410100:00:001:0049, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Як вбачається з довідки №1101 від 21.09.2022 виданої ФОП ОСОБА_3 , розробити технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1 неможливо, оскільки дана земельна ділянка вже внесена до державного земельного кадастру з кадастровим номером 0523410100:00:001:0049 та видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН №163165 на ім`я ОСОБА_2 (а. с. 10).

Відповідно до п. п. 3, 6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Частина 1 ст. 319 ЦК України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до приписів статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

На підставі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ст.377 ЦК України (станом на час укладення договору), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду до набувача нерухомого майна право власності на земельну ділянку, на якій розташовані будівля або споруда, може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Судом встановлено, що договору купівлі-продажу земельної ділянки між сторонами укладено не було, однак укладаючи договір, спрямований на відчуження будинку, сторони не могли не розуміти, що користування будинком неможливе без використання земельної ділянки, достатньої для розміщення й обслуговування будинку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 року у справі №689/26/17 (провадження №14-47цс20), не відступаючи від правових позицій Верховного Суду України, висловлених у постановах від 11.02.2015 року у справі №6-2цс15, від 12.10.2016 року у справі №6-2225цс16, від 13.04.2016 року у справі №6-253цс16 та інших, зробила висновок, що «при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма ст.120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положень ст.120 ЗК України у поєднанні з положеннями ст.125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 01.01.2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач, який набув право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , отримав також у власність і цілу земельну ділянку, на якій він розташований, а тому поданий позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 , на земельну ділянку, загальною площею 0,1088 га, кадастровий номер 0523410100:00:001:0049, що належало йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №163165, виданого 17.02.2005.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителем АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1088 га, кадастровий номер 0523410100:00:001:0049, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 10.04.2023.

Суддя