Ухвала

від 24.10.2022 по справі 924/1312/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"24" жовтня 2022 р. Справа № 924/1312/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОСНОВА", м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБАЗАЛЬТ-ІНВЕСТ", м. Славута

2) Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ", м. Дніпро

3) ОСОБА_1 , м. Київ

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФІНВЕСТ", м. Київ

про:

1) визнання недійсним Кредитного договору №015-2020 від 21.12.2020р.

2) визнання недійсним договору застави товарів в обороті № 015-2020-1-Т від 21.12.2020р.

3) визнання недійсним договору поруки № 015-2020-1-П від 21.12.2020р.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа №924/1312/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОСНОВА" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБАЗАЛЬТ-ІНВЕСТ" 2) Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ" 3) ОСОБА_1 , про: 1) визнання недійсним Кредитного договору №015-2020 від 21.12.2020р., 2) визнання недійсним договору застави товарів в обороті №015-2020-1-Т від 21.12.2020р., 3) визнання недійсним договору поруки №015-2020-1-П від 21.12.2020р.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 10.08.2020р. між ТОВ "Скіфінвест" та ТОВ "ТЕХНОБАЗАЛЬТ-ІНВЕСТ" укладено договір поворотної безпроцентної фінансової допомоги №10/08, а 21.12.2021 між ТОВ "Скіфінвест" та ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОСНОВА", як новим кредитором, було укладено договір відступлення права вимоги до Боржника, яке виникло на підставі Договору №10/08. Станом на момент звернення з позовом у цій справі Боржник не повернув кошти та не виконав умови Договору №10/08 у зв`язку із чим утворилась прострочена заборгованість у розмірі 8440000,00 грн., яка була відступлена позивачу.

Як зазначає позивач, маючи невиконане перед ТОВ "Скіфінвест" зобов`язання (права вимоги за яким були відступлені Позивачу), ТОВ "ТЕХНОБАЗАЛЬТ-ІНВЕСТ" уклало з Акціонерним товариством "Комерційний банк "Земельний капітал" (відповідач-2) Кредитний договір №015-2020 від 21.12.2020р. За вказаним Кредитним договором ТОВ "ТЕХНОБАЗАЛЬТ-ІНВЕСТ" отримало кредит у розмірі 148000,00 євро, що станом на 21.12.2020р. було еквівалентом 5047066,40 грн. Відповідно до умов вказаного Кредитного договору, Відповідач-1 (Боржник) передав у забезпечення власне рухоме майно (товари в обороті), ринковою вартістю 12502000,00 грн. Так, між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено Договір застави товарів в обороті №015-2020-1-Т від 21.12.2020р. Вартість забезпечення у вигляді застави рухомого майна у два з половиною рази більша ніж розмір зобов`язань Відповідача-1 перед Відповідачем-2. Таким чином, на думку позивача, метою укладення кредитного договору є саме обтяження рухомого майна Відповідача-1 з метою невиконання зобов`язань перед Позивачем. Тобто, Позивач не може задовольнити свої вимоги за рахунок продажу заставленого Відповідачем-1 майна, хоча станом на момент укладання договорів з Позивачем такої застави не існувало.

Позивач звернув увагу суду, що між Відповідачем-1 як боржником, ОСОБА_1 (відповідач-3), як поручителем, та Акціонерним товариством "Комерційний банк "Земельний капітал" укладено Договір поруки №015-2020-1-П. За вказаним договором ОСОБА_1 виступає поручителем перед Відповідачем-2 всім своїм майном за виконання умов Кредитного договору №015-2020 від 21.12.2020р. На думку позивача, у разі виконання поручителем (Відповідачем-3) за Боржника (Відповідача-1) його зобов`язання, до поручителя переходить право вимоги до Боржника, яке забезпечене заставою. Отже, виконавши зобов`язання Відповідача-1 в розмірі 148000,00 євро, Поручитель отримає право вимоги до Відповідача-1, забезпечене заставою, вартість якої складає більше дванадцяти мільйонів гривень. А також отримає право на задоволення цих вимог за рахунок набуття у власність предмету застави, вартість якого є у два з половиною рази більшою суми такого зобов`язання. Таким чином, на думку позивача, результаті реалізації укладених договорів майно Відповідача-1, за рахунок якого було б можливо задовольнити вимоги Позивача, може перейти у власність директора Відповідача-1, хоча ринкова вартість такого майна є значно вищою, ніж розмір зобов`язання Відповідача-1 перед Відповідачем-2. При цьому, чинна застава на товари Відповідача-1 вже не дає змоги задовольнити вимоги Позивача шляхом продажу товарів, які є предметом застави.

На думку позивача, кредитний договір №015-2020, Договір застави товарів в обороті №015-2020-1-Т та Договір поруки №015-2020-1-П є недійсними (фраудаторними) правочинами, що укладені на шкоду Кредитору, та спрямовані на невиконання зобов`язань. Крім того, Договір поруки №015-2020-1-П від 21.12.2020 є недійсним також з огляду на порушення при його укладанні частини 3 статті 238 Цивільного кодексу України. Договір поруки №015-2020-1-П від 21.12.2020р. було укладено між Відповідачем-2, ОСОБА_1 (Відповідач-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБАЗАЛЬТ-ІНВЕСТ", від імені якого також діяв ОСОБА_1 . Внаслідок укладання договору кредиту, застави майна та поруки, склалась ситуація, у якій Відповідач-3, діючи від власного імені та одночасно як представник Відповідача-1, виконавши зобов`язання за Відповідача-1 за кредитним договором, може отримати у свою власність рухоме майно Відповідача-1 (предмет застави), яке більш ніж у два рази перевищує розмір зобов`язання.

Позивач наголошує, що оскаржувані договори є недійсними та порушують права та законні інтереси Кредитора, оскільки укладання оскаржуваних договорів призвело до обтяження заставою майна Боржника, на яке можливе стягнення, та може призвести до виведення вказаного майна на користь Відповідача-2 або Відповідача-3.

09.05.2022р. від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на дату після завершення військового стану.

У підготовчому засіданні 26.08.2022р. підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні о 11:00 год. 12.09.2022р.

03.10.2022р. на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 04.10.2022р. повідомлено позивача, відповідача-1, відповідача-3 та третю особу про судове засідання розгляду справи по суті по справі №924/1312/21, яке призначене на 10:00 год. 24.10.2022р., в режимі відеоконференції, явку представників сторін в судове засідання визнано обов`язковою.

У судове засідання 24.10.2022р. представники відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи не з`явились.

У судове засідання 24.10.2022р. представник позивача не з`явився.

24.10.2022р. від представника позивача надійшло клопотання щодо залишення позову без розгляду, у якому просить суд у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника позивача та обов`язковістю участі позивача в судовому засіданні, керуючись ч. 4 статті 202 ГПК України залишити без розгляду позов. Зазначив, що у зв`язку з тим, що в Україні введено воєнний стан, що призвело до зміни пріоритетів в господарській діяльності позивача, у зв`язку із обмеженням фінансування супроводження судових справ, вирішення справи по суті не є першочерговим та актуальним. Ухвалою суду явка учасників визнана обов`язковою, при цьому позивач вважає неможливим розгляд справи по суті без його участі. Проте позивач в подальшому не матиме можливість забезпечення представництва в суді свого представника.

Положеннями статті 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Загальною декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48, передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8).

Частиною 1 ст.8 Конституції передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією й законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою (ст.2 закону "Про судоустрій і статус суддів"). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи §1 ст.6 Конвенції, кожна держава-учасниця конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, мета яких - не пустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим не має бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (п.59 рішення ЄСПЛ від 16.12.92 у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France").

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Згідно з вимогами статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Частиною четвертою статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 226 ГПК України наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020р. по справі №910/8816/19.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, судом береться до уваги, що представник позивача у клопотанні про залишення позову без розгляду від 24.10.2022р. не просив про розгляд справи за його відсутності, зазначаючи, що позивач вважає неможливим розгляд справи по суті без його участі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суд, враховуючи складність справи, виходив з необхідності участі представника позивача у судовому засіданні, ухвалою від 04.10.2022р. визнав явку представника позивача обов`язковою.

Судом враховується, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про можливість залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 130, 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОСНОВА" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБАЗАЛЬТ-ІНВЕСТ", 2) Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ", 3) ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СКІФІНВЕСТ", про: 1) визнання недійсним Кредитного договору №015-2020 від 21.12.2020р., 2) визнання недійсним договору застави товарів в обороті № 015-2020-1-Т від 21.12.2020р., 3) визнання недійсним договору поруки № 015-2020-1-П від 21.12.2020р. залишити без розгляду.

Ухвала підписана 24.10.2022р., набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 28.10.2022р.

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 7 прим.:

1- в справу,

2- позивачу (04123,м. Київ, вул. Світлтцького, 35) - рек.,

3- представнику позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1),

4- відповідачу 1 (30002, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Князів Санглушків, буд. 95)- рек.,

5- відповідачу 2 (49101, м. Дніпро, прос. Пушкіна, буд. 15) - рек.,

6- представнику відповідача 2 (ІНФОРМАЦІЯ_2),

7- відповідачу 3 ( АДРЕСА_1) - рек.

8- третій особі ( 01010, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 3) -рек.