Рішення

від 21.10.2022 по справі 727/5575/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2022 року м. ЧернівціСправа № 727/5575/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю помічника судді (за дорученням судді) Гливко А.В., розглянувши матеріали справи за позовом

1. ОСОБА_1 (59112, с. Мариничі, Путильського району Чернівецької області);

2. ОСОБА_2 (59216, с. Банилів Вижницького району Чернівецької області);

до Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області» (59217, вул. Головна, 80-А, с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області).

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Чернівецько-Буковинська єпархія Української Православної Церкви (58003, вул. Руська, 33, м. Чернівці)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсними рішення загальних зборів жителів села Бережниця Вижницького району Чернівецької області, оформлене протоколом №1/19 від 17 лютого 2019 року та визнання недійсним статут Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області» в новій редакції, прийнятий рішенням загальних зборів жителів села Бережниця Вижницького району Чернівецької області, оформлене протоколом №1/19 від 17 лютого 2019 року.

Представники сторін:

від позивача 1 та 2 Поляк П.П.;

від відповідача Гнатовський О.С.;

від третьої особи 1 не з`явився;

від третьої особи 2 не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.05.2019 до Шевченківського районного суду міста Чернівці Сімчуком К.Д. та Палієм М.О. подано позовну заяву до Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області» та Чернівецької обласної державної адміністрації про:

1) визнання незаконним та скасування підпункту 1 пункту 2 Розпорядження в.о. голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка Михайла Вікторовича №354-р від 12.04.2019 про реєстрацію в новій редакції Статуту Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області»;

2) визнання незаконною та зобов`язання скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ЄДРПОУ 25078115.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 04.06.2019 справу надіслано за підсудністю до Вижницького районного суду Чернівецької області.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 02.03.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14.07.2020 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення яким позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Бережниця, Вижницького району Чернівецької області», оформлених протоколом від 17 лютого 2019 року № 1/19; визнано незаконним та скасовано підпункт 1 пункту 2 розпорядження в.о. голови Чернівецької ОДА Павлюка М. В. від 12 квітня 2019 року № 354-р про реєстрацію в новій редакції Статуту релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області», визнано незаконною державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу релігійну організацію «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області», зобов`язано Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу релігійну організацію «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області», внесених на підставі протоколу від 17 січня 2019 року № 1/19.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 02.03.2020 та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14.07.2020 скасовано, провадження у справі про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, визнання частково незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконною та зобов`язання скасувати державну реєстрацію закрито. Повідомлено позивачів, що розгляд справи за їхнім позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.06.2021 справу №727/5575/19 передано для продовження розгляду Господарському суду Чернівецької області.

12.07.2021 ухвалою Господарського суду Чернівецької області було передано матеріали справи №727/5575/19 до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №727/5575/19 прийнято заяву позивачів про зміну предмета позову та відмову позивачів від позову, закрито провадження у справі №727/5575/19 в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування підпункту 1 пункту 2 Розпорядження в.о. голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка Михайла Вікторовича №354-р від 12.04.2019 про реєстрацію в новій редакції Статуту Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області», визнання незаконною та зобов`язання скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ЄДРПОУ 25078115. Закрито провадження у справі №727/5575/19 в частині позовних вимог, заявлених до Чернівецької обласної державної адміністрації та Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації. Справу №727/5575/19 передано на розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 апеляційну скаргу Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №727/5575/19 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №727/5575/19 залишено без змін.

31.12.2021 року матеріали справи №727/5575/19 надійшли до Господарського суду Чернівецької області.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 року позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.01.2022 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.02.2022 року.

31.01.2022 року Господарським судом Чернівецької області отримано листа з Господарського суду міста Києва про повернення матеріалів справи №727/5575/19 на адресу суду для її подальшого направлення до Верховного Суду у зв`язку із надходженням ухвали Верховного Суду про витребування матеріалів.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 року зупинено провадження у справі №727/5575/19 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Чернівецької області, матеріали справи №727/5575/19 надіслати до Господарського суду міста Києва.

05.07.2022 року матеріали справи №727/5575/19 надійшли до Господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.07.2022 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 19.07.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2022 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.08.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні та розгляд заяви в порядку ст. 46 ГПК України (вх.№2846) на 15.08.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2022 року залишено без розгляду заяву в порядку ст. 46 ГПК України (вх.№2846) та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 05.09.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2022 року відкладено розгляд справи на 14.09.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.09.2022 року відмовлено у задоволенні заяви про зміну предмету позову та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.09.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.10.2022 року.

Ухвалою суду від 04.10.2022 року відкладено розгляд справи по суті на 13.10.2022 року.

Протокольною ухвалою від 13.10.2022 року відкладено розгляд справи по суті на 17.10.2022 року.

У зв`язку з оголошеною повітряною тривогою 17.10.2022 року розгляд справи відкладено на 21.10.2022 рік.

19.10.2022 року представником позивачів подано клопотання про долучення доказів, а саме: рекомендації та роз`яснення Державної служби України з етнополітики та релігії від 28.08.2022 року (у редакції від 03.09.2022 року).

На призначений день розгляду справи представник позивачів позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів викладених у відзиві на позов.

Представники третіх осіб у судове засідання жодного разу не з`явились хоча належним чином повідомлялись про день та час розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що представники третіх осіб жодного разу не з`являлись у судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без їхньої участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши клопотання позивача про долучення доказів, суд встановив що документ, який позивач просить долучити до матеріалів справи, не є доказом в розумінні ст. 73 ГПК України, оскільки на підставі нього не можливо встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги, а тому не вбачає підстав для недолучення його до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Чернівецької області,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на ті обставини, що 31.10.2017 на загальних зборах віруючих громадян був прийнятий статут Організації. 01.09.2017 вказаний статут був затверджений керуючим Чернівецько-Буковинською єпархією УПЦ та 31.10.2017 зареєстрований розпорядженням голови Чернівецької обласної державної адміністрації №943-р. Відповідно до пункту 1.2 статуту парафія створюється за добровільною згодою віруючих осіб православного віросповідання, які досягли повноліття, та з благословення єпархіального архірея, керуючого Чернівецько-Буковинською єпархією УПЦ (далі - єпархіальний архієрей) і виступає первинним канонічним (структурним) підрозділом УПЦ. Віросповідна (конфесійна) приналежність парафії - Українська Православна Церква (далі - УПЦ).

Пунктом 2.4 статуту передбачено, що вищим органом парафіяльного правління є парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель. До складу парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли вісімнадцятирічного віку, визнають обов`язковість статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті (пункт 2.5 статуту).

Відповідно до пункту 2.11 статуту парафіяльні збори, на яких розглядається питання про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади, вважаються чинними за умови присутності усіх членів парафіяльних зборів. Протокол парафіяльних зборів підписується настоятелем (головуючим), секретарем та п`ятьма членами зборів, які обираються для цього. Протоколи парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності (пункт 2.14 статуту). Пунктом 1 розділу І статуту про управління УПЦ передбачено, що УПЦ є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої. УПЦ з`єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву (пункт 3 статуту). Відповідно до пункту 5 вказаного статуту УПЦ об`єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.

Розпорядженням в.о. голови Чернівецької ОДА Павлюка М.В. від 12.04.2019 №354-р зареєстровано в новій редакції статут Організації. Проте, Організація, під керівництвом настоятеля ОСОБА_1 , жодних парафіяльних зборів щодо зміни назви релігійної організації та прийняття нового Статуту не скликала, будь-яких рішень з цього приводу не приймала та із заявою про реєстрацію статуту у новій редакції не зверталась.

Новий керівник Організації не є засновником чи учасником релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області», а отже, парафіяльним зборам вказаної Організації надано виключне право приймати рішення, щодо управління парафією. Тобто, Організація, під керівництвом ОСОБА_4 не утворювала парафію, членами якої є позивачі, а належним керівником Організації з 20.11.1991 є ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 2.1 статуту Організації парафію очолює настоятель, якого призначає та звільняє єпархіальний архієрей. У своїх діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею. Пунктом 2.2 статуту передбачені обов`язки настоятеля, хоча за їх змістом водночас вони відносяться і до його прав, зокрема здійснення керівництва парафією, визначення членів парафіяльних зборів, нагляд за належним станом храму, скликання та головування на парафіяльних зборах, призупинення виконання рішень парафіяльних зборів та парафіяльної ради з будь-яких питань з подальшим переданням цих рішень на розгляд єпархіальному архієрею, представлення інтересів парафії перед органами державної влади і місцевого самоврядування, тощо.

Позивачі вказують, що протокол від 17.02.2019 №1/19, на підставі якого проводилась реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, нібито загальних зборів членів Організації, не є правовстановлюючим документом для цієї релігійної організації, оскільки останній не відповідає вимогам статуту та прямо суперечить пункту 5.1, відповідно до якого, зміни і доповнення до цього статуту вносяться на розгляд парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії виключно з письмової згоди єпархіального архієрея і реєструються у тому ж порядку що і статут. Така згода відсутня, зміни зареєстровані з порушенням порядку. Порушення вимог статуту особами, які ініціювали внесення змін до відомостей про юридичну особу, у цьому випадку обумовлено тим, що в останніх був відсутній статут релігійної організації в попередній редакції, тобто вони не мали інформації про вимоги, встановлені статутом (статут релігійної організації у попередній редакції в одному екземплярі зберігається у позивача). Статут у попередній редакції на вчинення реєстраційної дії не був наданий. Незаконним внесенням змін у статут, ОСОБА_1 позбавлено права керувати парафією, здійснювати богослужіння у храмі с. Бережниця та здійснювати інші права і обов`язки, передбачені пунктом 2.2 статуту.

Крім того позивачі зазначають, що список членів церковно-релігійної громади, які приймали спірне рішення від 17.02.2019, не можна вважати належним доказом, оскільки у список включені особи, які не зареєстровані в с. Бережниця, не підтримують жодний зв`язок з парафією, тобто фактично не є членами громади. У списку зазначаються неповнолітні. В список включені парафіяни, які в дійсності не були присутні на зборах, а за них підписались інші особи або підписались помилково, що вони підтверджують у своїх заявах.

Поряд з цим, позивачі стверджують, що 10.02.2019 на засіданні парафіяльних зборів парафії на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця, Вижницького району Чернівецької області, розглянуто питання діяльності релігійної громади та вирішено одноголосно 110 голосами членів церковно-релігійної громади підтримати вірність, підтримку канонічній УПЦ на чолі з її Предстоятелем Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм згідно із зареєстрованим статутом Організації.

У відзиві на позовну заяву (Т. 4, а.с. 139-142) відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки на переконання відповідача рішення загальних зборів жителів села Бережниця Вижницького району Чернівецької області, оформлене протоколом №1/19 від 17 лютого 2019 року не порушує будь-чиї права на свободу совісті та відсутні підстави вважати, що відбулось втручання у право позивачів на свободу віросповідання. Відповідач зазначає, що твердження позивачів, що організація, під керівництвом настоятеля ОСОБА_1 , жодних парафіяльних зборів щодо зміни назви релігійної організації та прийняття нового Статуту не скликала, будь-яких рішень з цього приводу не приймала та із заявою про реєстрацію статуту у новій редакції не зверталась є хибним, оскільки загальні збори релігійної громади можуть скликатись її членами в силу Закону, тобто проведення загальних зборів релігійної громади виключно під головуванням чинного на момент їх проведення настоятеля взагалі не вимагалось.

Також відповідач зазначає, що у відповідності до п. 2 ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» членство особи в тій чи іншій релігійній громаді є волевиявленням виключно цієї особи щодо ідентифікації себе її членом, незважаючи на те, що в цій же частині зазначено, що «членство в релігійній громаді ґрунтується, на … на вимогах статуту (положення) релігійної громади», так як ці вимоги не можуть перешкоджати такому вільному волевиявленню і залежати від волі настоятеля релігійної громади чи волі єпархіального архієрея.

Оцінивши доводи сторін та наявні у справи докази, судом встановлено наступне.

Судом досліджено матеріали реєстраційної справи релігійної організації «Українська Свято-Михайлівська православна церква Чернівецько-Буковинської єпархії» (Т.2, ст. 66-135) та встановлено, що на підставі рішення облвиконкому №298 від 20.11.1991 року було зареєстровано статут релігійної організації «Українська Свято-Михайлівська православна церква с. Бережниця» (Т.2, ст.74).

30.01.1998 року до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України було включені відомості про релігійну організацію «Українська Свято-Михайлівська православна церква Чернівецько-Буковинської єпархії с. Бережниця», що підтверджується довідкою №336 (Т.2, а.с. 73)

Згідно з Рішенням від 20.08.2017 року, оформленим Протоколом №1/1, прийнято статут релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області», який в подальшому був зареєстрований Розпорядженням голови Чернівецької обласної адміністрації від 31.10.2017 р. №943-р. (Т.2, а.с 84, 93)

Суд звертає увагу, що Рішення від 20.08.2017 року, яке оформлене Протоколом №1/1, приймалось засіданням парафіяльних зборів на якому були присутні і проголосували одностайно 47 осіб. Список осіб, які приймали участь, матеріали реєстраційної справи не містять.

17.02.2019 року загальними зборами членів релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області» прийнято рішення, оформлене Протоколом №1/19 в тому числі й про внесення змін та прийняття Статуту шляхом викладення його в новій редакції (Т.2, ст. 121-132), який в подальшому був зареєстрований Розпорядженням голови Чернівецької обласної адміністрації від 12.04.2019 р. №354-р. (Т.2, а.с. 133)

Зі змісту протоколу №1/19 від 17.02.2019 року судом встановлено, що збори проводились за адресою с. Бережниця, вул. Головна, 80-А (адреса реєстрації юридичної особи), на зборах зареєстровано 225 присутніх осіб (Т.2, ст. 110).

На підтвердження зазначеної кількості надано список учасників загальних зборів громади Свято-Михайлівської церкви с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області, які підтримують приєднання до Православної церкви України (Т.1, ст.178-193).

Згідно протоколу №1/19 від 17.02.2019, у зв`язку із створенням 15.12.2018 року Помісної (автокефальної) Православної церкви України, яка підпорядковується релігійному центру у м. Києві, та отримання 06.01.2019 Томосу про автокефалію Православної Церкви України, прийнято рішення змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області» та перейти до релігійного об`єднання Православної Церкви України під канонічне підпорядкування Управління Чернівецької єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України), змінивши при цьому назву релігійної організації на «Релігійна громада парафії на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області».

До регулювання спірних правовідносин застосовуються як загальні норми, котрі визначають основи корпоративних правовідносин, так і спеціальні, які детермінують правові засади реалізації свободи совісті і діяльності релігійних організацій.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом судового захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Господарського кодексу України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

Статут юридичної особи за змістом ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Відповідно до статуту релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області» прийнятого на підставі протоколу №1/1 від 20.08.2017 року та зареєстрованого Розпорядженням голови Чернівецької обласної адміністрації від 31.10.2017 р. №943-р (Т.2, а.с 84-92), у редакції, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення), до складу Парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени Парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті (п.2.5. статуту).

Вищим органом парафіяльного управління є Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель (п. 2.4. Статуту).

У відповідності до підпункту ґ пункту 2.2. статуту настоятель складає і веде список членів Парафіяльних зборів і передає його єпархіальному архієрею, керуючому єпархією УПЦ для затвердження. Лише після затвердження списку членів Парафіяльних зборів єпархіальним архієреєм, керуючим єпархією УПЦ члени парафіяльних зборів набувають свої права.

Однак, частини 1 та 2 статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» встановлюють, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Пунктом 3 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» встановлено, що статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів (положень) у частині, що не суперечить цьому Закону.

З огляду на вищевикладене, суд констатує що вимоги підпункту ґ пункту 2.2. статуту суперечать вищевказаним нормам Законів, оскільки позбавляють виключного права релігійної громади на власний розсуд приймати нових та виключати існуючих членів громади передаючи дане права єпархіальному архієрею, керуючому єпархією УПЦ, що в даному випадку розцінюється судом як обмеження права особи на вільне волевиявлення та свободу віросповідання, у зв`язку з чим дана норма статуту не може бути застосована при розгляді даної справи.

Згідно пунктів 2.8., 2.9., 2.11., 2.12., 2.14., 5.1. статуту парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з парафіяльною радою або, за благословенням єпархіального архієрея благочинним або іншим представником єпархіального архієрея, у міру потреби, але не рідше ніж один раз на рік. Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа членів парафіяльних зборів. Парафіяльні збори на яких розглядається питання про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади вважаються чинними за умови присутності усіх членів парафіяльних зборів. Рішення парафіяльних зборів про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади приймаються шляхом консенсусу за згодою всіх членів парафіяльних зборів. Протокол парафіяльних зборів підписується настоятелем (головуючим), секретарем та п`ятьма членами зборів, які обираються для цього. Протокол парафіяльних зборів затверджується єпархіальним архієреєм і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності. Зміни і доповнення до цього статуту вносяться на розгляд парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії виключно з письмової згоди єпархіального архієрея і реєструються в тому ж порядку що і статут.

Відповідно до частин 3-5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Суд також враховує, що у випадку не відповідності положень Статуту нормам законодавства мають застосовуватись положення закону, які мають вищу юридичну силу.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку що пункти 2.8., 2.9., 2.11., 2.12., 2.14., 5.1. статуту також не відповідають вимогам Закону і не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

З аналізу змісту Статуту релігійної організації судом встановлено відсутність фіксованого членства, достатньою для участі у Парафіяльних зборах є відповідність наступним критеріям:

- досягнення 18-річного віку;

- визнання обов`язковості статуту про управління УПЦ;

- регулярне прийняття участі у богослужіннях, сповідування та причащання, перебування у канонічному послухові до настоятеля у літургійному житті парафії;

- не перебування під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.

Зі змісту протоколу №1/19 від 17.02.2019 року та списку учасників загальних зборів громади Свято-Михайлівської церкви с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області, які підтримують приєднання до Православної церкви України судом встановлено, що на загальних зборах релігійної організації зареєстровано 225 присутніх осіб, за питання порядку денного проголосували одноголосно (Т.2, ст. 110, Т.1, ст.178-193).

Згідно ст. 73 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У господарський процес введено стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 906/1222/19).

За відсутності фіксованого членства у релігійній організації суд констатує, що матеріали справи не містять доказів не відповідності числа присутніх на загальних зборах осіб вимогам п. 2.5. статуту.

Враховуючи, що саме позивачі заперечують правомірність проведення загальних зборів, також ОСОБА_1 на момент прийняття оскаржуваних рішень очолював релігійну організацію, то саме на позивачів покладено обов`язок доведення обставин, на які вони посилаються відносно не входження учасниками загальних зборів 17.02.2019 до складу релігійної організації.

Надані позивачами Протокол №1 від 10.02.2019 року та Список прихожан релігійної організації «релігійної громади парафія на честь Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області» (Т.1, а.с. 28, 30-31) на підтвердження обставин фіксованого членства суд оцінює критично, з огляду на те, що:

-протокол №1 від 10.02.2019 року (в тому числі п.7 порядку денного про складання списку парафіян) не містить жодної інформації про те хто був доповідачем, невказаний зміст доповіді, хто виступав, незазначені результати голосування;

-протокол №1 від 10.02.2019 року не містить інформації про місце проведення зборів та порядок їх скликання;

-згідно п. 7 протокол №1 від 10.02.2019 року: «Збори вирішили скласти список парафіян парафії на честь Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області і додати його до даного протоколу» але а не членів парафіяльних зборів;

-протокол №1 від 10.02.2019 року не зареєстрований в органах центральної виконавчої влади і на реєстрацію не подавався, що підтверджується матеріалами реєстраційної справи релігійної організації «Українська Свято-Михайлівська православна церква Чернівецько-Буковинської єпархії» (Т.2, ст. 66-135) що в свою чергу ставить під сумнів правомірність даного документу;

-перелік членів релігійної громади не затверджувався, а затверджувався виключно список прихожан.

Отже, наданий позивачами Список присутніх осіб не є достатнім та єдиним доказом, який визначає повний перелік членів релігійної організації.

Тому, суду не доведено достатніми та належними засобами доказування наведені у позові обставини щодо відсутності у присутніх на загальних зборах 17.02.2019 року статусу членів релігійної організації, а також обмеження повноважень на прийняття оскаржуваного рішення.

Відтак, суд вважає, що загальні збори релігійної організації були належним та повноважним суб`єктом прийняття рішень, тому відхиляє доводи позивача щодо не відповідності прийнятих 17.02.2019 року рішень нормам законодавства.

З метою оцінки наявності кворуму для ухвалення рішень щодо зміни канонічної підлеглості та внесення змін у Статут, суд зазначає, що за протоколом №1/19 від 17.02.2019 року загальних зборів членів релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області» для участі у зборах зареєстровано 225 осіб.

Як вже зазначалось стаття 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначає, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Зі змісту вказаного протоколу №1/19 від 17.02.2019 року вбачається підтвердження волевиявлення членів релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області» щодо зміни канонічної підлеглості та внесення змін у статут. При цьому таке рішення прийнято одноголосно.

Суд звертає увагу, що а ні позивачі а ні будь хто з інших осіб, які вважають себе членами релігійної організації не був позбавлений можливості прийняти участь у загальних зборах 17.02.2019 року та виразити своє волевиявлення, оскільки збори проходили за місцем реєстрації юридичної особи.

Отже, суд доходить висновку, що прийняті рішення загальних зборів членів релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області», оформлені протоколом №1/19 від 17.02.2019 року ухвалені з дотриманням вимог ч. 4 ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачів є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Згідно з пункту 5 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

У відповідності до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений судовий збір в даній справі покласти на позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні позовів.

Керуючись статтями 129, 151, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2022 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.