Справа № 275/141/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2022 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Миколайчука П.В.,
із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Брусилів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоплюс К", Житомирська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоплюс К", Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" про визнання права власності та зняття арешту з транспортного засобу,-
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позицій сторін
Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Редіч Н.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ТОВ "Автоплюс К", Житомирська філія ТОВ "Автоплюс К", АТ "Міжнародний резервний банк" про визнання права власності та зняття арешту з транспортного засобу.
В обґрунтування позову зазначили, що ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ 4502, номерний знак НОМЕР_1 , та шляхом видачі довіреності, посвідченої нотаріусом, уповноважив останнього вільно розпоряджатися вказаним транспортним засобом. У подальшому, ОСОБА_3 уклав з Житомирською філією ТОВ "АВТОПЛЮС К", що є відокремленим структурним підрозділом юридичної особи ТОВ "АВТОПЛЮС К", договір комісії відповідно до якого останній зобов`язується вчинити від свого імені один/декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу. При укладенні цього договору, ОСОБА_3 передав Житомирській філії ТОВ "АВТОПЛЮС К" оригінал вищезгаданої довіреності, виданої ОСОБА_2 23.01.2021 р. між ОСОБА_1 та Житомирською філією ТОВ "АВТОПЛЮС К", в особі ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4798, відповідно до якого Житомирська філія ТОВ "АВТОПЛЮС К" продала, а ОСОБА_1 придбав автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ 4502, номерний знак НОМЕР_2 . ОСОБА_1 належним чином виконав свої зобов`язання за вищезгаданим договором та розрахувався з продавцем в повному обсязі, передавши останньому грошові кошти у сумі 32330, 00 грн. А продавець, в свою чергу, передав ОСОБА_1 сам автомобіль, всі необхідні документи та комплект ключів до нього. В подальшому, при зверненні до регіонального сервісного центру МВС в Київській області з метою реєстрації придбаного транспортного засобу позивачу в цьому було відмовлено у зв`язку з тим, що на зазначений автомобіль накладено арешт згідно постанови від 10.07.2019, яка винесена виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ в м.Києві в рамках виконавчого провадження № 59508528.
Позивач зазначає, що під час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4798 від 23.01.2021 він не був проінформований про наявність накладених обтяжень в рамках ВП № 59508528 на автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ 4502, номерний знак НОМЕР_1 . Наразі позивач, який є власником спірного автомобіля, позбавлений можливості здійснити за собою реєстрацію транспортного засобу, оскільки автомобіль перебуває під арештом, що в свою чергу призводить до того, що позивач не може використовувати транспортнийй засіб в повному обсязі, обмежений як власник у праві володіння, користування та розпорядження майном. Тому позивач ОСОБА_1 вважає порушеними його права як власника автомобіля, а тому просив суд визнати за ним право власності на спірний автомобіль та зняти з нього арешт.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії
Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 29.04.2022 по справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 23.06.2022 по справі закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 27.09.2022 по справі витребувано докази, а саме: витребувано з Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 59508528, де боржником виступає ОСОБА_2 . Витребувані докази надані суду 24.10.2022.
У судове засідання позивач та його представник адвокат Редіч Н.Ю. не з`явилися, повідомлені належним чином, в заяві поданій до суду просили суд розглядати справу без їх участі та позов задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 не з`явився в судове засідання, належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи, 04.05.2022 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та про визнання позову в повному обсязі. Правом подати відзив не скористався, з іншими заявами щодо розгляду справи чи про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідач ОСОБА_3 не з`явився в судове засідання, належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи, 20.05.2022 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та про визнання позову в повному обсязі. Правом подати відзив не скористався, з іншими заявами щодо розгляду справи чи про відкладення розгляду справи не звертався.
Третя особа Відділ ДВС м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі ,повідомлені належним чином, пояснень щодо суті спору не надали.
Третя особа ТОВ "Автоплюс К" в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлені про місце, час та дату розгляду справи за адресою зазначеню в позовній заяві (а.с.54), пояснень щодо позову не надали.
Третя особа Житомирська філія ТОВ "Автоплюс К" в судове засідання не з`явилася, вважаються належним чином повідомлені про місце, час та дату розгляду справи за адресою зазначеню в позовній заяві, пояснень щодо позову не надали.
Третя особа АТ «МР Банк» в судове засідання не з`явилася, від їх представника 09.08.2022 до суду надійшла заява в якій просили справу розглядати без їх участі, пояснень щодо позову не надали.
На підставі вищевикладеного суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 211, ч.4 ст.223 ЦПК України.
У відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до переконання про необґрунтованість заявлених вимог і необхідність відмови в задоволенні позову з наступних підстав.
Фактичні обставини встановлені судом
Судом встановлено, що відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 04.08.2020 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уповноважив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та/або ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та/або ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кожен з яких має право діяти окремо, здійснювати необхідні юридичні дії та вчиняти правочини, що стосуються експлуатування (в тому числі керування на підставі відповідних документів з дотриманням вимог чинного законодавства) та розпорядження (продати, обміняти, передати в найм (оренду) позичку, заставу по ціні та на умовах за власним розсудом) належним ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 28.03.2019 ТСЦ 8046, транспортним засобом марки ЗИЛ-ММЗ 4502, тип: спеціалізований вантажний-спеціалізований самоскид, 1985 року випуску, колір зелений, номер шасі (кузова, рами ) НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_2 . (а.с. 23).
Згідно договору комісії № 7498 від 23.01.2021 укладеного між ОСОБА_2 інтереси якого представляв ОСОБА_3 та Житомирською філією ТОВ «Автоплюс К» остання зобов`язалася вчинити від свого імені один/декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу - автомобіля марки ЗИЛ-ММЗ 4502, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 12).
Згідно акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний № 4798 від 23.01.2021 ціна продажу автомобіля марки ЗИЛ-ММЗ 4502, номерний знак НОМЕР_1 становила 32330, 00 грн. (а.с. 13).
Згідно договору купівлі- продажу транспортного засобу 4793 від 23.01.2021 Житомирська філія ТОВ «Автоплюс К» продала ОСОБА_1 транспортний засіб автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ 4502, номер кузова НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 14) та ціна реалізації вищевказаного транспортного засобу складає 32 330, 00 грн., що підтверджується угодою № 4798 про купівлю-продаж із третіми особами від 23.01.2021 (а.с. 15).
Власником транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ 4502, номер кузова НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 24).
ТОВ «Автоплюс К», ідентифікаційний код юридичної особи 35662386 є юридичною особою, яка здійснює діяльність з торгівлі, технічного обслуговування автомобілів, діяльності посередників з торгівлі автомобілями, вантажного автомобільного транспорту тв. Іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту, що підтверджується відповіддю на запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 25-29).
Відвопідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р223307 від 09.11.2021 та відповіді на адвокатський запит від 12.11.2021 № 106753 зареєстровано публічне обтяження арешт рухомого майна, на підставі постанови про арешт майна боржника ОСОБА_2 , ВП № 59508528, виданий 10.07.2019, видавник Білоцерківський міський ВДВС Головного територіальального управління юстиції у Київській області (а.с.17 ).
Згідно з відповіддю ТОВ «Автоплюс К» на адвокатський запит від 23.11.2021 №28 ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_2 здійснив продаж авто ЗИЛ-ММз 4502, вантажний, серія техпаспорта НОМЕР_3 , зелений 1985 р.в. (а.с. 22).
Відповідно матеріалів виконавчого провадження ВП № 59508528, постановою від 10.07.2019 головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Київській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа 2/357/1533/18 від 12.06.2019 виданого Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сбербанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 28165, 94 грн. (а.с. 194). Постановою від 10.07.2019 на все рухоме та нерухоме майно що належить боржнику ОСОБА_2 накладено арешт, арешт зареєстрований у відповідному Реєстрі (а.с. 196, 198). Постановою від 03.10.2019 указане виконавче провадження щодо ОСОБА_2 закінчено (а.с. 199).
Застосовані судом норми права
Частиною 1 ст.4ЦПК України та ч. 1, п.п. 1, 3, 4, 7, ч. 2 ст.16ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).
Таким чином, стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, який означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти (пункти 1, 4 частини другої статті 11 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. ч. 1, 4, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Однією з засад цивільного законодавства України, відповідно до п.п. 3, 5, 6 ст. 3 ЦК України є: свобода договору, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
З огляду на те, що відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажу транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі по тексту - Порядок), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
У ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» встановлено обов`язкову державну реєстрацію, перереєстрацію, облік транспортних засобів та їх власників, що здійснюються відповідними підрозділами Державтоінспекції МВС України, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Оцінка доводів сторін, мотиви застосування норм права та висновки суду по суті спору
Спірним у даній справі є питання переходу права власності на рухоме майно боржника у виконавчому провадженні до інших осіб (позивача) на підставі письмового договору без проведення відповідної державної реєстрації та після накладення арешту на дане рухоме майно державним виконавцем.
Вбачається, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
За позицією Верховного Суду у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №683/2694/16-ц, право власності на транспортний засіб виникає лише з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, то, згідно з ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Так само, Порядком встановлено обов`язок власників ТЗ та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Враховуючи викладене, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід`ємно пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт). Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі № 601/1936/20.
Таким чином, лише договір купівлі-продажу без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.
За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).
Суд відхиляє доводи позивача про те, що ОСОБА_2 продав автомобіль ОСОБА_3 шляхом видачі довіреності 04.08.2020, адже, згідно норм законодавства та сталої судової практики, видача лише довіреності наволодіння,користування тарозпорядження транспортнимзасобом безналежного укладеннядоговору купівлі-продажуцього транспортногозасобу невважається укладенимвідповідно дозакону договоромта неє підставоюдля набуттяправа власностіна транспортнийзасіб особою,яка цюдовіреність отримала(Правовапозиція ВС,викладена упостанові від15.02.2018у справі№ 640/7052/16-ц). Тобто,дана довіреністьлише уповноважувала ОСОБА_3 та іншихосіб укладатиправочини вінтересах власника ОСОБА_2 ,тому ОСОБА_3 був лишепредставником першогота самевід іменівласника (комітента) ОСОБА_2 представник і укладав договір комісії від 23.01.2021 № 4798 з ЖФ ТОВ «Автоплюс К» (а.с.12).
Тобто, суд приходить до висновку, що автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ 4502, номер кузова НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 і після видачі довіреності та укладення договорів комісії та купівлі-продажу не змінював власника ОСОБА_2 , оскільки при укладенні згаданих правочинів не було дотримано спеціального порядку відчуження (перереєстрації) транспортного засобу. При цьому суд враховує, що довіреності від 04.08.2020 (а.с.23) зазначено, що ОСОБА_2 при її видачі було роз`яснено зміст ст. ст. 237, 238, 239, 240, 244, 247, 248, 249, 250, 1000, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, а також положення Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1371 зі змінами та доповненнями), тобто суд презюмує, що ОСОБА_2 був обізнаний з існуючим порядком щодо переоформлення свого автомобіля у випадках укладення договорів його представниками на підставі даної довіреності.
Суд зауважує, що згідно укладеного в простій письмовій формі 23.01.2021 року Договору купівлі-продажу транспортного засобу марки ЗИЛ-ММЗ 4502, номер кузова НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 , відомостей про перебування автомобіля власника під арештом не зазначено, що не відповідало дійсності, адже 10.07.2019 за фізичною особою ОСОБА_2 зареєстровано публічне обтяженняарешт рухомого майна, тобто на момент укладення правочину даний транспортний засіб перебував під арештом і дані обмеження були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачене Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що може свідчити про недобросовісність дій власника транспортного засобу.
З огляду на те, що укладений 23.01.2021 договір купівлі-продажу транспортного засобу автомобіль маркиЗИЛ-ММЗ4502,номер кузова НОМЕР_4 ,свідоцтво прореєстрацію НОМЕР_3 ,номерний знак НОМЕР_2 не був належно оформлений, транспортний засіб не перереєстрований на покупця, позивач ОСОБА_1 на час розгляду справи не є власником спірного майна, оскільки не набув на нього у встановленому законодавством порядку право власності. Тому суд приходить до висновку, що правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірний транспортний засіб в порядку ст. 392 ЦК України відсутні.
Крім того, укладення правочинів щодо арештованого в ході виконавчого провадження майна боржника нівелює саму суть арешту майна боржника та реєстрацію відповідного обтяження даного майна, яка і слугує юридичною перепоною відчуженню арештованого майна боржником (власником).
На підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №683/2694/16-ц, від 30.06.2022 року у справі № 601/1936/20 та від 15.02.2018у справі№ 640/7052/16-ц. Водночас, на думку суду, обов`язковість застосування практики Верховного Суду поширюється виключно на висновки щодо застосування конкретних норм права в подібних правовідносинах. Тому, вирішуючи даний спір суд не бере до уваги висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 16.12.2020 у справі № 278/3640/18, на який посилається позивач, оскільки він стосується спору за інших фактичних обставин, тобто правовідносини у справах не є подібними. Так, у справі № 278/3640/18 суди надавали оцінку правочину, укладеному між позивачем та власником транспортного засобу ще до накладення арешту на транспортний засіб у виконавчому провадженні, тоді як у даній справі такі правочини по відчуженню майна боржника укладались вже після арешту майна у виконавчому проваджені.
За наведених вище мотивів та підстав, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання за ОСОБА_7 права власності на автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ 4502, номер кузова НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2
Що стосується похідних позовних вимог щодо зняття арешту з транспортного засобу марки ЗИЛ-ММЗ 4502, номер кузова НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 , суд зазначає, що, відмовляючи у задоволенні первісної позовної вимоги щодо визнання права власності на вказаний автомобіль за позивачем, суд відмовляє й у задоволенні похідної позовної вимог щодо зняття арешту, оскільки вимоги ОСОБА_1 про зняття арешту є безпідставними в силу висновків суду про те, що право власності на дане майно у позивача не виникло.
При цьому суд не приймає визнання позову відповідачами в зв`язку з відсутністю законних підстав для задоволення позову, а тому визнання позову відповідачами у даній справі суперечить закону.
Крім цього суд враховує, що відмова в задоволенні позовних вимог не позбавляє власника спірного рухомого майна ініціювати питання про скасування арешту перед державним виконавцем в порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження`у разі виконання своїх зобов`язань як боржника.
Розподіл судових витрат
У відповідності до ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір покладається на позивача, заяв про розподіл інших видів судових витрат не надійшло.
На підставі ст.ст.3, 4, 16, 203, 210, 316-321, 328, 392, 627, 640, 655, 662, , керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 206, 209, 212, 214-215, 263, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоплюс К", Житомирська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоплюс К", Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" про визнання права власності та зняття арешту з транспортного засобу - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 28.10.2022.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), юридична адреса: 09112, Київська область, м. Біла Церква, бл-р. Олександрійський, 94, ЄДРПОУ 34846021.
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоплюс К", юридична адреса: 21037, Вінницька область, м. Вінниця, вул.Пирогова, 97-А, кв. 52, ЄДРПОУ 35662386.
Третя особа: Житомирська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоплюс К", юридична адреса: 10014, Житомирська область, м.Житомир, вул.Східна, 88, корп. 2, ЄДРПОУ 38394808.
Третя особа: Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк", юридична адреса: 01601, м. Київ, вул.Володимирська, 46, ЄДРПОУ 25959784.
Суддя П.В. Миколайчук
Суд | Брусилівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2022 |
Оприлюднено | 31.10.2022 |
Номер документу | 107001789 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Брусилівський районний суд Житомирської області
Миколайчук П. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні