Рішення

від 25.10.2022 по справі 369/3112/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3112/22

Провадження № 2/369/3894/22

РІШЕННЯ

Іменем України

25.10.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого суддіЯнченка А.В. за участю секретарясудового засіданняБезкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу № 369/3112/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметрін ФК» до Російської Федерації про відшкодування завданої майнової шкоди у зв`язку з збройною агресією, що призвело до порушення права власності на майно (знищення майна), -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аметрін ФК» (далі по тексту ТОВ «Аметрін ФК», позивач) звернулося до суду з позовом, яким з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати ТОВ «АМЕТРІН ФК» (код ЄДРПОУ: 38218086) потерпілою особою - особою, що зазнала збитків у зв`язкуз збройноюагресією Російської Федерації, внаслідок події що сталася 10 березня 2022 року знищення складського комплексу, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, (Бучанський район), с. Мила, вул. Комарова, 23-Л.

- стягнути з Російської Федерації на користь ТОВ «АМЕТРІН ФК» (код ЄДРПОУ: 38218086, юридична адреса: м. Київ, вул. Гайдара, 27, кв. 26, розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», МФО 334851) на відшкодування майнової шкоди 181641459 (сто вісімдесят один мільйон шістсот сорок одна тисяча чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень 39 коп. з яких 158 595 425 (сто п`ятдесят вісім мільйонів п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень 59 копійок відшкодування збитків за знищений товар, 23046034 (двадцять три мільйони сорок шість тисяч тридцять чотири) гривні 19 копійок відшкодування упущеної вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок військової агресії Російської Федерації (далі по тексту РФ, відповідач) проти України та зокрема в результаті прямого влучання артилерійського набою або бомби або снаряду в орендоване ТОВ «АМЕТРІН ФК» складське приміщення, що спричинило сильну пожежу на значній площі будівлі, зруйновано орендований ТОВ «Аметрін ФК» склад та знищено належний позивачу товар і основні засоби підприємства, чим нанесено ТОВ «Аметрін ФК» істотну матеріальну шкоду, яка має бути відшкодована відповідачем. Відзначено, що судовий імунітет на відповідача не поширюється, оскільки РФ є державою-агресором, яка вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих ст. 2 Статуту ООН та допущено порушення ряду міжнародно-правових норм, зокрема Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандуму, Гельсінського заключного акту наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько- російський державний кордон.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.04.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.08.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд просив здійснювати розгляд справи у його та позивача відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, правом надання відзиву на позов не скористався, до засідання суду не прибув, про причини відсутності не повідомив. Жодних пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача на адресу суду не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилося.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина 4 статті 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що ТОВ «Аметрін ФК» (код ЄДРПОУ: 38218086) орендувало нежитлові приміщення (складські та офісні) за адресою: Київська область, Бучанський район (до розподілу адміністративних одиниць України Києво-Святошинський район), с. Мила, вул. Комарова, 23-Л (Секція 3) та 23-М, що підтверджується копією договору оренди частини нежитлового приміщення № 21102021 від 21.10.2021 року.

Вказані нежитлові приміщення та земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 3222484400:11:003:0003 на якій вони розташовані належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Трансвест» (код ЄДРПОУ 32295055), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

10.03.2022 року приблизно о 11 год. 58 хв. через потрапляння боєприпасів, їх уламків, внаслідок бойових дій в орендованому ТОВ «Аметрін ФК» приміщенні виникла пожежа, в результаті якої частково знищено об`єкт нерухомого майна складське приміщення та товаро-матеріальні цінності позивача у тому числі: медичне обладнання та запчастини до нього, лікарські засоби, вироби медичного призначення, основні засоби, документацію.

Даний факт підтверджено інформацією зафіксованою в Акті про пожежу від 21.04.2022 року, складеного комісією у складі головного інспектора відділу ЗНС Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майора служби цивільного захисту Мойшевч О.А., представника власника ТОВ «ТРАНСВЕСТ» - адвоката Захаревича Р.В., директора представника ТОВ «АМЕТРІН ФК» - Приймак В.М., представника ТОВ «ДІАВІТА» Турніліна М.О., представника ПП «ФАРМЛОГІСТИКА» - адвоката Захаревича Р.В., а також даними зафіксованими в Акті обстеження будівлі Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 24.05.2022 року.

За фактом даної події представником ТОВ «Аметрн ФК» було подано заяву про вчинення злочину до правоохоронних органів.

Відповідно до обліково-бухгалтерської документації саном на 10.03.2022 року на складі та в офісних приміщеннях підприємства перебувало товару на загальну суму 158595 425 грн. 59 коп.

Згідно аналізу продажної вартості минулих періодів було розрахована вигода, яку підприємство мало б отримати при реалізації залишків на складах, які були знищені в умовах пожежі, при влучанні бойового снаряда за адресою АДРЕСА_1 , яка складає 23 046 034,19 (двадцять три мільйона сорок шість тисяч тридцять чотири гривні 19 коп.).

Обґрунтованість розміру заявлених до стягнення позовних вимог в сумі 181 641 459,39 грн. в тому числі упущена вигода 23 046 034,19 грн. підтверджено висновками експерта Полтавського бюро судово-економічної експертизи та аудиту № 1 від 10.05.2022 року та № 3 від 24.06.2022 року.

Таким чином, актом збройної агресії РФ 10.03.2022 року в с. Мила ТОВ «Аметрін ФК» спричинено збитків на загальну суму 181 641 459 грн. 39 коп, з яких: 158 595 425 грн. 59 коп. збитки за знищений товар та 23 046 034 грн. 19 коп. упущена вигода, стягнення яких є предметом позову щодо їх відшкодування.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» (Підстави визначення підсудності справ судам України), - суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право», - права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що до зобов`язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням положень статей 49-51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За приписами ст. 22 ЦК України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 наведеної статті).

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Враховуючи положення частини четвертої статті 22 ЦК України, стягнення збитків є формою відшкодування майнової шкоди.

При цьому стаття 1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України визначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема: іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На підставі ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Загальновідомим є той факт, що в лютому 2014 року розпочалася військова агресія РФ проти України, внаслідок якої була анексована територія Автономної Республіки Крим, частково окуповані території Донецької та Луганської областей України, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами ч.3 ст.82 ЦПК України.

Відомим також є той факт, що 24.02.2022 року РФ здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Дана обставина також не підлягає доказуванню згідно з ч.3 ст.82 ЦПК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.

Силові дії РФ, що тривають з 20 лютого 2014 року (як початкова подія) та як її продовження військове вторгнення РФ до України 24 лютого 2022 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів "a", "b", "с", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 14.12.1974.

У результаті агресивних дій РФ в с. Мила 10.03.2022 рок, а саме внаслідок прямого, потрапляння снаряду, що спричинило пожежу, знищено, нежитлові приміщення орендовані ТОВ «Аметрін ФК» на якому перебувало матеріальних цінностей підприємства (товару лікарських препаратів та медичних виробів) на суму 158 595 425 грн. 59 коп.

Приймаючи до уваги приписи статті 1166 ЦК України, якою визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, судом враховано, що за приписами ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.

Діями з боку РФ було порушено гарантоване ст. 41 Конституції України право власності ТОВ «Аметрін ФК». Тобто безпосереднім суб`єктом, внаслідок дій якого позивачу завдано шкоди, є РФ.

Сам факт збройної агресії РФ проти України є причиною виникнення ситуації за якої ТОВ «Аметрін ФК» понесло істотні збитки та змушене відстоювати своє порушене відповідачем права в судовому порядку.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог судом враховано, що РФ, здійснивши збройну агресію відносно України, порушила норми та принципи Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандуму, Гельсінського заключного акту наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975 та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.

Зокрема, п.1 Будапештського меморандуму передбачено, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов`язання згідно з принципами Гельсінського заключного акту Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.

Пункт 2 Будапештського меморандуму говорить, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.

Згідно із Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975 суверенні права держави мають узгоджуватись із міжнародним правом, зокрема Статутом ООН, Загальною декларації прав людини та Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975, які визначають права та законні інтереси людини як найвищу суспільну цінність, гарантують людині право жити в мирі та безпеці.

Виходячи із викладеного держава, яка грубо порушує гарантовані нормами міжнародного права основні свободи та права людини, не може використовувати імунітет від судового переслідування іноземними судами як гарантію уникнення відповідальності за вчинені злочини проти життя та здоров`я людини, а також нанесення шкоди її майну.

Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум, Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975, Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон, РФ вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих ст. 2 Статуту ООН, а тому є державою-агресором, що в свою чергу свідчить про відсутність у неї судового імунітету. При цьому, оскільки вчинення РФ з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, РФ заперечує суверенітет України, тому зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.

РФ, вчинивши повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування.

Аналогічну позицію щодо непоширення на РФ судового імунітету при розгляді справ щодо відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України, викладено в постанові Верховного Суд від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782 св 21), а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167 цс 20, що згідно приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути враховано при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позивачем доведено обставини, на які він посилався як на підставу позовних вимог, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач згідно приписів п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат суду не надано, з урахуванням приписів ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат між сторонами не здійснюється.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2-4, 16, 22, 368, 1166 ЦК України, ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметрін ФК» до Російської Федерації про відшкодування завданої майнової шкоди у зв`язку з збройною агресією, що призвело до порушення права власності на майно (знищення майна) - задовольнити.

Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аметрін ФК» (код ЄДРПОУ: 38218086) потерпілою особою - особою, що зазнала збитків у зв`язкуз збройноюагресією Російської Федерації, внаслідок події що сталася 10 березня 2022 року знищення складського комплексу, розташованого за адресою: Київська область, Бучанський район (Києво-Святошинський район), с. Мила, вул. Комарова, 23-Л.

Стягнути з Російської Федерації на користь Товариство зобмеженою відповідальністю«Аметрін ФК» (код ЄДРПОУ: 38218086, юридична адреса: м. Київ, вул. Гайдара, 27, кв. 26, розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», МФО 334851) на відшкодування майнової шкоди 181641459 (сто вісімдесят один мільйон шістсот сорок одна тисяча чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень 39 коп. з яких 158 595 425 (сто п`ятдесят вісім мільйонів п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень 59 копійок відшкодування збитків за знищений товар, 23046034 (двадцять три мільйони сорок шість тисяч тридцять чотири) гривні 19 копійок відшкодування упущеної вигоди.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено: 28.10.2022 року.

СуддяА.В. Янченко