Рішення

від 28.10.2022 по справі 613/146/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/146/21 Провадження № 2/613/46/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретарів Семененко К.М., Барейкіної О.І., Макушинської О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Богодухові впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справу№613/146/21,провадження №2/613/46/22 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Колєснік І.А. доДП «Богодухівськийсільськогосподарський учбово-курсовийкомбінат», представник відповідача адвокат Мартиненко А.М., третя особа:Приватне підприємство «Олександрія-2019» про визнання права оренди припиненим та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати припиненим право оренди ДП «Богодухівський С/Г УКК» на земельну ділянку площею 4.9102 га, кадастровий номер: 6320810100:03:003:0039, за договором оренди землі №-б/н від 24.05.2012 між ДП «Богодухівський С/Г УКК» та ОСОБА_1 та повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4.9102 га, кадастровий номер: 6320810100:03:003:0030, вирішити питання про стягнення судових витрат.

В обґрунтування вимог посилається на те, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4.9102 га, кадастровий номер: 6320810100:03:003:0039, за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Богодухівської міської ради Харківської області.

Вказана ділянка набута позивачем в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_3

24.05.2012між спадкодавцем позивачата відповідачем-ДП «БогодухівськийС/ГУКК» булоукладено договіроренди землі,згідно зяким відповідачупередана вказаназемельна ділянкав строковеплатне користуванняна 10років дляведення товарногосільськогосподарського виробництва. У п. 41 цього договору сторони встановили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

21.08.2017 укладено додаткову угоду до договору оренди від 24.05.2012, відповідно до якої позивач набула статус орендодавця за договором оренди.

24.07.2019 сторони уклали угоду, якою за спільної та добровільної згодою достроково розірвали цей договір оренди землі, склали та підписали акт прийому - передачі (повернення) земельної ділянки позивачу.

01.10.2019 позивач уклав договір оренди цієї земельної ділянки з ПП «Олександрія-2019».

10.01.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ТОВ «НВДЦ «Агротех» укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський С/Г УКК».

За заявою ТОВ «НВДЦ «Агротех» накладено заборону органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на вчинення реєстраційних дій щодо речових прав на земельну ділянку позивача.

Отже після укладання угоди про розірвання договору оренди землі та підписання сторонами акта про повернення земельної ділянки, земельна ділянка позивачки неправомірно утримується та використовується всупереч її волі та без її згоди, умови угоди про розірвання договору оренди землі не виконані.

Такі протиправні дії порушують законні права та інтереси позивача як власника земельної ділянки та сторони договору.

Крім цього такі дії відповідачів завдають шкоди правам та інтересам позивачки у договорі оренди землі з ПП «Олександрія-2019».

У 2020 році відповідач ДП «Богодухівський С/Г УКК» здійснив позивачу поштовий переказ коштів у сумі 3900.00 грн., які позивач зарахував в рахунок відшкодування шкоди за неправомірне невиконання угоди щодо повернення земельної ділянки.

Також права позивача порушуються наявністю відомостей про зареєстроване право оренди на земельну ділянку за відповідачем ДП «Богодухівський С/Г УКК».

Вважає,що приватизаціяДП «БогодухівськийС/ГУКК» неможе впливатина дійсністьта правомірністьугоди сторінпро розірваннядоговору орендиземлі тане скасовуєобов`язок відповідачавиконати цюугоду таповернути земельнуділянку позивачу,а діївідповідача надумку позивачаслід кваліфікуватияк недобросовіснута сперечливуповедінку взобов`язально-договірнихвідносинах сторін.

Доповнюючи правовеобґрунтування своїхвимог, представникпозивача зазначив,що відповіднодо ч.1,п.7ч.2ст.16ЦК Україникожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу.Способом захистуцивільних правта інтересівможе бутиприпинення правовідношення. При цьому посилався на позицію Великої Палати Верховного Суду, яка в своєму рішенні зазначала, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності (постанова від 19.01.2021, справа № 916/1415/19, провадження № 12-80гс20).

Вважав, що у даній справі відповідач «вживав право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (накладення заборон на учинення реєстрації припинення права оренди земельної ділянки позивача після укладення угоди, невизнання цієї угоди, неповернення за цим земельної ділянки, її подальше використання всупереч волі власника-позивача та досягнутих домовленостей сторін) використовувався учасниками з метою унеможливлення позивачу розпорядитися своєю власністю на власний розсуд і зумовив для нього настання негативних наслідків.

Від відповідача ДП «Богодухівський СУКК» надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 24.04.2018 №895 було прийнято рішення про приватизацію шляхом продажуна аукціоніоб`єкта малоїприватизації -ДП «Богодухівськийсільськогосподарський учбово-курсовийкомбінат».

З цього моменту почали діяти обмеження для діяльності об`єкта малої приватизації, передбачені ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а саме з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо, зокрема, вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об`єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні.

Якщо дії, передбачені ч.4 цієї статті , вчинені без попереднього погодження органом приватизації та з покупцем (у період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця), такий правочин є недійсним. Зазначені обмеження діють до завершення приватизації об`єкта.

10.01.2020 між Регіональним відділенням державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ТОВ «Навчальний виробничо-дослідний центр «АГРОТЕХ» було укладено Договір продажу об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський СУКК», 28.01.2020 підписано акт приймання-передачі державного майна на виконання вказаного договору.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях №00299 від 03.02.2020 було затверджено результати продажу та завершено приватизацію об`єкта малої приватизації.

Таким чином, обмеження, передбачені ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» діяли з 25.04.2018 по 03.02.2020.

Угода ж про дострокове розірвання договору оренди землі між ОСОБА_1 та ДП «Богодухівський СУКК» в особі директора Тризни О.М. укладена в період дії таких обмежень - 24.07.2019.

Згідно з листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 11.01.2020, згода на вчинення директором ДП дій по відчуженню речових прав на землю (укладання угоди про дострокове розірвання договорів оренди землі) не надавалась, ОСОБА_4 за наданням такої згоди не звертався.

Таким чином, відповідно до прямої вказівки в ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», такий правочин є недійсним в силу закону, тобто нікчемним.

Щодо наданої стороною позивача відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях №20-04-11192 від 23.12.2020 на адвокатський запит від 11.12.2020 №120/20, яким Відділення повідомляло, що земельні ділянки приватної форми власності, які орендуються державним підприємством, не є власністю підприємства та не обліковуються на балансі державного підприємства, відповідач вважає цей документ неналежним доказом, оскільки він не стосується предмету спору, крім того суду не надано копію самого адвокатського запиту, на який було надано вказану відповідь, а сам відповідач не заперечує, що право оренди землі не було об`єктом приватизації.

Також відповідачпосилавсянаположенняЗУ«Проорендуземлі»,відповідно до ст. 31 якого договір оренди землі не припиняється внаслідок приватизації державного підприємства - орендаря та його реорганізації.

Крім того від представника відповідача ДП «Богодухівський СУКК» надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій він просить стягнути з позивача на користь ДП «Богодухівський СУКК» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25.000 грн.

В обґрунтування зазначає, що відповідно до умов Договору про надання правової допомоги №19023 від 19.02.2021 адвокатське об`єднання зобов`язується за винагороду надавати Клієнтові правову допомогу в Богодухівському районному суді Харківської області, як суді першої інстанції, у справі №613/146/21 в порядку та на умовах, передбачених цим договором, гонорар за правову допомогу, надану згідно з п. 2.1. цього договору, встановлюється за взаємною домовленістю Сторін та визначається у фіксованому розмірі 25000.00 грн. за надання правової допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції.

В подальшому між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 09.03.2021, якою п. 5.3 Договору викладено в наступній редакції: «Плата за надану правову допомогу здійснюється Клієнтом у безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання у строк до 01 червня 2021 року», згідно з платіжним дорученням №118 26.05.2021 відповідачем було сплачено 25000 грн. за послуги адвоката.

Звернув увагу, що розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, тому з урахуванням наданих доказів та положень ст. ст. 137,141 ЦПК, просив стягнути зазначену вище суму з позивача.

Заява подана разом з додатками копією договору про надання правової допомоги, копією додаткової угоди, платіжними дорученнями та копією заключної банківської виписки.

Крім того в справі наявна заява пророзподіл витратна професійнуправничу допомогу,в якійпредставник ТОВНВДЦ «Агротех» - адвокат Рибак Я.В. просить стягнути на користь ТОВ НВДЦ «Агротех» витрати на правничу допомогу в сумі 30.000 грн.

В обґрунтування посилається на те, що у зв`язку з отриманням ухвали суду про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ТОВ «НВДЦ «Агротех» було вимушено звернутись за отриманням правової допомоги до Адвокатського бюро «Антона Новакова», з яким 22.02.2021 було укладено Договір №7/02-21 про надання правової (правничої) допомоги.

Згідно з п. 1.1 Договору, Клієнт доручив, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, прийняв на себе зобов`язання в порядку надання правової (правничої) допомоги захищати права і законні інтереси та здійснювати представницькі повноваження Клієнта у Богодухівському районному суді Харківської області, як суді перщої інстанції, у справі №613/146/21 відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором.

Розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором визначено сторонами у фіксованому розмірі 30000.00 грн., що охоплює собою оплату всього обсягу правової допомоги, яка надається Адвокатом у суді першої інстанції до прийняття судом першої інстанції остаточного рішення у справі.

Умовами додаткової угоди від 11.03.2021 сторони визначили, що оплата наданої правової допомоги (гонорару) здійснюється клієнтом у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвоката не пізніше шестидееяти днів після проголошення судом першої інстанції судового рішення по справі.

Наголошувала, що відповідно до постанови ВС від 21.01.2021 по справі №280/2635/20, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

До заяви приєднані копія договору про надання правової допомоги та копія додаткової угоди.

Вважала, що позивач діяв необґрунтовано звертаючись з позовом в тому числі і до ТОВ «Агротех», тому відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК, просила вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнувши зазначену в заяві суму.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08.02.2021 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.04.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення вимог, залучено до участі у справі в якості третьої особи ПП «Олександрія-2019», вирішено клопотання представника відповідача адвоката Мартиненка А.М. про допит свідка та визнання явки позивача обов`язковою, клопотання задоволено частково - в частині виклику свідка, задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Мартиненка А.М. про витребування у позивача ОСОБА_1 оригіналу угоди від 24.07.2019 про дострокове розірвання договору оренди від 24.05.2012 з актом прийому-передачі, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 26.04.2021 підготовче провадження було закрито та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою від 28.10.2021 прийнято відмову позивача від позову в частині вимог до відповідача ТОВ НВДЦ «Агротех» та провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Богодухівський СУКК», ТОВ НВДЦ «Агрготех», третя особа ПП «Олександрія-2019» про визнання припиненим права оренди та повернення земельної ділянки закрито в частині вимог до відповідача ТОВ НВДЦ «Агротех».

В судовомузасіданніпредставникпозивача адвокатКолєснікІ.А. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Пояснив, що ОСОБА_1 уклала з ДП «Богодухівський СУКК» угоду про дострокове розірвання договору оренди належної їй земельної ділянки правомірно та розраховує на її виконання. До теперішнього часу угода не виконана, земля не повернута.

Твердження відповідача про те, що угода є нікчемною в силу вимог ЗУ «Про приватизацію державного майна» вважав необгрунтованим, оскільки цей закон не регулює спірні правовідносини щодо земельної ділянки, яка є приватною власністю, а право оренди не входить до складу єдиного майнового комплексу ДП «СУКК» та не було об`єктом приватизації. До того ж вважав, що рішення про приватизацію було прийнято вже після укладення угоди про розірвання оренди.

Крім того вважав, що що угодапро припиненняправа орендишляхом розірванняза взаємноюзгодою з передачею земельної ділянки самому власнику земельної ділянки неє по своїй суті правочиномщодо відчуженняправа орендиорендодавцем, оскільки правом відчуження наділений тільки власник.

Отже відсутні підстави вважати, що внаслідок укладення угоди про розірвання договору оренди зменшилась вартість об`єкта приватизації.

Наголошував, що у позивача на момент укладення угоди про розірвання договору оренди не було жодних даних про наявність обмежень для укладення такої угоди як для себе так і для директора ДП «БСУКК», та просив врахувати, що що в будь-якому разі обмеження представника не діють на контрагента, якщо він діяв добросовісно (ч.3 ст.92 ЦК України).

Вважав, що висновки господарських судів, висловлені в рішеннях, копії яких приєднані до справи, не можуть бути застосовані у даних правовідносинах, виходячи зі змісту ст. 263 ЦПК України та практики Верховного Суду з даного процесуального питання. Позивач ОСОБА_1 не брала участі в зазначеній господарській справі, висновків про недійсність угоди про розірвання договору оренди вказані рішення не містять. Сама справа, яка розглядалась судами господарської юрисдикції, була створена штучно, що є неприпустимим, спір по суті не вирішено, жодного результату немає.

В судовомузасіданніпредставниквідповідачаадвокат МартиненкоА.М. заперечував проти задоволення позову. Підтримав доводи, наведені у відзиві.

Наполягав на тому, що угода укладена під час приватизації, а всі угоди, укладені в цей період без згоди Фонду державного майна є нікчемними, а також на тому, що в будь-якому разі право оренди виникає та припиняється з моменту державної реєстрації, в той час як угода про дострокове розірвання договору оренди так і не була зареєстрована.

Також наполягав, що тлумачення представника позивача норми ст.12 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» є хибним, в той час як тлумачення цієї норми стороною відповідача вже знайшло своє відображення в рішеннях господарських судів, копії яких надані суду.

Звернув увагу, що позивач 21.09.2020 зверталась із заявою про отримання орендної плати та укладала договір оренди з ТОВ «Велес».

В подальшомупредставниквідповідачаподавзаявупрозакінченнярозгляду справизайоговідсутності,вякійокрімдоводів,ранішенаведенихувідзиві,додатковозазначив,що Земельний кодекс України, Закон України «Про землеустрій», Закон України «Про державний земельний кадастр» передбачають лише можливість поділу та об`єднання земельних ділянок, наслідком чого є знищення первісних (первісної) земельних ділянок та утворення нової земельної ділянки з новим кадастровим номером, що не відповідає змісту поняття «зменшення земельної ділянки», передбаченого ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Поняття «зменшення земельної ділянки», передбачене ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є загальним, та включає в себе всі земельні ділянки, що перебувають у користуванні підприємства, а поняття «зменшення» передбачає виключення/вибуття однієї чи більшої кількості земельних ділянок з такого користування.

Також посилався на те, що з системного аналізу положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» слідує необхідність застосування норм ч. 4 ст. 12 Закону саме з моменту прийняття 24.04.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області Наказу «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації».

Представник третьоїособиПП«Олександрія-2019» в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вважав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши і оцінивши докази у справі, приходить до наступного.

Фактичні обставини справи.

Позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0039, яка на підставі договору від 24.05.2012 перебувала в оренді у ДП «Богодухівський СУКК», що підтверджується копією державного акта, копією договору та актів прийому-передачі, відповідними витягами з Державного реєстру речових прав, копією свідоцтва про право на спадщину. 21.08.2017 укладено додаткову угоду до договору оренди від 24.05.2012, відповідно до якої позивач набула статус орендодавця за договором оренди. /Т.1, а.с.6-12/.

Наказом Фонду державного майна України по Харківській області від 27.03.2018 №447 затверджено перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 24.04.2018 №895 прийнято рішення про приватизацію шляхом продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації - ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» з направленням його для опублікування в газеті «Відомості приватизації» та на офіційному сайті Фонду держмайна.

24.07.2019 між позивачем ОСОБА_1 та ДП «Богодухівський СКУУ» укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди належної позивачеві земельної ділянки /а.с.13-14/.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 19.12.2019 №01192 прийнято рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації - ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» шляхом його викупу Товариством з обмеженою відповідальністю НВДЦ «Агротех».

З листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях №20-05-00124 від 11.01.2020 вбачається, що згода директору Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» на розірвання договорів оренди землі Регіональним відділенням ФДМУ не надавалась.

10.01.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ТОВ «Навчальний виробничо-дослідний центр «АГРОТЕХ» укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат».

28.01.2020 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ТОВ «Навчальний виробничо-дослідний центр «АГРОТЕХ» складено та підписано акт приймання-передачі державного майна на виконання вищевказаного Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 10 січня 2020 року.

Договором від 20.10.2020 внесені зміни до договору купівлі-продажу від 10.01.2020 щодо строку проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ДП «Богодухівський СУКК».

Норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно зі ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмеженийуйогоздійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Відповіно доч.1статті 317ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Підстави припинення договору оренди визначені статтею 31 ЗУ «Про оренду землі», зокрема в ній зазначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Можливість розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін була передбачена і умовами договору оренди від 24.05.20112 /п.41 договору/.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку, або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку, або інше позначення та інші права, включаючи права на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про фонд державного майна України» є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Щодо недійсності угоди про дострокове розірвання договору оренди в силу ч.4 ст.12 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна».

Умовами договорукупівлі-продажуоб`єктамалої приватизаціїДержавногопідприємства «Богодухівськийсільськогосподарський учбово- курсовий комбінат» від 10.01.2020року(п.5.5.) визначено,що покупець є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.1.3 Договору, земельні ділянки не входять до складу об`єкта приватизації, тому питання землекористування Покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку після переходу до Покупця права власності на об`єкт приватизації.

У відповіді Фонду держмайна на запит представника позивача зазначено, що земельні ділянки приватної форми власності, які орендуються підприємством, не є власністю підприємства та не обліковуються на його балансі.

В Інформаційному повідомленні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про проведення продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації - ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», яке було розміщено на електронному майданчику зазначено, що ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» орендує у приватних осіб земельні ділянки загальною площею 494,2163 га за 117 договорами оренди.

Зазначені земельні ділянки не обліковуються на балансі ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» та не входять до складу єдиного майнового комплексу, що пропонується до продажу /Т.1, а.с.249-253/.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об`єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні.

Відповідно до абз. 14 ч. 4 ст. 12 Закону, якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються без попереднього погодження органом приватизації та з покупцем (у період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця), такий правочин є недійсним.

Жоден із зазначених вище та досліджених судом документів (інформаційне повідомлення РВ ФДМ, договір купівлі-продажу, листи Фонду держмайна, інвентаризаційні описи, тощо) не містить відомостей про те, що право оренди належних відповідачам земельних ділянок входило до складу Єдиного майнового комплексу ДП «Богодухівський СУКК», отже відсутні підстави вважати, що внаслідок укладення угод про розірвання договорів оренди з відповідачами відбулось зменшення вартості майна ДП СУКК, або зменшення розміру земельної ділянки, що належало підприємству або перебувало в його користуванні.

Посилаючись в своїх запереченнях проти позову на порушення положень ч.4 ст.12 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», відповідач також не зазначає ані конкретну суму, на яку зменшилась вартість майна, ані площі, на яку на думку відповідача зменшився розмір земельної ділянки.

Крім того, суд вважає доцільним посилання представника позивача на положення ст.92 ЦК України, в ч.3 якої зазначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Так, в постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 у справі N 669/794/17 зазначено, що обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 викладено такий правовий висновок: «Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті2,80,91,92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (частини перша та третястатті 92 ЦК України)».

Доказів того, що укладаючи угоду про розірвання договору оренди власник земельної ділянки позивач у справі знав або не міг не знати, що директор ДП СУКК діяв без належних повноважень або що для укладення цієї угоди існували будь-які обмеження, в тому числі пов`язані з приватизацією даного державного підприємства, суду не надавалось.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для висновку про невідповідність угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, укладеної 24.07.2019 між ОСОБА_1 та ДП «Богодухівський СУКК» в особі директора Тризни О.М., вимогам закону.

Щодо висновківгосподарських судівпро неправомірністьдій ОСОБА_4 , висловлених у рішеннях по справі 922/89/20 за позовом ТОВ НВДЦ «Агротех» до ДП «Богодухівський СУКК», треті особи Регіональне Відділення ФДМ, ТОВ «Велес», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання дій протиправними, на які в своїх запереченнях проти позову посилався відповідач, суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2021 у зазначеній вище справі задоволено позов ТОВ «Агротех», дії ДП «Богодухівський СУКК», спрямовані на вчинення правочинів без згоди органів приватизації, визнані незаконними, відповідача зобов`язано утриматись від вчинення таких дій. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 вказане рішення залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.08.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Велес» закрито, в іншій частині підстав касаійного оскарження, скаргу залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду залишено без змін.

Водночас, відповідно до положень ч.ч.4,5,7 ст. 82 ЦПК України (підстави звільнення від доказування) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Позивач ОСОБА_1 не брала участі у даній господарській справі.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Крім того, у п.70 постанови ВП ВС від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц зазначено, що раніше Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб. Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла в ухвалі від 07 квітня 2020 року у справі N 504/2457/15-ц (провадження N 14-726цс19) та в пункті 10.28 постанови від 30 червня 2020 року у справі N 19/028-10/13 (провадження N 12-158гс19).

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Положеннями ч. 1 ст. 5 ЦПК України установлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Отже, цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі N 910/3009/18(провадження N 12-204гс19).

В п.6.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021, у справі № 916/1415/19 зазначено, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності

У разі ж розірвання договору оренди та припинення права оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, враховуючи, що умови угоди про дострокове розірвання оренди виконані не були, чим порушені права позивача власника земельної ділянки, обраний позивачем спосіб захисту суд вважає таким, що не суперечить закону та є ефективним для захисту його порушеного права.

Щодо клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів.

14.02.2022 на стадії розгляду справи по суті від представника позивача через «Електронний суд» надійшло клопотання про приєднання до справи додаткових доказів: заяви до Богодухівського райсуду від 04.02.2022, у справі № 613/734/21; листа РВ ФДМ № 20-10-13-Кол-5; Інформаційного повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про проведення продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації - Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат»; акту огляду матеріалів цивільної справи від 14.02.2022; наказу РВ ФДМ № 01192 від 19.12.2019 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації шляхом викупу».

В обґрунтування клопотання зазначив, що вказані докази, містять фактичні дані, які мають доказове значення для правильного вирішення спору - доводять обґрунтованість позиції позивача, що право оренди на спірну земельну ділянку не входило до Єдиного майнового комплексу, доводять обґрунтованість позиції позивача, що норми Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не є застосовними до спірних правовідносин; доводять дійсність спірної угоди про припинення право оренди та спростовують з цього приводу позицію сторони відповідача.

Також зазначає, що 14.02.2022 ним було оглянуто веб-сайті Prozorro/Продажі (https://prozorro.sale/planning/UA-LR-SSP-2019-10-21-000002-1) та встановлено наявність на електронному майданчику продажу об`єкта приватизації - ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» зазначеного документу - «Інформаційне повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про проведення продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації - Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», код за ЄДРПОУ 00387298, за адресою: 62103, Харківська обл., Богодухівський р-н, село Лозова». 14.02.2022 у зазначений спосіб дійсність даного документа була підтверджена, після чого ним було прийнято рішення про його приєднання до даної цивільної справи.

Зазначені в клопотанні докази надійшли в розпорядження сторони позивача 14.02.2022, були перевірені для прийняття рішення про їх приєднання до справи, а тому просив суд визнати ці обставини поважними причинами заявлення до справи цих доказів за даним клопотанням.

Вирішуючи клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.

Згідно зположеннями ст..83ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Враховуючи зміст наведеної вище норми цивільного процесуального кодексу, а також положення ст.43 ЦПК України, суд не бере до уваги надані представником позивача письмові докази, а саме - заяву доБогодухівськогорайсудувід 04.02.2022,усправі№ 613/734/21;листРВ ФДМ№20-10-13-Кол-5;актоглядуматеріалів цивільноїсправивід14.02.2022;наказРВ ФДМ №01192 від19.12.2019«Проприйняттярішення проприватизаціюоб`єктамалої приватизаціїшляхом викупу».

Однак вважаєза можливевзяти доуваги Інформаційне повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про проведення продажу на аукціоні об`єкта малої приватизації - Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», оскільки воно міститься у відкритих джерелах на інтернет-ресурсі, тобто є публічно доступним.

Розподіл судових витрат.

З урахуванням положень ст.141 ЦПК України, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, підлягає стягненню з відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 по справі 826/1216/16).

Так в своєму позові позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20000.00 грн., однак не надає суду ані договору, яким би був визначений розмір таких витрат, ані доказів щодо обсягу наданих послуг, ані доказв здійснення відповідних витрат.

За таких обставин суд не вбачає підстав для стягненя з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

Заява представника відповідача ДП «Богодухівський СУКК» про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню в силу положень ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо заяви представника ТОВ НВДЦ «Агротех» суд зазначає таке.

Як вже було зазначено вище ухвалою суду від 28.10.2021 прийнято відмову позивача від позову в частині вимог до відповідача ТОВ НВДЦ «Агротех» та провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Богодухівський СУКК», ТОВ НВДЦ «Агрготех», третя особа ПП «Олександрія-2019» про визнання припиненим права оренди та повернення земельної ділянки закрито в частині вимог до відповідача ТОВ НВДЦ «Агротех».

Відповідно до ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

На підтвердження відсутності з боку позивача ознак зловживання процесуальними правами у виді пред`явлення необґрунтованого позову, представник позивача надав копії рішень різних судів, якими вирішувались клопотання ТОВ НВДЦ «Агротех» про накладення арештів в тому числі і на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 .

З наданих копій процесуальних рішень вбачається, що дійсно ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.01.2020, ухвалою Богодухівського районного суду від 29.07.2020, ухвалою Богодухівського районного суду від 07.05.2021 вирішувались клопотання ТОВ НВДЦ «Агротех» про забезпечення позовів, та заборонено вчинення реєстраційних дій зокрема щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0039.

Факт звернення з відповідними позовами та клопотаннями про накладення арештів на земельні ділянки фізичних осіб, в тому числі і позивача Товариством «Агротех» не заперечувалось.

З урахуванням викладеного суд не вважає поведінку позивача щодо звернення з позовними вимогами в тому числі і до ТОВ «НВДЦ Агротех» необґрунтованою та не вбачає підстав для стягнення з неї витрат на правничу допомогу на користь ТОВ НВДЦ «Агротех» на підставі ч.5 ст.142 ЦПК України.

Додатково суд зазначає, що У пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява № 4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 354, ЦПК України, ст.ст. 92, 191, 216, 321, 651, 653, 656 ЦК України, ст.ст. 90, 93 ЗК України, ЗУ «Про оренду землі», ЗУ «Про приватизацію державного та коммунального майна», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати припиненим право оренди ДП «Богодухівський сільськогосподарськийучбово-курсовийкомбінат» на земельну ділянку площею 4,9102 га, кадастровий номер 6320810100:03:003:0039, за договором оренди землі б/н від 24.05.2012 між ДП «Богодухівський сільськогосподарськийучбово-курсовийкомбінат» та ОСОБА_1 .

Повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,9102 га, кадастровий номер 6320810100:03:003:0039.

Стягнути з Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1816 /одна тисяча вісімсот шістнадцять/ грн.

У задоволенні заяв представника позивача адвоката Колєснік І.А., представника відповідача Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» адвоката Мартиненка А.М., представника ТОВ «НВДЦ «Агротех» адвоката Рибак Я.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Державне підприємство«Богодухівськийсільськогосподарськийучбово-курсовий комбінат», розташоване за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с.Лозова, вул. Агрошкільна 14, код ЄДРПОУ 00387298.

Третя особа Приватне підприємство «Олександрія-2019», розташоване за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с.Кленове, вул. Мічуріна 17, кв.1, ЄДРПОУ 42891812.

Повне рішення складено 28.10.2022.

Суддя