Постанова

від 25.10.2022 по справі 2-563/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-563/11 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 22-ц/811/609/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.

з участю представника боржника ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_2 ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 вересня 2021 року у складі судді Горбань О.Ю. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні,-

встановив:

У вересні 2021 року заявник ТзОВ «Фінанс Проперті Групп» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заява обгрунтована тим,що 17.06.2011 Сихівським районним судом м.Львова ухвалено рішення по справі №2-563/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 48/МБ-33 від 20.09.2007 з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра». На виконання вказаного рішення видано виконавчі листи, на підставі яких відкрито виконавчі провадження № 40606684 та № 46027373 у Сихівському ВДВС у м.Львові.

04.08.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А_3, за яким ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги відносно боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №48/МБ-33 від 20.09.2007.

У подальшому, 20.08.2020 між ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТзОВ «Фінанс проперті групп» укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А102, за яким ТзОВ «Фінанс проперті групп» набуло право грошової вимоги відносно боржника ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» ОСОБА_2 за кредитним договором №48/МБ-33 від 20.09.2007.

Покликаючись на ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ЗУ «Про викнавче провадження» зазначає, що у разі вибуття кредитора у зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Крім того, просив видати дублікат виконавчого листа № 2-563/11, оскільки згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 станом на день подання цієї заяви на примусовому виконанні не перебуває.

Натомість, відповідно до акту ПАТ КБ «Надра», виконавчий лист втрачено, заборгованість за кредитним договором не погашена.Вважає, що перебування ПАТ КБ «Надра» у процедурі ліквідації, якою припинено основну діяльність банку, змінено весь склад керівництва, закрито територіальні відділення банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, є поважною причиною та підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.Просив заяву задовольнити.

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 20 вересня 2021 року заяву задоволено.

Замінено стягувача у справі № 2-563/11 з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп».

Поновлено пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа Сихівського районного суду м. Львова № 2-563/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" 173865,57 грн. заборгованості за кредитним договором № 48/МБ-33 від 20.09.2007.

Видано дублікат виконавчого листа № 2-563/11, виданого Сихівським районним судом м. Львова у цивільній справі №2-563/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" 173865,57 грн. заборгованості за кредитним договором № 48/МБ-33 від 20.09.2007.

Ухвалу суду оскаржив представник боржника ОСОБА_1 , з ухвалою не погоджується, вважає таку необґрунтованою, постановленою без дослідження та встановлення обставин і доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зроблені судом висновки не ґрунтуються на матеріалах справи, тому така підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі зазначає, що дублікат виконавчого листа може видаватися у випадках втрати його оригіналу в межах строку пред`явлення його до виконання або у разі його поновлення, при цьому, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа, суд відмовляє у задоволенні такої заяви.

Покликаючись на обставини, які можуть свідчити про об`єктивність причин пропуску строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, зазначає, що виконавчі листи були отримані представником ПАТ «КБ Надра» 17.09.2013, відомості про переривання перебігу строку пред`явлення до виконання, у матеріалах справи відсутні, відтак на час відступлення прав вимоги стягувач ПАТ «КБ Надра» втратив право на пред`явлення виконавчих документів до виконання, а відтак і новий кредитор ТзОВ «Фінанс Проперті Групп», оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Звертає увагу на те, що в Акті уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» зазначено, що документи по претензійно-позовній роботі та стягненню заборгованості через органи виконавчої служби по боржникам за відступленими договорами, які були наявні у банку передано ТзОВ «ФК Дніпротрасбад» при укладенні договору про відступлення прав вимоги.

Крім цього, у цьому акті відсутні відомості про втрату оригіналів виконавчих документів відносно боржника, при цьому процедура ліквідації банку розпочата з 04.06.2015, тобто після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поряд з цим, запровадження процедури ліквідації банку не може вважатися перешкодою для реалізації прав стягувача на примусове виконання судового рішення.

Вважає, що заявником не доведено належними доказами поважний характер причин пропуску строку.

Враховуючи те, що дублікат виконавчого листа видається лише в межах строку для пред`явлення такого до виконання або поновлення такого строку, то відмова у поновленні строку є підставою для відмови у видачі дублікатів виконавчих листів про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 .

З цих же підстав не має правового значення і заміна сторони у виконавчому провадженні на ТзОВ «Фінанс Проперті Групп».

Покликається на судову практику касаційного суду.

На думку апелянта, оскільки стягувач протягом тривалого часу не вжив жодних заходів виконання судового рішення без будь яких поважних причин, поновлення цього права не може вважатися пропорційним меті встановлення процесуальних строків

Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 вересня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні доводам скарги.

Представник заявника ТзОВ «Фінанс Проперті Групп» в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника боржника на підтримку доводів скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково виходячи із такого.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Постановляючи оскаржувану ухвалу районний суд виходив з того, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь якій стадії процесу.

При цьому, без заміни сторони виконавчого провадження, правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи зазначене та договори про відступлення прав, які були укладені у межах спірних правовідносин, суд прийшов висновку про необхідність замінити сторону у виконавчому провадженні щодо примусового виконання судового рішення від 17 червня 2011 року у справі №2-563/11.

В свою чергу, на виконання рішення Сихівського районного суду від17.06.2011було видано виконавчі листи № 2-563/11, однак згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо боржника на примусовому виконанні не перебуває.

При цьому, з акту про втрату виконавчих документів за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В. вбачається, що виконавчі листи на боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 48/МБ-33 від 20.09.2007 втрачені під час проведення процедури ліквідації ПАТ КБ «Надра» у зв`язку зі зміною керівництва банку, закриття територіальних відділень банку та звільнення всіх місцевих співробітників, що здійснювали судовий супровід кредитних справ, що унеможливлює виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 17.06.2011.

Врахувавши положення ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження» суд дійшов висновку, що заява прозаміну сторони (стягувача) у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконанняє обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує таке.

Згідно із ч. 5 ст. 124Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Судом встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 17 червня 2011 року, справа № 2-563/11 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" 173865,57 грн. заборгованості за кредитним договором №48/МБ-33 від 20.09.2007.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" 1700 грн. судового збору та 120 грн. на витрати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від від 26 грудня 2011 року, відтак набрало законної сили (а.с. 102).

У вересні 2013 року ПАТ КБ «Надра» звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова у цивільній справі №2-563/11 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 173865,57 грн. за кредитним договором № 48/МБ-33 від 20 вересня 2007 року, а також 1700грн. судового збору та 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки 25 червня 2011 року та 17 жовтня 2012 року ПАТ КБ «Надра» звертався до суду із завами про видачу рішення суду та виконавчих листів для пред`явлення до виконання, однак виконавчий лист було видано лише 17 вересня 2013 року (а.с. 110-111).

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04.10.2013 заяву ПАТ КБ «Надра» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання задовено.

Поновлено ПАТ КБ «Надра» пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-563/11, виданого на виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 173865,57 грн. заборгованості за кредитним договором № 48/МБ-33 від 20 вересня 2007 року, 1700грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 123).

У подальшому, 04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А_3, за умовами якого ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги відносно боржника ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_2 за кредитним договором №48/МБ-33 від 20.09.2007 (а.с. 149-153).

20 серпня 2020 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТзОВ «Фінанс проперті групп» укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А102, за яким ТзОВ «Фінанс проперті групп» набуло право грошової вимоги відносно боржника ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» ОСОБА_2 за кредитним договором №48/МБ-33 від 20.09.2007 (а.с. 154-158).

Також у матеріалах справи наявні копії платіжних доручень про сплату відповідних сум за договорами купівлі-продажу прав вимоги (а.с. 160-169).

У додатках є відповідні реєстри із зазначенням договорів, за якими уступлено права вимоги.

Зокрема, відповідно до п. 1 Договору № GL48N718070_А102 про відступлення прав вимоги Первісний Кредитор/Первісний Заставодержатель відступає Новому кредитору належні Первісному Кредитору, а Новий Кредитор набуває права вимоги Первісного Кредитора до позичальників за кредитним договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у Нового Кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього Договору зазначених у Додатку №1, Додатку № 2, Додатку № 3 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту, договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3 до цього Договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 154).

Згідно із п. 2.1.3. та 2.1.4. Договору право вимоги переходить до Нового кредитора з дня укладення Договору, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржника стосовно його заборгованості за кредитним договором та зобов`язань Боржника, Заставодавців стосовно їх зобов`язань за Договорами забезпечення. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі без виключення інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав або виникнуть у майбутньому на підставі Кредитного Договору, Договорів забезпечення, судових рішень, але лише в частині заборгованості, що відступається за цим Договором. За цим Договором одночасно відступається право вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення, які зазначені у Додатку № 1, Додатку № 1, Додатку № 3 до цього договору.

Відповідно Додатку № 1 до Договору № GL48N718070_A102 про відступлення прав вимоги, укладеного 20 серпня 2020 року, посвідченого Михайленком С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1850 Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та Боржників/Поручителів/Заставодавців/Дебіторів за такими Договорами ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» передано ТзОВ «Фінанс Проперті Групп» право вимоги, в т.ч. і до боржника ОСОБА_2 .

Звертаючись до суду із заявою ТзОВ «Фінанс Проперті Групп» зазначає про відступлення прав вимоги згідно із відповідними договорами, відтак перехід до товариства права вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 48/МБ-33 від 20 вересня 2007 року, тому просив провести заміну стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТзОВ «Фінанс Проперті Групп». При цьому, оскільки оригінали виконавчих листів у процесі проведення процедури ліквідації банку, зміни керівництва та звільнення працівників, що здійснюють судовий супровід кредитних справ, втрачені, ТзОВ «Фінанс Проперті Групп» передані не були, однак станом на день звернення до суду на примусовому виконанні не перебувають, а заборгованість за кредитним договором не повернута, просив видати дублікати виконавчих листів у справі № 2-563/11 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та поновити строк пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Колегія суддів виходить з того, що боржник ОСОБА_2 в особі свого представника не погоджується із оскаржуваною ухвалою у цілому, тобто оскаржує таку щодо заміни стягувача, видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення ТзОВ «Фінанс Проперті Групп» пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, відтак за правилами ст.367 ЦПК України оскаржувана ухвала перевіряється апеляційним судом у повному обсязі.

За змістомстатті 512 ЦК України,статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятоїстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18), постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №2-230/11 та в ухвалі Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 166/822/19.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Згідно із ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Колегія суддів звертає увагу на те, що частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

У статті 517 Цивільного кодексу України не визначений виключний перелік документів, які засвідчують права, що передаються, а тому залежно від особливостей конкретних правовідносин таким документом може бути і сам договір, який підтверджує факт виникнення та існування зобов`язальних відносин.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 (справа № 6-122 цс 13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Такий правовий висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19, провадження № 14-181 цс 20.

Таким чином, задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ТзОВ «Фінанс Проперті Групп» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором договором №48/МБ-33 від 20.09.2007 та обґрунтовано задовольнив заяву ТзОВ «Фінанс Проперті Групп» в частині заміни сторони виконавчого провадження.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Поряд з цим, судом не встановлено обставин, за яких правомірність правочинів про відступлення права вимоги, на підставі яких відбувся перехід права вимоги до ТзОВ «Фінанс Проперті Групп», у передбаченому законом порядку спростована на підставі судового рішення.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що ТзОВ «ФінансПроперті Групп» набуло права вимоги первісного кредитора по відношенню до ОСОБА_2 , є обґрунтованим.

Більше того, сам апелянт зазначаючи про те, що ТзОВ «Фінанс Проперті Групп» не виконало свого обов`язку щодо своєчасного звернення судового рішення до виконання, фактично визнає перехід прав вимоги до товариства, як нового стягувача.

В свою чергу, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 431 ЦПК).

Відповідно до пп. 17.4 п. 17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Тобто заява про видачу дубліката виконавчого листа може бути подана до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зважаючи на те, що результат розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа на пряму залежить від строку пред`явлення такого до виконання, а у разі пропуску такого, від результату розгляду судом заяви про поновлення такого, колегія суддів в першу чергу перевірятиме законність оскаржуваної ухвали в частині підставності заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання, чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред`явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин, характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що пропустила цей строк, і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання у визначений законом строк.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який був чинний на час ухвалення заочного рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 червня 2011 року у справі № 2-563/11 та видачі виконавчих листів, втратив чинність на підставі Закону України«Про виконавчепровадження» (в редакції від 02.06.2016 року №1404-VIII).

Згідно із ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 21 квітня 1999 року) виконавчі листи та інші документи могли бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Провиконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року №1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно із пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII дає підстави для висновку, що цей закон застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII, тобто для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування його норм до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Крім цього, згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі №553/1951/14-ц (провадження № 61-20552св18), тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», щодо того, що виконавчідокументи,видані донабрання чинностіцим Законом,пред`являються довиконання устроки,встановлені цимЗаконом, дозволяє зробити висновок, що цей строк застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим законом.

З врахуванням зазначеного доводи апеляційної скарги стосовно строків пред`явлення виконавчих документів до виконання з врахуванням положень ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року не заслуговують на увагу, оскільки прямо суперечать положенням зазначеного вище законодавства.

В своючергу,колегія суддівзвертає увагуна те,що відповіднодо п.1ч.4ст.12ЗУ «Провиконавче провадження»строки пред`явленнявиконавчого документадо виконанняперериваються,зокрема уразі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Схожі за змістом положення були передбачені і у ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

Іншими словами, якщо на час набуття чинності Закону України «Про виконавче провадження» у редакції закону № 1404-VIII, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-563/11 Сихівського районного суду м. Львова, не сплив, такий підлягає пред`явленню до примусового виконання протягом трьох років.

При цьому, ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції закону від 02.06.2016 №1404-VIII, набрав чинності 05.10.2016.

Як вже зазначалося, підстави переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання визначено статтею 23 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

Зокрема,у частиніпершій цієїстатті зазначено,що строкипред`явленнявиконавчого документа до виконання перериваються пред`явленнямвиконавчого документадо виконаннята частковим виконанням рішення боржником.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

При цьому, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч. 3 цієї статті).

З матеріалів справи вбачається, що після поновлення судом строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-563/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 48/МБ-33 від 20.09.2007 з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра», у Сихівському ВДВС у м.Львові 07.11.2013 та 15.01.2015 було відкрито два виконавчі провадження № 40606684 та № 46027373, які на час подання даної заяви завершено (а.с. 170, 171).

Враховуючи наведене, трирічний строк (з врахуванням відкриття виконавчого провадження у 2015 році, а відтак можливості застосування до спірних правовідносин ЗУ Закону України«Про виконавчепровадження» в редакції від 02.06.2016, зокрема і у частині строку пред`явлення виконавчого документа до виконання) на пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме виконавчих листів № 2-563/11, виданих Сихівським районним судом м. Львова 17.06.2011 щодо боржника ОСОБА_2 , закінчився не пізніше 2019 року.

В свою чергу, уклавши 20.08.2020 договір про відступлення прав вимоги, ТзОВ «Фінанс Проперті Групп», як новий стягувач лише у вересні 2021 року звернувся до суду із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, що не може бути беззаперечним свідченням того, що стягувач цікавився ходом виконання судового рішення.

Крім цього, як слідує із заяви ТзОВ ТзОВ «Фінанс Проперті Групп», останнє пропуск строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання пов`язує виключно із процедурою ліквідації ПАТ КБ «Надра».

04.06.2015 Правлінням НБУ прийнято постанову № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА», на підставі якої виконавчою дирекцією ФГВФО 05.06.2015 прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку.

Повноваження органів управління банку, що ліквідується, покладаються на ФГВФО. З аналізу норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема п. 8 ст. 4, п. 2 ст. 48 випливає, що основною функцією Фонду в процесі ліквідації банків є організація відчуження всіх активів і зобов`язань неплатоспроможного банку до яких входять, зокрема і права вимоги за кредитними договорами.

Поряд з цим, навіть процедура ліквідація банку, яка передбачає припинення основної діяльності банку, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, продаж великими обсягами кредитних портфелів, що має наслідком значний документообіг, не є підставою для пропуску процесуальних строків або залишення поза увагою фактором чи клієнтом усіх істотних умов, які стосуються їх прав та обов`язків.

Колегія суддів виходить з того, що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (ч. 2 ст. 55 ЦПК України).

Таким чином, укладаючи договір про відступлення прав вимоги та набуваючи статус нового кредитора, ТзОВ «Фінанс Проперті Групп» не могло не знати та не розуміти (як юридична особа) про відповідні обставини, зважаючи на те, що згідно Акту Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Білої І.В. від 04.08.2020 оригінали виконавчих листів, зокрема, стосовно боржника ОСОБА_2 , були втрачені (а.с. 159).

При цьому, новий стягувач лише у вересні 2021 року, фактично понад два роки після закінчення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, звернувся до суду із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, що свідчить про те, що стягувач не цікавився ходом виконання судового рішення.

У цьому контексті не може залишитися поза увагою колегії суддів і те, що питання поновлення строку пред`явлення виконавчих листів № 2-563/11 виданих Сихівським районним судом м. Львова до виконання, вирішувалося у судовому порядку, про що зазначено вище.

Зокрема, 04.10.013 Сихівським районним судом м. Львова, з участю представника ПАТ КБ «Надра» постановлено ухвалу, якою заяву банку задоволено та поновлено пропущений строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, чи навіть зазначений строк з часу укладення договору про відступлення прав вимоги, пропущений товариством з поважних причин.

Враховуючи наведене, колегія суддів констатує те, що після винесення 04.10.2013 ухвали про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання ПАТ КБ «Надра» мав достатньо часу для звернення його до виконання, а після заміни стягувача - новий кредитор для звернення із заявою про поновлення відповідного строку, однак жодних відповідних дій, не вчинили, протилежні докази в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене,доводи ТзОВ«Фінанс ПропертіГрупп» стосовно того, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущений з поважних причин не є переконливими, оскільки не містять належних та допустимих доказів такого, тому у задоволенні заяви в цій частині необхідно відмовити за недоведеністю.

В цьому контексті колегія суддів також враховує те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання має на меті забезпечення принципу правової визначеності, оскільки захищає боржника від прострочених вимог стягувача.

Зокрема, згідно правових позицій Європейського Суду з прав людини, що викладені у пункті 570 рішення від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» (заява № 14902/04) та у пункті 51 рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» (заяви № 22083/93, 22095/93), такі дають підстави зробити висновки, що сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Також ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників. Тому вирішуючи питання поважності причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання суд фактично вирішує питання не тільки про право стягувача, а й про права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд. У зв`язку з цим, оцінюючи наявність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу його дублікату, суд має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років може розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення суду.

Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання та фактично встановивши, що у нового кредитора відсутні поважні причини пропуску такого, колегія суддів вважає необгрунтованою заяву ТзОВ «Фінанс ПропертіГрупп» і в частині видачі дублікатів виконавчих документів, оскільки подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа поза межами строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги.

Іншими словами результат розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа на пряму залежить від строку пред`явлення такого до виконання, а у разі пропуску такого, від результату розгляду судом заяви про поновлення такого.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі№ 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

В свою чергу, слідуючи нормам цивільного процесуального закону, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати.

При цьому стягувач має повідомити суду обставини, за яких обставин виконавчий лист був втрачений, подавши довідки органів зв`язку або державного виконавця.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Одним із принципів в контексті справедливого судового розгляду, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції, є рівність сторін.

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Разом з цим, будь які доводи стосовно поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання чи втрати виконавчих документів не є переконливими та спростовуються матеріалами справи, тому підстави для задоволення заяви у відповідних частинах, відсутні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є частково підставними та заслуговують на увагу, а ухвалу Сихівського районногосуду м.Львова від20вересня 2021року вчастині видачідубліката виконавчоголиста тапоновлення строкупред`явленнявиконавчого листадо виконаннянеобхідно скасувати, з одночасним ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви у цій частині, врешті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 вересня 2021 року в частинізадоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп»про поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчого листа Сихівського районного суду м. Львова № 2-563/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" 173865,57 грн. заборгованості за кредитним договором № 48/МБ-33 від 20.09.2007 та видачі дубліката цього виконавчого листа скасувати, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні таких вимог.

Врешті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 26 жовтня 2022 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк