Рішення

від 27.10.2022 по справі 140/5530/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5530/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» (далі ТзОВ «Ігро-Ленд») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 лютого 2022 року №0010930703 та №0010940703.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ГУ ДПС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Ігро-Ленд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість (ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За висновками акта перевірки в порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі ПК України) ТзОВ «Ігро-Ленд» занижено податкові зобов`язання з ПДВ на 240249,00 грн та в порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України ТзОВ «Ігро-Ленд» завищено податковий кредит у декларації за жовтень 2021 року на 33902,00 грн, що в свою чергу призвело до завищення рядка 20.2.1 декларації за жовтень 2021 року на 75836,00 грн та завищення рядка 21 декларації на 198315,00 грн. Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень 2021 року, становить 170276,00 грн; сума від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації), становить 0 грн.

На підставі цього акта перевірки 16 лютого 2022 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0010930703, згідно з яким сума завищення бюджетного відшкодування становить 75836,00 грн, а також нараховано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 7583,60 грн; та №0010940703, згідно з яким сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, становить 198315,00 грн.

Позивач не погоджується із висновками акта перевірки, які слугували підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень. Так відповідач дійшов висновку про заниження на 240249,00 грн суми податкових зобов`язань та показника рядка 19 декларації у зв`язку із наданням ТзОВ «Ігро-Ленд» протягом січня 2019 жовтня 2021 року послуг оренди об`єкта нерухомого майна у місті Вінниця за ціною, нижчою від рівня звичайних цін на ринку ідентичних товарів. В основу такого висновку покладено інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних, аналізом якої було встановлено, що інший платник податків - ТзОВ «Аскор Компані» - зареєстрував податкові накладні із номенклатурою «Оренда нежитлового приміщення» у місті Вінниці за значно вищою ціною послуг оренди. Тобто, відповідач поставив під сумнів орендні ставки, визначені сторонами договору оренди, натомість керувався інформацією про орієнтовний розмір орендної плати за 1 кв.м нежитлового офісного приміщення, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних, без фактичного огляду об`єкта оренди, без врахування призначення приміщень, загальної та корисної площі, поверху розташування, технічного стану та рівня оздоблення, наявності санвузлів, укомплектованості меблями, візуальної доступності об`єкта, зручності підходу і паркування автотранспорту тощо. Саме ці характеристики мають суттєвий вплив на формування розміру орендної плати за 1 кв.м нежитлового офісного приміщення, яке надавалося в оренду позивачем. Оскільки відповідач не залучав експертів та навіть самостійно не проводив детальний візуальний огляд об`єкта нерухомості, вказана в акті перевірки мінімальна середньо-ринкова вартість оренди за 1 кв.м не може бути висновком для визначення цінового показника для конкретного об`єкта нерухомості, який визначається шляхом виконання оціночних процедур. У даному конкретному випадку контролюючий орган самостійно, без застосування державних стандартів з питань оцінки майна та майнових прав з метою визначення звичайної ціни оренди офісного (нежитлового) приміщення взяв як зразок для порівняння інше приміщення, яке хоч і знаходиться за тією ж адресою, проте не є ідентичним приміщенню, яке позивач здає в оренду, та на відміну від порівнюваного використовується як торгове (нежитлове) приміщення.

На думку позивача, наведений у додатку 2 до акта перевірки діапазон орендних ставок (від мінімальної - 21,14 грн до максимальної - 187,08 грн) для торгівельних приміщень не може розглядатися як звичайна ціна за 1 кв.м приміщення, наданого в оренду позивачем, тому що не враховує ні види діяльності, ні розміри та стан приміщень, ні надання додаткових послуг (наявність або відсутність меблів, телефонної мережі, охоронної сигналізації, прибирання тощо).

З цих підстав позивач вважає, що підстави для донарахування йому податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 240249,00 грн відсутні, оскільки відповідач не довів факту здавання позивачем у спірних періодах (протягом 2019-2021 років) нежитлових офісних приміщень за цінами, нижчими від звичайних, а використана контролюючим органом інформація не підтверджує рівень орендних ставок у співставних умовах.

Не погоджується позивач і з висновками акта перевірки про завищення товариством на 33902,00 грн податкового кредиту внаслідок включення до складу податкового кредиту відповідних періодів податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371, виписаних постачальником Лук`яном М.Ф. Як вказав податковий орган, розбіжності у застосовані коду УКТЗЕД унеможливлюють ідентифікацію товару. З цього приводу позивач зазначив, що при складанні зазначених накладних постачальником були допущені помилки в частині найменування номенклатури товарів/послуг, а не у зв`язку із неправильним застосування кодів УКТЗЕД, як хибно вважає відповідач. Ця обставина сама по собі не свідчать про втрату податковими накладними від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 статусу належного податкового документа, не утворює складу податкового правопорушення та не є підставою для позбавлення платника податку (покупця) права на податковий кредит та на відшкодування ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, сформованого на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, й просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 24 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позов заперечив позовні вимоги (а.с.123-125). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «Ігро-Ленд» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ у декларації за жовтень 2021 року було встановлено, що позивач є власником нежитлової нерухомості (частини комплексу торгово-розважального центру, розташованого у місті Вінниці по вулиці Миколи Оводова, 51, корпус 1) та у період з жовтня 2019 року по жовтень 2021 року надавав послуги з надання в оренду зазначеного об`єкта нерухомого майна. Аналізом цін, які склалися на ринку ідентичних (однорідних) послуг, зокрема з аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, було виявлено, що за тією ж адресою інша юридична особа ТзОВ «Аскор Компані» надає послуги з оренди нерухомого майна за вищими цінами. Порівняльним аналізом було встановлено мінімальну ціну надання послуг оренди нежитлового приміщення у зазначений період у місті Вінниці, за якою ТзОВ «Ігро-Ленд» нараховано податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 240249,00 грн.

Відповідач зазначив, що плануючи господарську діяльність, платник повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів. Тому мотивація суб`єкта господарювання при вступі у господарські правовідносини повинна ґрунтуватися на тому, що розмір очікуваного доходу від господарської операції повинен бути істотним у порівнянні з розміром очікуваної податкової вигоди (у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ). Надання позивачем послуг оренди офісних приміщень за ціною, яка не змінювалася протягом шести років (ціна за 1 кв.м з 2016 року становить 50,00 грн без ПДВ), без врахування усіх витрат не може бути визнано економічно виправданим. При цьому аналізом даних поданої ТзОВ «Ігро-Ленд» декларації з податку на прибуток за 2020 рік встановлено, що підприємством задекларовано збитки в сумі - 1642370,00 грн.

Крім того, під час перевірки було встановлено факт включення ТзОВ «Ігро-Ленд» до складу податкового кредиту відповідних періодів податкових накладних, які містять розбіжності у формулюванні номенклатури в первинних документах та у зареєстрованих постачальником ОСОБА_1 податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 на загальну суму 169510,00 грн, в тому числі ПДВ 33902,00 грн. Так у податкових накладних вказана номенклатура товару «Генератор FV17001CRA …», проте номенклатура товару згідно з додатковою угодою від 10 січня 2022 року №2 до договору поставки товару від 01 квітня 2021 року №18601 - «Бензинова електрогенераторна установка Power Generator FV17001CRA …». Тому зареєстровані податкові накладні від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 складені з порушенням встановленого порядку заповнення та не можуть бути підставою для включення ТзОВ «Ігро-Ленд» сум ПДВ до податкового кредиту відповідного періоду.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ним на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, й просив у задоволенні позову відмовити.

Також у додаткових поясненнях (а.с.145) відповідач з посиланням на постанову Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі №640/4237/19 вказав, що з поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

У відповіді на відзив (а.с.130-132) позивач зауважив, що відповідач не спростував доводів позову та усі його обґрунтування ідентичні тим, що наведені в акті перевірки. При цьому відповідач вперше надає суду та відповідно і позивачу доказ у вигляді скриншоту оголошення в мережі Інтернет, а саме оголошення Агентства сертифікованих ріелторів «Прометей» (місто Вінниця) по об`єкту №1558539 «Оренда офісів в ТЦ «Sky Park», яке він розцінює як прилюдне оголошення. Однак на цей доказ відповідач жодного разу не посилався в акті перевірки, коли фіксував свої висновки щодо порушення ТзОВ «Ігро-Ленд» вимог податкового законодавства. Відповідач не звертався до уповноважених органів для отримання статистичних даних про ринкові ціни з офіційних джерел (до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), також відсутній висновок суб`єктів оціночної діяльності про вартість майна, тому не може вважатися доведеним його висновок про невідповідність рівня ринкових цін звичайній ціні, яка є договірною.

У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.148-149) відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

На підставі наказу від 16 грудня 2021 року №369, направлень на перевірку від 17 грудня 2021 року №4026, від 28 грудня 2021 року №4161, №4162 ГУ ДПС у Волинській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Ігро-Ленд» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 10 січня 2022 року №27/07-03/35599985 (а.с.18-25), яким встановлено, що внаслідок порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України ТзОВ «Ігро-Ленд» занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 240249,00 грн. Також товариство допустило порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у декларації за жовтень 2021 року на 33902,00 грн, а це у свою чергу призвело до завищення рядка 20.2.1 на 75836,00 грн та завищення рядка 21 декларації на 198315,00 грн. Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень 2021 року, становить 170276,00 грн. За результатами перевірки значення суми від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) становить 0 грн.

Як зазначено у пункті 3.1 акта перевірки, перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку рядка 19 декларації за жовтень 2021 року (рядок 9 (колонка Б) декларації) встановлено її заниження на 240249,00 грн, що призвело до заниження на цю ж суму показника рядка 19 декларації. Ці висновки обґрунтовані тим, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ТзОВ «Ігро-Ленд» є власником об`єкту нежитлової нерухомості (частини комплексу торгово-розважального центру) загальною площею 10156 кв.м, а саме приміщення будівлі літера «А» на третьому поверсі №8: №2-№26, що становить 9/100 часток торгово-розважального центру (923,8 кв.м), розташованого в місті Вінниці по вулиці Миколи Оводова (колишня - Козицького), 51, корпус 1. Протягом періоду, що підлягав перевірці (січень 2019 року - жовтень 2021 року), ТзОВ «Ігро-Ленд» здавало в оренду зазначений об`єкт нерухомого майна (інформація складена на основі первинних документів і наведена в додатку 2 до акта перевірки). Ціну оренди не змінено з 2016 року (договір оренди від 22 січня 2016 року №1-ОФ/15 та від 21 січня 2021 року №22/ОФ/121). Відповідно до договору оренди частини нежитлового приміщення орендна плата розраховується шляхом множення загальної площі об`єкта оренди на орендну ставку, яка підлягає індексації, та становить 60,00 грн за 1 кв.м з ПДВ. Відшкодування витрат орендодавцю, що не включаються до орендної плати та компенсації експлуатаційних послуг (вартості спожитої активної енергії (за індивідуальними лічильниками), вартості реактивної енергії (розрахованої шляхом розподілення), вартості спожитого водопостачання та водовідведення (розрахованої шляхом розподілення), вартості природного газу (розрахованої шляхом розподілення)) здійснюється окремо від орендної плати.

Тут же зазначено, що під час перевірки здійснено аналіз цін, які склались протягом січня 2019 жовтня 2021 років на ринку ідентичних (однорідних) послуг (надання в оренду нежитлового приміщення) у порівняних економічних (комерційних) умовах. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: місто Вінниця, вулиця Козинського, 51, корпус 1, у володінні ТзОВ «Аскор Компані» перебуває частка корпусу 1 будівлі торгово-розважального центру (5579/10000, що становить 2016,55 кв.м). За даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТзОВ «Аскор Компані» виписало та зареєструвало податкові накладні із номенклатурою «Оренда нежитлового приміщення»; мінімальна ціна наведена у додатку 2 до акта перевірки.

Аналізом ринкових цін на послуги оренди нежитлового приміщення встановлено, що ТзОВ «Ігро-Ленд» надає послуги оренди нежитлового приміщення за ціною, яка є нижчою рівня звичайних цін. При цьому в декларації з податку на прибуток за 2020 рік підприємством задекларовано збитки в сумі -1642370,00 грн. Звідси контролюючий орган дійшов висновку, що ТзОВ «Ігро-Ленд» за рахунок бюджетного відшкодування намагається покрити свої витрати від надання послуг оренди нежитлового приміщення за нижчою ціною, яка склалася на ринку ідентичних послуг.

Також перевіркою визначення податкового кредиту (пункт 3.2 акта перевірки) встановлено факт включення ТзОВ «Ігро-Ленд» до складу податкового кредиту відповідних періодів податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 на загальну суму 169510,00 грн, в тому числі ПДВ 33902,00 грн, які містять розбіжності у застосуванні кодів УКТЗЕД. Вказаний у податкових накладних код УКТЗЕД 8502 застосовується до товарів «електрогенераторні установки та обертові електричні перетворювачі», проте номенклатура товарів, вказана у податкових накладних, - «Генератор FV17001CRA …», що відповідає коду УКТЗЕД 8501 «Двигуни та генератори, електричні (крім електрогенераторних установок)». Розбіжності застосування коду УКТЗЕД унеможливлюють ідентифікацію товару, придбаного у постачальника ОСОБА_1 згідно з податковими накладними від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371. З цього зроблено висновок, що має місце порушення ТзОВ «Ігро-Ленд» пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту у декларації за жовтень 2021 року на суму ПДВ 33902,00 грн та завищення рядка 16.1 декларації за жовтень 2021 року на 33902,00 грн і як наслідок - завищення рядка 20.2.1 декларації на цю ж суму.

За змістом пункту 3.3 акта перевірки, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту декларації за жовтень 2021 року встановлено її завищення на суму ПДВ 274151,00 грн внаслідок порушень, описаних у пунктах 3.1 та 3.2 цього акту, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1) на 75836,00 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21), на 198315,00 грн. Крім того, встановлено завищення показника рядка 19 декларації за жовтень 2021 року на 75836,00 грн.

У встановленому порядку ТзОВ «Ігро-Ленд» 28 січня 2022 року подало заперечення на акт перевірки (а.с.27-30), до яких на спростування інформації, викладеної в акті перевірки, додало лист ТзОВ «Аскор Компані» на запит товариства щодо надання в оренду офісних та торгових нежитлових приміщень у 2019-2021 роках та станом на січень 2022 року за адресою, про яку йдеться в акті перевірки, копії розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 10 січня 2022 року №4654 та №4655 до податкових накладних від 15 вересня 2021 року №3371 та від 21 квітня 2021 року №4792 відповідно.

Розглянувши заперечення на акт перевірки, ГУ ДПС у Волинській області листом від 14 лютого 2022 року №1655/6/03-20-07-03-06 (а.с.32-36) повідомило позивача, що висновки акта перевірки від 10 січня 2022 року №27/07-03/35599985 залишено без змін. Крім того, інформовано, що під час розгляду заперечення на акт перевірки здійснено моніторинг оголошень в мережі Інтернет щодо оренди комерційної та торгівельної нерухомості за адресою: місто Вінниця, вулиця Миколи Оводова, 51, і встановлено наявність оголошення Агентства сертифікованих ріелторів, де ціна оренди - 250,00 грн за кв.м об`єкта оренди.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2022 року: №0010930703, яким ТзОВ «Ігро-Ленд» визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 75836,00 грн та штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 7583,60 грн; №0010940703, згідно з яким сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, становить 198315,00 грн (а.с.40-51).

Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом цього спору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими нормативно-правовими актами.

До спірних правовідносин підлягає застосуванню ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Вирішуючи спір в частині висновків ГУ ДПС у Волинській області про заниження ТзОВ «Ігро-Ленд» податкових зобов`язань з операцій надання послуг оренди нежитлових офісних приміщень на території України за цінами, нижчими рівня звичайних цін, суть яких описана у пункті 3.1 акта перевірки, та порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Як обумовлено пунктом 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Статтею 10 Закону України 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі Закон №5007-VI) визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

У розумінні статті 1 Закону №5007-VI товаром є продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації).

Відповідно до статті 11 вказаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Підпунктом 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Із зазначеного слідує, що ціни, які не підтягають державному регулюванню, на товари/послуги, встановлюють безпосередньо суб`єкти господарювання, тобто учасники договірних відносин. Звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу відповідає ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг). Норми ПК України (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій): визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим; встановлюють низку обов`язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни), однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, що склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах); передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни.

Ціна, самостійно визначеними сторонами договору, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін, якщо не доведено зворотне.

Верховний Суд в постанові від 16 грудня 2019 року у справі №200/12345/18-а зазначив, що в таких справах особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим. Тобто, обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на контролюючий орган.

При дослідженні фактору формування ціни контролюючий орган повинен співставити такі умови договору, як момент його підписання, предмет договору, розподіл обов`язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту та ін.

Відповідно до пункту 13 Указу Президента України від 23 липня 1998 року №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» (був чинний до 01 жовтня 2022 року) індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Отже, з`ясування рівня звичайних цін має відбуватись відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватись уповноваженим державним органом.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04 червня 2019 року у справі №818/2186/14, від 12 вересня 2019 року у справі №815/527/14 та надалі підтримана у постановах від 14 вересня 2022 року у справі №200/12446/19-а, від 28 вересня 2022 року у справі №200/14542/19-а.

Таким чином, будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

Не є спірною обставина, що протягом січня 2019 року - жовтня 2021 року ТзОВ «Ігро-Ленд» надавало послуги з надання ТзОВ «Іверика» в оренду частини нежитлового приміщення, розташованого у торгово-розважальному центрі, за ціною 60,00 грн за 1 кв.м. (для розміщення офісу та здійснення господарської діяльності). При цьому контролюючий орган не ставить під сумнів реальність здійснення ТзОВ «Ігро-Ленд» такої господарської операції.

Висновок про надання послуг оренди приміщень за ціною, нижчою рівню звичайних цін, ГУ ДПС у Волинській області сформувало на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, а саме зі змісту податкових накладних, зареєстрованих ТзОВ «Аскор Компані» з номенклатурою «Оренда нежитлового приміщення», тобто шляхом порівняння цін, встановлених іншими учасниками договірних правовідносин. При цьому відповідач не надав доказів щодо формування ціни, які б вказували на те, що послуги є ідентичними (мають однакові характерні для них основні ознаки) чи однорідними (подібними, які не є ідентичними, але мають схожі характеристики) відповідно до умов договору. Основним критерієм, яким керувався податковий орган, є місце розташування об`єкта оренди.

Поряд з тим варто зазначити, що основними типами комерційної нерухомості є офісні, торгові, складські та виробничі приміщення. При цьому фактори, що впливають на вартість для кожного типу нерухомості, розрізняються. Зокрема, основними параметрами підбору аналогів для всіх видів комерційної нерухомості є: місцерозташування, тип нерухомості, рівень та якість внутрішнього оздоблення приміщень тощо. Крім того, оцінка приміщень практично завжди вимагає індивідуального підходу з урахуванням різних параметрів і характеристик.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до листа ДФС України від 15 серпня 2016 року №27600/7/99-99-14-02-01-17 «Про застосування звичайної ціни при визначенні бази обкладення ПДВ у ході документальних перевірок» посадовим особам контролюючого органу при проведенні документальних перевірок виробників товарів/послуг з питання дотримання ними податкового законодавства при визначенні бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг, здійснених, починаючи з 1 січня 2016 року, рекомендується: 1) з`ясовувати джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (далі - ринкові ціни); 2) визначати ринкові ціни, виходячи з даних цих джерел та обов`язково враховуючи ідентичність (спорідненість, порівнянність) змісту досліджуваної операції.

Як вбачається з листа ТзОВ «Аскор Компані» від 20 січня 2022 року (а.с.53), до якого позивач самостійно звертався після отримання акта перевірки, протягом січня 2019 року жовтня 2021 року вказане товариство не надавало в оренду (користування) офісні приміщення, розташовані у копусі 1 будівлі торгово-розважального комплексу «Sky Park» (місто Вінниця, вулиця Миколи Оводова (колишня Козицького), 51), а у зазначений період надавало в оренду (користування) виключно торгові приміщення.

Більше того, як вбачається з додатка 2 до акта перевірки ціна оренди ТзОВ «Аскор Компані» протягом січня 2019 року липня 2020 року коливалась від 44,61 грн до 187,08 грн і такі коливання цін не здійснювалися в наростаючому порядку (наприклад, ціна у січні 2019 року 92,29 грн, тоді як у лютому 2019 року 44,61 грн, у квітні 2020 року 187,08 грн, а у червні 2020 року 66,50 грн). Інформація про причини таких коливань та факторів, які на це впливали, відсутня. У той же час донарахування податкових зобов`язань позивачу контролюючим органом було здійснено за цінами ТзОВ «Аскор Компані».

У цій справі відповідач не заперечує, що під час здійснення контрольного заходу не звертався до уповноваженого державного органу із запитом про надання інформації щодо рівня звичайних цін на послуги, які надавав позивач протягом відповідного спірного періоду. При цьому, як вбачається з акта перевірки, відповідач проаналізував ціни з надання в оренду нежитлових приміщень лише ТзОВ «Аскор Компані».

Суд звертає увагу на те, що висновок про заниження позивачем рівня звичайних цін податковим органом зроблено виключно на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін. Використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари свідчить про передчасність результатів досліджень, використаних податковим органом для визначення звичайної ціни у межах спірних відносин.

Отже, посилання відповідача на те, що джерелом такої інформації був аналіз Єдиного реєстру податкових накладних, є неприйнятними.

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2022 року у справі №200/12446/19-а.

Також відповідачем до матеріалів справи не долучено доказів, що позивач здійснював постачання ідентичних послуг у відповідні податкові періоди у співставних умовах, але за суттєво відмінними цінами, також не встановлено та не доведено обставин, які б мали вплив на заниження ціни.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на оголошення в мережі Інтернет Агентства сертифікованих ріелторів з ціною оренди 250,00 грн за кв.м, суд не бере до уваги, оскільки в акті перевірки, на підставі якого було винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, посилання на таке оголошення відсутнє. Це оголошення згадується в листі ГУ ДПС у Волинській області від 14 лютого 2022 року №1655/6/03/20-07-03-06 про інформування ТзОВ «Ігро-Ленд» про результати розгляду заперечень на акт перевірки. Тобто, відповідач збирав докази поза межами перевірки та оформлення її результатів для обґрунтування висновків акта перевірки. Однак скриншот цього оголошення (а.с.126), який навіть не містить посилання на джерело інформації в мережі Інтернет, не може вважатися допустимим доказом, оскільки не є тим джерелом, використання якого вказує на дотримання контролюючим органом визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін.

Воднораз на запит позивача (а.с.133-135) з приводу змісту оголошення Агентства сертифікованих ріелторів «Прометей», фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (уповноважений представник агентства) повідомив, що протягом січня 2019 року жовтня 2021 року Агентством нерухомості «Прометей» не здійснювалося в якості ріелтора повного супроводу укладення угоди/договору оренди приміщень загальною площею 923,8 кв.м (пр. №8:№2-№26) за адресою: АДРЕСА_1 , а також у цей період не розміщувалось у мережі Інтернет оголошення щодо оренди зазначеного приміщення на будь-яких умовах (а.с.136-138).

Суд наголошує на тому, що з`ясування (встановлення) рівня звичайних цін, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах, має відбуватися відповідно до визначеної законодавством процедури. У цій справі відповідачем не доведено, що договірна ціна оренди приміщень нежитлової нерухомості (офісних приміщень), які позивач здавав в оренду у 2019 2021 роках, не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.

Крім того, контролюючим органом в акті перевірки зроблено висновок, що ТзОВ «Ігро-Ленд» за рахунок бюджетного відшкодування намагається покрити свої витрати від надання послуг оренди нежитлового приміщення за нижчою ціною, яка склалася на ринку ідентичних послуг, оскільки у декларації з податку на прибуток за 2020 рік підприємством задекларовано збитки в сумі 1642370,00 грн. При цьому ціну оренди нежитлового приміщення не змінено з 2016 року.

На думку суду, такі висновки є виключно припущенням контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України).

Наведені норми права дають підстави вважати, що у зв`язку з веденням господарської діяльності платником податку здійснюються операції, кінцевим результатом яких є отримання прибутку, але здійснюють вони його на власний ризик. Під час дійснення платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе у випадку обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності), укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Видами діяльності ТзОВ «Ігро-Ленд», окрім надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; інша поштова та кур`єрська діяльність.

Доказів, що саме надання позивачем в оренду нежитлового приміщення, про яке йдеться в акті перевірки, призвело до збитків в сумі 1642370,00 грн, матеріали справи не містять, а отже, висновки контролюючого органу про наміри ТзОВ «Ігро-Ленд» у зв`язку із задекларованими збитками покрити витрати від надання послуг оренди нежитлового приміщення за нижчою ціною, яка склалася на ринку ідентичних послуг, за рахунок бюджетного відшкодування є виключно припущеннями відповідача, які не мають доведення належними та допустимими доказами.

З огляду на вказане, висновки відповідача про заниження ТзОВ «Ігро-Ленд» податкових зобов`язань з ПДВ при наданні послуг оренди протягом січня 2019 року жовтень 2021 року на загальну суму 240249,00 грн є недоведеними.

Надаючи оцінку доводам сторін стосовно висновків акта перевірки про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України й завищення суми податкового кредиту у декларації за жовтень 2021 року на 33902,00 грн (стосується податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371) та як наслідок - завищення рядка 20.2.1 на 75836,00 грн та завищення рядка 21 декларації на 198315,00 грн, суд зазначає таке.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України..

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Як установлено пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Доводи ГУ ДПС у Волинській області щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ обґрунтовані тим, що в податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 наявні розбіжності щодо формулювання номенклатури товару у порівнянні з номенклатурою товару в первинних документах.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Отже, ПК України встановлено, що виписана постачальником (продавцем) податкова накладна, зареєстрована у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для податкового кредиту. Також Кодекс чітко врегульовані умови, за яких податкова накладна, яка містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 200, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. Саме наявність помилки в коді товару згідно з УКТЗЕД виключає таку можливість.

Суд наголошує, що номенклатура товару нерозривно пов`язана із зазначенням коду УКТЗЕД та повинна відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг. Оскільки дані податкової накладної/розрахунку коригування формуються на підставі первинних документів, опис (номенклатура) товару, зазначений у податковій накладній повинен відповідати опису (номенклатурі) товару, вказаному у первинних документах (видаткових накладних).

Суд звертає увагу, що постачальник ОСОБА_1 , виписуючи податкові накладні від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371, у їх відповідних графах зазначав номенклатуру товару «Генератор FV17001CRA …, код УКТЗЕД 8502», хоча фактично ОСОБА_1 постачав ТзОВ «Ігро Ленд» бензинову електрогенераторну установку Power Generator FV17001CRA…, код УКТЗЕД 8502». Поставка позивачу саме електрогенераторної установки підтверджується митною декларацією №UA401020/2021/025571 (а.с.84-87), рахунками №445921 та №445922 (а.с.89-90), додатковою угодою про внесення змін та доповнень №2 до договору поставки товару від 01 квітня 2021 року №18601 (а.с.100). Також суд зауважує, що код УКТЗЕД постачальником Лук`яном М.Ф. було вказано правильно (доказів протилежного суду не надано).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи податкові накладні були зареєстровані контролюючим органом у Єдиному реєстрі податкових накладних без зупинення їх реєстрації та без зауважень. У той же час відповідно до положень абзацу дев`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється перевірка останніх на предмет наявності обов`язкових реквізитів, встановлених вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Більше того пунктом 192.1 статті 192 ПК України передбачено платнику податків можливість здійснити розрахунок коригування до податкової накладної у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальником ОСОБА_1 10 січня 2022 року були подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування до податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 в частині номенклатури товару, а саме замість генераторів вказано електрогенераторну установку (а.с.113, 115). Отже, допущена контрагентом позивача помилка щодо визначення номенклатури товару була самостійно ним виправлена, а тому ТзОВ «Ігро-Ленд» не може бути позбавлений права на включення сум за податковими накладними від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 до податкового кредиту.

З огляду на вказане, висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на 33902,00 грн, завищення рядка 16.1 декларації за жовтень 2021 року на 33902,00 грн, завищення рядка 20.2.1 декларації на цю ж суму є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Стаття 200 ПК України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як визначено пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія, різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом статті 200 ПК України платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки.

З урахуванням наведеного саме на контролюючий орган покладається обов`язок перевірки правильності декларування показників податкової декларації платника ПДВ. Поряд з тим встановлення завищення (заниження) окремих показників податкової декларації, а так само відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ має відбуватися у встановленому порядку та спосіб; висновки податкового органу мають відповідати положенням чинного законодавства.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону і встановлених процедур.

На підставі аналізу норм податкового законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, обставин у справі, суд дійшов переконання, що оскільки відповідачем не доведено наявність порушень, описаних у пунктах 3.1, 3.2 акта перевірки (про заниження податкових зобов`язань та завищення податкового кредиту), які покладено в основу висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування на 75836,00 грн, завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 198315,00 грн, то прийняті ним податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2022 року №0010930703, №0010940703 є протиправними і підлягають скасуванню. Таким чином, суд задовольняє позов повністю.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 4226,10 грн, що підтверджуються квитанцією від 10 серпня 2022 року №31000, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.16, 119).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» (45007, Волинська область, місто Ковель, вулиця Варшавська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35599985) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16 лютого 2022 року №0010930703 та №0010940703.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 4226,10 грн (чотири тисячі двісті двадцять шість грн 10 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк