Постанова

від 05.04.2023 по справі 140/5530/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5530/22 пров. № А/857/17426/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у справі №140/5530/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень (головуючий суддя першої інстанції Каленюк Ж.В., час ухвалення за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту 27.10.2022),-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 лютого 2022 року №0010930703 та №0010940703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі цього акта перевірки 16 лютого 2022 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0010930703, згідно з яким сума завищення бюджетного відшкодування становить 75836,00 грн, а також нараховано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 7583,60 грн; та №0010940703, згідно з яким сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, становить 198315,00 грн.

Позивач не погоджується із висновками акта перевірки, які слугували підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень. Так відповідач дійшов висновку про заниження на 240249,00 грн суми податкових зобов`язань та показника рядка 19 декларації у зв`язку із наданням ТзОВ «Ігро-Ленд» протягом січня 2019 жовтня 2021 року послуг оренди об`єкта нерухомого майна у місті Вінниця за ціною, нижчою від рівня звичайних цін на ринку ідентичних товарів. В основу такого висновку покладено інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних, аналізом якої було встановлено, що інший платник податків - ТзОВ «Аскор Компані» - зареєстрував податкові накладні із номенклатурою «Оренда нежитлового приміщення» у місті Вінниці за значно вищою ціною послуг оренди. Тобто, відповідач поставив під сумнів орендні ставки, визначені сторонами договору оренди, натомість керувався інформацією про орієнтовний розмір орендної плати за 1 кв.м нежитлового офісного приміщення, що міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних, без фактичного огляду об`єкта оренди, без врахування призначення приміщень, загальної та корисної площі, поверху розташування, технічного стану та рівня оздоблення, наявності санвузлів, укомплектованості меблями, візуальної доступності об`єкта, зручності підходу і паркування автотранспорту тощо. Саме ці характеристики мають суттєвий вплив на формування розміру орендної плати за 1 кв.м нежитлового офісного приміщення, яке надавалося в оренду позивачем. Оскільки відповідач не залучав експертів та навіть самостійно не проводив детальний візуальний огляд об`єкта нерухомості, вказана в акті перевірки мінімальна середньо-ринкова вартість оренди за 1 кв.м не може бути висновком для визначення цінового показника для конкретного об`єкта нерухомості, який визначається шляхом виконання оціночних процедур. У даному конкретному випадку контролюючий орган самостійно, без застосування державних стандартів з питань оцінки майна та майнових прав з метою визначення звичайної ціни оренди офісного (нежитлового) приміщення взяв як зразок для порівняння інше приміщення, яке хоч і знаходиться за тією ж адресою, проте не є ідентичним приміщенню, яке позивач здає в оренду, та на відміну від порівнюваного використовується як торгове (нежитлове) приміщення.

На думку позивача, наведений у додатку 2 до акта перевірки діапазон орендних ставок (від мінімальної - 21,14 грн до максимальної - 187,08 грн) для торгівельних приміщень не може розглядатися як звичайна ціна за 1 кв.м приміщення, наданого в оренду позивачем, тому що не враховує ні види діяльності, ні розміри та стан приміщень, ні надання додаткових послуг (наявність або відсутність меблів, телефонної мережі, охоронної сигналізації, прибирання тощо).

З цих підстав позивач вважає, що підстави для донарахування йому податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 240249,00 грн відсутні, оскільки відповідач не довів факту здавання позивачем у спірних періодах (протягом 2019-2021 років) нежитлових офісних приміщень за цінами, нижчими від звичайних, а використана контролюючим органом інформація не підтверджує рівень орендних ставок у співставних умовах.

Не погоджується позивач і з висновками акта перевірки про завищення товариством на 33902,00 грн податкового кредиту внаслідок включення до складу податкового кредиту відповідних періодів податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371, виписаних постачальником Лук`яном М.Ф. Як вказав податковий орган, розбіжності у застосовані коду УКТЗЕД унеможливлюють ідентифікацію товару. З цього приводу позивач зазначив, що при складанні зазначених накладних постачальником були допущені помилки в частині найменування номенклатури товарів/послуг, а не у зв`язку із неправильним застосування кодів УКТЗЕД, як хибно вважає відповідач. Ця обставина сама по собі не свідчать про втрату податковими накладними від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 статусу належного податкового документа, не утворює складу податкового правопорушення та не є підставою для позбавлення платника податку (покупця) права на податковий кредит та на відшкодування ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, сформованого на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16 лютого 2022 року №0010930703 та №0010940703. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігро-Ленд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 4226,10 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені судом неповно та не об`єктивно.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено, що договірна ціна оренди приміщень нежитлової нерухомості (офісних приміщень), які позивач здавав в оренду у 2019, 2021 роках, не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.

Разом з тим, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ТзОВ «ІГРО- ЛЕНД» є власником об`єкту житлової нерухомості (частини комплексу торгово- розважального центру) загальною площею 10156 кв. м, а саме приміщення будівлі літери «А» на третьому поверсі - пр. №8:№2-№26, що складає 9/100 (923,8 кв. м.) часток торгово- розважального центру, розташованого в м. Вінниця по вулиці Миколи Оводова (колишня - Козицького), 51, корпус 1.

Протягом періоду, що підлягав перевірці (січень 2019 року - жовтень 2021 року) ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» надано послуги по здачі в оренду вищезазначеного об`єкта нерухомого майна (інформація складена на основі первинних документів щодо надання послуг наведена в Додатку 2 до акта перевірки).

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснено аналіз цін, які склалися на ринку ідентичних (однорідних) послуг протягом січня 2019 - жовтня 2021 року, а саме надання в оренду нежитлового приміщення у порівняних економічних (комерційних) умовах, під час якого враховано місцезнаходження об`єкта нерухомості (м. Вінниця) та функціональне призначення (офісні приміщення).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у власності ТОВ «АСКОР КОМПАНІ» перебувають об`єкти нерухомості у м. Вінниця по вулиці Козицького 51, корпус 1 та Соборна 24 (дані вулиці територіально знаходяться в одному районі м. Вінниця).

Згідно інформації з Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «АСКОР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 39171589) на території м. Вінниця надає послуги оренди офісних приміщень, зокрема для ПП «ІТ-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 36830207), основний вид діяльності _62.02- консультування з питань інформатизації.

Здійсненим вищезазначеним аналізом встановлено мінімальну ціну надання послуг оренди нежитлового приміщення протягом січня 2019 року - жовтня 2021 року у м. Вінниця, за якою ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 240249,00 грн. (Додаток 2 до акту документальної позапланової виїзної перевірки).

Надання послуг оренди офісних приміщень за ціною, яка не змінювалася протягом шести років (ціна за І кв. м. з 2016 року становить 50,00 грн без ПДВ), без врахування усіх витрат не може бути визнано економічно виправданим. Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Зазначає, що з`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 лютого 2021 року справа №816/410/17, а також у постановах від 18.02.2020 у справі №803/861/15-а, 24.09.2020 у справі № 804/2701/17, від 19.04.2019 у справі №803/236/15-а.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов`язання).

Також в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки, аналізом даних поданої ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» декларації з податку на прибуток за 2020 рік встановлено, що підприємством задекларовано збитки в сумі -1 642 370,00 грн.

Податковим органом було здійснено моніторинг оголошень в мережі Інтернет оренди комерційної та торгівельної нерухомості за адресою «м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, 51», і встановлено наявність оголошення Агентства сертифікованих ріелторів з наступними характеристиками: ціна: 12 500,00 грн за кв. метр; поверх: 3/5; площа: 50 кв. м.; додатково: кондиціонер, парковка; ціна оренди за кв. м: 250,00 грн; інше: оренда офісних приміщень, всього 14 приміщень. Всі приміщення оснащені кондиціонерами, загальнообмінною вентиляцією з доохолодженням і донагрівом. Готові слабкострумові мережі, система охоронно-пожежної вентиляції, цілодобовий режим роботи.

Контролюючим органом встановлено факт включення ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» до складу податкового кредиту відповідних періодів податкових накладних, які містять розбіжності номенклатури із формулюванням в первинних документах та зареєстрованою від постачальника податковою накладною. Серед них, ПН від постачальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) №4792 від 21.04.2021 року та №3371 від 15.09.2021 року на загальну суму 169 510,00 грн, в т.ч. ПДВ 33 902,00 грн.

Вказана у вищенаведених податкових накладних номенклатура товару «Генератор FV17001CRA 1ф-15кВа двиг.В/S, бак-60л, ел.старт, стабіліз. напруги, кожух, привід під АВР», проте, номенклатура товару згідно Додаткової угоди про внесення змін та доповнень №2 від 10 січня 2022 року до Договору поставки товару №18601 від 01 квітня 2021 року - «Бензинова електрогенераторна установка POWER GENERATOR FV17001CRA, однофазний (1ф-15кВа двиг. B/S, бак-60 л, ел. старт, стабіліз, напруги, кожух, привід під АВР)» (Додаткова угоди про внесення змін та доповнень №2 від 10 січня 2022 року до Договору поставки товару №18601 від 01 квітня 2021 року надана ТОВ «ІГРО-ЛЕНД до розгляду заперечення).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства-платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна -сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Тобто, порушенням порядку заповнення податкової накладної вважається насамперед відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов`язковим реквізитом податкової накладної (перелічені у підпунктах "а" - "і" п. 201.1 ст. 201 ПКУ), а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару, приналежність до підакцизних або імпортних товарів тощо).

Постачальник може виправити помилку, допущену у номенклатурі товарів/послуг, шляхом складання на дату виявлення помилки розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Згідно п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України покупець має право включити суму ПДВ, зазначену у такій податковій накладній, лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідного розрахунку коригування.

Враховуючи вищезазначене, зареєстровані податкові накладні №4792 від 21.04.2021 року та №3371 від 15.09.2021 року складені з порушенням встановленого порядку заповнення та не можуть бути включеними ТОВ «ІГРО-ЛЕНД» до податкового кредиту відповідного періоду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачем 10.01.2022 були подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування до податкових накладних від 21.04.2021 №4792 та від 15.09.2021 №3371 в частині номенклатури товару, а саме замість генераторів вказано електрогенераторну установку та, допущена контрагентом позивача помилка щодо визначення номенклатури товару була самостійно ним виправлена, то ТзОВ «Ігро-Ленд» не може бути позбавлений права на включення сум за податковими накладними від 21.04.2.021 №4792 та від 15.09.2021 №3371 до податкового кредиту.

Проте апелянт з таким твердженням суду не погоджується, оскільки розрахунки коригування подані до податкового органу лише 10.01.2022 (10.01.2022 - дата складання акту перевірки), що унеможливлює включення сум зазначених у податкових накладних до податкового кредиту за 2021 рік, так як коригування відбулось на момент перевірки, а отже, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту не були підтвердженими, тому платник податків відкориговані суми зможе включити до податкового кредиту лише в наступному звітному періоді.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що на підставі наказу від 16 грудня 2021 року №369, направлень на перевірку від 17 грудня 2021 року №4026, від 28 грудня 2021 року №4161, №4162 ГУ ДПС у Волинській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Ігро-Ленд» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 10 січня 2022 року №27/07-03/35599985 (а.с.18-25), яким встановлено, що внаслідок порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України ТзОВ «Ігро-Ленд» занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 240249,00 грн. Також товариство допустило порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у декларації за жовтень 2021 року на 33902,00 грн, а це у свою чергу призвело до завищення рядка 20.2.1 на 75836,00 грн та завищення рядка 21 декларації на 198315,00 грн. Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень 2021 року, становить 170276,00 грн. За результатами перевірки значення суми від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) становить 0 грн.

Як зазначено у пункті 3.1 акта перевірки, перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку рядка 19 декларації за жовтень 2021 року (рядок 9 (колонка Б) декларації) встановлено її заниження на 240249,00 грн, що призвело до заниження на цю ж суму показника рядка 19 декларації. Ці висновки обґрунтовані тим, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ТзОВ «Ігро-Ленд» є власником об`єкту нежитлової нерухомості (частини комплексу торгово-розважального центру) загальною площею 10156 кв.м, а саме приміщення будівлі літера «А» на третьому поверсі №8: №2-№26, що становить 9/100 часток торгово-розважального центру (923,8 кв.м), розташованого в місті Вінниці по вулиці Миколи Оводова (колишня - Козицького), 51, корпус 1. Протягом періоду, що підлягав перевірці (січень 2019 року - жовтень 2021 року), ТзОВ «Ігро-Ленд» здавало в оренду зазначений об`єкт нерухомого майна (інформація складена на основі первинних документів і наведена в додатку 2 до акта перевірки). Ціну оренди не змінено з 2016 року (договір оренди від 22 січня 2016 року №1-ОФ/15 та від 21 січня 2021 року №22/ОФ/121). Відповідно до договору оренди частини нежитлового приміщення орендна плата розраховується шляхом множення загальної площі об`єкта оренди на орендну ставку, яка підлягає індексації, та становить 60,00 грн за 1 кв.м з ПДВ. Відшкодування витрат орендодавцю, що не включаються до орендної плати та компенсації експлуатаційних послуг (вартості спожитої активної енергії (за індивідуальними лічильниками), вартості реактивної енергії (розрахованої шляхом розподілення), вартості спожитого водопостачання та водовідведення (розрахованої шляхом розподілення), вартості природного газу (розрахованої шляхом розподілення)) здійснюється окремо від орендної плати.

Тут же зазначено, що під час перевірки здійснено аналіз цін, які склались протягом січня 2019 жовтня 2021 років на ринку ідентичних (однорідних) послуг (надання в оренду нежитлового приміщення) у порівняних економічних (комерційних) умовах. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: місто Вінниця, вулиця Козинського, 51, корпус 1, у володінні ТзОВ «Аскор Компані» перебуває частка корпусу 1 будівлі торгово-розважального центру (5579/10000, що становить 2016,55 кв.м). За даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТзОВ «Аскор Компані» виписало та зареєструвало податкові накладні із номенклатурою «Оренда нежитлового приміщення»; мінімальна ціна наведена у додатку 2 до акта перевірки.

Аналізом ринкових цін на послуги оренди нежитлового приміщення встановлено, що ТзОВ «Ігро-Ленд» надає послуги оренди нежитлового приміщення за ціною, яка є нижчою рівня звичайних цін. При цьому в декларації з податку на прибуток за 2020 рік підприємством задекларовано збитки в сумі -1642370,00 грн. Звідси контролюючий орган дійшов висновку, що ТзОВ «Ігро-Ленд» за рахунок бюджетного відшкодування намагається покрити свої витрати від надання послуг оренди нежитлового приміщення за нижчою ціною, яка склалася на ринку ідентичних послуг.

Також перевіркою визначення податкового кредиту (пункт 3.2 акта перевірки) встановлено факт включення ТзОВ «Ігро-Ленд» до складу податкового кредиту відповідних періодів податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 на загальну суму 169510,00 грн, в тому числі ПДВ 33902,00 грн, які містять розбіжності у застосуванні кодів УКТЗЕД. Вказаний у податкових накладних код УКТЗЕД 8502 застосовується до товарів «електрогенераторні установки та обертові електричні перетворювачі», проте номенклатура товарів, вказана у податкових накладних, - «Генератор FV17001CRA …», що відповідає коду УКТЗЕД 8501 «Двигуни та генератори, електричні (крім електрогенераторних установок)». Розбіжності застосування коду УКТЗЕД унеможливлюють ідентифікацію товару, придбаного у постачальника ОСОБА_1 згідно з податковими накладними від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371. З цього зроблено висновок, що має місце порушення ТзОВ «Ігро-Ленд» пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту у декларації за жовтень 2021 року на суму ПДВ 33902,00 грн та завищення рядка 16.1 декларації за жовтень 2021 року на 33902,00 грн і як наслідок - завищення рядка 20.2.1 декларації на цю ж суму.

За змістом пункту 3.3 акта перевірки, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту декларації за жовтень 2021 року встановлено її завищення на суму ПДВ 274151,00 грн внаслідок порушень, описаних у пунктах 3.1 та 3.2 цього акту, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1) на 75836,00 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21), на 198315,00 грн. Крім того, встановлено завищення показника рядка 19 декларації за жовтень 2021 року на 75836,00 грн.

У встановленому порядку ТзОВ «Ігро-Ленд» 28 січня 2022 року подало заперечення на акт перевірки (а.с.27-30), до яких на спростування інформації, викладеної в акті перевірки, додало лист ТзОВ «Аскор Компані» на запит товариства щодо надання в оренду офісних та торгових нежитлових приміщень у 2019-2021 роках та станом на січень 2022 року за адресою, про яку йдеться в акті перевірки, копії розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 10 січня 2022 року №4654 та №4655 до податкових накладних від 15 вересня 2021 року №3371 та від 21 квітня 2021 року №4792 відповідно.

Розглянувши заперечення на акт перевірки, ГУ ДПС у Волинській області листом від 14 лютого 2022 року №1655/6/03-20-07-03-06 (а.с.32-36) повідомило позивача, що висновки акта перевірки від 10 січня 2022 року №27/07-03/35599985 залишено без змін. Крім того, інформовано, що під час розгляду заперечення на акт перевірки здійснено моніторинг оголошень в мережі Інтернет щодо оренди комерційної та торгівельної нерухомості за адресою: місто Вінниця, вулиця Миколи Оводова, 51, і встановлено наявність оголошення Агентства сертифікованих ріелторів, де ціна оренди - 250,00 грн за кв.м об`єкта оренди.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2022 року: №0010930703, яким ТзОВ «Ігро-Ленд» визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 75836,00 грн та штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 7583,60 грн; №0010940703, згідно з яким сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, становить 198315,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не доведено наявність порушень, описаних в Акті перевірки.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Щодо заниження ТзОВ «Ігро-Ленд» податкових зобов`язань з операцій надання послуг оренди нежитлових офісних приміщень на території України за цінами, нижчими рівня звичайних цін, суть яких описана у пункті 3.1 акта перевірки, та порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Статтею 10 Закону України 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі Закон №5007-VI) визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

У розумінні статті 1 Закону №5007-VI товаром є продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації).

Відповідно до статті 11 вказаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Підпунктом 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Отже, ціни які не підтягають державному регулюванню, на товари/послуги, встановлюють безпосередньо суб`єкти господарювання, тобто учасники договірних відносин.

Звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу відповідає ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

Норми ПК України (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій): визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим; встановлюють низку обов`язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни), однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, що склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах); передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни.

Ціна, самостійно визначеними сторонами договору, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін, якщо не доведено зворотне.

Отже, саме контролюючий орган, при дослідженні фактору формування ціни повинен співставити такі умови договору, як момент його підписання, предмет договору, розподіл обов`язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту та ін.

Відповідно до пункту 13 Указу Президента України від 23 липня 1998 року №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» (був чинний до 01 жовтня 2022 року) індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Суд першої інстанції вірно вказав, що з`ясування рівня звичайних цін має відбуватись відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватись уповноваженим державним органом, відповідно будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04 червня 2019 року у справі №818/2186/14, від 12 вересня 2019 року у справі №815/527/14 та надалі підтримана у постановах від 14 вересня 2022 року у справі №200/12446/19-а, від 28 вересня 2022 року у справі №200/14542/19-а.

Висновок відповідача про надання послуг оренди приміщень за ціною, нижчою рівню звичайних цін, ґрунтується на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, а саме зі змісту податкових накладних, зареєстрованих ТзОВ «Аскор Компані» з номенклатурою «Оренда нежитлового приміщення», тобто сформований шляхом порівняння цін, встановлених іншими учасниками договірних правовідносин.

Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не надав доказів щодо формування ціни, які б вказували на те, що послуги є ідентичними (мають однакові характерні для них основні ознаки) чи однорідними (подібними, які не є ідентичними, але мають схожі характеристики) відповідно до умов договору.

Натомість основним критерієм, яким керувався податковий орган, є місце розташування об`єкта оренди, не ураховуючи того, що як комерційна нерухомість є різного типу, так і різні фактори впливають на її вартість, зокрема місцерозташування, тип нерухомості, рівень та якість внутрішнього оздоблення приміщень тощо.

Отже, оцінка приміщень практично завжди вимагає індивідуального підходу з урахуванням різних параметрів і характеристик.

З листа ТзОВ «Аскор Компані» від 20 січня 2022 року (а.с.53), до якого позивач самостійно звертався після отримання акта перевірки, протягом січня 2019 року жовтня 2021 року слідує, що вказане товариство не надавало в оренду (користування) офісні приміщення, розташовані у копусі 1 будівлі торгово-розважального комплексу «Sky Park» (місто Вінниця, вулиця Миколи Оводова (колишня Козицького), 51), а у зазначений період надавало в оренду (користування) виключно торгові приміщення.

Також з додатка 2 до акта перевірки слідує, що ціна оренди ТзОВ «Аскор Компані» протягом січня 2019 року липня 2020 року коливалась від 44,61 грн до 187,08 грн і такі коливання цін не здійснювалися в наростаючому порядку (наприклад, ціна у січні 2019 року 92,29 грн, тоді як у лютому 2019 року 44,61 грн, у квітні 2020 року 187,08 грн, а у червні 2020 року 66,50 грн). Інформація про причини таких коливань та факторів, які на це впливали, відсутня. У той же час донарахування податкових зобов`язань позивачу контролюючим органом було здійснено за цінами ТзОВ «Аскор Компані».

Таким чином, відповідач проаналізував ціни з надання в оренду нежитлових приміщень лише ТзОВ «Аскор Компані», що слідує з акту перевірки. Водночас до уповноваженого державного органу із запитом про надання інформації щодо рівня звичайних цін на послуги, які надавав позивач протягом відповідного спірного періоду податковий орган не звертався.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки висновок про заниження позивачем рівня звичайних цін податковим органом зроблено виключно на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних без надання доказів звернення до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації, свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін.

Як наслідок, використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари свідчить про передчасність результатів досліджень, використаних податковим органом для визначення звичайної ціни у межах спірних відносин, тому посилання відповідача на те, що джерелом такої інформації був аналіз Єдиного реєстру податкових накладних, є неприйнятними та узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2022 року у справі №200/12446/19-а.

Щодо посилання апелянту на оголошення в мережі Інтернет Агентства сертифікованих ріелторів з ціною оренди 250,00 грн за кв.м, то в цій частині висновок суду першої інстанції про неврахування такого також є вірним, оскільки в акті перевірки, на підставі якого було винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, посилання на таке оголошення відсутнє.

Натомість вказане оголошення згадується в листі ГУ ДПС у Волинській області від 14 лютого 2022 року №1655/6/03/20-07-03-06 про інформування ТзОВ «Ігро-Ленд» про результати розгляду заперечень на акт перевірки, що свідчить про те, відповідач збирав докази поза межами перевірки та оформлення її результатів для обґрунтування висновків акта перевірки.

Як уже судом зазначено вище, з`ясування (встановлення) рівня звичайних цін, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах, має відбуватися відповідно до визначеної законодавством процедури.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено, що договірна ціна оренди приміщень нежитлової нерухомості (офісних приміщень), які позивач здавав в оренду у 2019 2021 роках, не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.

Щодо висновків відповідача про те, що ТзОВ «Ігро-Ленд» за рахунок бюджетного відшкодування намагається покрити свої витрати від надання послуг оренди нежитлового приміщення за нижчою ціною, яка склалася на ринку ідентичних послуг, оскільки у декларації з податку на прибуток за 2020 рік підприємством задекларовано збитки в сумі 1642370,00 грн. При цьому ціну оренди нежитлового приміщення не змінено з 2016 року.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України).

Наведені норми права дають підстави вважати, що у зв`язку з веденням господарської діяльності платником податку здійснюються операції, кінцевим результатом яких є отримання прибутку, але здійснюють вони його на власний ризик.

Під час дійснення платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе у випадку обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності), укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Видами діяльності ТзОВ «Ігро-Ленд», окрім надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; інша поштова та кур`єрська діяльність.

Суд першої інстанції вірно вказав, що доказів, що саме надання позивачем в оренду нежитлового приміщення, про яке йдеться в акті перевірки, призвело до збитків в сумі 1642370,00 грн, матеріали справи не містять, а отже, висновки контролюючого органу про наміри ТзОВ «Ігро-Ленд» у зв`язку із задекларованими збитками покрити витрати від надання послуг оренди нежитлового приміщення за нижчою ціною, яка склалася на ринку ідентичних послуг, за рахунок бюджетного відшкодування є виключно припущеннями відповідача, які не доведені належними та допустимими доказами, тому відповідно висновки відповідача про заниження ТзОВ «Ігро-Ленд» податкових зобов`язань з ПДВ при наданні послуг оренди протягом січня 2019 року жовтень 2021 року на загальну суму 240249,00 грн є недоведеними.

Щодо порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України й завищення суми податкового кредиту у декларації за жовтень 2021 року на 33902,00 грн (стосується податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371) та як наслідок - завищення рядка 20.2.1 на 75836,00 грн та завищення рядка 21 декларації на 198315,00 грн.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством ( п.44.1 ст. 44 ПКУ).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України..

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ( п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Апелянт зазначає про те, що в податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 наявні розбіжності щодо формулювання номенклатури товару у порівнянні з номенклатурою товару в первинних документах.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Тобто, виписана постачальником (продавцем) податкова накладна, зареєстрована у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для податкового кредиту. Також Кодекс чітко врегульовані умови, за яких податкова накладна, яка містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 200, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. Саме наявність помилки в коді товару згідно з УКТЗЕД виключає таку можливість.

Номенклатура товару нерозривно пов`язана із зазначенням коду УКТЗЕД та повинна відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг. Оскільки дані податкової накладної/розрахунку коригування формуються на підставі первинних документів, опис (номенклатура) товару, зазначений у податковій накладній повинен відповідати опису (номенклатурі) товару, вказаному у первинних документах (видаткових накладних).

Судом встановлено, що постачальник ОСОБА_1 , виписуючи податкові накладні від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371, у їх відповідних графах зазначав номенклатуру товару «Генератор FV17001CRA …, код УКТЗЕД 8502», хоча фактично постачав ТзОВ «Ігро Ленд» бензинову електрогенераторну установку Power Generator FV17001CRA…, код УКТЗЕД 8502». Поставка позивачу саме електрогенераторної установки підтверджується митною декларацією №UA401020/2021/025571, рахунками №445921 та №445922, додатковою угодою про внесення змін та доповнень №2 до договору поставки товару від 01 квітня 2021 року №18601.

Крім цього, код УКТЗЕД постачальником Лук`яном М.Ф. було вказано вірно.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється перевірка останніх на предмет наявності обов`язкових реквізитів, встановлених вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Також пунктом 192.1 статті 192 ПК України визначено можливість платнику податків здійснити розрахунок коригування до податкової накладної у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як уже зазначалось вище, постачальником ОСОБА_2 10 січня 2022 року були подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування до податкових накладних від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 в частині номенклатури товару, а саме замість генераторів вказано електрогенераторну установку.

Апелянт вказує на те, що оскільки розрахунки коригування подані до податкового органу лише 10.01.2022 (10.01.2022 - дата складання акту перевірки), що унеможливлює включення сум зазначених у податкових накладних до податкового кредиту за 2021 рік, так як коригування відбулось на момент перевірки, тому суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту не були підтвердженими, та платник податків відкориговані суми зможе включити до податкового кредиту лише в наступному звітному періоді.

Апеляційний суд не погоджується з такими доводами апелянта з урахуванням наведених вище висновків суду щодо реєстрації вказаних вище податкових накладних контролюючим органом у Єдиному реєстрі податкових накладних без зупинення їх реєстрації та без зауважень, а також і тієї обставини, що поставка позивачу саме електрогенераторної установки підтверджується митною декларацією №UA401020/2021/025571, рахунками №445921 та №445922, додатковою угодою про внесення змін та доповнень №2 до договору поставки товару від 01 квітня 2021 року №18601 та зазначенням правильного коду УКТЗЕД постачальником ОСОБА_1 .

Таким чином, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки допущена контрагентом позивача помилка щодо визначення номенклатури товару була самостійно ним виправлена, тому ТзОВ «Ігро-Ленд» не може бути позбавлений права на включення сум за податковими накладними від 21 квітня 2021 року №4792 та від 15 вересня 2021 року №3371 до податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на 33902,00 грн, завищення рядка 16.1 декларації за жовтень 2021 року на 33902,00 грн, завищення рядка 20.2.1 декларації на цю ж суму є безпідставними.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки ( ст.200 ПКУ).

Отже, оскільки відповідачем не доведено наявність порушень, описаних у пунктах 3.1, 3.2 акта перевірки (про заниження податкових зобов`язань та завищення податкового кредиту), які покладено в основу висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування на 75836,00 грн, завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 198315,00 грн, то прийняті ним податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2022 року №0010930703, №0010940703 є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2022 року №0010930703 та №0010940703 є протиправними та підлягають скасуванню.

За сукупності викладених обставин, позов ТОВ «Ігро-Ленд» підлягає задоволенню повністю.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у справі №140/5530/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький