Постанова

від 28.10.2022 по справі 400/4005/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/4005/21

Суддя в суді І інстанції Андрухів В.В. Рішення суду І інстанції ухвалено в м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача:Яковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компания Прометей» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компания Прометей» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Південному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2021 року № 4634000706 та № 4834000706, в частині заявлених вимог.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що за наслідком проведення документальної перевірки ТОВ «Компания Прометей» податковим органом встановлено численні порушення вимог податкового законодавства з боку товариства.

В даному випадку, проведені у перевіряємому періоді товариством господарські операції з контрагентами ФГ «ЗОЛОТО НИВИ», ТОВ «АГРО-ЦВІТ-2012» не мали реального характеру, так як вказані контрагенти не вирощували та не купували поставлену на адресу позивача агропродукцію.

Крім того, податковий орган вважає, що товариством порушено правила подання податкової звітності за наслідком проведення господарських операцій з ФГ «Фефелов» та СФГ «Новіка Сергія Миколайовича».

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компания Прометей» Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт перевірки від 16 квітня 2021 року № 90/34-00-07-06/41255380.

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 207 899,00 грн.

- п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 1 316 330,00 грн.

На підставі висновків проведеної перевірки податковим органом складено та направлено товариству податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2021 року № 4634000706 та податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2021 року № 4834000706.

Не погоджуючись з правомірністю отриманих податкових повідомлень-рішень, у визначених частинах, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено факту вчинення товариством спірних порушень податкового законодавства, а як наслідок правомірності оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, оскільки платники податків при здійсненні господарської діяльності не обмежені чинним законодавством у праві самостійно обирати найбільш оптимальний варіант ведення господарської діяльності, зокрема, не позбавлений права укладати договори із сторонніми особами щодо реалізації своїх окремих функцій.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегією суддів встановлено, що на формування спірних податкових зобов`язань ТОВ «КОМПАНИЙ ПРОМЕТЕЙ» у перевіряємому періоді, зокрема, вплинули його господарські операції з придбання товару у контрагентів ФГ «ЗОЛОТО НИВИ» та ТОВ «АГРО-ЦВІТ-2012».

В даному випадку, податковий орган вважає, що проведені товариством господарські операції з його контрагентами не мали реального характеру, а надані до перевірки первинні бухгалтерські документи є неповними, складені формально та не підтверджують реальності проведених господарських операцій.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, а також надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають зміст господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В свою чергу, окрім формальної констатації наявності первинних документів у платника податків, перевіряючи висновки податкового органу щодо реальності проведених господарських операцій, суду необхідно встановити і перевірити процес руху активів по ланцюгу постачання, а також можливість спірних контрагентів фізично виконати відповідні операції.

Між тим, на підтвердження реальності проведення спірних господарських операцій в матеріалах справи зібрано первинні бухгалтерські документи у яких відображено господарські операції з вищевказаними контрагентами.

Так, між ТОВ «КОМПАНИЙ ПРОМЕТЕЙ» (в особі покупця) та ФГ «ЗОЛОТО НИВИ» (в особі продавця) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 51163 від 22 грудня 2020 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується оплатити сільськогосподарську продукцію (товар), що визначається в окремих специфікаціях (т. І а.с. 98-100).

Згідно специфікації № 1 від 22 грудня 2020 року передбачено постачання 24,46 тон соняшнику, вартістю 516 007,57 грн (з ПДВ) (т. І а.с. 101).

В процесі виконання умов договору сторонами складено видаткову накладну № 51163-1 від 22 грудня 2020 року (т. І а.с. 102).

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 485202 від 22 грудня 2020 року (т. І а.с. 103-104).

Також, між ТОВ «КОМПАНИЙ ПРОМЕТЕЙ» (в особі покупця) та ФГ «ЗОЛОТО НИВИ» (в особі продавця) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 51214 від 23 грудня 2020 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується оплатити сільськогосподарську продукцію (товар), що визначається в окремих специфікаціях (т. І а.с. 106-108).

Згідно специфікації № 1 від 23 грудня 2020 року передбачено постачання 36,903 тон соняшнику, вартістю 731 385,64 грн (з ПДВ) (т. І а.с. 109).

В процесі виконання умов договору сторонами складено видаткову накладну № 51214-1 від 23 грудня 2020 року (т. І а.с. 110).

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 485153 від 23 грудня 2020 року (т. І а.с. 111-112).

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями (т. І а.с. 114-118).

Крім того, між ТОВ «КОМПАНИЙ ПРОМЕТЕЙ» (в особі покупця) та ТОВ «АГРО-ЦВІТ-2012» (в особі продавця) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 50639 від 03 грудня 2020 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується оплатити сільськогосподарську продукцію (товар), що визначається в окремих специфікаціях (т. І а.с. 121-123).

Згідно специфікації № 1 від 03 грудня 2020 року передбачено постачання 1000+/-10 тон кукурудзи (врожай 2020 року), вартістю 6 730 000,00 грн (з ПДВ) (т. І а.с. 124).

В процесі виконання умов договору сторонами складено видаткові накладні (т. І а.с. 125-147).

Також, між ТОВ «КОМПАНИЙ ПРОМЕТЕЙ» (в особі покупця) та ТОВ «АГРО-ЦВІТ-2012» (в особі продавця) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 50947 від 16 грудня 2020 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується оплатити сільськогосподарську продукцію (товар), що визначається в окремих специфікаціях (т. І а.с. 150-152).

Згідно специфікації № 1 від 16 грудня 2020 року передбачено постачання 1000+/-10 тон кукурудзи (врожай 2020 року), вартістю 6 650 000,00 грн (з ПДВ) (т. І а.с. 153).

В процесі виконання умов договору сторонами складено видаткові накладні (т. І а.с. 154-155).

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями (т. І а.с. 157-167).

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними (т. І а.с. 168-226).

При цьому, у грудні 2020 року задекларовано придбання товару у вказаного контрагента на загальну суму 12 418 577 грн (1 273 265,01 грн ПДВ).

В свою чергу, за наслідком дослідження зібраних документів, колегія суддів вважає, що спірні господарські операції узгоджуються з господарською діяльністю позивача та мають ділову мету.

Між тим, колегія суддів зазначає, що у справах з приводу оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.

В даному випадку, обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень покладається на податковий орган, як на суб`єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

При цьому, висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій з поставки товарів та послуг мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами.

В даному випадку, податковим органом зроблено висновок, що контрагенти товариства не могли виконати спірних господарських операцій, а саме виготовити поставлену на адресу товариства сільськогосподарську продукцію.

Між тим, як зазначається податковим органом, у перевіряємому періоді у ФГ «ЗОЛОТО НИВИ» працювало 5 працівників, а у ТОВ «АГРО-ЦВІТ-2012» працювало 60 працівників.

При цьому, як встановлено самим податковим органом в акті перевірки, ФГ «ЗОЛОТО НИВИ» та ТОВ «АГРО-ЦВІТ-2012» подавали звіти про посівні площі та збори сільськогосподарських культур.

Крім того, податковим органом в акті перевірки встановлено наявність у ТОВ «АГРО-ЦВІТ-2012» значної кількості власних та орендованих основних засобів та об`єктів нерухомості.

Враховуючи вище, колегія суддів вважає, що вищевказані обставини не можуть підтверджувати висновок податкового органу про фіктивність господарської діяльності контрагентів позивача.

З іншого боку, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що у ході проведеної перевірки податковим органом не використовувались матеріали, складені за наслідком податкових перевірок та зустрічних звірок вказаних контрагентів.

З іншого боку, колегія суддів вважає, що можливі порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства не ставить в залежність виникнення у платника податку обов`язку донарахування йому певних податкових зобов`язання від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо доводів податкового органу про те, що товариством порушено правила подання податкової звітності за наслідком проведення господарських операцій з ФГ «Фефелов» та СФГ «Новіка Сергія Миколайовича», колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, податковим органом у ході спірної перевірки встановлено заниження позивачем показника у рядку 14 (колонка Б) «Коригування податкового кредиту» декларації з податку на додану вартість за січень 2021 року на 28 761,00 грн, внаслідок неврахування зареєстрованого в ЄРПН розрахунок коригування.

В свою чергу, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, між позивачем (в особі покупця) та ФГ «Фефелов» (в особі продавця) укладено договір № 50823 від 10 грудня 2020 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується оплатити сільськогосподарську продукцію (товар), що визначається в окремих специфікаціях.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції 22 грудня 2020 року ФГ «Фефелов» зареєстрував на користь позивача податкову накладну № 11 від 17 грудня 2020 року, на суму 172 567,69 грн (ПДВ на суму 28 761,28 грн).

В свою чергу, позивачем 30 грудня 2020 року зареєстровано розрахунок коригування від 17 грудня 2020 року № 1 до зазначеної накладної, якою повернуто її, так як ФГ «Фефелов» помилково вказано, що першою подією відбулась поставка товару в повному об`ємі.

При цьому, 17 грудня 2020 року ФГ «Фефелов» поставлено товар, а тому ФГ «Фефелов» складено 30 грудня 2020 року податкову накладну № 11 від 15 грудня 2020 року, на суму ПДВ 22 833,33 грн, а також 30 грудня 2020 року складено податкову накладну № 12 від 17 грудня 2020 року на суму ПДВ 5 927,94 грн.

Враховуючи викладене, позивачем у відповідному звітному періоді отримано за результатами цієї операції на свою користь спірне ПДВ у сумі 28 761,00 грн.

В свою чергу, у межах доводів апеляційної скарги податкового органу жодним чином не спростовано зазначеного висновку суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог у відповідній частині.

Крім того, колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги податкового органу про те, що товариством порушено правила подання податкової звітності за наслідком проведення господарських операцій з СФГ «Новіка Сергія Миколайовича», так як позивачем не оскаржено зазначених висновків податкового органу, а тому судом першої інстанції зроблено висновок про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2021 року № 4834000706.

Між тим, колегія суддів зазначає, що частково скасовуючи зазначене повідомлення-рішення, судом першої інстанції не визначено точну суму, яка підлягає скасуванню (14 304,00 грн ПДВ), що на переконання колегії суддів свідчить про порушення норм процесуального права, так як така сума має бути точно визначена у резолютивній частині рішення суду.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2021 року № 4834000706, в частині висновку про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі 1 302 026,00 грн.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року змінити.

Викласти 2 абзац резолютивної частини рішення у наступній редакції:

«Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11 травня 2021 року № 4834000706, в частині висновку про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі 1 302 026,00 грн.».

В решті рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року залишити без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В.Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.