Постанова

від 19.10.2022 по справі 757/19365/19-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 757/19365/19

провадження № 61-17875св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Роберт Бош ГмбХ ( Robert Bosch GmbH ),

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК.ЮЕЙ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ»,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Роберт Бош ГмбХ (RobertBosch GmbH) на постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Соколової В. В.,

Поліщук Н. В., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) звернувся до суду

з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт» (далі - ТОВ «Побут Імпорт»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна» (далі - ТОВ «Европа Тек Україна»), Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК.ЮЕЙ» (далі - ТОВ «НІК.ЮЕЙ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ» (далі -

ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ»), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» (далі - ТОВ «БСХ Побутова Техніка»), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, про захист прав на знаки для товарів і послуг.

Позовну заяву обґрунтовував тим, що відповідачі допустили незаконне використання належних йому торговельних марок. Використання торговельних марок здійснюється відповідачами спільно при здійсненні комерційної діяльності, зокрема ними використовуються вебсайти з доменними іменами, що містять у собі словесне позначення його торговельних марок та на яких здійснюється пропонування і продаж товарів також маркованих його знаками, але які не належать до результатів його виробництва.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд ухвалити рішення, яким:

1) зобов`язати ТОВ «Европа Тек Україна» припинити використання знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № 265704, № 649625,

№ 675705, № 675706 в мережі Інтернет, в тому числі в доменному імені

bosch-partner.com.ua , при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками позивача на вебсайтах http://bosch.kiev.ua/ ,

https://bosch-partner.com.ua/ , https://bosch-partner.kiev.ua/ , рекламуванні вебсайту https://bosch-partner.com.ua/ у пошуковій мережі Google та будь-яким іншим способом;

2) зобов`язати ОСОБА_2 припинити використання знаків для товарів

і послуг за міжнародними реєстраціями № 265704, № 649625, № 675705,

№ 675706 в мережі Інтернет, в тому числі при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками позивача, на вебсайті xshop.uaта будь-яким іншим способом;

3) вилучити у ТОВ «Европа Тек Україна» та ТОВ «Побут Імпорт», та передати позивачу товари, марковані знаками для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № 265704, № 649625, № 675705, № 675706, введені в цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності, щодо яких є вагомі підстави перешкоджати їх введенню в цивільний оборот;

4) зобов`язати ТОВ «НІК.ЮЕЙ» здійснити переделегування доменних імен bosch-partner.com.ua , bosch-partner.kiev.ua , bosch.kiev.ua на користь позивача та вказати відомості в записі даних доменних імен bosch-partner.com.ua, bosch-partner.kiev.ua, bosch.kiev.ua , що вказані позивачем;

5) зобов`язати ТОВ «Техно-Лайт» припинити використання знаків для товарів

і послуг за міжнародними реєстраціями № 265704, № 649625, № 675705,

№ 675706 в мережі Інтернет, при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками позивача на вебсайтах https://bosch.in.ua/ та https://bosch-store.com.ua/ рекламуванні веб-сайтів https://bosch.in.ua/ та https://bosch-store.com.ua/ у пошуковій мережі Google та будь-яким іншим способом;

6) визнати право Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) на користування доменними іменами bosch-store.com.ua та bosch.in.ua шляхом переделегування доменних імен на користь Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року

у складі судді Ільєвої Т. Г., з урахуванням ухвали від 24 грудня 2020 року про виправлення описок, позовні вимоги Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) задоволено.

Зобов`язано ТОВ «Европа Тек Україна» та ТОВ «Побут Імпорт» припинити використання знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями

№ 265704, № 649625, № 675705, № 675706 в мережі Інтернет, в тому числі

в доменному імені bosch-partner.com.ua , при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками позивача на вебсайтах http://bosch.kiev.ua/, https://bosch-partner.com.ua/, https://bosch-partner. kiev .ua /, рекламуванні вебсайту https://bosch-partner.com.ua/ у пошуковій мережі Google та будь-яким іншим способом.

Зобов`язано ОСОБА_2 припинити використання знаків для товарів

і послуг за міжнародними реєстраціями № 265704, № 649625, № 675705, №675706 в мережі Інтернет, в тому числі при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками позивача, на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_16 та будь-яким іншим способом.

Вилучено у ТОВ «Европа Тек Україна» та ТОВ «Побут Імпорт» та передано позивачу товари, марковані знаками для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № 265704, № 649625, № 675705, № 675706, введені в цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності, щодо яких є вагомі підстави перешкоджати їх введенню в цивільний оборот.

Зобов`язано ТОВ «НІК.ЮЕЙ» здійснити переделегування доменних імен

bosch-partner.com.ua, bosch-partner.kiev.ua bosch.kiev.ua на користь позивача та вказати такі відомості в записі даних доменних імен bosch-partner.com.ua , bosch-partner.kiev.ua , bosch.kiev.ua : Registrant Name: Robert Bosch GmbH ; Registrant Street : Robert-Bosch-Platz, 1 ; Registrant State/Province: Guerlinghen ; Registrant Postal Code: 70839 ; Registrant Country: Germany ; Registrant Phone:

+38 (044) 490-20-74 ; Registrant Email: ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Зобов`язано ТОВ «Техно-Лайт» припинити використання знаків для товарів

і послуг за міжнародними реєстраціями № 265704, № 649625, № 675705,

№ 675706 в мережі Інтернет, при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками позивача на вебсайтах https://bosch.in.ua/

та https://bosch-store.com.ua/, рекламуванні вебсайтів https://bosch.in.ua/

та https://bosch-store.com.ua/ у пошуковій мережі Google та будь-яким іншим способом.

Визнано право Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) на користування доменними іменами bosch-store.com.ua та bosch.in.ua шляхом переделегування доменних імен на користь Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є власником знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № 265704 та № 675705,

які охороняються на території України, зокрема, для товарів 7 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), до яких належить побутова техніка.

Відповідачі використовують словесне позначення « Bosch » у доменних іменах bosch-ua.com , bosch-partner.com.ua , bosch-partner.kiev.ua та bosch.kiev.ua , bosch-store.com.ua , bosch.in.ua , щоб привернути увагу (потенційних) споживачів до своїх вебсайтів, які функціонують з метою пропонування

до продажу та продажу товарів, маркованих торговою маркою « Bosch » також з порушенням прав позивача, так як відповідачі вносили зміни в оригінальні товари зі знаками позивача до того, як продати їх споживачам в Україні,

і продавали змінені товари без погодження з власником торговельної марки.

Суд вказав, що придбання оригінального товару зі знаками позивача не наділяє власника товару правом розміщувати рекламу товару та свого власного магазину на певному вебресурсі, оскільки це є окремим видом використання торговельної марки, що передбачає отримання дозволу власника.

Незаконне використання торговельної марки завдає власнику шкоди репутації виробника товарів в очах споживачів і партнерів, адже споживач купує товар не в офіційного імпортера, дилера або дистриб`ютора.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач довів наявність самостійної вагомої підстави для заборони відповідачам використовувати торговельні марки, навіть якщо його права вичерпались через введення товару в оборот ним або зі згоди власника знаку.

Суд визнав обґрунтованою вимогу про вилучення товарів маркованих знаками позивача у ТОВ «Побут Імпорт» та ТОВ «Європа Тек Україна», оскільки матеріалами справи підтверджується, що такі товари не були офіційно імпортовані до України, містять зміни в комплектації, внесені без згоди правовласника та вже введені відповідачем у цивільний оборот, а припинення їх реалізації на майбутнє не у повній мірі захистить права позивача.

Оскільки стосовно доменних імен, визнання права користування може бути реалізоване лише способом переделегування відповідного доменного імені на користь управненого суб`єкта - власника торговельної марки, суд вважав такий спосіб захисту належним, співмірним та ефективним способом захисту порушеного права позивача. При цьому суд керувався положеннями регламентів як звичаєм ділового обороту.

З урахуванням положень статті 5 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що такий спосіб захисту як вилучення товарів, які порушують права позивача на знаки на території України, та передача їх позивачу (його представникам) є співмірним, ефективним, та не суперечить законодавству.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованою вимогу про вилучення товарів маркованих знаками позивача у ТОВ «Европа Тек Україна» та ТОВ «Побут Імпорт», оскільки матеріалами справи підтверджується, що такі товари не були офіційно імпортовані до України, містять зміни в комплектації, внесені без згоди правовласника, та вже введені відповідачами в цивільний оборот, а припинення їх реалізації на майбутнє не в повній мірі захистить права позивача.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року виправлено описку, допущену у резолютивній частині рішення суду

від 14 грудня 2020 року, а саме правильно зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Побут Імпорт» задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року

в частині задоволення позовних вимог Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) до ТОВ «Побут Імпорт», ТОВ «Европа Тек Україна», ТОВ «НІК.ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ», треті особи: ТОВ «БСХ Побутова Техніка», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, про захист прав на знаки для товарів і послуг скасовано.

Провадження у справі за позовомРоберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH)

до ТОВ «Побут Імпорт», ТОВ «Европа Тек Україна», ТОВ «НІК.ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ», треті особи: ТОВ «БСХ Побутова Техніка», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, про захист прав на знаки для товарів і послуг закрито.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року (про виправлення описки в судовому рішенні) в частині відповідачів ТОВ «Побут Імпорт», ТОВ «Европа Тек Україна», ТОВ «НІК.ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ» скасовано.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що предметом спору

є використання торговельної марки «bosch» у назвах доменних імен та при здійсненні пропонування і продажу. Використання спірної торговельної марки має місце у доменах, що належать юридичним особам. Вказані електронні ресурси використовуються для пропонування і продажу продукції,

яка маркована спірним позначенням, однак, як стверджує позивач,

не належить до результатів виробництва позивача. Тобто спірні правовідносини виникли в результаті здійснення сторонами,

які є юридичними особами, діяльності, спрямованої на рекламування та реалізацію продукції, що свідчить про наявність саме господарських правовідносин.

Позивач на порушення вимог статті 20 ЦПК України об`єднав в одне провадження вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

Позовні вимоги Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) до ТОВ «Побут Імпорт», ТОВ «Европа Тек Україна», ТОВ «НІК.ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ», треті особи: ТОВ «БСХ Побутова Техніка», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, про захист прав на знаки для товарів і послуг підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Суд першої інстанції не дослідив належним чином питання юрисдикції спору,

у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо розгляду справи по суті.

Порушення правил юрисдикції загальних судів є обов`язковою підставою для скасування рішення суду та закриття провадження у цій частині.

Враховуючи, що має місце об`єднання в одне провадження кількох вимог,

які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, в силу статей 256,

377 ЦПК України у позивача відсутнє право на направлення справи за визначеною підсудністю.

Згідно з пунктом 16 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, у порядку цивільного судочинства вирішуються справи у спорах з інтелектуальної власності, де мають місце приватноправові відносини

і учасником яких є фізична особа.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в частині вирішення позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 , господарських правовідносин не вбачається, він не є суб`єктом господарювання, а вимоги до нього пред`явлені як до власника вебсайту, а тому ці правовідносини відносять до цивільно-правових, і в цій частині підстав для скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі не вбачається.

Разом з цим рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 , сторонами у справі не оскаржується, у зв`язку з чим апеляційний суд у цій частині судове рішення в апеляційному порядку не переглядав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2021 року Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., від 09 грудня 2021 року поновлено Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

20 червня 2022 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з обранням судді Ткачука О. С. до Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2022 року справу призначено судді-доповідачу Воробйовій І. А. Визначено суддів, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Черняк Ю. В.

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд не формував позицію щодо підстав роз`єднання/об`єднання вимог до юридичних та фізичних осіб у спорах, пов`язаних з недоговірними правовідносинами, коли об`єктом спору є єдине продовжуване правопорушення прав на торговельні марки.

Апеляційний суд не врахував поданих позивачем доказів, якими підтверджується єдність умисних дій, вчинюваних відповідачами. За обставин вчинення єдиного продовжуваного порушення цивільних прав позивача кількома особами, притягнення їх до відповідальності судом загальної юрисдикції не порушує правила предметної юрисдикції, оскільки одним із правопорушників є фізична особа.

Лише розгляд обставин порушення, вчиненого відповідачами спільно,

із залученням їх на різних етапах вчинення продовжуваного правопорушення, дозволить правильно кваліфікувати дії кожного з них та притягнути до відповідальності за неправомірне використання торговельних знаків правовласника.

Об`єднання позовних вимог до фізичної особи та юридичних осіб було єдиною можливістю позивача повно встановити обставини порушення цивільних прав та притягнути до відповідальності осіб, винних у порушенні.

На момент звернення до суду з цим позовом та вирішення справи судом ОСОБА_2 не мав статусу фізичної особи - підприємця, тому позивач не мав підстав звертатись до господарського суду з аналогічними вимогами до тих самих відповідачів.

Висновок щодо застосування положень статті 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та статей 19, 20 ЦПК України Верховним Судом не сформовано.

Проте існує необхідність формування Верховним Судом висновку щодо юрисдикції розгляду спору про притягнення до цивільної відповідальності фізичної особи та юридичних осіб, які спільними умисними діями використовують торговельні марки без дозволу власника.

Заявник переконаний, що порушення виключних прав на торговельну марку, вчинене групою осіб спільно так, що становить одне нерозривне продовжуване порушення, повинне бути розглянуте за правилами цивільного судочинства, за умови, що одним із порушників є фізична особа.

Апеляційний суд не врахував, що предметом спору є пропонування для продажу і продаж товарів з порушенням прав на торговельний знак, які відбувалися на декількох вебсайтах. Спочатку власником доменних імен та вебсайтів була фізична особа ( ОСОБА_2 ), але після відкриття провадження у цій справі та постановлення ухвали про забезпечення позову ОСОБА_2 умисно передав доменні імена юридичній особі, яка нічого не змінила на вебсайті і продовжила розміщувати пропозицію про продаж товару, рекламувати і вводити в обману споживачів щодо офіційного статусу магазину і гарантії від виробника.

Відповідачам не потрібно укладати договір про спільну діяльність для того, щоб їх фактичні спільні дії були кваліфіковані як спільне порушення виключних прав позивача.

Позивач належними та допустимими доказами довів спільне порушення виключних прав на торговельні марки та відсутність підстав для роз`єднання позовних вимог.

Апеляційний суд неправильно оцінив докази та обставини справи, порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до юридичних осіб, чим позбавив позивача можливості притягнути до відповідальності усіх осіб, які порушують його права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Роберт Бош ГмбХ (RobertBosch GmbH) є виробником побутової техніки та власником торговельних марок, частина з яких на території України охороняються на підставі міжнародної та національної процедур реєстрації

(т. 1, а.с. 98-106, т. 2, а.с.18-46).

Так позивач є власником міжнародних реєстрацій знаків для товарів і послуг:

- міжнародна реєстрація № 265704 «Bosch» від 14 лютого 1963 року діє на території України у повному обсязі з 22 жовтня 1993 року;

- міжнародна реєстрація № 649625 від 24 травня 1995 року діє на території України у повному обсязі з 24 травня 1995 року;

- міжнародна реєстрація № 675705 «BOSCH» від 14 грудня 1996 року діє на території України у повному обсязі з 14 грудня 1996 року;

- міжнародна реєстрація № 675706 від 14 грудня 1996 року діє на території України у повному обсязі з 14 грудня 1996 року.

На підтвердження дії в Україні вказаних торговельних знаків позивач надав довідки ДП «Український інститут інтелектуальної власності» від 26 лютого 2019 року № 378/3, від 26 лютого 2019 року № 377/3, від 26 лютого 2019 року № 376/3, від 26 лютого 2019 року № 375/3 з копіями відповідних міжнародних реєстрацій.

Офіційним дистриб`ютором та імпортером побутової техніки, що маркується торговельними знаками позивача в Україні, є ТОВ «БСХ Побутова Техніка»,

яке зареєстровано як юридична особа 11 січня 2006 року, її засновником

і учасником є компанія БСХ Хаузгерете ГмбХ, заснована 13 січня 1967 року, єдиним учасником якої наразі є позивач.

Позивачу стало відомо, що ТОВ «БСХ Побутова Техніка» отримує негативні відгуки та скарги від споживачів товарів, маркованих знаками

позивача, які придбані в інтернет-магазинах, розміщених на вебсайтах

https://bosch-partner.com.ua/, https :// bosch - store . com .ua/, https :// bosch . in . ua / та ІНФОРМАЦІЯ_16.

За інформацією, наданою реєстратором доменних імен ТОВ «Інтернет Інвест»

у листах від 27 травня 2019 року та від 08 січня 2020 року? останні анкетні дані, що були надані замовником послуги з реєстрації доменного імені « bosch - partner . com . ua » були ТОВ «Європа Тек Україна». Останніми анкетним даними ojljдоменного імені bosch.kiev.uа, bosch-partner.kiev.uа були дані

ОСОБА_4 , однак за заявами реєстрантів вказані доменyі імена було переведено на обслуговування до іншого реєстратора (т. 4 а.с. 244-245,

т. 9 а.с. 80-81).

За інформацією, наданою реєстратором доменних імен ТОВ «Інтернет Інвест»

у листах від 08 жовтня 2019 року? власником домену bosch.in.ua були

та є ТОВ «Європа Тек Україна» (т. 9, а.с. 217).

Матеріали справи містять копії договорів від 10 вересня 2018 року, 10 грудня 2018 року, 19 березня 2018 року, 31 серпня 2018 року, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ «Трейдинг МВК», за умовами яких ОСОБА_2 передав домени імен bosch-partner.com.ua, bosch . kiev . u а. , bosch-partner.kiev.uа у безоплатне використання ТОВ «Трейдинг МВК» (т. 8 а.с.170-1174).

За даними ТОВ «НІК.ЮЕЙ», наданими у листі від 16 липня 2019 року

№ 20190716-1 та у відзиві на позовну заяву, реєстрантом (власником) домених імен bosch-partner.com.ua, bosch . kiev . u а , bosch - partner . kiev .uа є ТОВ «Європа Тек Україна». У листі зазначено, що остання зміна реєстранта відбулась

16 травня 2019 року з фізичної особи на юридичну (т.6 а.с. 49-50, т. 7,

а.с. 188-189, т. 8 а.с.193-196).

ТОВ «Перша українська лізингова компанія» у листі від 13 травня 2020 року

№ 13/05-01 вказало, що вони не надають і не надавали послуги хостингу https://bosch-partner.com.ua/, https://bosch-store.com.ua/ , https://bosch.in.ua/

та ІНФОРМАЦІЯ_16, а надавали лише в користування ІР адреси у 2018 році - ТОВ «Європа Тек Україна» та в 2019 році - ТОВ «Інтер Техно груп»

(т. 10, а.с. 147).

Відповідно до інформації, наданої реєстратором доменних імен компанією Marcaria.comInternational, Inc., доменні імена bosch-store.com.ua, bosch . in . ua були їм переведені, вони не були їх реєсрантами, проте вказують,

що за даними ресурсу WHOISстаном на 25 червня 2019 року ці домени належать ТОВ «Техно-Лайт» та ТОВ «Європа Тек Уукраїна» (т. 7, а.с. 181).

Власником вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_16 є відповідач ОСОБА_2 ,

що вбачається з договору на делегування доменного імені від 22 березня

2016 року, за умовами якого ОСОБА_2 , як власник доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_17 , передав його у безоплатне користування ТОВ «Трейдинг МВК» (т. 8 а.с. 172). Також ОСОБА_2 є власником торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_17», що підтверджується бібліографічними даними свідоцтва України № НОМЕР_3

(т.1 а.с. 109-111).

Для захисту прав на знаки позивач звернувся до Центру Всесвітньої організації інтелектуальної власності з арбітражу і посередництва зі скаргою про переделегування доменного імені bosch-ua.com на підставі Єдиної політики врегулювання спорів стосовно доменних імен. Власник доменного імені bosch-ua.comФОП ОСОБА_2 надав відповідь

від 15 вересня 2018 року, у якій визнав здійснення господарської діяльності за допомогою вебсайту https://bosch-ua.com/ через власну компанію -

ТОВ «Европа Тек Україна».

Відповідно до Рішення адміністративної колегії Центру арбітражу і медіації Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 19 жовтня 2018 року

у справі D2018-1906 власником доменного імені bosch - ua . com був суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 . За рішенням адміністративної колегії Всесвітньої організації інтелектуальної власності домен bosch-ua.comпеределегований на користь позивача (т. 4, а.с. 15-18).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань статус фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 був припинений 03 вересня 2015 року (т. 8, а.с. 169, т. 9,

а.с. 95-96).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, а також в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) до ОСОБА_2 про захист прав на знаки для товарів і послуг в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалось та апеляційним судом у цій частині по суті не переглядалось.

Постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) до юридичних осіб, у зв`язку з чим Верховний Суд переглядає судове рішення в касаційному порядку на предмет законності

і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, викладених

у касаційній скарзі.

Касаційна скарга Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини

і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням

у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя,

так і положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза

«суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм,

які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно

з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безімянная проти Росії» (заява

№ 21851/03) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів

у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Колегія суддів наголошує на тому, що визначальною ознакою для правильного визначення юрисдикції спору є характер правовідносин, з яких виник спір: зміст прав та обов`язків його учасників, правовий статус сторін правовідносин та їх матеріально-правове регулювання.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач у цивільному процесі - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За змістом частини другої статті 50 ЦПК України участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Статтею 20 ЦПК України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа-учасник приватноправових відносин.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ), яким ГПК України викладено у новій редакції.

Стаття 20 ГПК України в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом

у цій справі, передбачає, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи

у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування; справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси.

Проте Вищий суд з питань інтелектуальної власності роботу не розпочав.

При цьому згідно з пунктом 16 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України відтерміновано початок дії вказаних положень, а саме регламентовано, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За змістом статей 1, 2, 12 ГПК України в редакції, чинній до 15 грудня

2017 року, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1

ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

За нормами ГПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, фізичні особи не входили до кола осіб, які за суб`єктним складом могли брати участь

у розгляді господарського спору щодо захисту порушених прав інтелектуальної власності.

Розгляд справ за позовами, що виникають з приводу порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет з участю фізичної особи за правилами ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня

2017 року, відносилось до цивільної юрисдикції за правилами виключної підсудності.

Розгляд справ щодо порушення майнових прав інтелектуальної власності

з використанням мережі Інтернет здійснюється судами залежно від суб`єктного складу та характеру правовідносин, що виникли між сторонами у справі.

У порядку цивільного судочинства вирішуються справи у спорах

з інтелектуальної власності, де мають місце приватноправові відносини

і учасником яких є фізична особа.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника справи.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших (ст. 188 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи процесуальних законів правильне визначення юрисдикції суду у цій справі залежить від змісту правовідносин та складу учасників справи.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) до ТОВ «Побут Імпорт», ТОВ «Европа Тек Україна»,

ТОВ «НІК.ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ», суд апеляційної інстанції не врахував,

що відповідачами у цій справі є не лише зазначені юридичні особи,

але й фізична особа - ОСОБА_2 , матеріально-правові вимоги у цій справі є однорідними, нерозривно пов`язаними між собою та за своїм суб`єктним складом, до якого входить і фізична особа, та за характером правовідносин мають розглядатися в одному провадженні саме за правилами цивільного судочинства, а тому дійшов передчасного висновку,

що спір у частині позовних вимог до ТОВ «Побут Імпорт», ТОВ «Европа Тек Україна», ТОВ «НІК.ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ» про захист прав на знаки для товарів і послуг не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляд одних і тих же вимог та надання правової оцінки одним і тим же доказам у різних справах різних юрисдикцій протирічить завданню правосуддя щодо вирішення спору (стаття 2 ЦПК України).

Спірні правовідносини виникли в результаті здійснення як фізичною особою, так і юридичними особами сукупності дій, спрямованих на рекламування та реалізацію продукції з використанням торгового знаку позивача, тобто з однієї підстави, що свідчить про однорідність вимог до цих відповідачів,

які нерозривно пов`язані між собою.

Верховний Суд зазначає, що помилковим є висновки апеляційного суду про те, якщо фізична особа ОСОБА_2 не оскаржував рішення суду першої інстанції, тому в іншій частині у цій справі існує спір між юридичними особами. По-перше, неоскарження рішення суду фізичною особою ОСОБА_2

не означає, що він не приймав чи не приймає участі у справі, адже він

є учасником справи. По-друге, при певних обставинах апеляційний суд може вийти за межі доводів і вимог апеляційної скарги (частини четверта статті 367 ЦПК України), а отже, участь у справі фізичної особи ОСОБА_2

є визначальною для визначення юрисдикції спору.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин,

які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Прохання заявника у касаційній скарзі про залишення без змін рішення суду першої інстанції є передчасним, оскільки апеляційний суд не переглядав його на предмет законності і обґрунтованості, а з помилкових процесуальних підстав скасував його й закрив у частині провадження у справі.

За таких обставин постанова апеляційного суду не відповідає вимогам

статті 263 ЦПК України та прийнята з порушенням норм процесуального права, що в силу вимог частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України

є підставою для її скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь-яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки справа направляється до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 409,411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Ю. В. Черняк