Постанова

від 27.02.2023 по справі 757/19365/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 757/19365/19 головуючий у суді І інстанції Ільєва Т.Г.

провадження № 22-ц/824/649/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Жванко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року та ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року про виправлення описки у справі за позовом Роберт Бош ГмбХ до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт», товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «НІК.ЮЕЙ», товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова техніка», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про захист прав на знаки для товарів і послуг,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) через свого представника звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів та з урахуванням уточнення позовних вимоги просив:

1) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна» припинити використання знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 в мережі Інтернет, в тому числі в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_24, при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками Позивача на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_22, ІНФОРМАЦІЯ_24, ІНФОРМАЦІЯ_23, рекламуванні веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_24 у пошуковій мережі Google та будь-яким іншим способом;

2) зобов`язати ОСОБА_2 припинити використання знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 в мережі Інтернет, в тому числі при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками Позивача, на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 та будь-яким іншим способом;

3) вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт», та передати Позивачу товари, марковані знаками для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, введені в цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності, щодо яких є вагомі підстави перешкоджати їх введенню в цивільних оборот.

4) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Нік.Юей» здійснити переделегування доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь Позивача та вказати відомості в записі даних доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказані Позивачем;

5) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Лайт» припинити використання знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 в мережі Інтернет, при пропонуванні для продажу товарів, маркованих знаками Позивача на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 рекламуванні веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 у пошуковій мережі Google та будь-яким іншим способом;

6) визнати право Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) на користування доменними іменами ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 шляхом переделегування доменних імен на користь Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що має місце незаконне використання торгівельних марок, що належать позивачу, яке здійснюється відповідачами спільно при здійсненні комерційної діяльності. А саме відповідачами використовуються веб-сайти з доменними іменами, що містять у собі словесне позначення торгівельних марок позивача, на яких здійснюється пропонування і продаж товарів також маркованих знаками позивача, але не належать до результатів виробництва позивача.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року позов Роберт Бош ГмбХ до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК.ЮЕЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЛАЙТ», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про захист прав на знаки для товарів і послуг задоволено.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт» припинити використання знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 в мережі Інтернет, в тому числі в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_24, при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками Позивача на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_22, ІНФОРМАЦІЯ_24, ІНФОРМАЦІЯ_23, рекламуванні веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_24 у пошуковій мережі Google та будь-яким іншим способом.

Зобов`язано ОСОБА_2 припинити використання знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, НОМЕР_7 в мережі Інтернет, в тому числі при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками Позивача, на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 та будь-яким іншим способом.

Вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт» та передано позивачу товари, марковані знаками для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, введені в цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності, щодо яких є вагомі підстави перешкоджати їх введенню в цивільних оборот.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Нік.Юей» здійснити переделегування доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь Позивача та вказати наступні відомості в записі даних доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 :

Registrant Name :

Robert Bosch GmbH Registrant Street: Robert-Bosch-Platz, 1 Registrant State/Province:

Guerlinghen Registrant Postal Code: 70839 Registrant Country : Germany

Registrant Phone: +38 (044) 490-20-74

Registrant Email: ІНФОРМАЦІЯ_13

Зобов`язатно Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Лайт» припинити використання знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 в мережі Інтернет, при пропонуванні для продажу, продажу товарів, маркованих знаками позивача на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 рекламуванні веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 у пошуковій мережі Google та будь-яким іншим способом.

Визнано право Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) на користування доменними іменами ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 шляхом переделегування доменних імен на користь Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH.

Стягнуто з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт» 11526 грн судового збору в рівних частинах.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року виправлено описку, допущену у резолютивній частині рішення суду № 757/19365/19-ц від 14 грудня 2020 року, а саме вірно зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України:

«Позивач: РОБЕРТ БОШ ГмбХ (Robert Bosch GmbH), адреса: Роберт-Бош-Плятц 1, м. Герлінген 70839, Німеччина (Robert-Bosch-Platz 1, 70839 Gerlingen, Germany), реєстраційний номер: HRB 14000 .

Відповідач-1: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач-2: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОБУТ ІМПОРТ», місцезнаходження: просп. Московський, 179Б, м. Харків, Харківська обл., 61068, фактична адреса: бульв. Дружби народів, 10, оф. 78, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код: 41620113.

Відповідач-3: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕВРОПА ТЕК УКРАЇНА», місцезнаходження: вул. Кругова, 165, м. Запоріжжя, Запорізька обл. 69068, ідентифікаційний код: 41446206.

Відповідач-4: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НІК.ЮЕЙ» місцезнаходження: вул. Данила Галицького, 7, кв. 91, м. Дніпро 49102, ідентифікаційний код: 34984247.

Відповідач-5: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНО-ЛАЙТ», місцезнаходження: вул. Словацького, 7, м. Луцьк, Волинська обл. 43025, ідентифікаційний код: 42764310.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БСХ ПОБУТОВА ТЕХНІКА», місцезнаходження: вул. Радищева, 10/14Б, м. Київ 03680, ідентифікаційний код: 33631047.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ, місцезнаходження: вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, ідентифікаційний код: 37508596.»

Виправлено описку допущену у резолютивній частині рішення суду № 757/19365/19-ц від 14 грудня 2020 року, а саме зазначено особу на користь якої вирішено стягнути судовий збір:

«Стягнути з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Европа Тек Україна» (ідентифікаційний код: 41446206, адреса: 69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт» (ідентифікаційний код: 41620113, адреса: 61068, Харківська обл., місто Харків, просп. Московський, будинок 179Б) 11 526 грн. судового збору в рівних частинах на користь РОБЕРТ БОШ ГмбХ (Robert Bosch GmbH), адреса: Роберт-Бош-Плятц 1, м. Герлінген 70839, Німеччина (Robert-Bosch-Platz 1, 70839 Gerlingen, Germany), реєстраційний номер: HRB 14000.»

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ «Побут Імпорт», через представника - адвоката Козакова Олександра Анатолійовича, подало апеляційну скаргу.

У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині вимог Роберт Бош Гмбх до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт» та ухвалити нове, яким провадження в частині вищезазначених вимог закрити. Також апелянт просив скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року в справі № 757/19365/19-ц в частині зазначення фактичної адреси відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт», а саме: виключити з резолютивної частини цієї ухвали зазначення «бульв. Дружби народів, 10, оф. 78, м. Київ, 01103».

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказує, що позовні вимоги Роберт Бош ГмбХ до ТОВ «Побут Імпорт» щодо порушення прав на знаки для товарів та послуг з використанням мережі Інтернет підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. При цьому апелянт посилається на положення ст.ст.1,12 ГПК України (в редакції від 03 серпня 2017 року). Окрім того, вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Побут Імпорт» порушує права позивача, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки теперішній учасник ТОВ «Побут Імпорт» придбав свою частку в статутному капіталі цього товариства 04 січня 2019 року. Наголошує, що ТОВ «Побут Імпорт» не є реєстрантом доменних імен, зазначених в позовній заяві Роберт Бош ГмбХ (згідно із змістом позову і рішенням реєстр антами є інші юридичні особи), в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Побут Імпорт» порушує права позивача. Вважає позовні вимоги, заявлені до апелянта, безпідставними.

Щодо оскарження ухвали суду першої інстанції про виправлення описки апелянт зазначає, що судом вказано адресу відповідача-2, яка не відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Звертає увагу апеляційного суду, що ТОВ «Побут Імпорт» має лише одну адресу - адресу місцезнаходження: 61068, Харківська обл., місто Харків, проспект Московський, буд. 179-Б. Іншої адреси відповідач-2 не має. Позивачем не надано доказів на здійснення ТОВ «Побут Імпорт» діяльності за будь-якою іншою адресою, в тому числі не надано доказів здійснення діяльності по бульв. Дружби народів, 10, оф. 78 у м. Києві . Також апелянт вказує, що приміщення бульв. Дружби народів, 10, оф. 78 у м. Києві використовувалося відповідачем-2 лише до 03 січня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року в частині зазначення фактичної адреси ТОВ «Побут Імпорт» була постановлена з порушенням ч. 1 ст. 269 ЦПК України.

07 квітня 2021 року на адресу суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, направлений представником - адвокатом - Томаровим Іларіоном Євгеновичем засобами поштового зв`язку 06 квітня 2021 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Роберт Бош ГмбХ - адвокат Томаров І.Є. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

При цьому зазначає, що цивільна юрисдикція у цій справі обґрунтована тим, що спір між сторонами виник з цивільних правовідносин, а саме щодо незаконного використання об`єктів цивільних прав, позовні вимоги об`єднані підставою виникнення - спільним порушенням прав позивача на знаки, відповідач-1 є фізичною особою без статусу суб`єкта підприємницької діяльності, що унеможливлює розгляд даної справи за правилами господарського судочинства. Посилаюсь на висновки Харківського апеляційного суду, викладені в постанові від 14 лютого 2019 року в справі №639/9476/16-ц, вказував, що оскільки порушення на знак відбувалось спільними діями юридичної особи та фізичних осіб, які не мають статусу підприємця, справа має розглядатися за правилами цивільної юрисдикції.

Позивач наголошує на пов`язаності відповідачів у справі та зазначає, що спільні умисні дії відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3, відповідача-5 щодо отримання прибутку під час незаконного використання знаків позивача, що наносять шкоду ТМ Bosch, є вагомими підставами для позивача заборонити відповідачу-1, відповідачу-2, відповідачу-3 та відповідачу-5 використання цих знаків.

Також у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що в позивача були підстави стверджувати, що відповідач-2 тривалий час здійснював свою діяльність за адресою: бульв. Дружби народів, 10, оф. 78, м. Київ, 01103, оскільки відповідач-2 сам вказував таку адресу на супровідних документах до проданого ним товару.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Побут Імпорт» задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року в частині задоволення позовних вимог Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) до ТОВ «Побут Імпорт», ТОВ «Европа Тек Україна», ТОВ «НІК.ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ», треті особи: ТОВ «БСХ Побутова Техніка», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, про захист прав на знаки для товарів і послуг скасовано. Провадження у справі за позовом Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) до ТОВ «Побут Імпорт», ТОВ «Европа Тек Україна», ТОВ «НІК.ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ», треті особи: ТОВ «БСХ Побутова Техніка», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, про захист прав на знаки для товарів і послуг закрито. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року (про виправлення описки в судовому рішенні) в частині відповідачів ТОВ «Побут Імпорт», ТОВ «Европа Тек Україна», ТОВ «НІК.ЮЕЙ», ТОВ «ТЕХНО-ЛАЙТ» скасовано.

Постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року касаційну скаргу Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2022 року справу призначено судді-доповідачу Березовенко Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року закінчено проведення підготовчих дій. Справу призначено до розгляду у суді апеляційної інстанції з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH) є виробником побутової техніки та власником торговельних марок, частина з яких на території України охороняються на підставі міжнародної та національної процедур реєстрації (т. 1, а.с. 98-106, т. 2, а.с.18-46).

Так, позивач є власником міжнародних реєстрацій знаків для товарів і послуг:

- міжнародна реєстрація № НОМЕР_4 «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 14 лютого 1963 року діє на території України у повному обсязі з 22 жовтня 1993 року;

- міжнародна реєстрація № НОМЕР_5 від 24 травня 1995 року діє на території України у повному обсязі з 24 травня 1995 року;

- міжнародна реєстрація № НОМЕР_6 «ІНФОРМАЦІЯ_19» від 14 грудня 1996 року діє на території України у повному обсязі з 14 грудня 1996 року;

- міжнародна реєстрація № НОМЕР_7 від 14 грудня 1996 року діє на території України у повному обсязі з 14 грудня 1996 року.

На підтвердження дії в Україні вказаних торговельних знаків позивач надав довідки ДП «Український інститут інтелектуальної власності» від 26 лютого 2019 року № 378/3, від 26 лютого 2019 року № 377/3, від 26 лютого 2019 року № 376/3, від 26 лютого 2019 року № 375/3 з копіями відповідних міжнародних реєстрацій.

Офіційним дистриб`ютором та імпортером побутової техніки, що маркується торговельними знаками позивача в Україні, є ТОВ «БСХ Побутова Техніка», яке зареєстровано як юридична особа 11 січня 2006 року, її засновником і учасником є компанія БСХ Хаузгерете ГмбХ, заснована 13 січня 1967 року, єдиним учасником якої наразі є позивач.

Позивачу стало відомо, що ТОВ «БСХ Побутова Техніка» отримує негативні відгуки та скарги від споживачів товарів, маркованих знаками позивача, які придбані в інтернет-магазинах, розміщених на вебсайтах ІНФОРМАЦІЯ_24, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_17.

За інформацією, наданою реєстратором доменних імен ТОВ «Інтернет Інвест» у листах від 27 травня 2019 року та від 08 січня 2020 року останні анкетні дані, що були надані замовником послуги з реєстрації доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_3 » були ТОВ «Європа Тек Україна». Останніми анкетним даними ojlj доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_15, ІНФОРМАЦІЯ_5 були дані ОСОБА_2 , однак за заявами реєстрантів вказані доменyі імена було переведено на обслуговування до іншого реєстратора (т. 4 а.с. 244-245, т. 9 а.с. 80-81).

За інформацією, наданою реєстратором доменних імен ТОВ «Інтернет Інвест» у листах від 08 жовтня 2019 року власником домену ІНФОРМАЦІЯ_10 були та є ТОВ «Європа Тек Україна» (т. 9, а.с. 217).

Матеріали справи містять копії договорів від 10 вересня 2018 року, 10 грудня 2018 року, 19 березня 2018 року, 31 серпня 2018 року, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ «Трейдинг МВК», за умовами яких ОСОБА_2 передав домени імен ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у безоплатне використання ТОВ «Трейдинг МВК» (т. 8 а.с.170-1174).

За даними ТОВ «НІК.ЮЕЙ», наданими у листі від 16 липня 2019 року № 20190716-1 та у відзиві на позовну заяву, реєстрантом (власником) домених імен ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ТОВ «Європа Тек Україна». У листі зазначено, що остання зміна реєстранта відбулась 16 травня 2019 року з фізичної особи на юридичну (т. 6 а.с. 49-50, т. 7, а.с. 188-189, т. 8 а.с. 193-196).

ТОВ «Перша українська лізингова компанія» у листі від 13 травня 2020 року № 13/05-01 вказало, що вони не надають і не надавали послуги хостингу ІНФОРМАЦІЯ_24, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_17, а надавали лише в користування ІР адреси у 2018 році - ТОВ «Європа Тек Україна» та в 2019 році - ТОВ «Інтер Техно груп» (т. 10, а.с. 147).

Відповідно до інформації, наданої реєстратором доменних імен компанією Marcaria.com International, Inc., доменні імена ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_10 були їм переведені, вони не були їх реєсрантами, проте вказують, що за даними ресурсу WHOIS станом на 25 червня 2019 року ці домени належать ТОВ «Техно-Лайт» та ТОВ «Європа Тек Уукраїна» (т. 7, а.с. 181).

Власником вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_17 є відповідач ОСОБА_2 , що вбачається з договору на делегування доменного імені від 22 березня 2016 року, за умовами якого ОСОБА_2 , як власник доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_14 , передав його у безоплатне користування ТОВ «Трейдинг МВК» (т. 8 а.с. 172). Також ОСОБА_2 є власником торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_14», що підтверджується бібліографічними даними свідоцтва України № НОМЕР_3 (т.1 а.с. 109-111).

Для захисту прав на знаки позивач звернувся до Центру Всесвітньої організації інтелектуальної власності з арбітражу і посередництва зі скаргою про переделегування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_16 на підставі Єдиної політики врегулювання спорів стосовно доменних імен. Власник доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_16 ФОП ОСОБА_2 надав відповідь від 15 вересня 2018 року, у якій визнав здійснення господарської діяльності за допомогою вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_21 через власну компанію - ТОВ «Европа Тек Україна».

Відповідно до Рішення адміністративної колегії Центру арбітражу і медіації Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 19 жовтня 2018 року у справі D2018-1906 власником доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_16 був суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 . За рішенням адміністративної колегії Всесвітньої організації інтелектуальної власності домен ІНФОРМАЦІЯ_16 переделегований на користь позивача (т. 4, а.с. 15-18).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань статус фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 був припинений 03 вересня 2015 року (т. 8, а.с. 169, т. 9, а.с. 95-96).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_4 та № НОМЕР_6, які охороняються на території України, зокрема, для товарів 7 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), до яких належить побутова техніка. Відповідачі використовують словесне позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у доменних іменах ІНФОРМАЦІЯ_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , щоб привернути увагу (потенційних) споживачів до своїх вебсайтів, які функціонують з метою пропонування до продажу та продажу товарів, маркованих торговою маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » також з порушенням прав позивача, так як відповідачі вносили зміни в оригінальні товари зі знаками позивача до того, як продати їх споживачам в Україні, і продавали змінені товари без погодження з власником торговельної марки.

Суд вказав, що придбання оригінального товару зі знаками позивача не наділяє власника товару правом розміщувати рекламу товару та свого власного магазину на певному вебресурсі, оскільки це є окремим видом використання торговельної марки, що передбачає отримання дозволу власника. Незаконне використання торговельної марки завдає власнику шкоди репутації виробника товарів в очах споживачів і партнерів, адже споживач купує товар не в офіційного імпортера, дилера або дистриб`ютора.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач довів наявність самостійної вагомої підстави для заборони відповідачам використовувати торговельні марки, навіть якщо його права вичерпались через введення товару в оборот ним або зі згоди власника знаку. Суд визнав обґрунтованою вимогу про вилучення товарів, маркованих знаками позивача у ТОВ «Побут Імпорт» та ТОВ «Європа Тек Україна», оскільки матеріалами справи підтверджується, що такі товари не були офіційно імпортовані до України, містять зміни в комплектації, внесені без згоди правовласника та вже введені відповідачем у цивільний оборот, а припинення їх реалізації на майбутнє не у повній мірі захистить права позивача.

Оскільки стосовно доменних імен, визнання права користування може бути реалізоване лише способом переделегування відповідного доменного імені на користь управненого суб`єкта - власника торговельної марки, суд вважав такий спосіб захисту належним, співмірним та ефективним способом захисту порушеного права позивача. При цьому суд керувався положеннями регламентів як звичаєм ділового обороту.

З урахуванням положень статті 5 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що такий спосіб захисту як вилучення товарів, які порушують права позивача на знаки на території України, та передача їх позивачу (його представникам) є співмірним, ефективним, та не суперечить законодавству.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованою вимогу про вилучення товарів маркованих знаками позивача у ТОВ «Европа Тек Україна» та ТОВ «Побут Імпорт», оскільки матеріалами справи підтверджується, що такі товари не були офіційно імпортовані до України, містять зміни в комплектації, внесені без згоди правовласника, та вже введені відповідачами в цивільний оборот, а припинення їх реалізації на майбутнє не в повній мірі захистить права позивача.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Роберт Бош ГмбХ до ТОВ «Побут Імпорт», в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Щодо доводу апелянта про підвідомчість господарському суду справи в частині позовних вимог Роберт Бош ГмбХ до ТОВ «Побут Імпорт», апеляційний суд, з урахуванням висновків Верховного Суду в даній справі, зазначає про таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безімянная проти Росії» (заява № 21851/03) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Колегія суддів наголошує на тому, що визначальною ознакою для правильного визначення юрисдикції спору є характер правовідносин, з яких виник спір: зміст прав та обов`язків його учасників, правовий статус сторін правовідносин та їх матеріально-правове регулювання.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач у цивільному процесі - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За змістом частини другої статті 50 ЦПК України участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Статтею 20 ЦПК України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа-учасник приватноправових відносин.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ), яким ГПК України викладено у новій редакції.

Стаття 20 ГПК України в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом у цій справі, передбачає, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування; справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси.

Проте Вищий суд з питань інтелектуальної власності роботу не розпочав.

При цьому згідно з пунктом 16 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України відтерміновано початок дії вказаних положень, а саме регламентовано, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За змістом статей 1, 2, 12 ГПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

За нормами ГПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, фізичні особи не входили до кола осіб, які за суб`єктним складом могли брати участь у розгляді господарського спору щодо захисту порушених прав інтелектуальної власності.

Розгляд справ за позовами, що виникають з приводу порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет з участю фізичної особи за правилами ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, відносилось до цивільної юрисдикції за правилами виключної підсудності.

Розгляд справ щодо порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет здійснюється судами залежно від суб`єктного складу та характеру правовідносин, що виникли між сторонами у справі.

У порядку цивільного судочинства вирішуються справи у спорах з інтелектуальної власності, де мають місце приватноправові відносини і учасником яких є фізична особа.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника справи.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших (ст. 188 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи процесуальних законів правильне визначення юрисдикції суду у цій справі залежить від змісту правовідносин та складу учасників справи.

Розгляд одних і тих же вимог та надання правової оцінки одним і тим же доказам у різних справах різних юрисдикцій протирічить завданню правосуддя щодо вирішення спору (стаття 2 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли в результаті здійснення як фізичною особою, так і юридичними особами сукупності дій, спрямованих на рекламування та реалізацію продукції з використанням торгового знаку позивача, тобто з однієї підстави, що свідчить про однорідність вимог до цих відповідачів, які нерозривно пов`язані між собою.

Отже, як було встановлено судом, відповідачами у цій справі є не лише зазначені юридичні особи, але й фізична особа - ОСОБА_2 , матеріально-правові вимоги у цій справі є однорідними, нерозривно пов`язаними між собою та за своїм суб`єктним складом, до якого входить і фізична особа, та за характером правовідносин мають розглядатися в одному провадженні саме за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині на увагу апеляційного суду не заслуговують.

Щодо доводу апелянта про безпідставність позовних вимог Роберт Бош ГмбХ до ТОВ «Побут Імпорт» апеляційний суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 5 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням торговельної марки визнається зокрема нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування її в рекламі та в мережі Інтернет.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.

Відповідно до п.п. 3) ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право.

Як було встановлено судом, позивач є власником знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_4 та № НОМЕР_6, які охороняються на території України зокрема, для товарів 7 класу МКТП, до яких належить побутова техніка (докази дії міжнародних реєстрацій та перелік товарів і послуг додані до матеріалів справи). Власники доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 використовують словесне позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для привернення уваги споживачів (потенційних) споживачів до своїх веб-сайтів, які функціонують з метою пропонування до продажу та продажу товарів, маркованих ТМ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Окрім того, суд першої інстанції звертався до наявних у справі доказів - фіксацій сторінок веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_2 (раніше - ІНФОРМАЦІЯ_16), ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_17 , де розміщені фотографії товарів, маркованих Знаками Позивача, поряд із вказівкою на модель і вид товару.

Ідентичність позначень, що використані Відповідачем-1, Відповідачем-2, Відповідачем-3 та Відповідачем-5 на їх сайтах та Знаків Позивача не потребує застосування спеціальних знань та належить до компетенції звичайного пересічного споживача відповідних товарів і послуг.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Відповідач-2 незаконно використовує Знаки Позивача, цими самими діями одночасно завдаючи шкоду репутації Позивача в очах споживачів, майбутніх покупців і партнерів по бізнесу.

Дії товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт» наносять шкоду репутації Позивача і його знакам тим, що вводять в оману споживачів щодо умов гарантійного обслуговування та походження товару, що є вагомою підставою вимагати припинити використання знаків на веб-сайтах Відповідачів та вилучити товари, марковані знаками, і передати Позивачу.

Позивач довів, що якщо покупець оригінального товару в Україні отримує від офіційного продавця товар, який супроводжується гарантійними зобов`язаннями (наприклад, щодо безкоштовного ремонту або заміни товару протягом певного строку), слід тлумачити такі гарантійні зобов`язання як складову товару, за яку покупець сплачує ціну.

Позивач належними доказами довів, що тривалий час покупці товарів його торговельної марки, які офіційно імпортовані в Україну, отримують гарантійний сервіс через мережу сервісів ремонту або заміни товарів. Позивач забезпечує виконання гарантійних зобов`язань лише щодо оригінального товару, який офіційно імпортований в Україну через власну компанію ТОВ «БСХ Побутова техніка» (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача).

Позивач належними доказами довів, що тривалий час Відповідачі через різні веб-сайти пропонують для продажу та продають в Україні товари зі Знаками Позивача, які призначені виробником для продажу в інших країнах. В рекламі пропозицій товарів зі Знаками Позивача, які адресують потенційних покупців на веб-сайти відповідачів неодноразово містять інформація про те, що цей товар має офіційну гарантію та/або продавець є офіційним магазином (що з точки зору пересічного споживача є тотожним наявності офіційної гарантії). Відповідачі не спростували жодними доказами наведені обставини.

Позивач належними доказами довів факт введення в оману споживачів: численні скарги покупців товарів зі Знаками Позивача на веб сайтах відповідачів на адресу ТОВ «БСХ Побутова Техніка», до яких додані товарні чеки та гарантійні талони, звернення покупців до сервісних центрів та відмови надати їм гарантійне обслуговування через те, що товари не є офіційно імпортовані в України; відгуки покупців про обман з боку Відповідачів, які продавали товари зі Знаками Позивача через свої веб-сайти. Відповідачі не спростували жодними доказами наведені обставини.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що Позивач довів наявність самостійної вагомої підстави для заборони відповідачам використовувати торговельні марки, навіть, якщо його права вичерпались через введення товару в оборот ним або зі згоди власника знаку.

Також Позивач надав належні докази того, що Відповідачі вносили зміни в оригінальні товари зі Знаками Позивача до того, як продати їх споживачам в Україні, і продавали змінені товари. Такі зміни не були схвалені чи дозволені Позивачем як власником Знаків , а також призвели до введення в оману покупців, які вважали, що купують товари з одними характеристиками, а насправді отримували товари з іншими. Відповідачі не спростували жодними доказами наведені обставини.

Зміна стану товару після його введення в оборот вказана в Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», як одна із вагомих підстав для заборони відповідачам використовувати торговельні марки.

Використання Знаків Позивача у складі власних доменних імен та на веб-сайтах, де Відповідачі пропонували для продажу і продавали споживачам товари зі Знаками Позивача, створюючи враження що це сертифікований магазин товарів Позивача, є незаконним використанням, адже власник оригінального товару не має права на таке використання торговельних марок, які нанесені на товар. Відповідачі не спростували жодними доказами наведені обставини.

Використання Відповідачами Знаків Позивача під час рекламування товарів на власних веб-сайтах таким чином, що це вводило в оману потенційних покупців щодо статусу продавця та наявності гарантій від виробника є незаконним використанням, адже власник оригінального товару не має права на таке використання торговельних марок, які нанесені на товар. Відповідачі не спростували жодними доказами наведені обставини.

Судом першої інстанції також було встановлено, що фактично замовлення споживача на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_16 обробляє і виконує (тобто продає товар) Відповідач-2 (що вказує на комерційний зв`язок між ним і Відповідачем-1 і є доказом спільних дій, що становлять порушення прав Позивача).

Відповідач-1, Відповідач-2, Відповідач-3 та Відповідач-5 вводять в оману споживачів в Україні, які купують товари, марковані Знаками Позивача, що на них нібито розповсюджується офіційна гарантія виробника і вказують адреси і телефони офіційних сервісних центрів.

ТОВ «БСХ Побутова Техніка» постійно отримує скарги і негативні відгуки споживачів про досвід придбання товару і негативний досвід гарантійного обслуговування товарів, маркованих Знаками Позивача, які продані через веб-сайти сайти ІНФОРМАЦІЯ_2 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_14 , що наносить шкоду репутації Позивача і його Знаків , в тому числі, збитки, шляхом зменшення кількості потенційних споживачів та прихильників Знаків Позивача.

Отже, судом першої інстанції було безспірно встановлено, що Відповідачі спільно і умисно вчинили дії, які складають порушення прав власника торговельної марки: (1) зареєстрували доменні імена використовуючи без згоди знаки Позивача; (2) розмістили знаки Позивача на веб-сайтах доступних за доменними іменами; (3) пропонували для продажу товари зі Знаками Позивача шляхом введення в оману щодо офіційного статусу магазину (сертифікованого); (4) рекламували веб-сайти і пропозицію для продажу в інтернеті шляхом введення в оману щодо наявності гарантії від виробника (т.з. офіційної гарантії); (5) продавали споживачам в Україні товари зі зміненим маркуванням, надаючи недостовірну інформацію про їх характеристики.

Придбання оригінального товару зі Знаками Позивача не наділяє власника товару правом розміщувати рекламу товару та свого власного магазину на певному веб-ресурсі, оскільки це є окремим видом використання торговельної марки. Розміщення знака в доменному імені з метою реклами не передбачене ч. 6 ст. 16 Закону, оскільки такі дії є окремим видом використання торговельної марки, а тому підлягають самостійному захисту і не пов`язані із введенням в цивільний оборот товару. Для вчинення іншою особою дій щодо такого використання необхідним є отримання дозволу.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції на думку апеляційного суду, дійшов мотивованого висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо припинення використання знаків для товарів і послуг в мережі Інтернет, в тому числі в доменних іменах, при пропонуванні для продажу, продажу та рекламуванні товарів, маркованих знаками Позивача та про вилучення товарів маркованих Знаками Позивача у Відповідача-2 та Відповідача-3, оскільки матеріалами справи підтверджується, що такі товари не були офіційно імпортовані до України, містять зміни в комплектації, внесені без згоди правовласника, та вже введені відповідачем в цивільний оборот, а припинення їх реалізації на майбутнє не в повній мірі захистить права Позивача.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовані.

Отже, переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині.

Поряд з цим, апеляційний суд погоджується з запереченнями апелянта, викладеними на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року про виправлення описки.

Так, як вбачається зі змісту вказаної ухвали, виправлення описки мотивовано тим, що при вивченні матеріалів справи суддею встановлено, що у резолютивній частині рішення суду від 14 грудня 2020 року допущено описку при зазначенні повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Однак, апеляційний суд не може повною мірою погодитися з таким висновком суду першої інстанції в частині зазначення відомості про відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт», а саме щодо зазначення фактичної адреси ТОВ «Побут Імпорт», оскільки матеріали справи не містять доказів, з яких можна було б встановити, що фактична адреса ТОВ «Побут Імпорт» є бульв. Дружби народів, 10, оф. 78, м. Київ, 01103.

А відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року слід змінити, виключивши з резолютивної частини ухвали такі відомості про відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт»: «фактична адреса: бульв. Дружби народів, 10, оф. 78, м. Київ, 01103».

Ухвалюючи судове рішення колегія суддів, крім іншого, приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Крім того, колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду № 524/3490/17-ц від 27.03.2019 року, згідно якого: «Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви та апеляційної скарги заявника, яким судами надана належна оцінка, Верховний Суд доходить висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх».

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року в оскаржуваній частині відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі, а ухвала Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року про виправлення описок підлягає зміні шляхом виключення з резолютивної частини ухвали такі відомості про відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт»: «фактична адреса: бульв. Дружби народів, 10, оф. 78, м. Київ, 01103».

Керуючись ст.ст. 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт» - задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року в частині задоволення позовних вимог Роберт Бош ГмбХ до товариства з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт» про захист прав на знаки для товарів і послуг - залишити без змін.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року в оскаржуваній частині - змінити, виключивши з резолютивної частини ухвали такі відомості про відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Побут Імпорт»:

«фактична адреса:бульв. Дружби народів, 10, оф. 78, м. Київ, 01103».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова