Рішення

від 19.10.2022 по справі 621/3214/19

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/3214/19

2/621/205/22

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2022 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

судді - Бібіка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сосницької К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій Ялинка» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до ОСОБА_1 , Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, скасування рішення про присвоєння поштової адреси,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 до суду звернулося Дочірнє підприємство "Санаторій Ялинка" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Калініної Л.М., третя особа: Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області з вимогами: визнати протиправним та скасувати державну реєстраційну дію від 26.03.2018 № 25483803 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та рішення про державну реєстрацію права власності від 29.03.2018 № 40375156.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківсьої області відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

16.12.2019 представником позивача ОСОБА_2 подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.12.2019 клопотання представника позивача адвоката Сергієнко С.М. задоволено, прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, замінено неналежного відповідача - державного реєстратора Відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Калініну Л.М. належним відповідачем - Зміївською міською радою Зміївського району Харківської області.

24.12.2019 відповідачем ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що державна реєстрація нерухомого майна була проведена на підстаіві рішення органу місцевого самоврядування. Вважає, що позивачем не надано документів на підтвердження того факту, що земельна ділянка, на якій розташовано житловий будинок, належить позивачу, відсутні належні та допустимі докази щодо встановлення приналежності будівлі за адресою АДРЕСА_1 .

02.01.2020 представником позивача ОСОБА_2 надано відповідь на відзив, в якому зазначила, що з листа № 01-69 від 17.04.2001 в Харківсьокму дочірньому підприємстві ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" функціонувало Зміївське об`єднання санаторно - крортних установ і установ відпочинку, до складу якого входив санаторій "Ялинка" та будинок відпочинку ім. Орджонікідзе. З рішення № Р2-14 від 02.08.2001 вбачається, що в зв`язку з ліквідацією будинку відпочинку ім. Орджонікідзе, Зміївське об`єднання снаторно - курортних установ і установ відпочинку, до складу якого входив санаторій "Ялинка" та будинок відпочинку ім. Орджонікідзе став санаторій "Ялинка". Тобто, все майно, яке належало будинку відпочинку ім. Орджонікідзе, перейшло у володіння та розпорядження ДП "Санаторій Ялинка" ПРАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця". Вважає, що ОСОБА_1 незаконно отримав технічний паспорт та незаконно зареєстрував право власності на своє ім`я.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду в провадження судді Бібіка О.В.

02.09.2020 представником позивача ОСОБА_2 в порядку ст. 49 ЦПК України подано позовну заяву з наступними позовними вимогами: визнати протиправним та скасувати державну реєстраційну дію від 26.03.2018 № 25483803 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та рішення про державну реєстрацію права власності від 29.03.2018 № 40375156; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітета Геніївської сільської ради № 9 від 22.02.2018 "Про присвоєння поштової адреси" та рішення ХХХІ сесії VII скликання від 28.02.2018 № 293-VII в частині затвердження рішення виконавчого комітета № 9 від 28.02.2018 про присвоєння поштової адреси.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , звертаючись із заявою про присвоєння поштової адреси житловому будинку повинен був подати разом з іншими документами копію правоустановлюючого документу на житловий будинок. Враховуючи, що такого документу подано не було, то відповідно рішення виконавчого комітету Геніївської сільської ради № 9 від 22 лютого 2018 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. З інформації Комунального підприємства «Зміївське бюро технічної інвентаризації, землевпорядкування містобудування та архітектури» Зміївської районної ради в 2017 році за замовленням ОСОБА_1 була проведена інвентаризація будинку АДРЕСА_1 . До матеріалів справи був наданий кадастровий план земельної ділянки площею 0,2500 га на ім`я ОСОБА_1 , на якому відсутнє погодження з відділом Держгеокадастру у Зміївському районі. Відомості про оформлення права власності на вище вказаний будинок та земельну ділянку в інвентаризаційній справі не значиться. Спірна будівля була збудована ПРАТЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» та належить Дочірньому підприємству «Санаторій Ялинка» ПРАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця», про що свідчить технічний паспорт спального корпусу № 26 «Л» та книга обліку основних фондів будівель та споруд Зміївського об`єднання СКУ та УО. У Харківському дочірньому підприємстві ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» функціонувало Зміївське об`єднання санаторно-курортних установ і установ відпочинку, до складу якого входив санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та будинок відпочинку ім. Орджонікідзе. У зв`язку з ліквідацією будинку відпочинку ім. Орджонікідзе, Зміївське об`єднаная санаторно-курортних установ і установ відпочинку (до складу якого входив санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та будинок відпочинку ім. Орджонікідзе) перейменовано на філію Харківського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» - «Санаторій «Ялинка», а відповідно правонаступником будинку відпочинку ім. Орджонікідзе став санаторій «Ялинка». Тобто, все майно, яке належало Будинку відпочинку ім. Орджонікідзе перейшло у володіння та розпорядження ДП «Санаторій Ялинка» ПРАТЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця». Таким чином, ОСОБА_1 не може бути власником вказаного приміщення. Він фактично, незаконно отримав технічний паспорт на спірне приміщення та незаконно зареєстрував на своє ім я право власності. Враховуючи положення статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» реєстрація права власності ОСОБА_1 на спірний житловий будинок проведена незаконно.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.09.2020 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.03.2021 за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі у якості відповідача правонаступника Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області - Слобожанську селищну раду Чугуївського району Харківської області.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.05.2021 закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_2 подала заяву, в якій на задоволенні позову наполягала, просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник відповідача Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області у листі від 18.10.2022 просив розгляд справи проводити за відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 причини неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи за їх відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник відповідача Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області причини неявки суду не повідомив, будь - яких заяв чи клопотань не надходило.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

На підставі викладеного, суд визнає причини неявки відповідачів неповажними та вважає за можливе розгляд справи провести за їх відсутності на підставі наданих сторонами доказів.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з довідки КП «Зміївське БТІЗМА» № 17/18 від 30.05.2019, виданої директором КП «Зміївське БТІЗМА», згідно матеріалів КП «Зміївське БТІЗМА» інвентаризація будинку АДРЕСА_1 була проведена у 2017 році за замовленням ОСОБА_1 . До матеріалів справи був наданий кадастровий план земельної ділянки площею 0,2500 га на ім`я ОСОБА_1 , на якому відсутнє погодження відділом Держгеокадастру у Зміївському районі. Відомостей про оформлення права власності на вищезазначений будинок та земельну ділянку в інвентаризаційній справі не значиться. Інвентаризації будинку за АДРЕСА_2 не проводилось, тому інформацією про вказаний об`єкт підприємство не володіє. Право власності на ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» (санаторій «Ялинка») за адресою: АДРЕСА_3 , було оформлено в 2005 році після проведення первинної інвентаризації та видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно 03.08.2005 виконкомом Геніївської сільської ради. В подальшому право власності на частину комплексу будівель було переоформлено на інших власників (т. 1 а.с. 28)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №181077474, підставою виникнення права власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 є рішення виконкому Геніївської сільської ради № 9 від 22.02.2018, винесене на підставі технічного паспорту, виданого 10.11.2017 КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації». Підставою внесення запису до Державного реєстру є рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Калініної Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40375156 від 29.03.2018 (т. 1 а.с. 29)

Згідно технічного паспорту спального корпусу № 26 «Л» та Книги обліку основних фондів будівель та споруд Зміївського об`єднання СКУ та УО, спірна будівля збудована ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» та належить Дочірньому підприємству «Санаторій «Ялинка»» ЗАТ ЛОЗПУ«Укрпрофоздоровниця» (т. 1 а.с. 30-34, 35-36)

З листа генерального директора Харківського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 17.04.2001 за № 01-69, в Харківському дочірньому підприємстві ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» функціонувало Зміївське об`єднання санаторно курортних установ і установ відпочинку, до складу якого входив санаторій «Ялинка» та будинок відпочинку ім. Орджонікідзе (т. 1 а.с. 38)

Як вбачається з рішення № Р2-14 від 02.08.2001, у зв`язку з ліквідацією будинку відпочинку ім. Орджонікідзе, Зміївське об`єднання санаторно лікувальних установ і установ відпочинку, до складу якого входив санаторій «Ялинка» та будинок відпочинку ім. Орджонікідзе, перейменовано на філію Харківського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» «Санаторій «Ялинка» (т. 1 а.с. 39, 40)

З довідки із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 04.10.2019 за № 1524/171-19, виданої начальником Відділу у Зміївському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 6321782002:00:000:0015, площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_4 , належить до земель комунальної власності, земель житлової та громадської забудови. Відомості про зареєстроване речове право в реєстраційній службі, наявність будівель та споруд, у Відділі відсутні (т. 1 а.с. 123)

25.03.2020 на виконання ухвали суду Зміївським міським головою надано належним чином завірену копію реєстраційної справи № 1518836963217 на житловий будинок АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що 10.07.2017 КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації» Зміївської районної ради виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_4 , замовником якого є ОСОБА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області № 9 від 22.02.2018 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та листа в.о. директора КП «Зміївське БТІ» № 2747 від 20.02.2018 з рекомендацією про присвоєння поштової адреси житловому будинку, було вирішено присвоїти поштову адресу житловому будинку в АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 193-206)

З листа директора КП «Зміївське БТІ» № 2747 вбачається, що за замовленням ОСОБА_1 була проведена інвентаризація житлового будинку в с. Дачне, де він мешкає, що знаходиться поруч із санаторієм «Ялинка» без зазначення адреси даного будинку. Враховуючи, що напроти об`єкту розташований 3-х квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 (колишній будинок санаторія) рекомендовано присвоїти житлову будинку (замовник ОСОБА_1 ) адресу: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 19, 20)

Рішенням ХХХІ сесії VІІ скликання від 28.02.2018 затверджено рішення сесії виконавчого комітету сільської ради № 9 від 22.02.2018 «Про присвоєння поштової адреси» (т. 2 а.с. 28)

Відповідно достатті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Таким чином, будинки, які були збудовані до 1992 року, не потребували введення до експлуатації, при набутті права власності на такі об`єкти.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 607/16873/18, провадження № 61-12451св19; від від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17, провадження № 61-1978св20.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»заявником по питанню такої державної реєстрації права власності є особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

Встановлено, що заявником став ОСОБА_1 , який державному реєстратору надав рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння поштової адреси № 9 від 22 лютого 2018 року та копію технічного паспорта на спірний об`єкт нерухомості.

Натомість, відповідачем не надано відомостей про те, що з часу побудови 1979 року спірного будинку він є особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.

У частині першійстатті 317ЦК Українивизначено, що власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321 ЦК Українизакріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбаченийстаттею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (статті 328 ЦК України).

Згідно зістаттею 386 ЦК Українидержава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно достатті 391 ЦКвласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Разом з тим, встановлено неправомірність набуття ОСОБА_1 права власності на спірний будинок, а отже, він не є його власником, а тому не може вимагати захисту неіснуючого у нього права власності на цей будинок.

У частині другійстатті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, яка була чинною на час реєстрації права власності на спірний будинок зазначено, що у разі скасування на підставі рішення суду про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вносяться запис про скасування такої державної реєстрації прав.

Відтак, позивач, звертаючись до суду з позовом, обрав спосіб захисту його порушеного права, який узгоджувався зі змістом статей26і27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у вказаній редакції.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, провадження № 14-397цс19.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.

Принцип добросовісності загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду у майбутньому.

Разом із тим, рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301цс18).

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України).

Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28цс20, яку суди застосували, в якій також зазначено, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до частини 1статті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження№ 12-234гс18), а також у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року у справі№ 910/10987/18.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння поштової адреси, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 26-3 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Доказів про те, що будинок якому було присвоєно поштову адресу АДРЕСА_4 був самостійними об`єктами нерухомого майна, що підтверджувалось відповідним правовстановлюючим документом, станом на січень 2018 року відповідачем ОСОБА_1 не надано. ( т. 2 а.с.20)

Позивачем доведено, що за адресою АДРЕСА_3 , станом на час прийняття спірного рішення фактично розташовано було декілька об`єктів нерухомості, право власності на які в 2005 році оформлено за ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» санаторій «Ялинка» (т.1 а.с. 28)

Відповідно до ч.12 ст. 26-3 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його об`єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються такі документи: 1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про адресу, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви), реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно); 2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об`єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 3) копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об`єкт перебуває у спільній власності; 4) документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, якщо об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об`єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - у разі, якщо відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності; 5) технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна - у разі, якщо технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності; 6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням; 7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для зміни адреси об`єкта нерухомого майна, засвідчуються заявником (його представником).

Таких документів, зокрема, документу, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об`єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; відповідач ОСОБА_1 до виконавчого комітету Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області не надав.

Не дивлячись на пряму вимогу закону про надання документа , що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна орган місцевого самоврядування ототожнив державну реєстрацію права на нерухому річ із правовстановлюючим документом на неї та ухвалив рішення про присвоєння поштової адреси спірному об`єкту нерухомості, який перебуває у володінні позивача.

Вказані дії органу місцевого самоврядування не відповідають вимогам вказаного закону, тому їх рішення про присвоєння поштової адреси спірному об`єкту нерухомості слід визнати незаконним.

Таким чином, судом встановлено, що посилання відповідача про те, що інвентаризація будинку АДРЕСА_1 була проведена у 2017 році, протирічить фактичним обставинам справи, так як адреса спірному будинку: АДРЕСА_4 , присвоєна рішенням виконавчого комітета Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області № 9 від 22.02.2018.

Крім того, відсутнє погодження на узгодження межі земельної ділянки з суміжними користувачами, що є очевидними недоліками, які держвний реєстратор мав перевірити.

Щодо належності позивачу на праві володіння спірного об`єкта, то це підтверджується інформацією, наданою директором КП "Зміївське БТІЗМА" від 30.05.2019 за № 1718; технічним паспортом спального корпуса № 26 "Л" будинку відпочинку ім. Орджонікідзе; книгою обліку основних засобів Зміївського об`єднання СКУ і УО.

Рішення про присвоєння поштової адреси не є підтвердженням виникнення права власності та відповідно не є підставою для проведення державної реєстрації.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Санаторій Ялинка» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 223, 247, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Санаторій Ялинка» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Калініної Людмили Миколаївни, третя особа: Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області про скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, скасування рішення про присвоєння поштової адреси - задовольнити.

Скасувати запис № 25483803 від 26.03.2018 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518836963217 на ім`я ОСОБА_1 .

Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Геніївської сільської ради № 9 від 22.02.2018, затвердженого рішенням ХХХІ сесії VІІ скликання від 28.02.2018 № 293- VІІ "Про присвоєння поштової адреси будинку АДРЕСА_4 ".

Стягнути з ОСОБА_1 , Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області на користь Дочірного підприємства "Санаторій Ялинка" Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп, сплачений згідно платіжного доручення № 1031 від 28.08.2019 та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 687 від 28.08.2020, а всього 4023 (чотири тисячі двадцять три) грн 00 коп, тобто по 1341 (одна тисяча стриста сорок одна) грн 00 коп з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення складено 29.10.2022.

Суддя: