Постанова

від 23.05.2023 по справі 621/3214/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року

м. Харків

справа № 621/3214/19

провадження №22-ц/818/315/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря:.Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - Дочірнє підприємство «Санаторій Ялинка» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

відповідачі - ОСОБА_1 , Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій Ялинка» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до ОСОБА_1 , Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, скасування рішення про присвоєння адреси об`єкту нерухомості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 19 жовтня 2022 року, постановлено суддею Бібік О.В.,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2019 року Дочірнє підприємство «Санаторій Ялинка» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулося до суду із позовом, в якому з урахуванням уточнень просило визнати протиправним та скасувати державну реєстраційну дію від 26.03.2018 № 25483803 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та рішення про державну реєстрацію права власності від 29.03.2018 № 40375156; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітета Геніївської сільської ради № 9 від 22.02.2018 "Про присвоєння поштової адреси" та рішення ХХХІ сесії VII скликання від 28.02.2018 № 293-VII в частині затвердження рішення виконавчого комітета № 9 від 28.02.2018 про присвоєння поштової адреси.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 19 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено. Скасовано запис № 25483803 від 26.03.2018 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518836963217 на ім`я ОСОБА_1 . Визнано незаконним рішення виконавчого комітету Геніївської сільської ради № 9 від 22.02.2018, затвердженого рішенням ХХХІ сесії VІІ скликання від 28.02.2018 № 293- VІІ "Про присвоєння поштової адреси будинку АДРЕСА_1 ". Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що за його заявою проведена інвентаризація будинку АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності є рішення виконкому Геніївської сільської ради №9 від 22.08.2018, винесене на підставі технічного паспорту. Рішенням ХХХІ сесії VІІ скликання від 28.02.2018 затверджено рішення сесії виконавчого комітету сільської ради№9 від 22.02.2018 року «Про присвоєння поштової адреси). Вважає, що у державного реєстратора було достатньо підстав для проведення державної реєстрації. Крім того, позивачем обраний невірний спосіб захисту.

У відзиві на апеляційну скаргу Дочірнє підприємство «Санаторій Ялинка» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» просить відхили апеляційну скаргу та залишити рішення суду без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що посилання відповідачапро те,що інвентаризаціябудинку АДРЕСА_1 булапроведена у2017році,суперечать фактичнимобставинам справи,оскільки адресаспірному будинку: АДРЕСА_1 ,присвоєна рішеннямвиконавчого комітетаГеніївської сільськоїради Зміївськогорайону Харківськоїобласті №9від 22.02.2018. Крім того,відсутнє погодженняна узгодженнямежі земельноїділянки зсуміжними користувачами,що єочевидними недоліками,які державнийреєстратор мавперевірити. Щодо належностіпозивачу направі володінняспірного об`єкта,то цепідтверджується інформацією,наданою директоромКП "ЗміївськеБТІЗМА"від 30.05.2019за №1718;технічним паспортомспального корпуса№ 26"Л"будинку відпочинкуім.Орджонікідзе;книгою облікуосновних засобівЗміївського об`єднанняСКУ іУО. Рішення про присвоєння поштової адреси не є підставою для виникнення права власності та відповідно підставою для проведення державної реєстрації на нерухоме майно. У ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують право власності на спірне домоволодіння.

Судова колегія частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №181077474, за ОСОБА_1 зареєстровано житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Геніївської сільської ради № 9 від 22.02.2018, винесене на підставі технічного паспорту, виданого 10.11.2017 КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації». Підставою внесення запису до Державного реєстру є рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Калініної Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40375156 від 29.03.2018 (т. 1 а.с. 29)

З довідки КП «Зміївське БТІЗМА» № 17/18 від 30.05.2019, виданої директором КП «Зміївське БТІЗМА» убачається, що згідно матеріалів КП «Зміївське БТІЗМА» інвентаризація будинку АДРЕСА_1 була проведена у 2017 році за замовленням ОСОБА_1 . До матеріалів справи був наданий кадастровий план земельної ділянки площею 0,2500 га на ім`я ОСОБА_1 , на якому відсутнє погодження відділом Держгеокадастру у Зміївському районі. Відомостей про оформлення права власності на вищезазначений будинок та земельну ділянку в інвентаризаційній справі не значиться. Інвентаризації будинку за АДРЕСА_2 не проводилось, тому інформацією про вказаний об`єкт підприємство не володіє. Право власності на ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» (санаторій «Ялинка») за адресою: с. Дачне, вул. Курортна, 1, було оформлено в 2005 році після проведення первинної інвентаризації та видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно 03.08.2005 виконкомом Геніївської сільської ради. В подальшому право власності на частину комплексу будівель було переоформлено на інших власників (т. 1 а.с. 28)

Згідно технічного паспорту спального корпусу № 26 «Л» та Книги обліку основних фондів будівель та споруд Зміївського об`єднання СКУ та УО, спірна будівля збудована ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» та належить Дочірньому підприємству «Санаторій «Ялинка»» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» (т. 1 а.с. 30-34, 35-36)

З листа генерального директора Харківського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 17.04.2001 за № 01-69, в Харківському дочірньому підприємстві ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» функціонувало Зміївське об`єднання санаторно курортних установ і установ відпочинку, до складу якого входив санаторій «Ялинка» та будинок відпочинку ім. Орджонікідзе (т. 1 а.с. 38)

Як вбачається з рішення № Р2-14 від 02.08.2001, у зв`язку з ліквідацією будинку відпочинку ім. Орджонікідзе, Зміївське об`єднання санаторно лікувальних установ і установ відпочинку, до складу якого входив санаторій «Ялинка» та будинок відпочинку ім. Орджонікідзе, перейменовано на філію Харківського дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» «Санаторій «Ялинка» (т. 1 а.с. 39, 40)

З довідки із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 04.10.2019 за № 1524/171-19, виданої начальником Відділу у Зміївському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 6321782002:00:000:0015, площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_3 , належить до земель комунальної власності, земель житлової та громадської забудови. Відомості про зареєстроване речове право в реєстраційній службі, наявність будівель та споруд, у Відділі відсутні (т. 1 а.с. 123)

25.03.2020 на виконання ухвали суду Зміївським міським головою надано належним чином завірену копію реєстраційної справи № 1518836963217 на житловий будинок АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що 10.07.2017 КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації» Зміївської районної ради виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_3 , замовником якого є ОСОБА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області № 9 від 22.02.2018 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та листа в.о. директора КП «Зміївське БТІ» № 2747 від 20.02.2018 з рекомендацією про присвоєння поштової адреси житловому будинку, було вирішено присвоїти поштову адресу житловому будинку в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 193-206)

З листа директора КП «Зміївське БТІ» № 2747 вбачається, що за замовленням ОСОБА_1 була проведена інвентаризація житлового будинку в с. Дачне, де він мешкає, що знаходиться поруч із санаторієм «Ялинка» без зазначення адреси даного будинку. Враховуючи, що напроти об`єкту розташований 3-х квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 (колишній будинок санаторія) рекомендовано присвоїти житлову будинку (замовник ОСОБА_1 ) адресу: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 19, 20)

Рішенням ХХХІ сесії VІІ скликання від 28.02.2018 затверджено рішення сесії виконавчого комітету сільської ради № 9 від 22.02.2018 «Про присвоєння поштової адреси» (т. 2 а.с. 28)

Відповідно до ч. 1 статті 317ЦК України визначено, що власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбаченийстаттею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (статті 328 ЦК України).

Згідно зі статтею 386 ЦК Українидержава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно достатті 391ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У частині другійстатті 26Закону України«Про державнуреєстраціюречовихправ на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, яка була чинною на час реєстрації права власності на спірний будинок зазначено, що у разі скасування на підставі рішення суду про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вносяться запис про скасування такої державної реєстрації прав.

Відтак, позивач, звертаючись до суду з позовом, обрав спосіб захисту його порушеного права, який узгоджувався зі змістом статей26і27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у вказаній редакції.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, провадження № 14-397цс19.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.

Принцип добросовісності загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду у майбутньому.

Разом із тим, рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301цс18).

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України).

Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28цс20, яку суди застосували, в якій також зазначено, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до частини 1статті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження№ 12-234гс18), а також у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року у справі№ 910/10987/18.

Право власності на об`єкти нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , станом на час прийняття спірного рішення оформлено за ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» санаторій «Ялинка» (т.1 а.с. 28)

В матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 збудував житловий будинок, чи отримав на нього правовстановлюючі документи у відповідності до вимог Закону.

Сам відповідач у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив, що відремонтував будинок, який був у занедбаному стані. Вважав його безхазайним. Тому вважав правомірним реєстрацію вказаного будинку на себе.

Отримання відповідачем права на розробку землеустрою та встановлення меж земельної ділянки не є доказом набуття прав на житловий будинок. Рішення про присвоєння поштової адреси не є підтвердженням виникнення права власності та відповідно не є підставою для проведення державної реєстрації.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння поштової адреси, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки не надано доказів що будинок якому було присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 був самостійними об`єктами нерухомого майна, тому присвоєння йому індивідуального номеру є незаконним.

Відповідно до ч. 3 ст. 26-3 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

З інформації, наданої директором КП "Зміївське БТІЗМА" від 30.05.2019 за № 1718 та технічним паспортом спального корпуса № 26 "Л" будинку відпочинку ім. Орджонікідзе, книгою обліку основних засобів Зміївського об`єднання СКУ і УО підтверджується належність житлового будинку, право на яке зареєстроване за ОСОБА_1 , до майнового комплексу «Санаторій Ялинка».

Також із наданого оригіналу експлікації земельної ділянки вбачається, що до основного майнового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відноситься будинок, який було зареєстровано за ОСОБА_1 .

Згідно Довідки Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 19.06.2019 року вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований ДП «Санаторій Ялинка» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України» «Укрпрофздоровниця», належать до земель державної власності, землі оздоровчого призначення 06.01 для будівництва і обслуговування санаторно оздоровчих закладів, що перебувають в користуванні ДП №Санаторій Ялинка». Право оренди від 24.10.2017 термін дії 25 років.

Таким чином дії державного реєстратора Зміївської міської ради є незаконними, оскільки підстав для проведення державної реєстрації на будинок розташований у загальному оздоровчому комплексі на земельній ділянці державної форми власності не має.

Проте,судова колегіявважає занеобхідне змінитиабзац 2резолютивної частинирішення,виклавши їїв іншійредакції,зазначивши,що скасуваннюпідлягає рішеннядержавного реєстратора,на підставіякого вчиненозапис про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ..

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки рішення суду не скасовано та по суті не змінено, підстав для розподілу судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК Українисуд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 19 жовтня 2022 року змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини в наступній редакції.

Скасувати рішення державного реєстратора Зміївської міської ради від 26.03.2018 року, на підставі якого вчинено запис № 25483803 від 26.03.2018 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518836963217 на ім`я ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 25.05.2023 року.