Постанова

від 03.08.2010 по справі 2а-7983/10/14/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.08.10

Справа №2а-7983/10/14/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі судового засідання Белової Ю.Г.,

за участю представників сторін:

прокурор – не з’явився,

від позивача –   Меньшиков, представник за дов.,

від відповідача – Османов, представник за дов.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   

Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент»       

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим

про визнання протиправними дії, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкових повідомлень – рішень Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі № 0000350023\1 від 23.04.2010р. та №0000400023\1 від 23.04.2010р., якими позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 4 539 003,40 грн. (2292482 грн. – податкові зобов’язання та застосовані штрафні санкції у сумі 2246521, 40) та  з податку на додану вартість у розмірі 627120,00 грн (418080 грн. податкових зобов’язань та 209040 грн. застосованих штрафних санкцій).

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період укладення та виконання між позивачем та контрагентами ТОВ «Андеграунд-Люкс» за договором купівлі – продажу партії товару  № 0109\40 від 01.09.2008р. та з ТОВ "Арт-галактика" за договором купівлі – продажу партії товару №0301\02 від 03.01.2008р., позивач мав законні  підстави для включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість суми сплачених у вартості придбаних товарів, а також мав підстави для віднесення сплачених сум до складу валових витрат, оскільки вказані вище контрагенти були належним чином зареєстрованим суб'єктами підприємницької діяльності і платниками податку на додану вартість. Контрагенти виписували податкові накладні, а позивач сплачував кошти за придбаний товар. Всі господарські операції позивача підтверджуються документально. Сплата за товари, придбані позивачем була здійснена відповідно до умов договорів.

Позивач клопотанням від 16.07.2010р. збільшив розмір позовних вимог та просив додатково визнати протиправиними та скасувати податкові повідомлення – рішення від  26.03.10р. №0000400023\0, від 26.03.10р. №00003500\0, від 23.04.2010р. №0000350023\1, від 23.04.2010р. №0000400023\1, від 06.07.10р. №0000400023\2, від 06.07.10р. №0000350023\2.

Представник позивача у судовому засіданні з урахуванням збільшення позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Також, представник позивача пояснив що первинні позовні вимоги щодо визнання дій відповідача протиправними в частині виключення зі складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду станом на 31.12.2009 року у сумі 1415904 грн. були прописані в позові помилково та позивач ці вимоги не заявляє та не підтримує.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач безпідставно відніс до складу валових витрат та до податкового кредиту суми, сплачені ТОВ "Арт-галактика" та ТОВ "Андеграунд-Люкс" по договорам купівлі – продажу партії товарів. На час здійснення перевірки вказані суб'єкти підприємницької діяльності не були як суб'єктами підприємницької діяльності так і платниками податків на додану вартість. ТОВ "Арт-галактика" ліквідована 06.02.2009р., а ТОВ "Андеграунд-Люкс" визнано банкрутом 14.01.2010р. Крім того, на думку відповідача господарські операції між позивачем та його контрагентами не призвели до настання наслідків, тобто товари по договорам купівлі – продажу не передавалися і в господарській діяльності позивача не використовувалися. Відповідач посилається на судові акти винесені відносно ТОВ "Андеграунд-Люкс" та ТОВ "Арт-галактика" Господарським судом Дніпропетровської області. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що він правомірно та у  межах визначених законом компетенції прийняв податкові повідомлення – рішення, якими позивачу визначені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; тобто вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в Бахчисарайському районі АР Крим є суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом також встановлено, що Державна податкова інспекція в Бахчисарайському районі АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент»  зареєстровано Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим 24.03.1999р. як юридична особа, ЄДРПОУ 30328811.

Посадовими особами ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Континент» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.07р. по 31.12.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07р. по 31.12.09р., за  результатами якої складений акт №83/23/30328811 від 15.03.10р.

Згідно до висновків акту перевірки позивачем було допущено порушення пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року у сумі 2292482 грн, у тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 172021 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 317 388 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 245148 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 464916 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 479137 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 465160 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 148712 грн. та порушення п.п. 3.1.1 п.3.1. ст..3 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 3.04.1997 року у виді заниження податку на додану вартість у сумі 418080 грн., у тому числі за березень 2009 року в сумі 56919 грн., за травень 2009 року в сумі 158384 грн., за червень 2009 року в сумі 134331 грн., за липень 2009 року в сумі 53247 грн., за грудень 2009 року в сумі 15199 грн..

Щодо розміру визначених у висновках акту перевірки сум податку на прибуток та податку на додану вартість не має спору між позивачем та відповідачем.

Позивач взагалі не згоден з висновками відповідача щодо заниження їм податкових зобов’язань з вказаних вище податків та вважає, що підстав для таких висновків у відповідача на підставі норм законодавства про оподаткування не було.

Судом встановлено (актом перевірки №83\23\30328811 від 15.03.2010р.та інші матеріали справи) що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Андеграунд-Люкс" (Продавець) був укладений договір купівлі – продажу партії товару №0109\40 від 01.09.2008р., згідно якому Продавець продав, а Покупець придбав та оплачує товари в кількості і в асортименті, згідно Специфікацій. Також, встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Арт - галактика» (Продавець) був укладений договір купівлі – продажу партії товару № 0301/02 від 03.01.2008р., згідно з яким Продавець продає, а Покупець придбає і оплачує товари в кількості і в асортименті, згідно Специфікацій.

На момент укладення договорів купівлі – продажу Продавці (ТОВ «Андеґраунд - Люкс») були зареєстровані як юридичні особи та володіли право –  та дієздатністю, та як слід мали право укладати договори і нести по них обов’язки.

До матеріалів справи позивачем надані завірені копії договорів, специфікацій до них, податкові накладні, видаткові накладні, товарно – транспортні накладні і платіжні документі, про які вказано в акті перевірки і, які пов’язані з господарською діяльністю позивача.

Фактичне виконання позивачем і його контрагентами по вказаних договорах підтверджується отриманням позивачем (Покупцем) від Продавця товарно – матеріальних цінностей  і їх оплатою. Оплата отриманого товару підтверджується не лише платіжними дорученнями, але і виписками обслуговуючого банку.

Приведені факти підтверджуються актом перевірки і відповідачем не заперечуються.

Зважаючи на вищезгадані факти, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованим і підлягають задоволенню по наступних підставах.

Згідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-Х11 від 25.06.1991 року Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Відповідно до п. 5. 1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі – закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу пп. 5.3.9 пункту 5 статті 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 3.04.1997 року встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.  

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р.,  первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі – це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі суб’єкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно – аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об’єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів в податковій звітності.

Суд вважає, що факт здійснення господарських операцій, пов’язаних з формуванням валових витрат і податкового кредиту, при виконанні позивачем обов’язків по договорах купівлі – продажу з контрагентами ТОВ «Арт - галактика» та ТОВ «Андеґраунд - Люкс», підтверджуються первинним документами бухгалтерського обліку і податкової звітності, а саме:  

-          договором купівлі – продажу партії товару №0301\02 від 03.01.2008р. з додатками – специфікаціями №1,2,3,4,5,6 та 7;

-          договором купівлі – продажу партії товару №0109\40 від 01.09.2008р. з додатками – специфікаціями №1 - 37;

-               видатковим накладними № 020619 від 02.06.08р., №020618 від 02.06.08р., №050519 від 05.05.08р., від 01.04.08р., № 030329 від 03.03.08р., №050519 від 05.05.08р., від 03.01.08р., №020316 від 02.03.09р., №020315 від 02.03.09р., №020218 від 02.02.09р., №020217 від 02.02.09р., №120104 від 12.01.09р., від 12.01.09р., №0111225 від 01.12.08р., №011223 від 01.12.08р., №011224 від 01.12.08р., №031120 від 03.11.08р., від 21.11.08р., від 01.07.09р., №010739 від 01.07.09р., від 01.07.09р., №010740 від 01.07.09р., №010650 від 01.06.09р., №010428 від 01.04.09р., № 050523 від 05.05.09р., №020317 від 02.03.09р., №020219 від 02.02.09р., №120105 від 12.01.09р., від 01.06.09р., від 01.06.09р., від 05.05.09р., від 05.05.09р., №010429 від 01.04.09р., №031125 від 03.11.08р., №031124 від 03.11.08р., №011039 від 01.10.08р., №011038 від 01.10.08р., №011037 від 01.10.08р., №170906 від 17.09.08р., №170907 від 17.09.08р., від 02.09.08р., №020924 від 02.09.08р. та №020926 від 02.09.08р.;

- товарно – транспортними накладними від 02.06.08р., від 02.06.08р., від 05.05.08р., від 01.04.08р., від 05.05.08р. та від 03.01.08р., від 01.04.09р., від 02.03.09р., від 02.02.09р.,   від 12.01.09р., від 01.12.08р.,  від 01.12.08р., від 03.11.08р.,  від 21.11.08р., від 01.07.09р.,  від 01.07.09р., від 01.06.09р., від 01.04.09р., від 05.05.09р., від 02.03.09р., від 02.02.09р., від 12.01.09р.; від 01.06.09р., від 05.05.09р., від 01.04.09р., від 03.11.08р., від 01.10.08р., від  01.10.08р., від 17.09.08р., від 17.09.08р., від 02.09.08р. та від 02.09.08р.;

- податковими накладними № 020619 від 02.06.08р., № 020618 від 02.06.08р.,  №050519 від 05.05.08р.,  №010414 від 01.04.08р., №030329 від 03.03.08р., № 010222 від 01.02.08р.,  № 030109 від 03.01.08р., №010740 від 01.07.09р., №010739 від 01.07.09р., №010738 від 0107.09р., №3010737 від 01.07.09р., №010651 від 01.06.09р., №010649 від 01.06.09р., №010650 від 01.06.09р., №050522 від 05.05.09р., №050524 від 05.05.09р.; №050523 від 05.05.09р.; №010429 від 01.04.09р., №010428 від 01.04.09р., №010427 від 01.04.09р.,  №020317 від 02.03.09р., №020316 від 02.03.09р., №020315 від 02.03.09р., №020219 від 02.02.09р., №020218 від 02.02.09р., №020217 від 02.02.09р., №120105 від 12.01.09р., №120104 від 12.01.09р., №120106 від 12.01.09р., №0111225 від 01.12.08р., №0111224 від 01.12.08р., №011223 від 01.12.08р., №211108 від 21.11.08р., від 03.1108р., №031125 від 03.11.08р., №031124 від 03.11.08р., №011039 від 01.10.08р., №011038 від 01.10.08р., №011037 від 01.10.08р., №170907 від 17.09.08р., №170906 від 17.09.08р., №020926 від 02.09.08р., №020925 від 02.09.08р., №020924 від 02.09.08р., №010427 від 01.04.09р.

          Також, на думку суду, фактичні витрати, які безпосередньо пов’язані зі сплатою за придбані позивачем у ТОВ  «Арт - Галактика» та ТОВ «Андеґраунд - Люкс» товарно – матеріальних цінностей, надання транспортних послуг, які підтверджуються банківськими виписками по рахунках ТОВ «Континент» за 2007-2009р., договорами позивача із СПД ОСОБА_1 (перевізник) № 6 від 08.01.2010р.,   №6 від 02.01.2009р.,  №6 від 03.01.2007р., №6 від 04.01.2006р.,  №2 від 08.01.2004р. та №1\37 від 03.01.2001р., а також платіжним дорученнями №156 від 24.03.08р., №243 від 13.05.08р., № 295 від 06.06.08р., № 300 від 09.06.08р. № 302 від 10.06.08р., №356 від 10.07.08р., № 378 від 25.07.08р. № 408 від 11.08.08р., № 416 від 13.08.08р., № 420 від 14.08.08р.,  № 431 від 21.08.08р.,  № 462 від 04.09.08р., № 468 від 09.09.08р., № 555 від 20.10.08р., № 644 від 02.12.08р., № 646 від 03.12.08р., №652 від 05.12.08р., №21 від 23.01.09р., №25 від 26.01.09р., № 29 від 28.01.09р.,  № 32 від 29.01.09р., №153 від 27.04.09р., №157 від 28.04.09р.,  №225 від 10.06.09р., №227 від 11.06.09р., №229 від 12.06.09р., №259 від 25.06.09р., № 316 від 16.07.09р., № 317 від 16.07.09р., №318 від 16.07.09р., №319 від 16.07.09р., №399 від 19.08.09р., №404 від 20.08.09р., №461 від 11.09.09р., № 497 від 29.09.09р., №508 від 30.09.09р. та №570 від 28.10.09р.

Первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, що не заперечується відповідачем.

Витрати позивача, понесені у періоді, на який розповсюджувалася перевірка, підтверджені документально, що відповідає вимогам пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податкові накладні, виписані ТОВ «Арт - Галактика» та ТОВ «Андеґраунд - Люкс» на адресу позивача, відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Норми матеріального права, які закріплені в Законі України «Про податок на додану вартість» визначають лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку – відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість Закон № 168 не передбачає.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до перевірки було надано усі необхідні податкові накладні у підтвердження сум податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість»

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтво про реєстрацію особи у якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, на час укладення договорів купівлі – продажу як ТОВ «Арт-галактика», так і ТОВ «Андеграунд-Люкс» володіли право–  та дієздатністю, а значить мали право бути учасниками цивільно – правових та податково – правових правовідношень.  Тому мали право укладати договори і виписувати податкові накладні.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області про неспроможність (банкрутстві) контрагентів позивача були прийняті після того, як зобов’язання по договорах купівлі – продажу були виконані сторонами.

Відповідно до п. 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Підпунктом 25.2 цього Положення визначено, що виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання свідоцтва відбуваються, зокрема, у випадку постановлення судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом (підтверджується рішенням суду, повідомленням державного реєстратора або відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців).

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області про визнання банкрутом  ТОВ «Арт-галактика» було прийнято 10.11.08 року, а рішення відносно ТОВ «Андеграунд-Люкс» було прийнято 14.01.10 року.

Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Арт-галактика» за № 100024941  анульовано з 06.02.2009р., а свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Андеграунд-Люкс» за  № 100130683 анульовано з 30.03.2010р, про що свідчать виписки з офіційного сайту ДПА України.

Податкові накладні на адресу позивача були виписані ТОВ «Арт -галактика» в період з березня по вересень 2008 року, а ТОВ «Андеграун-Люкс» у період з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року.

Тобто, суд зазначає, що у період виконання зобов’язань за вказаними вище договорами купівлі-продажу свідоцтва платників податку на додану вартість ТОВ «Арт -галактика» та ТОВ «Андеграун-Люкс» були дійсні, та контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку як платники податку на додану вартість та мали право виписувати податкові накладні.

Суд вважає, що при таких обставинах висновок відповідача про те, що позивач не мав права на податковий кредит на підставі складених ТОВ «Андеграун-Люкс» та ТОВ                         «Арт -галактика» податкових накладних, є помилковим.

У акті перевірки зазначено, що взаємовідношення ТОВ «Континент» з ТОВ «Арт-галактика» та ТОВ «Андеграунд-Люкс» не призвели до досягнення реальних правових наслідків, що суперечить п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України. Товарно – матеріальні цінності по договорах купівлі – продажу не були передані, що є порушенням ст. 662, ст. 655 и ст. 656 Цивільного кодексу України і, придбані товари не могли бути використані в господарській діяльності позивача.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди з ТОВ «Арт-галактика» та ТОВ «Андеграунд-Люкс» недійсними не визнавалися, підстав вважати їх нікчемними відсутні. Таким чином, йдеться про угоди, які мають як цивільно – правові, так і податково – правові наслідки.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її  вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами  обгрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта  владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність зроблених висновків, а тому обставини викладені у акті перевірки від 15.03.2010р.  №83\23\30328811  не є підставою для винесення оскаржуваних позивачем податкових  повідомлень-рішень. Інших доказів правомірності винесених податкових повідомлень-рішень відповідач суду не надав.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковими та такими, що не підтверджуються документально.

З урахуванням викладеного, суд вважає, позовні вимоги про визнання протиправним та скасуванню  податкових повідомлень –рішень відповідача від 26.03.10р. №0000400023\0, від 26.03.10р. №0000350023\0, від 23.04.10р. №0000400023\1, від 23.04.10р. №0000350023\1, від 06.07.10р. №0000400023\2, від 06.07.10р. №0000350023\2 є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

         1. Позов задовольнити.

         2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення  Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 26.03.10р.  №0000400023\0.

         3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 26.03.10р. №0000350023\0.

         4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим  від 23.04.10р.  №0000400023\1.

         5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 23.04.10р. №0000350023\1.

         6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 06.07.10р.  №0000400023\2.

         7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення  Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 06.07.10р. №0000350023\2.

         8. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Суддя                                                                          Кірєєв Д.В.