Рішення
від 19.10.2022 по справі 548/903/22
ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/903/22

Провадження №2/548/454/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2022 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання -Листопад В.Л.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області,за участю третьої особи ФГ " Дорошенко" про встановлення факту належності нерухомого майна спадкодавцю та визнання право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вишняки, Хорольського району Полтавської області померла спадкодавиця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , яка є матір`ю: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповідального розпорядження не залишила.

Проте після її смерті залишилось майно, яке складається, в тому числі із земельної ділянки з кадастровим №5324887000:00:009:0109, площею 2.29 га, яка розташована на території Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області, земельна ділянка № НОМЕР_2 , згідно із Державним Актом на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №194564, виданим «09» листопада 2007 року, отриманої на підставі розпорядження голови Хорольської райдержадміністрації від 04 жовтня 2004 року №351.

Проте під час виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №194564 було допущено помилку, а саме номер земельної ділянки № НОМЕР_2 було помилково зазначено, як ділянка № НОМЕР_3 .

Земельній ділянці № НОМЕР_3 , згідно схеми розбивки паїв був присвоєний кадастровий номер №5324887000:00:018:0014, водночас як земельній ділянці Спадкодавиці № НОМЕР_2 , згідно схеми розбивки паїв був присвоєний кадастровий номер №5324887000:00:009:0109.

Внаслідок помилки в номері схеми розбивки паїв з вірного №388 на помилковий №888 до державного Акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №194564, помилково було внесено невірну площу 2,83 га., замість вірної площі земельної ділянки 2.29 га та помилково було зазначено кадастровий номер земельної ділянки №5324887000:00:018:0014 (ділянка № НОМЕР_3 , яка належить іншій особі, а саме ОСОБА_4 ), замість вірного кадастровий номер земельної ділянки №5324887000:00:009:0109 (ділянка № НОМЕР_2 ), яка насправді належить Спадкодавиці на підставі Розпорядження голови Хорольської райдержадміністрації від 04 жовтня 2004 року №351.

Проте до своєї смерті ОСОБА_3 помилку в Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №194564 не виявила.

Спадщину після смерті матері ОСОБА_3 прийняли спадкоємці першої черги за законом на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на набули право на оформлення спадщини на 1/2 (одну другу) часту кожен (спадкова справа №43/2020).

18.07.2022 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивачі та їх представник не з"явилися, але в позовній заяві прохали суд провести розгляд справи за їх відсутності.

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, з невідомих суду причин, хоча вчасно та належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та за згодою позивача ухвалити у справі заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

В судове засідання третя особа не з"явилася, з невідомих суду причин, хоча вчасно та належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи.

За змістом речення 2 частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вишняки, Хорольського району Полтавської області померла спадкодавиця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , яка є матір`ю: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповідального розпорядження не залишила.

Проте після її смерті залишилось майно, яке складається, в тому числі із земельної ділянки з кадастровим №5324887000:00:009:0109, площею 2.29 га, яка розташована на території Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області, земельна ділянка № НОМЕР_2 , згідно із Державним Актом на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №194564, виданим «09» листопада 2007 року, отриманої на підставі розпорядження голови Хорольської райдержадміністрації від 04 жовтня 2004 року №351.

Проте під час виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №194564 було допущено помилку, а саме номер земельної ділянки № НОМЕР_2 було помилково зазначено, як ділянка № НОМЕР_3 .

Земельній ділянці № НОМЕР_3 , згідно схеми розбивки паїв був присвоєний кадастровий номер №5324887000:00:018:0014, водночас як земельній ділянці Спадкодавиці № НОМЕР_2 , згідно схеми розбивки паїв був присвоєний кадастровий номер №5324887000:00:009:0109.

Внаслідок помилки в номері схеми розбивки паїв з вірного №388 на помилковий №888 до державного Акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №194564, помилково було внесено невірну площу 2,83 га., замість вірної площі земельної ділянки 2.29 га та помилково було зазначено кадастровий номер земельної ділянки №5324887000:00:018:0014 (ділянка № НОМЕР_3 , яка належить іншій особі, а саме ОСОБА_4 ), замість вірного кадастровий номер земельної ділянки №5324887000:00:009:0109 (ділянка № НОМЕР_2 ), яка насправді належить Спадкодавиці на підставі Розпорядження голови Хорольської райдержадміністрації від 04 жовтня 2004 року №351.

Проте до своєї смерті ОСОБА_3 помилку в Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №194564 не виявила.

Спадщину після смерті матері ОСОБА_3 прийняли спадкоємці першої черги за законом на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на набули право на оформлення спадщини на 1/2 (одну другу) часту кожен (спадкова справа №43/2020).

Проте в 11.01.2022 року Позивачі звернулися до Хорольської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку матері.

Однак державним нотаріусом листом за вих. №6/02-14 було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, оскільки у двох офіційних документах власниками однієї і тієї ж земельної ділянки значиться дві різні особи.

Внести зміни (виправлення) в Державний акт серія ПЛ №194564 на даний час вже не можливо.

У зв`язку з неможливістю оформлення спадкових прав у встановленому законом порядку, через помилку в Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №194564, Позивачі вимушені звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.

До теперішнього часу оспорювана земельна ділянка з кадастровим №5324887000:00:009:0109, площею 2.29 га, яка розташована на території Шишковської сільської ради Хорольського району Полтавської області, яка сформована з земельної ділянки № НОМЕР_2 , на підставі розпорядження голови Хорольської райдержадміністрації від 04 жовтня 2004 року №351, значиться як «невитребуваний пай», у зв`язку з чим Відповідачем її було передано в довгострокову оренду - Третій особі, на підставі договору оренди, який в силу вищезазначених обставин є недійсним, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормативними документами, які регулюють процедуру заповнення, видачі державних актів (станом на час видачі заявнику вищезазначеного державного Акту 30 березня 2004) є: Земельний кодекс України; Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затверджена наказом Держкомзему України від 04.05.1999 № 43, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.06.1999 за № 354/3647 (далі - Інструкція № 43, (втратила чинність).

У п. 2.9 Інструкції № 43 зазначено, що при заповненні державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр». Відповідно до нього, державні акти на право власності на землю з 01.01.2013 року не видаються. Внесення змін до Державного акту на право приватної власності на землю, а також виготовлення нового державного акту на земельну ділянку законодавством не передбачено.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Згідно із статтями 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статей 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У статтях 1268, 1269 ЦК України, в редакції чинній на час відкриття спадщини, зазначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП: НОМЕР_5 адреса проживання: АДРЕСА_2 ), представник позивача: адвокат Павелко Руслан Сергійович (адреса знаходження: АДРЕСА_3 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області( адреса знаходження : вул. 1 Травня,4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 22528612),за участю третьої особи ФГ " Дорошенко", (адресазнаходження:с.Ковтуни Лубенськогорайону Полтавськоїобласті) про встановлення факту належності нерухомого майна спадкодавцю та визнання право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-задовольнити повністю.

Встановити факт належності, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельної ділянки площею 2,29 гектара, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Клепачівської сільської ради з кадастровим номером: 5324887000:00:009:0109, сформованої із земельної ділянки № НОМЕР_2 , на підставі розпорядження голови Хорольської райдержадміністрації від 4 жовтня 2004 року за №351.

Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,29 гектара, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Клепачівської сільської ради ) з кадастровим номером: 5324887000:00:009:0109, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,29 гектара, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Клепачівської сільської ради ) з кадастровим номером: 5324887000:00:009:0109, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Хорольським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення суду складено та підписано 19 жовтня 2022 року.

Суддя: О.В. Коновод

СудХорольський районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення19.10.2022
Оприлюднено01.11.2022
Номер документу107017653
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —548/903/22

Ухвала від 13.02.2023

Цивільне

Хорольський районний суд Полтавської області

Коновод О. В.

Ухвала від 03.02.2023

Цивільне

Хорольський районний суд Полтавської області

Коновод О. В.

Рішення від 19.10.2022

Цивільне

Хорольський районний суд Полтавської області

Коновод О. В.

Ухвала від 27.09.2022

Цивільне

Хорольський районний суд Полтавської області

Коновод О. В.

Ухвала від 01.08.2022

Цивільне

Хорольський районний суд Полтавської області

Коновод О. В.

Ухвала від 18.07.2022

Цивільне

Хорольський районний суд Полтавської області

Коновод О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні