Рішення
від 31.10.2022 по справі 910/7798/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2022Справа № 910/7798/22Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом державного підприємства "Антонов"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "ЕЙР ОУШЕН ЕЙРЛАЙНС"

про стягнення 908 791,37 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява державного підприємства "Антонов" до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "ЕЙР ОУШЕН ЕЙРЛАЙНС" про стягнення 908 791,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №13.1393.2021 про надання послуг.

У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 630 504,00 грн., пеню в розмірі 113 380,63 грн., штраф в розмірі 44 135,28 грн., інфляційні втрати в розмірі 109 790,08 грн. та три проценти річних в розмірі 10 981,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 92806303 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.08.2022 року, а саме: 02095, м. Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 9, літ. А, офіс 369.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 23.08.2022 р. повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/7798/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

08.10.2021 року між державним підприємством "Антонов" (виконавець) та товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "ЕЙР ОУШЕН ЕЙРЛАЙНС" (замовник) укладено договір №13.1393.2021 про надання послуг.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з організації підготовки пілотів замовника (далі - спеціалісти), на комплексному тренажері літака Ан-148, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Даний договір вступає в силу з дня його підписання виконавцем та замовником і діє до 31 грудня 2022 року (п.10.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору договірна ціна за проведення 1 (однієї) години підготовки на тренажері складає 2 502,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 417,00 грн.

Загальна вартість послуг за даним договором складає 1 251 000,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 208 500,00 гривень (п.3.2 договору).

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За послуги з тренажерної підготовки екіпажів замовник щомісячно сплачує 100% вартості послуг визначеної як добуток фактичного часу проведеного на протязі місяця тренажерної підготовки кожного екіпажу, що направляється замовником, та ціни, зазначеної в п.3.1 цього договору, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання від виконавця рахунку-фактури та акта приймання-передачі послуг (п.3.3 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що щомісячно (станом на останній робочий день кожного поточного місяця) виконавець направляє замовнику акт приймання-передачі наданих послуг та рахунок-фактуру для оплати послуг.

Замовник протягом 10 (десяти) днів з дня отримання акта приймання-передачі наданих послуг зобов`язаний передати виконавцю підписаний акт, або мотивовану відмову від приймання послуг. У випадку не підписання замовником акта приймання-передачі наданих послуг та відсутності мотивованої відмови замовника від його підписання протягом 10 (десяти) днів, з дня його отримання акту приймання-передачі послуг, послуги вважаються прийнятими в повному обсязі без зауважень (п.5.2 договору).

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури: №456 від 01.12.2021 на суму 43 044,00 грн. та №48 від 17.01.2022 на суму 200 160,00 грн.

01.12.2021 року між сторонами підписано акт №2 приймання-передачі послуг за договором №13.1393.2021 від 08.10.2021р. на загальну суму 430 344,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 71 724,00 грн. (за період з 01.11.2021 по 30.11.2021).

Отже, останнім днем оплати по вищезазначеному акту є 15.12.2021, а першим днем прострочення 16.12.2021.

Також, в матеріалах справи наявний акт №3 від 17.01.2022 приймання-передачі послуг за договором №13.1393.2021 від 08.10.2021р. на загальну суму 200 160,00 грн., в тому числі ПДВ - 33 360,00 грн. (за період з 01.12.2021 по 31.01.2021), який підписаний тільки виконавцем.

Як зазначено позивачем, 17.01.2022 виконавцем передано замовнику акт приймання-передачі послуг №3 за період з 01.12.2021 по 31.01.2021 на загальну суму 200 160,00 грн., в тому числі ПДВ, а також рахунок-фактуру №48 від 17.01.2022. Виконавцем не було отримано від замовника мотивованої відмови від підписання акту приймання-передачі послуг №3 відповідно до вимог п.5.2 договору, а тому послуги вважаються прийнятими в повному обсязі, починаючи з 28.01.2022 включно, і замовник виходячи з положень п.3.3 договору зобов`язаний був сплатити виконавцю грошові кошти в розмірі 200 160,00 грн., чого зроблено не було.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять докази направлення та отримання відповідачем акту №3 приймання-передачі послуг від 17.01.2022 саме: 17.01.2022.

Проте, в матеріалах справи наявні докази направлення вищезазначеного акту №3 -15.07.2022 з супровідним листом №269/4974-22 від 12.07.2022, що підтверджується списком №159 наданих поштових відправлень листів рекомендованих від 15.07.2022 (р/повідомлення №0306212707661).

Відповідно до відстеження з сайту Укрпошти рекомендоване повідомлення за №0306212707661 - 01.08.2022 повернуто за зворотною адресою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Таким чином, на думку суду, днем отримання відповідачем акту приймання-передачі послуг №3 від 17.01.2022 є саме: 01.08.2022.

А тому, останнім днем оплати по вищезазначеному акту є 15.08.2022, а першим днем прострочення 16.08.2022.

Будь-яких доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 630 504,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 113 380,63 грн., штраф в розмірі 44 135,28 грн., три проценти річних в розмірі 10 981,38 грн. нараховані по 02.08.2022 включно та індекс інфляції в розмірі 109 790,08 грн. нарахований по червень 2022 включно.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п.7.2 договору у разі порушення замовником термінів оплати послуг, що вказані в пункту 3.3 даного договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми що підлягає сплаті за кожний день затримки платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків від суми що підлягає сплаті.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 78 752,95 грн., штрафу в розмірі 30 124,08 грн., 3% річних в розмірі 8 135,27 грн. та індексу інфляції в розмірі 77 956,98 наданим позивачем по акту №2 від 01.12.2021 і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначалась судом раніше, першим днем прострочення зі сплати по акту №3 приймання-передачі послуг від 17.01.2022 є 16.08.2022.

Також, судом враховано, що з даним позовом позивач звернувся до суду 12.08.2022 року.

А тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 34 627,68 грн. за період з 11.02.2022 включно по 02.08.2022 включно, штрафу в розмірі 14 011,20 грн., 3% річних в розмірі 2 846,11 грн. за період з 11.02.2022 включно по 02.08.2022 включно та індексу інфляції в розмірі 31 833,10 грн. за період з лютого по червень 2022 року по акту №3 від 17.01.2022 є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129,ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "ЕЙР ОУШЕН ЕЙРЛАЙНС" (02095, м. Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 9, літ. А, офіс 369; ідентифікаційний код 43773766) на користь державного підприємства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, будинок 1, ідентифікаційний код 14307529) основний борг в розмірі 630 504 (шістсот тридцять тисяч п`ятсот чотири) грн. 00 коп., пеню в розмірі 78 752 (сімдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн. 95 коп., штраф в розмірі 30 124 (тридцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 08 коп., три проценти річних в розмірі 8 135 (вісім тисяч сто тридцять п`ять) грн. 27 коп., інфляційне збільшення в розмірі 77 956 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 16 коп. та судовий збір в розмірі 12 381 (дванадцять тисяч триста вісімдесят одна) грн. 83 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення31.10.2022
Оприлюднено01.11.2022
Номер документу107022228
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Судовий реєстр по справі —910/7798/22

Ухвала від 08.10.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 23.09.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Рішення від 31.10.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 22.08.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні