Рішення

від 25.10.2022 по справі 922/523/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2022м. ХарківСправа № 922/523/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР "ОДЕСЬКИЙ" в особі Салтівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Одеський» (Україна, 61009, Харківська обл., місто Харків, пр.Гагаріна, будинок 248, ідентифікаційний код особи 43796233) до 1) Держава Україна в особі ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЖОН МИРОНОСИЦЬ, будинок 5, ідентифікаційний код особи 40108599) 2) ДЕПАРТАМЕНТУ БОРОТЬБИ З НАРКОЗЛОЧИННІСТЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ (Україна, 03049, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 24/2, ідентифікаційний код особи 43673764) 3) ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (Україна, 01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ БАСТІОННА, будинок 6, ідентифікаційний код особи 37567646) про стягнення коштів 460 000,00 грн (моральна та матеріальна шкода) за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача-1 - Гвоздецька О.М.

відповідача-2 - не з`явився

відповідача-3 - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2022 до господарського суду звернулось ТОВ "Медичний центр" Одеський" в особі Салтівського відділення ТОВ "Медичний центр" "Одеський" (надалі - позивач) та просить:

1. Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр" Одеський" до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Департаменту боротьбі з наркозлочинністю в особі Управління боротьби з наркозлочинністю в Харківській області та Державної казначейської служби України.

2. Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної Казначейської служби України (ЄДРПОУ 37567646, адреса: 01601, м.Київ, вул.Бастіонна) на користь ТОВ "Медичний центр" Одеський" (код ЄДРПОУ 43796233 адреса: 61009, м. Харків, пр.Гагаріна, 248) моральну шкоду 300 000,00 (триста тисяч) грн.

3. Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної Казначейської служби України (ЄДРПОУ 37567646, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна) на користь ТОВ "Медичний центр" Одеський" (код ЄДРПОУ 43796233 адреса : 61009, м. Харків, пр. Гагаріна, 248) матеріальну шкоду у розмірі 160 000,00 (сто шістдесят) грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконні дії ГУНП в Харківській області та УБН в Харківській області ДБН НП України, які виразились у протиправному притягненні ТОВ "МЦ" Одеський" до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 319 КК України та відкриття кримінального провадження № 12021220470000102 від 13.10.2021 року.

Ухвалою суду від 09.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 14.03.2022 о 12:30, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи. Засідання відкладалося з 14.03.2022 по 21.06.2022, з 21.06.2022 по 22.08.2022.

09.06.2022 від ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ надійшов відзив на позовну заяву (вх. 5353), а також заява про зменшення витрат позивача на правничу допомогу (вх. 5355).

10.06.2022 до суду надійшов відзив ДЕПАРТАМЕНТУ БОРОТЬБИ З НАРКОЗЛОЧИННІСТЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ (вх. 5375).

Ухвалою від 22.08.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.09.2022 р. о 10:00.

13.09.2022 судове засідання у справі не було проведено у зв`язку із відсутністю у приміщенні Господарського суду Харківської області електроенергії через ракетні удари по об`єктах електричної інфраструктури міста Харкова, що зафіксовано Актом відсутності електроенергії, складеним керівником апарату суду, заступником начальника відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія), провідним інспектором відділу державних закупівель та матеріально-технічного забезпечення суду (копію якого долучено до матеріалів справи). Засідання відкладалося з 13.09.2022 по 04.10.2022.

04.10.2022 засідання знову не відбулось у зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні Господарського суду Харківської області. Судові засідання, що мали бути проведені в цей проміжок часу не відбулися з незалежних від суду причин, про що складено акт про відсутність електроенергії.

Засідання відкладалося з 04.10.2022 по 17.10.2022, з 17.10.2022 по 25.10.2022.

У призначене на 25.10.2022 судове засідання з`явився представник ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, який висловив заперечення проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР "ОДЕСЬКИЙ" в особі Салтівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Одеський» та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники справи своїх представників у судове засідання не направили. Про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Звертаючись з позовом про стягнення моральної та матеріальної шкоди позивач вказував, що 13 січня 2021 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Одеський», старшим слідчим Московського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції Мацюрою В.А. було відкрито кримінальне провадження № 12021220470000102, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 319 КК України. 15 січня 2021 року слідчим суддею Московського районного суду м. Харкова, розглянувши клопотання старшого слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області Мацюри В.А., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 4 Заливацькою О.Г. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021220470000102 від 13.01.2021 року, постановлено ухвалу у справі № 643/397/21 (провадження № 1-кс/643/179/21) про накладення арешту на майно. 17 січня ТОВ «Медичний центр «Одеський» було подано до Державного Бюро розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення, передбачене статтями 149, 365, 372 КК України. 18 січня ТОВ «Медичний центр «Одеський» було подано до Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення, передбачене статтями 149, 365, 372 КК України. 18 січня 2021 року ТОВ «Медичний центр «Одеський» було подано заяву про незаконні дії працівників правоохоронних органів до Харківської обласної прокуратури, а саме на дії заступника начальника Управління боротьби з наркозлочинністю в Харківській області ОСОБА_4 та оперуповноваженого УБН в Харківській області ОСОБА_1.

Позивач зазначав, що протиправні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_1 полягали у діях вчинених за попередньою змовою, з використанням службового становища, займались вербуванням наркозалежних осіб з метою їх експлуатації з використанням уразливого стану завербованих осіб з метою притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності - ТОВ «Медичний центр «Одеський», а саме вербуванні громадянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 шукали наркозалежних осіб, які не перебували на лікуванні у медичних центрах та потребували лікування. Вказані співробітники УБН в Харківській області обіцяли грошову винагороду за отримані послуги ОСОБА_2 у відповідних медичних закладах під вивіскою «Інновація», оскільки ці центри, на думку ОСОБА_4 працюють із порушення законодавства. Всі ці відомості, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 надали 17 січня 2021 року під час повідомлення про факт вербування ОСОБА_6 та ОСОБА_2 адвокату Носенко Антону Юрійовичу - представнику ТОВ «Медичний центр громадського здоров`я «Інновація» та ТОВ «Медичний центр «Одеський». Таким чином, за твердженням позивача, співробітники УБН та ДБН України вчинили дії, спрямовані на зниження престижу та підрив довіри з боку пацієнтів та громадян до діяльності ТОВ «Медичний центр «Одеський».

26 січня 2021 року Московським районним судом м. Харкова постановлено ухвалу, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області Мацюри В.А., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 4 Берестовою М.В. про проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12021220470000102 від 13.01.2021 р., внесеного до ЄРДР за ч. 2 ст. 319 КК України. Це клопотання стосувалось Салтівського відділення ТОВ «Медичний центр «Одеський», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 84. 26 січня 2021 року Московським районним судом м. Харкова постановлено ухвалу у справі №643/1167/21 (провадження № 1-кс/643/494/21), якою частково задоволено клопотання старшого слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області Мацюри В.А. про проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12021220470000102 від 13.01.2021 р., внесеного до ЄРДР за ч. 2 ст. 319 КК України. Це клопотання стосувалось ТОВ «Медичний центр «Одеський», розташованого за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 248. 27 січня 2021 року у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Одеський» за місцем провадження діяльності: м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 248 на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 26.01.2021 року по справі № 643/1167/21 було проведено обшуки із залученням працівників ДБН НП України та силової підтримки роти ТОР УПП В Харківській патрульної поліції, під час яких у якості речових доказів по кримінальному провадженню за № 12021220470000102 за ч. 2 ст. 319 КК України вилучено майно належне ТОВ «МЦ «Одеський». 27 січня 2021 року у приміщенні Салтівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Одеський» за місцем провадження діяльності: м. Харків, ву. Гв. Широнінців, 84 на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 26.01.2021 року по справі № 643/1173/21 було проведено обшуки із залученням працівників ДБН НП України та силової підтримки роти ТОР УПП В Харківській патрульної поліції, під час яких у якості речових доказів по кримінальному провадженню за № 12021220470000102 за ч. 2 ст. 319 КК України вилучено майно належне ТОВ «МЦ «Одеський».

Позивачем вчинялися заходи з повернення майна, притягнення посадових осіб до юридичної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12021220470000102 від 13.01.2021 року за ч. 2 ст. 319 КК України було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 319 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України від 31.08.2021 року, це рішення погоджено з Салтівською окружною прокуратурою м. Харкова, що підтверджується відповіддю № 281 аз/282аз/119-07 від 21.10.2021 р. Харківського управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області - начальника СВ підполковника поліції Хівренко О.О.

Позивач зауважував, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Одеський» та його Салтівське відділення знаходилось під підозрою протягом 8 місяців та у зв`язку з протиправними діями, які полягали у безпідставному відкритті кримінальних проваджень, проведенні обшуків за місцем провадження господарської діяльності товариства, вилученні майна ТОВ «Медичний центр «Одеський» та його представникам довелось докладати зусиль для захисту своїх прав та законних інтересів, як суб`єкта господарювання, шляхом передбаченим ч. 2 ст. 20 ГКУ, а саме: відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання, припинення дій, що порушують право або створюють його порушення. Для відновлення справедливості, повернення вилученого майна ТОВ «МЦ «Одеський», а також задля захисту їх ділової репутації неодноразово зверталось до своїх адвокатів для відновлення порушених прав, через своїх адвокатів зверталось до ГУНП в Харківській області, УБН в Харківській області, ДБН України, ДБР, органів прокуратури та суду, де оскаржувались процесуальні дії правоохоронців.

ТОВ «МЦ «Одеський» стверджувало, що понесло значні матеріальні збитки для того, аби відновити становище, яке існувало до відкриття кримінальних проваджень, ці збитки (шкода) полягали у витратах на оплату правничої (правової) допомоги у розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн (матеріальна шкода). Незаконні дії ГУНП в Харківській області та УБН в Харківській області ДБН НП України виразились у протиправному притягненні ТОВ «МЦ «Одеський» до кримінальної відповідальності за кримінальним провадженням № 12021220470000102 від 13.01.2021 року за ч. 2 ст. 319 КК України, у зв`язку з чим орган досудового розслідування здійснив всі дії для завдання збитків та приниження ділової репутації юридичної особи - ТОВ «Медичний центр «Одеський», ГУНП в Харківській області та УБН в Харківській області ДБН НП України було проведено ряд дій, спрямованих на підрив довіри до діяльності ТОВ «Медичний центр «Одеський», яка проявлялась у затриманні, допиті пацієнтів, вилученні їхнього майна, на підставі всіх вищевикладених фактів, ТОВ «МЦ «Одеський» завдана моральна шкода у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн.

Заперечуючи проти заявлених вимог ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ вказувало, що відповідно до ч. 1. ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Жодній посадовій особі позивача підозру не пред`явлено, що спростовує такі доводи позивача.

12.01.2020 до Московського ВП звернувся Кривуля Р.Л., який є представником громадської організації «Hanters Kharkov» із заявою про те що на протязі тривалого часу на території Московського району м. Харкова суб`єкт господарювання, неодноразово під приводом проведення ЗПТ та надання наркологічних медичних послуг особам, з порушенням чинного законодавства України, здійснює продаж рецептурних бланків суворої звітності Ф-3 на право придбання наркотичного засобу «Метадон» (ЖЕО 1584 від 12.01.2021).

Відповідно до ч.1. ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування.

Відповідач наголошував, що саме виконуючи зазначену норму закону України відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР за № № 12021220470000102 від 13.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 319 КК України (незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах), що спростовує посилання позивача на безпідставність відкриття кримінального провадження. ГУНП як учасник справи посилається на те, що не вчиняв таких дій як затримання та вилучення майна у пацієнтів та не проводив допити пацієнтів. В ході досудового розслідування була допитаний лише один пацієнт гр. ОСОБА_2 , вона не затримувалася та її майно не вилучалося. Під час огляду місця події вона добровільно видала, що записано у протоколі огляду місця події, слідчому 4 шт. блістера з написом «Метадон-ЗН», в яких знаходиться по 10 шт. пігулок в кожному блістері, копію рецепта ЯЮ 709073, чек на придбання препарату «Метадон», листок призначення на 1 аркуші.

Окрім того, відповідач зазначав, що суддя Московського районного суду, задовольняючи клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про обшук вважала його обґрунтованим, тому за наявності такого рішення суду, обґрунтованого нормами КПК України, посилання позивача на безпідставність проведення обшуку є необґрунтованим. Вилучення майна позивача відбувалося на підставі ухвал слідчого судді, який досліджував матеріали справи та вважав такі заходи законними та обґрунтованими керуючись нормами КПК України. Також, позивачем не було надано доказів завдання матеріальної та моральної шкоди із встановленням причинно-наслідкового зв`язку з діями відповідача.

ДЕПАРТАМЕНТ БОРОТЬБИ З НАРКОЗЛОЧИННІСТЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ у відзиві на позовну заяву стверджував, що зі змісту позовної заяви та її додатків позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення відповідачів для застосування такої міри деліктної відповідальності як відшкодування моральної шкоди. Позивачем не надано до суду доказів, які б свідчили про приниження честі, гідності, ділової репутації позивача або наявності втрат немайнового характеру, що настали внаслідок дій ДБН і як наслідок спричинення заявленої до стягнення моральної шкоди - 300 000 грн та матеріальної шкоди - 160 000 грн. За поданими позивачем у справу доказами не обґрунтовано і не підтверджено факт протиправної поведінки (дії, бездіяльність) ДБН. Наявні в додатках позовної заяви документи (листування, запити, звернення, відповіді, заяви, клопотання, заперечення, ухвали судів, протоколи, скарги, платіжні доручення, рахунки на оплату, акти виконаних робіт) є лише свідченням реалізації ТОВ «Медичний центр «Одеський» в особі Салтівського відділення ТОВ «Медичний центр «Одеський» його представниками і адвокатами своїх прав та інтересів спрямованих на отримання відомостей, як в рамках кримінального провадження так і під час господарської діяльності.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Дії (бездіяльність) відповідачів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

Аналогічний висновок щодо питання особливостей деліктної відповідальності органів державної влади та застосування положень статті 1176 ЦК України міститься у постанові Верховного Суду України від 22.06.2017 у справі № 6-501цс17 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц.

Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР "ОДЕСЬКИЙ" в особі Салтівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Одеський» моральної та матеріальної шкоди у зв`язку із протиправним притягненням ТОВ "МЦ" Одеський" до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 319 КК України та відкриття кримінального провадження № 12021220470000102 від 13.10.2021 року.

Для настання цивільно-правової відповідальності відповідачів за заподіяння позивачеві шкоди у цій справі необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення, у той час як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених пунктом 9 частини 2 статті 16 ЦК України, є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За змістом статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. За приписами статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Визначення терміну ділова репутація наведене у пункті 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (зі змінами та доповненнями). За змістом цієї норми діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі кримінальні правопорушення і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.

Отже, юридична особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди внаслідок приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Як встановлено судом, звертаючись із позовом до позивач не обґрунтовував власні позовні вимоги необхідністю відшкодування шкоди, заподіяної діловій репутації юридичної особи, а лише обмежився посиланням на дії ГУНП в Харківській області та УБН в Харківській області ДБН НП України, які за твердженням позивача були спрямовані на підрив довіри до діяльності ТОВ «Медичний центр «Одеський».

Крім того, наявні матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів, зокрема довідок (актів, звітів тощо) про зменшення вартості нематеріальних активів; свідоцтв про зменшення вартості котирування акцій юридичної особи; висновків судової експертизи; експертної оцінки вартості нематеріальних активів; повідомлень в засобах масової інформації; результатів проведення перевірок контрольними органами (якщо ці перевірки були викликані діями відповідачів) тощо, на підтвердження того, що неправомірні дії відповідачів призвели до приниження ділової репутації, зниження престижу чи підрив довіри до діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне провадження № 12021220470000102 від 13.01.2021 року за ч. 2 ст. 319 КК України було закрито, що свідчить про поновлення прав позивача відносно кримінального переслідування.

Здійснення ж дій на виконання посадовими особами органів державної влади своїх процесуальних обов`язків, навіть у випадку подальшого їх скасування, не може трактуватися, як приниження честі, гідності або підрив ділової репутації позивача. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка міститься в постанові від 05.09.2018 у справі №910/6099/17.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Разом з тим, звертаючись із позовом до суду першої інстанції позивач взагалі не обґрунтував, із посиланням на відповідні докази, заявлений розмір завданої відповідачем моральної (немайнової) шкоди.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення шкоди у розмірі 160000,00 грн, суд констатує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що 160000,00 грн, які були сплачені адвокату за надання правової допомоги по відновленню порушеного права позивача, є саме збитками, а не судовими витратами, що мають відшкодовуватись в рамках цивільного, кримінального чи адміністративного провадження.

Процесуальні витрати, понесені, в тому числі і у кримінальному провадженні, не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 ЦК України, останні не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків, натомість дані витрати за своєю правовою природою є витратами на професійну правничу допомогу, понесеними у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді та розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №915/1375/20 та від 01.12.2021 у справі №915/1477/20, в яких позивачем також було ТОВ "Роскосметика", та від 31.05.2021 у справі №910/6235/20, від 24.03.2021 у справі №922/445/20 та від 01.06.2020 у справі №910/12945/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №598/1781/17.

Витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (частина перша статті 126 КПК України). Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, зокрема, про те, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі (пункт 13 частини першої статті 368 КПК України).

Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується, у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України. Якщо це питання не було вирішене судом, сторони кримінального провадження, свідок, експерт, спеціаліст і перекладач мають можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства. (Аналогічні висновки вкладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №462/6473/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі №598/1781/17 підтримала правовий висновок щодо порядку розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні, визначивши, що процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову до обвинуваченого. Такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли.

Таким чином, відшкодування витрат понесених позивачем за надання правової (правничої) допомоги має бути вирішено у тому процесі в якому вони мали місце, зокрема кримінальному, цивільному або адміністративному і такі витрати не можуть стягуватися в якості збитків в окремому позовному провадженні.

Враховуючи встановлені обставини, суд робить висновок, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами завдання юридичній особі матеріальної або немайнової шкоди, що виключає притягнення відповідачів до деліктної відповідальності, через відсутність повного складу цивільного правопорушення, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР "ОДЕСЬКИЙ" в особі Салтівського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Одеський».

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "31" жовтня 2022 р.

Суддя Л.С. Лаврова