Ухвала

від 31.10.2022 по справі 925/972/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/972/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Черкаської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2022 (колегія суддів: Шаптала Є. Ю., Куксов В. В., Яковлєв М. Л.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 23.12.2021 (суддя Боровик С. С.) у справі

за позовом Черкаської міської ради до Приватного підприємства «Дредноут» про стягнення 25 364,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Дредноут» про стягнення на користь міського бюджету м. Черкаси 25 364,73 грн заборгованості за договором оренди землі від 27.03.2014.

23.12.2021 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2022, про часткове задоволення позову, стягнув з відповідача на користь позивача для зарахування до бюджету м. Черкаси на рахунок 12 507,90 грн боргу зі сплати орендної плати за землю.

07.10.2022 Черкаська міська рада звернулася з касаційною скаргою на ці судові рішення, в якій просить їх скасувати у відмовленій частині позовних вимог у розмірі 12 856,83 грн та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення цієї суми.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2022 її передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.

У касаційній скарзі Черкаська міська рада просить поновити встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строк на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суду від 09.09.2022, обґрунтовуючи причини поважності пропуску такого строку тим, що повний її текст вона отримала від суду електронною поштою лише 19.09.2022, про що надала відповідні докази.

Колегія суддів вважає причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2022 поважними і вважає за можливе задовольнити клопотання Черкаської міської ради про поновлення такого строку.

Разом з тим, перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

У силу пункту 2 частини третьої статті 287 цього ж Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз цієї норми закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

У силу частин п`ятої, сьомої статті 12 цього ж Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення 25 364,73 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову.

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 ГПК України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Мотивуючи необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, Черкаська міська рада зазначила, що її касаційна скарга стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і справа становить значний суспільний інтерес (підпункти "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), посилаючись на те, що розгляд цієї справи сформує правову позицію в аналогічних спорах. Скаржник також зазначив, що в умовах воєнного часу, коли бюджетні кошти у першочерговому порядку спрямовуються на потреби Збройних Сил України, зменшення надходження боргу зі сплати орендної плати за землю згідно судових рішень буде впливати на інтереси органу місцевого самоврядування в особі Черкаської міської ради як головного розпорядника бюджетних коштів, зокрема, у зменшенні доходної частини бюджету, що призведе до зменшення обсягів витрат на потреби територіальної громади міста Черкаси. Крім того, судові рішення у цій справі призводять до обмеження бюджетних надходжень, що підриває засади бюджетного процесу щодо наповнення місцевого бюджету і, як наслідок, призводить до порушення економічних інтересів територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради, зокрема в недоотриманні коштів місцевим бюджетом. Поряд з цим зазначив, що судами попередніх інстанцій не застосували правовий висновок, зроблений Верховним Судом у постанові від 17.11.2021 у справі № 393/590/17, і посилається при цьому як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, буде впливати на значну кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Натомість у касаційній скарзі Черкаської міської ради відсутні посилання на справи та їх кількісні показники, які би свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію щодо вирішення справ з аналогічними обставинами справи.

Отже, Черкаська міська рада не довела, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тоді яка доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що є прерогативою судів попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті, а тому не містить випадку, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Належних обґрунтувань про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України) касаційна скарга Черкаської міської ради також не містить, оскільки практика щодо вирішення спорів, предметом в яких є стягнення орендної плати за землю, сформована.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких суд міг би визнати оскаржувані рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню, Черкаська міська рада не навела.

Додатково слід звернути увагу скаржника на те, що незгода із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при їх ухваленні, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок ухвалення цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Черкаської міської ради на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу, оскільки її подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Додатково слід зазначити про те, що використання касаційним судом оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, виходячи зі статусу Верховного Суду, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя.

Колегія суддів також звертає увагу скаржника на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 12, 119, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Черкаської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Черкаській міській раді строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2022 у справі № 925/972/21.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 925/972/21 за касаційною скаргою Черкаської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 23.12.2021.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

5. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику, а її копію залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич