Ухвала

від 25.10.2022 по справі 455/1378/18

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1378/18

Провадження № 6/455/11/2022

УХВАЛА

Іменем України

25 жовтня 2022 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Бобельська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, заяву Комунального закладу Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів» про розстрочку виконання судового рішення у цивільній справі №455/1378/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів», треті особибез самостійнихвимог напредмет споруна стороніпозивача: Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, первинна профспілкова організація Комунального закладу Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

10.10.2022 року Комунальний заклад Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів» звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення, в якій посилається на те, що постановою Львівського апеляційного суду від 01.08.2022 року прийнято рішення, яким, зокрема, передбачено стягнення з Комунального закладу Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів в користь ОСОБА_1 323316,98 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_2 зазначає, що Комунальний заклад Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів» є неприбутковою установою і від своєї діяльності жодного прибутку не отримує, а повністю фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та освітньої субвенції.

Відповідач є спеціальним закладом загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку.

Згідно розділу 4 Статуту та Положення про пансіон, затвердженого Наказом №50 від 30.08.2022 року структурним підрозділом відповідача є пансіон для постійного проживання учнів протягом усього навчальною року, за винятком канікул.

Діяльність пансіону обумовлює необхідність створення відповідних умов проживання, медичного забезпечення та харчування (зокрема, п 5.13 передбачено п`яти разове харчування).

З 6542150,00 гривень усіх надходжень згідно кошторису на 2022 рік сформованого за рахунок коштів місцевого бюджету 6291392,00 гривні спрямовуються на покриття найкритичніших для існування відповідача видатків, без яких діяльність відповідача взагалі неможлива: оплата праці, медикаменти та перев`язувальні матеріали, продукти харчування, оплата комунальних послуг та енергоносіїв. Відповідно, залишається лише 250768,00 гривень на видатки, менш критичного значення, тобто 20896,50 гривень на місяць.

Окрім цього, згідно встановленого правопорядку, надходження з бюджетів здійснюється не способом перерахування усіх передбачених кошторисом коштів з бюджету на рахунки закладу на початку року, а відповідно до плану асигнувань.

Враховуючи існуючий правопорядок фінансування з бюджетів, на рахунках відповідача станом на 01.10.2022 року залишок коштів 246596,36 гривень, при чому: 165647,46 гривень, з них акумульовані на рахунку, який використовується виключно для зарахування державної соціальної допомоги особам з інвалідністю, тобто, фактично, це кошти учнів школи; 7864,41 гривні з них призначені для придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентаря; 2501,25 гривня з них призначені для оплати послу і бюджетних установ: 70510,86 гривень з них призначені для оплати послуг, крім комунальних, в даному конкретному випадку - оплати робіт для влаштування в укриті і для учнів на випадок надзвичайних ситуацій доступу до мережі.

Разом з тим, відповідач не є власником майна, яким він користується

Примусове виконання постанови Львівською апеляційного суду від 01.08.2022 року в частині стягнення з відповідача 323316,98 гривень однією сумою поки неможливе, вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання судового рішення призведе до арешту рахунків відповідача, а відтак і до повної зупинки його діяльності через брак коштів на покриття надкритичніших для існування відповідача видатків, без яких діяльність відповідача взагалі неможлива: оплата праці, медикаменти та перев`язувальні матеріали, продукти харчування, оплата комунальних послуг та енергоносіїв.

Зупинення ж роботи відповідача в свою чергу призведе до припинення фінансування, що зрештою, взагалі унеможливить виконання постанови Львівського апеляційного суду від 01.08.2022 року.

Просить розстрочити виконання постанови Львівського апеляційного суду від 01.08.2022 року в частині стягнення з Комунального закладу Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів» 323316,98 гривень на десять місяців рівними частинами: по 32331,698 гривня, починаючи з жовтня 2022 року.

19.10.2022року досуду відпозивачки ОСОБА_1 надійшов відзивна заявупро розстрочкувиконання рішення,в якому остання наголошує, що Комунальний заклад Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів» отримує фінансування в повному обсязі на цілий рік з урахуванням необхідних втрат. Також керівник даного навчального закладу знав про рішення Львівського апеляційного суду 01.08.2022 року і міг просити такі кошти, які підлягають їй для виплати. Звернула увагу на ступінь вини відповідача в особі директора який свідомо затягував судовий розгляд, а також те, що відповідач може стягнути вказані кошти з винної особи (регрес). Просила в задоволенні заяви КЗ ЛОР «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів» про розстрочку виконання рішення Львівського апеляційного суду від 01.08.2022 року відмовити.

У судовому засіданні представники заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у заяві, просили їх задовольнити. Додатково пояснили, що на даний час цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, первинна профспілкова організація Комунального закладу Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу знаходиться на розгляді у Верховному Суді, так як Комунальним закладом Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів» оскаржено постанову Львівського апеляційного суду від 01.08.2022 року та кінцеве рішення по даній справі не прийнято. Також представник заявника ОСОБА_2 додатково зазначив, що із письмовою заявою до розпорядника коштів про виділення додаткових асигнувань у зв`язку із стягненням на користь ОСОБА_1 навчальний заклад не звертався.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Дашинич І.Б. у судовому засіданні категорично заперечували проти заяви щодо розстрочку виконання рішення суду, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Просили відмовити в задоволенні заяви.

Представник третьої особи Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 25.10.2022 року до суду надійшла заява за підписом ОСОБА_4 , в якій він просив розгляд справи провести без його участі, щодо вимоги директора ОСОБА_2 заперечує та просить відмовити у наданні розстрочки виконання судового рішення від 01.08.2022 року.

Представник третьої особи Первинної профспілкової організації Комунального закладу Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів» Кенийз О.С. заперечила щодо задоволення заяви.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази в обґрунтування поданої заяви, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не оспорювалося те, що постановою головного державного виконавця Старосамбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Телічака С.З. від 16.09.2022 року було відкрито виконавче провадження №69877388 про стягнення з Комунального закладу Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа 1-11 ступенів» 323316,98 гривень (а.с.16).

Згідно кошторису на 2022 рік, сформованого за рахунок освітньої субвенції, загальні річні надходження заплановано у розмірі 9491515,00 гривень і усі вони є видатками на оплату праці і нарахування на заробітну плату (а.с.21).

Згідно плану асигнувань до кошторису на 2022 рік, сформованого за рахунок коштів місцевого бюджету, у жовтні 2022 року має надійти 567000,00 гривень у листопаді 2022 року 778800,00 гривень у грудні 820396,00 гривень, з яких на інші видатки залишаються у жовтні 2022 року 22500,00 гривень, у листопаді 2022 року 15100,00 гривень, у грудні 2022 року 21083,00 гривень (а.с.20).

Відповідно до п.6.8.30 ст.1 Бюджетного кодексу України: бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження;

бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування:

кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

За таких обставин, кошти отримані відповідачем мають цільове призначення, яке не може бути змінено, лише як за рішенням розпорядника коштів.

В свою чергу розпорядник коштів - Львівська обласна державна адміністрація, визначила для конкретного використання 8527389,00 гривень і залишила на поточні видатки 7506276,00 гривень.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення суду є наявність перешкод та певних обставин, які унеможливлюють виконання рішення.

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

При цьому, при розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17).

У рішенні від 27.11.2008 року у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, щоЗакон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до ст.ст.1,3 Конституції Українита принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі №1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 року №7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004, від 09.07.2007 року №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Зокрема, урішенні від 09.07.2007 року №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява №67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Відповідно до вимог ст.ст.12,77-81 ЦПК України відповідачем не надано доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінніст.435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду, а наведені підстави не можуть бути визнані такими, що вказують на необхідність відповідного розстрочення.

При цьому, суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках, натомість заявником не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст.77,78,81 ЦПК України, на підтвердження наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду, а відтак обставини на які посилається заявник, не є такими обставинами, які б свідчили про їх винятковість.

Додані заявником в ході розгляду справи і досліджені докази, самі по собі та в сукупності не підтверджують підстав, передбачених ст. 435 ЦПК України для розстрочення виконання судового рішення по справі 455/1378/18 постанови Львівського апеляційного суду від 01.08.2022 року. Крім того суд враховує, що заявником не вжито вичерпних заходів для збільшення бюджетних асигнувань, у зв`язку із наявністю стягнення на користь ОСОБА_1 , адже відсутність письмової відмови про неможливість такого збільшення ставить під сумнів покликання на обмеженість фінансування та, як наслідок, неможливість виплати ОСОБА_1 належних до сплати грошових коштів.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з принципів верховенства права, обов`язковості виконання судових рішень, відсутності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, а також враховуючи, що розстрочення виконання рішення може вплинути на інтереси ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви щодо розстрочення виконання рішення суду.

Керуючисьст.435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Комунального закладу Львівської обласної ради «Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів» про розстрочку виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Дата складання повного судового рішення 28.10.2022 року.

Суддя Пошивак Ю.П.