Ухвала

від 24.10.2022 по справі 757/26743/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26743/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013110000000956,

В С Т А Н О В И В :

30.09.2022 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на нежитлову будівлю з влаштуванням паркінгу літ. А загальною площею 6124, 4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1365213680000, належну компанії «АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД» (AMITIEL HOLDING LIMITED, країна реєстрації: Республіка Сейшельські Острови), із забороною відчуження, розпорядження та користування майном

Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 21.05.2009 ОСОБА_5 на підставі договору дарування адміністративного будинку набула право власності на нерухоме майно, а саме: на нежитлову будівлю з влаштуванням паркінгу (літ. А) загальною площею 6124,40 кв. м., розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Постановою слідчого Головного слідчого управління СБУ від 26.05.2010 у кримінальній справі №1591 накладено арешт на вищевказане нерухоме майно. Відомості про державну реєстрацію обтяжень на підставі зазначеної постанови відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 9866784).

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України від 16.11.2012 у кримінальній справі №24-37 накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , у тому числі на вказану вище будівлю. Відомості про державну реєстрацію обтяжень на підставі зазначеної постанови відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 1381825).

Ухвалою Ворошиловського районного суду міста Донецька від 17.06.2014 (справа № 255/11686/14ц) накладено арешт на нежитлову будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею нежитлової будівлі 6124,40 кв. м. Відомості про державну реєстрацію обтяжень на підставі зазначеної постанови відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 7196708).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва (справа № 757/48354/16-к) від 04.10.2016 задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42014000000000438 від 27.05.2014 та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 , у тому числі на нежитлову будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпоряджатися та використовувати таке майно. Відомості про державну реєстрацію обтяжень на підставі зазначеної постанови відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 16887987).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва (справа 757/59895/16-к) від 05.12.2016 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42014000000000443 та накладено арешт на нежитлову будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_5 та іншим особам, у володінні (користуванні) яких перебуває вказане нерухоме майно, розпоряджатися та користуватися ним, з передачею його на відповідальне зберігання Національній поліції України. Відомості про державну реєстрацію обтяжень на підставі зазначеної постанови відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 9965566).

На початку 2017 року невстановлена досудовим розслідуванням особа (особи, у тому числі правоохоронних органів), з метою заволодіння нерухомим майном, а саме: нежитловою будівлею, розташованою за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_5 розробила злочинний план, до виконання якого залучила, у тому числі мешканців, міста Дніпра, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 .

Окрім іншого встановлено, що 29.09.2017 ТОВ «Естейт.Проперті.Груп» (ЄДРПОУ 41621557) шляхом укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна № 898 здійснило продаж нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі з влаштуванням паркінгу (літ. А) загальною площею 6124,40 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , компанії «АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД» (код юридичної особи 157986), зареєстрованій у Республіці Сейшельські Острови.

Внаслідок таких протиправних дій приватного нотаріусу ОСОБА_8 нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля з влаштуванням паркінгу (літ. А) загальною площею 6124,40 кв. м., розташована за адресою АДРЕСА_1 , вибуло із законного володіння ОСОБА_5 та перейшло у власність третіх осіб, що спричинило ОСОБА_5 , згідно висновку будівельно - оціночної експертизи, майнову шкоду у сумі 245 465 000,00 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та відповідно до примітки 4 ст.364 КК України є тяжкими наслідками.

Отже, злочинні дії ОСОБА_9 , вчинені у період часу з 19.04.2017 по 28.09.2017 були спрямовані на надання допомоги та створення умов, усуненням перешкод, шляхом виготовлення підроблених документів, використання завідомо підроблених документів, вчинення реєстраційних та нотаріальних дій в супереч Законів України, та сприяли незаконному заволодінню чужим майном, які в своїй сукупності перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням тяжких наслідків вибуття із законного володіння ОСОБА_5 та переходу у власність третіх осіб, нежитлової будівлі з влаштуванням паркінгу (літ. А) загальною площею 6124,40 кв. м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 , нанесенню значної шкоди потерпілій та спричиненню тяжких наслідків.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62020000000000848 від 27.10.2020 (виділено з кримінального провадження № 42013110000000956) за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362 КК України затвержено 06.09.2021 прокурором та скеровано до суду для розгляду по суті.

Окрім цього, у кримінальному провадженні № 42013110000000956 26.02.2020 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 365-2 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був співучасником ОСОБА_8

05.03.2021 кримінальне провадження № 62021000000000032 (виділено з кримінального провадження № 42013110000000956) за підозрою ОСОБА_6 закрито, у зв`язку із смертю підозрюваного.

Згідно листа від 11.10.2017 Печерського районного суду м. Києва суддями Печерського районного суду м. Києва судових рішень від 14.09.2017 та 26.09.2017, якими знято арешт з будівлі за адресами: м. Київ, пров. Рильський, 4, не постановлювалось.

З приводу, укладення 29.09.2017 ТОВ «Естейт.Проперті.Груп» (ЄДРПОУ 41621557) в особі ОСОБА_7 договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі з влаштуванням паркінгу (літ. А) загальною площею 6124,40 кв. м., розташованої за адресою місто Київ, провулок Рильський, будинок 4, з компанією «АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД», зареєстрованій у Республіці Сейшельські Острови, слід зазначити наступне.

До договору від 29.09.2017 долучено квитанцію № 369Q938ATM від 29.09.2017 на суму 220000 грн щодо сплати збору до пенсійного фонду з операцій купівлі-продажу нерухомого майна АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД (номер рахунку 10027004900302), однак згідно інформації АТ «ОТП БАНК» від 21.01.2021 така операція через банківський рахунок № НОМЕР_1 не проводилася.

Слід також зазначити, що виходячи показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 громадянин ОСОБА_7 вів аморальний спосіб життя, був малозабезпеченим тощо.

Згідно інформації КНП «Міська поліклініка № 1» Дніпровської міської ради від 13.04.2020 ОСОБА_6 перебував під наглядом лікаря-психіатра з діагнозом «шизофренія». Указане також підтверджується довідкою № 4420 від 12.12.2017 КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради.

Також, згідно з довідкою № 4419 від 12.12.2017 КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_7 мав психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.

Наведене вище свідчить про вчинення кримінальних правопорушень, з метою незаконного набуття права власності на вищевказаний об`єкт нерухомості компанією «АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД».

Постановами від 09.10.2017, 23.04.2020 нежитлову будівлю з влаштуванням паркінгу (літ. А) загальною площею 6124, 40 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, пров. Рильський, будинок 4, визнано речовим доказом.

При цьому, після набуття права власності на приміщення за адресою: м. Київ, пров. Рильський, будинок 4, компанією «АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД» були спроби заволодіння ним, про що свідчить рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2018 у справі № 910/6869/18.

Вказані обставини в сукупності послугували підставою для звернення до слідчого судді з метою накладення арешту на нежитлову будівлю з влаштуванням паркінгу літ. А загальною площею 6124, 4 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, провулок Рильського, будинок 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1365213680000, належну компанії «АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД» (AMITIEL HOLDING LIMITED, країна реєстрації: Республіка Сейшельські Острови), із забороною відчуження, розпорядження та користування майном

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.

У судовому засідання прокурор вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити, вказав, що вилучене майно визнано речовим доказом, а тому з метою подальшої перевірки його значення для кримінального провадження існує необхідність у накладенні арешту на майно.

Представник володільця майна заперечував щодо вимог клопотання, вказуючи на безпідставність вимог, а відтак у задоволенні клопотання просив відмовити.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, надходжу до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013110000000956 від 04.11.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч. 4 ст. 426-1, ч. 1 ст. 365-2, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.

Постановами від 09.10.2017, 23.04.2020 нежитлову будівлю з влаштуванням паркінгу (літ. А) загальною площею 6124, 40 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, пров. Рильський, будинок 4, визнано речовим доказом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)достатність доказів,що вказуютьна вчиненняособою кримінальногоправопорушення; 3)розмір можливоїконфіскації майна,можливий розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,та цивільногопозову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб;5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Так, як на правову підставу арешту майна компанії «АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД», прокурор вказує, що з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке має критерії речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні та може підлягати спеціальній конфіскації.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Варто зауважити на тому, що навіть при наявності в матеріалах справи постанови про визнання речовими доказами нерухомо майна компанії «АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД», остання не може слугувати безумовною підставою для накладення на нього арешту, адже якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

В контексті вказаного слід зазначити, що долучені до матеріалів клопотання постанови від 09.10.2017 та від 23.04.2020 про визнання нерухомого майна мого Клієнта речовим доказом не містять чітко сформульованих мотивів їх прийняття та належного обґрунтування цих мотивів, як цього вимагають положення ч.5 ст.110 КПК України.

Так, постанова від 09.10.2017 містить в собі лише описання фабули кримінального провадження, яке зводиться до наведення конкретних дій приватного нотаріуса ОСОБА_8 , без наведення належного у розумінні ст.98 КПК України обґрунтування, яке саме значення у якості речового доказу має вказане нерухоме майно для цілей встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

В свою чергу, мотивувальна частина постанови слідчого від 23.04.2020 фактично зводиться до згадування про проведення огляду приміщення в цей же день за участі представників ТОВ «Приватна охоронна фірма «Альфа-Безпека», неповної цитати ст.98 КПК України, а також запевнення про те, що предмети містять відомості, що можуть бути використані як доказ.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з моменту набуття права власності на означене нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2017, Компанією АМІТЕЛ ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД стороною обвинувачення не доведено, що компанією вчинялися дії, спрямовані на відчуження вказаного майна.

Слідчий суддя приймає до уваги і той факт, що попередній арешт вказаного нерухомого майна в рамках кримінального провадження №42013110000000956, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.07.2020 у справі №757/27866/20-к, скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 18.01.2021 у справі №757/27866/20-к.

Разом з тим, стороною обвинувачення жодним чином не було спростовано, яке відношення вищевказане майно може мати значення для розслідуваного кримінального правопорушення та яким чином відчуження такого майна зможе негативно вплинути на прийняття законного рішення по справі.

Так, як вбачається з тексту клопотання, обґрунтування необхідності арешту майна складається виключно з описання протиправних діянь, в якому звинувачується нотаріус ОСОБА_8 , тобто обґрунтування необхідності накладення арешту, як воно викладене прокурором, стосується виключно обставин протиправного діяння, яке за версією слідства було вчинене приватним нотаріусом ОСОБА_8 .

Разом з тим, матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_8 були виділені з матеріалів кримінального провадження №42013110000000956, згідно з постановою прокурора від 27.10.2020 в окреме провадження №62020000000000848 (див. а.с.а.с.75-76, т.1), і саме в рамках вказаного виділеного провадження було складено обвинувальний акт (див. а.с.а.с.77-121, т.1), який скеровано до суду. Про вказані обставини прямо зазначається в клопотанні про арешт майна (див. абз.2 стор.18 клопотання).

Так само, згідно з постановою прокурора від 16.01.2021 (див. а.с.а.с.62-63, т.1) матеріали за підозрою ОСОБА_6 були виділені з кримінального провадження №42013110000000956 в окреме провадження №62021000000000032, яке в подальшому було закрито згідно з постановою від 05.03.2021 (див. а.с.а.с.64-68, т.1), про що також прямо зазначено в клопотанні.

З урахуванням вказаного, викладені у клопотанні обставини протиправних дій, які за версією слідства були вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_8 , з 27.10.2020 не стосуються кримінального провадження №42013110000000956, а отже жодним чином не можуть виправдовувати необхідність накладення арешту на нерухоме майно в рамках даного кримінального провадження.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Обов`язок доказування обставин, на які посилається прокурор, покладається саме на нього.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що прокурор не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку про необхідність такого арешту та те, що ціль такого заходу забезпечення кримінального провадження узгоджується з завданнями кримінального провадження та виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення обставин, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння особою належним майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013110000000956.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1