Ухвала

від 26.10.2022 по справі 761/15189/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15189/22

Провадження № 2/761/9517/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Решти Д.О.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Левченко С.М.,

розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрпошта", треті особи: Державне підприємство "Прозорро.Продажі", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ ТЕНДЕР" про скасування рішення про дискваліфікацію переможця електронних торгів, стягнення ганантійного внеску, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищевказана справа.

Ухвалою суду від 10.08.2022 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки на її переконання позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.

Зокрема, обґрунтовуючи вказане клопотання посилається на те, що до матеріалів позовної заяви не долучено засвідченої копії платіжного документа про сплату судового збору, не надано копію паспорта громадянина України позивача, також у позовній заяві не вказана електронна пошта позивача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказав на відсутність об`єктивних підстав для залишення позовної заяви без руху.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В матеріалах справи дійсно міститься незасвідчена представником позивача копія платіжного документа про сплату судового збору в належному розмірі, який слід було сплатити позивачу, при цьому судом здійснено перевірку зарахування сплаченого судового збору в розмірі 4785,19 грн. Зокрема, зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету, підтверджено наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Стосовно надання копії паспорта громадянина України, то суд зазначає, що долучення відповідних документів до позовної заяви, зокрема, паспорта громадянина України чи картки фізичної особи-платника податків, не передбачено вимогами ст.177 ЦПК України.

Суд враховує релевантну судову практику викладену в постанові від 18.08.2021 у справі № 160/710/21, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визнав безпідставним залишення судом другої інстанції апеляційної скарги без руху та повернення її згодом заявнику через неподання копії документа, що посвідчує особу, з метою перевірки процесуальної дієздатності.

Також, у відповідності до ч.3 ст.175 ЦПК, у позовній заяві вказані необхідні реквізити, що вимагає вказана норма.

Однак, у позовній заяві дійсно не вказана електронна пошта позивача, разом з тим вказаний інший засіб зв`язку, а саме номер телефону позивача.

Суд вважає, що у разі залишення позовної заяви без руху з підстав не зазначення електронної пошти позивача, а також не надання засвідченої копії платіжного документа про сплату судового збору, суд допустить надмірний формалізм, що як наслідок може бути підставою порушення права позивача на доступ до суду.

Вирішуючи клопотання про залишення позову без руху, суд враховує висновки, вказані у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року справа №177/1163/16-ц: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції. Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін, апеляційний суд не звернув уваги на вищенаведене та дійшов помилкового висновку про те, що суд першої інстанції діяв відповідно до вимог статті 185 ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, обмежує права позивача та перешкоджає йому у доступі до правосуддя.».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «….при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

У рішенні ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року) наголосив на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Також, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, підсумовуючи все вищевикладене, беручи до уваги наведену релевантну судову практику, суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись положеннями ст. 4, 11, 175, 177, 187, 353-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху - відмовити.

Ухвала оскарження не підлягає.

Повний текст ухвали складено 31.10.2022 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА