Рішення

від 31.10.2022 по справі 420/11322/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11322/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС критеріям ризиковості платника податку № 148535 від 01.06.2022 року; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС з переліку ризикових платників податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що незважаючи на надання всіх необхідних документів за результатами їх розгляду комісія прийняла оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Однак таке рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки всі здійснювані господарські операції відповідають вимогам законодавства, є реальними та підтверджуються господарськими операціями. ТОВ ФЕРРІПЛЮС було надано всю необхідну інформацію, пояснення та копії документів, які містять у собі документальні підтвердження проведення господарських операцій. Наданий перелік документів відповідає переліку, встановленому законодавством. В той же час, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжують його неоднозначне трактування, адже не містить жодної вказівки в чому саме надані первинні документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Представником відповідача Головного управління в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, враховуючи вимоги Постанови №1165 рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 08.02.2022 №19199 ТОВ «Ферріплюс» включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165. За результатами проведеного аналізу ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» встановлено придбання та постачання послуг суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості: - ТОВ «Служба безпеки «ПОСЕЙДОН» (код ЄДРПОУ 43326242) ДПІ 1307, внесено до переліку ризикових СГ 08.12.21 року; - ТОВ «ФОРСТРАНС» (код ЄДРПОУ 40232010), ДПІ 1517, внесено до переліку ризикових СГ 25.05.21 року; - ТОВ «ІНДУСТРІЯ СТАЙЛ» (код ЄДРПОУ 43441152), ДПІ 0319, внесено до переліку ризикових СГ 12.11.21 року; - ТОВ «БУДСТЕЙТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 42382898), ДПІ 2659, внесено до переліку ризикових СГ 28.09.21 року; - ТОВ «КАРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 40761590), ДПІ 0207, внесено до переліку ризикових СГ 01.12.2020 року. Позивач скористався своїм правом та надав повідомлення №1 від 24.02.2022, №4 від 25.07.2022 року щодо надання інформації про невідповідність критеріям ризиковості задля доведення своєї позиції в адміністративному порядку. Після опрацювання повідомлень контролюючим органом винесені рішення №19199 від 08.02.2022 року, №148535 від 01.06.2022 року, №179344 від 28.07.2022 року. Надані документи не відображують у повному обсязі провадження господарської діяльності підприємства, що в свою чергу унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Таким чином, Відповідач вважає, що доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для віднесення підприємства позивача до критеріїв ризиковості платника податків на підставі наявної податкової інформації за проведеним моніторингом з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що факт наявності у добросовісного платника податку господарських операцій з іншими платниками податку, які віднесені до ризикових, не тягне за собою автоматичне присвоєння аналогічного статусу цьому добросовісному платнику податків, якщо контролюючий орган не доведе зворотнє. ТОВ «Ферріплюс» надав до відповідача повний комплект первинних документів, які підтверджують фактичність та дійсність господарських операцій, що є достатнім для визначення позивача як добросовісного платника податків. При цьому, наданий представником відповідача відзив підтверджує викладені у позовній заяві аргументи щодо протиправності оскаржуваного рішення та породжує його неоднозначне трактування.

Ухвалою суду від 31 серпня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.07.2018 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС (код ЄДРПОУ 42337913) (а.с. 34 т. 1).

08 лютого 2022 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення № 19199 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС критеріям ризиковості платника податку (а.с. 19 т. 1).

24 лютого 2022 року ТОВ ФЕРРІПЛЮС подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 (а.с. 23-26 т. 1).

01 червня 2022 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 24.02.2022 року № 1, прийнято рішення № 148535 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ ФЕРРІПЛЮС критеріям ризиковості платника податку (а.с. 18 т. 1, а.с. 117 т. 2).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання «рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ ФЕРРІПЛЮС № 148535 від 01.06.2022 року прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 18 т. 1).

Пунктом 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вирішуючи питання про правомірність рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 148535 від 01.06.2022 року, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яким вироблена позиція, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки»(CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п.156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. Проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п.44 рішення від 22.11.1995 року у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п.4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08.03.1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Об`єднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п.47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі «Путтер проти Болгарії» (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

При цьому, ключовим питанням спору є існування тих фактів та обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В той же час, з`ясування таких фактів та обставин повинно здійснюватися на підставі наданих сторонами доказів.

Разом з тим, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ ФЕРРІПЛЮС № 148535 від 01.06.2022 року не містять чіткої причини його прийняття та розшифровку яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для ТОВ ФЕРРІПЛЮС до переліку ризикових платників податку (а.с. 18 т. 1).

При цьому, в рішенні № 148535 від 01.06.2022 року зазначено «подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

З матеріалів справи вбачається, що рішення № 148535 від 01.06.2022 року прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 24.02.2022 року № 1, які надавались ТОВ ФЕРРІПЛЮС у зв`язку з прийняттям рішення № 19199 від 08.02.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням № 19199 від 08.02.2022 року податковим органом віднесено ТОВ ФЕРРІПЛЮС до переліку ризикових платників податку відповідно до п. 8 Критерії ризиковості платника податку, а саме встановлено операції з придбання робіт у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості (а.с. 19 т. 1).

Однак, в рішенні № 19199 від 08.02.2022 року не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, , не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б ТОВ ФЕРРІПЛЮС надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20, від 23 червня 2022 року по справі № 640/6130/20.

Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі № 520/480/20 (№ К/9901/26405/20).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 31.08.2022 року витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію та належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких прийнято рішення № 148535 від 01.06.2022 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критерії ризиковості платника податку, в тому числі протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, інформацію та належним чином завірені копії документів, які розглядалась на засіданні вказаної комісії під час прийняття оскаржуваного рішення, а також податкової інформації (копій документів), яка слугувала підставою для включення ТОВ ФЕРРІПЛЮС до переліку платників податків.

На виконання ухвали суду представником відповідача Головного управління в Одеській області до суду надано копії документів, які надавались ТОВ ФЕРРІПЛЮС разом з інформацією 24.02.2022 року (а.с. 15-112 т. 2).

Однак, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких доказів на підтвердження виявлення ризикових операцій ТОВ ФЕРРІПЛЮС та не надано інформацію та належним чином засвідчені копії документів, які розглядалась на засіданні комісії під час прийняття оскаржуваного рішення, зокрема на підставі яких встановлено операції з придбання товару у контрагентів з ознаками ризиковості.

Представником відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, на виконання ухвали суду не надано будь-яких доказів на підтвердження виявлення ризикових операцій ТОВ ФЕРРІПЛЮС, зокрема після моніторингу платника податку та поданої ним податкової накладної/розрахунку коригування, та не надано інформацію та належним чином засвідчені копії документів, які розглядалась на засіданні комісії під час прийняття оскаржуваного рішення № 148535 від 01.06.2022 року.

При цьому, в рішенні № 148535 від 01.06.2022 року визначено, що комісія Головного управління ДПС в Одеській області дійшла висновку, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що комісія контролюючого органу перевіряла подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні), в порядку, визначеному приписами Порядку № 1165, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

В той же час посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що за результатами проведеного аналізу ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» встановлено придбання та постачання послуг суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості: - ТОВ «Служба безпеки «ПОСЕЙДОН» (код ЄДРПОУ 43326242) ДПІ 1307, внесено до переліку ризикових СГ 08.12.21 року; - ТОВ «ФОРСТРАНС» (код ЄДРПОУ 40232010), ДПІ 1517, внесено до переліку ризикових СГ 25.05.21 року; - ТОВ «ІНДУСТРІЯ СТАЙЛ» (код ЄДРПОУ 43441152), ДПІ 0319, внесено до переліку ризикових СГ 12.11.21 року; - ТОВ «БУДСТЕЙТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 42382898), ДПІ 2659, внесено до переліку ризикових СГ 28.09.21 року; - ТОВ «КАРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 40761590), ДПІ 0207, внесено до переліку ризикових СГ 01.12.2020 року, суд не приймає до уваги, оскільки ані оскаржуване рішення № 148535 від 01.06.2022 року, ані рішення № 19199 від 08.02.2022 року не містять будь-яких даних щодо того, що саме операції з підприємствами з ознаками ризиковості ТОВ «Служба безпеки «ПОСЕЙДОН», ТОВ «ФОРСТРАНС», ТОВ «ІНДУСТРІЯ СТАЙЛ», ТОВ «БУДСТЕЙТ ГРУП», ТОВ «КАРЛАЙФ» слугували підставою для віднесення ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що листом від 18.02.2022 року ГУ ДПС в Одеській області повідомило ТОВ «ФЕРРІПЛЮС», що виключення підприємства до переліку ризикових пов`язано з тим, що надійшла податкова інформація про придбання послуг протягом 2021 року у суб`єктів господарювання, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме ПК № 85 від 31.10.2021, № 53 від 30.11.2021 року, а також постачання послуг протягом 2021 року суб`єктам господарювання, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме ПК № 64 від 21.10.2021 року, № 25 від 11.11.2021 року, № 7 від 03.11.2021 року, № 54 від 25.11.2021 року, № 63 від 30.11.2021 року, № 44 від 29.12.2021 року (а.с. 20-22 т. 1).

З наданих до суду податкових накладних та інформації, що викладена у листі ГУ ДПС в Одеській області від 18.02.2022 року слідує, що підприємством, у якого ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» придбавало протягом 2021 року послуги є ТОВ «Служба безпеки «ПОСЕЙДОН», а підприємством, якому ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» надавало протягом 2021 року послуги є ТОВ «ІНДУСТРІЯ СТАЙЛ» (а.с. 35-42 т. 1).

З вищевикладеного слідує, що надана представником відповідача інформація у відзиві та інформація, викладена ГУ ДПС в Одеській області у листі від 18.02.2022 року, щодо підстав включення ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платників податку є різною та не узгоджується між собою.

В той же час, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Верховний Суд в постанові від 04 червня 2020 року по справі № 340/422/19 (№ К/9901/33095/19) зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року по справі № 160/93/19 (№ К/9901/25783/19).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» надано до контролюючого органу 24 лютого 2022 року повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1, з яких можливо встановити зміст і обсяг господарських операцій (а.с. 23-193 т. 1).

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що надані ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» документи містять неповні, недостовірні та (або) суперечливі, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано.

Також, будь-яких доказів на підтвердження того, що станом на дату здійснення господарських операцій та станом на дату прийняття оскаржуваного рішення № 148535 від 01.06.2022 року та рішення № 19199 від 08.02.2022 року підприємства ТОВ «Служба безпеки «ПОСЕЙДОН», ТОВ «ФОРСТРАНС», ТОВ «ІНДУСТРІЯ СТАЙЛ», ТОВ «БУДСТЕЙТ ГРУП», ТОВ «КАРЛАЙФ», з якими, як вказує відповідач, ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» проводило господарську діяльність, були включені до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, ГУ ДПС в Одеській області суду не надано.

Податковими органами, не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

Крім того, приписами п. 6 Порядку № 1165 визначено, що якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що інформація та копії документів надійшли до податкового органу 24.02.2022 року, однак рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 148535 було прийнято лише 01.06.2022 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. Croatia", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Lelas v. ").

За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 148535 від 01.06.2022 року прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З таких підстав, суд дійшов висновку, що порушенні права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС (код ЄДРПОУ 42337913) з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву просив суд зменшити розмір витрат на правову допомогу зазначену у клопотанні позивача від 12.08.2022 року у разі задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Так, ч. 1, 3 ст. 134 КАС України встановлено, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 137 КАС України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п. 1, 2, 6 ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суду надано копії договору про надання правової допомоги (а.с. 194-195 т. 1), акту приймання-передачі послуг (а.с. 196 т. 1) та ордер (а.с. 197 т. 1).

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 28/2022 від 01.07.2022 року замовник замовляє, а виконавець забезпечує надання правової допомоги по захисту та законних інтересів замовника відносно здійснення ним господарської діяльності, цивільно-правових, адміністративно-правових, трудових та інших правовідносинах на території України.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 05.08.2022 року виконавець надав замовнику правову допомогу, а саме консультації, аналіз та формування правової позиції, підготовка документів для подачі до адміністративного позову від імені ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» про скасування рішень Головного управління ДПС в Одеській області, а також іншу супутню цьому правову допомогу на загальну суму 15000,00 грн.

Разом з тим, в акті 1 від 05.08.2022 року та в договорі № 28/2022 від 01.07.2022 року не зазначено про надання правової допомоги безпосередньо щодо оскарження рішення № 148535 від 01.06.2022 року.

При цьому, до суду не надано доказів на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а також детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року по справі № 911/2737/17 метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з тим в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Позивач просить суд стягнути з відповідача понесені витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн., проте витрати на оплату послуг адвоката у вказаному розмірі не є співмірними із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а їх розмір не є обґрунтованим.

При цьому, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що адвокатом Бондар О.М. в інтересах ТОВ ФЕРРІПЛЮС подавались до суду позовна заява з додатками та відповідь на відзив з додатками.

За таких підстав, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку, що з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ ФЕРРІПЛЮС слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн..

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС (код ЄДРПОУ 42337913, адреса місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 39, оф. 101) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 148535 від 01.06.2022 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС (код ЄДРПОУ 42337913) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС (код ЄДРПОУ 42337913, адреса місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 39, оф. 101) сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук