Рішення

від 31.10.2022 по справі 560/8336/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8336/22

РІШЕННЯ

іменем України

31 жовтня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений енергетичний ресурс" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений енергетичний ресурс" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці Державної митної служби України, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України №UA400040/2022/000132/2 від 14.06.2022 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що декларантом включено до митної вартості усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, транспортні витрати, що підтверджується згаданими вище документами, у тому числі, інвойсом, контрактом, платіжним дорученням банківської установи про сплату фактурної вартості товару. Перелічені документи узгоджуються між собою, є достовірними, та підтверджують придбання бувшого у використанні причепа Berger за ціною саме 20 000 євро.

Зазначає, що надані декларантом митному органу при здійсненні митного оформлення товару документи відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України є вичерпними, ними повністю підтверджуються всі складові заявленої митної вартості товару за першим (основним) методом і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.

Вказує, що дані митного органу про вищу вартість розмитнених товарів, в тому числі з мережі інтернет, не можуть мати вагоміше значення, ніж подані декларантом документи про товар. Такі дані митного органу не можуть бути єдиною підставою для коригування митної вартості. При цьому потрібно враховувати право сторін на свободу підприємницької діяльності.

Ухвалою суду від 11.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач 01.09.2022 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що на виконання згенерованих АСАУР форм митного контролю під час перевірки правильності визначення митної вартості задекларованого товару було встановлено, що документи подані до митного оформлення містять розбіжності (про що вказано в рішенні про коригування митної вартості від 14.06.2022 №400040/2022/000132/2). Зазначає, що під час митного оформлення були підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару відповідно до статті VІІ ГАТТ, згідно з якою оцінка ввезеного товару повинна базуватись на його дійсній вартості (ціна, по якій такий чи аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції).

Вказує, що під час порівняння заявленої ціни у інвойсі (20000 Євро) з наявною інформацією в мережі Інтернет встановлено, що ціна продажу схожих моделей значно вища, ніж заявлено у рахунку-фактурі, зокрема рівень ціни схожих моделей, того ж року виготовлення, складає від 30000 до 50000 Євро.

Зазначає, що документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме витрат на завантаження, вартість витрат на транспортування не підтверджена належним чином. В графі 20 ДМВ декларантом вказано, що витрати на транспортування до пункту пропуску "Шегині-Медика" складають 20 тис. грн. Аналогічна інформація зазначена у довідці вих. №19 від 13.06.2022, яка подана серед інших документів до митного оформлення. Вважає, що оскільки калькуляція транспортних витрат не містить відомостей про протяжність маршруту у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту - належних документальних підтверджень розміру заявлених витрат на транспортування, а також витрат на навантаження декларантом не було надано митному органу.

Оскільки документи, подані разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МКУ не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та містили вказані вище розбіжності, тому декларанта було зобов`язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь на вказане повідомлення декларант повідомив про те, що усі документи, що підтверджують митну вартість, надано. Інших додаткових документів для підтвердження митної вартості надати немає змоги.

Позивач 14.10.2022 подав пояснення по справі у яких зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників вказаної митної декларації.

Від представника відповідача 21.10.2022 надійшли заперечення у яких проти тверджень, що викладені в поясненнях позивача заперечує, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Між ЗАТ "Петва" (продавець) та ТОВ "Зелений енергетичний ресурс" (покупець) 20.05.2022 укладено договір купівлі-продажу автомобіля відповідно до умов якого, продавець продає покупцю на праві власності один б/в причіп BERGER, тип: SATA, номер кузова: НОМЕР_1 , 2016-03-01.

Відповідно до п. 1 вищевказаного договору, покупець зобов`язується сплатити продавцю 20 000 євро.

За придбаний автомобіль ТОВ "Зелений енергетичний ресурс" відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті 24.05.2022 сплатило грошові кошти в сумі 20 000 євро.

14.06.2022 на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UА400040/2022/017490 на товар позивача: "напівпричіп вантажний, 3х-вісний, цистерна: - марка - BERGER; модель - SATA; ідентифікаційний номер (кузов/шасі/рама) НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення - 2015; призначений для перевезення вантажів; повна маса - 39000 кг; бувший у використанні; торгівельна марка - BERGER; виробник - "BERGER FAHRZEUGTECHNIK" - Австрія (АТ) (графа 31 МД), що надійшов на адресу позивача на умовах EХW (графа 20 МД).

Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості, яка відповідала фактурній вартості з додаванням витрат на транспортування в розмірі 20 654,39 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано наступні документи:

1. рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №220018 від 20.05.2022;

2. декларація про походження товару (Declaration of origin) №220018 від 20.05.2022;

3. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 15.04.2021;

4. платіжне доручення в іноземній валюті №9 від 24.05.2022;

5. калькуляція транспортних витрат №19 від 13.06.2022;

6. зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу б/н від 20.05.2022;

7. договір про надання послуг митного брокера №224-22 від 06.06.2022;

8. митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA400040.2022.017490 від 14.06.2022.

За результатами перевірки поданої ТОВ "Зелений енергетичний ресурс" митної декларації митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №400040/2022/000132/2 від 14.06.2022.

У рішенні зазначено: документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема числове значення витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України не підтверджено документально та не містить інформації про довжину маршруту доставки. Також під час порівняння заявленої ціни у інвойсі (20 000 євро) з наявною інформацією в мережі Інтернет встановлено, що ціна продажу схожих моделей в Європі значно вища ніж заявлено у рахунку-фактурі, зокрема згідно сайтів продажу автомобілів в Європі (Autoline.de та інші) рівень ціни схожих моделей, того ж року виготовлення, складає від 30 000 до 50 000 євро. У зв`язку з цим, є підстави вважати що інвойс, який поданий до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості" задекларованого транспортного засобу відповідно до статті VІІ ГАТТ. З огляду на вищевикладене, та той факт, що документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Консультацію проведено. На вимогу митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару декларант 14.06.2022 року надіслав електронне повідомлення, в якому зазначив, що не має змоги надати запитуваних документів. Отже, декларантом не подані всі документи для підтвердження митної вартості товару. Згідно частини 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Метод 1 не застосовано в зв`язку з неподанням всіх додаткових документів, які б підтверджували заявлену декларантом вартість, а подані документи не місяць всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Метод 2 не застосовано через відсутність інформації в декларанта та митного органу, щодо оформлення ідентичних товарів. Метод 3 не застосовано через відсутність інформації в декларанта та митного органу щодо оформлення подібних товарів. Методи 4-5 не застосовано через відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Застосовано метод 6-резервний: інформація щодо митного оформлення подібного напівпричепу-цистерни марки Berger 2015 року виготовлення здійснено за митною декларацією від 25.05.2022 №UA305160/2022/024019. Відповідно до п.5 частити другої ст. 55 МКУ декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X у розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті. Декларант або уповноважена ним особа має право на оскарження рішення про коригування вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

14.06.2022 відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2021/000435 з причин неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 ст.53 МКУ. Винесено рішення про коригування митної вартості від 14.06.2022 №UA40040/2022/000132/2. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України в митному оформленні відмовлено. Зазначено про необхідність задекларувати митну вартість, визначену в рішенні про коригування митної вартості від 14.06.2022 №UA40040/2022/000132/2.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно з ч.1-3 статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивач на підтвердження митної вартості і обраного ним методу її визначення згідно з ч.2 ст. 53 МК України надав рахунок-фактуру, згідно якого ціна напівпричепа вантажного - 20000 євро, а також калькуляцію про транспортні витрати у розмірі 20000 грн.

Згідно з ч.1-2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Натомість, відповідачем не пред`явлено жодного доказу недостовірності заявленої фактурної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 09 квітня 2019 року по справі №825/1575/17, від 25 березня 2021 року по справі № 815/3626/17.

Відповідач у заявах по суті справи вказує, що подані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема числове значення витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України не підтверджено документально та не містить інформації про довжину маршруту доставки.

У частині десятій статті 58 МК України передбачено перелік витрат (складових митної вартості товарів), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зокрема, до таких складових митної вартості належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також на страхування цих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару здійснювалась за умовами EXW (за правилами Інкотермс - 2010).

Так, відповідно до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін умови поставки EXW, англ. Ex Works, або «Франко завод» (…назва місця) - означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Таким чином, у разі поставки товару на умовах EXW витрати з доставки товару до вказаного у контракті місця покладаються на продавця.

Надаючи оцінку доводам відповідача стосовно того, що подані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема числове значення витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України не підтверджено документально та не містить інформації про довжину маршруту доставки, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що доставка причепа Berger з території країни відправлення на митну територію України, здійснювалася покупцем за допомогою придбаного 20.05.2022 у місті Каунас Литовської Республіки сідельного тягача DAF FT CF85, номер кузова НОМЕР_3 , який перевозив (тягнув) придбаний позивачем причеп Berger.

Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31 травня 2019 року по справі №804/16553/14 (адміністративне провадження №К/9901/5149/18).

Суд також зазначає, що спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками є лише рекомендацією більш детально проаналізувати умови операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних АСАУР.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19.

Наявність у мережі Інтернет іншої інформації про вартість автомобіля також не віднесена до обставин, за яких у митного органу виникає право на витребування у декларанта додаткових документів. Така інформація не є офіційною та не враховує індивідуальні особливості транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість (імпортований позивачем причіп має свої особливості, в частині комплектації, пробігу, амортизації в ході експлуатації, поломок та пошкоджень).

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що вказані декларантом відомості підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відомостями від уповноважених органів, зокрема, що видані позивачу документи є фіктивними. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого автомобіля ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Отже, надані позивачем документи містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Таким чином, відповідачем безпідставно визначено митну вартість імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав. Отже, оскаржуване рішення є протиправними та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено 2481 грн. судового збору, тому такі підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений енергетичний ресурс" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA400040/2022/000132/2 від 14.06.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений енергетичний ресурс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений енергетичний ресурс" (вул. Келецька, буд. 60, кв. 65, м. Вінниця, Вінницька область, 21021 , код ЄДРПОУ - 42042252) Відповідач:Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.О. Михайлов