Рішення

від 28.10.2022 по справі 600/1542/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1542/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення грошового утримання, -

В С Т А Н О В И В:

I. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі відповідач), в якому, просить:

- визнати протиправним і скасувати винесені у відношенні нього Головним управлінням Національної поліції у Чернівецькій області наказ №108 від 10.03.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» про його звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, та наказ №87 о/с від 10.03.2022 року «По особовому складу» про його звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення;

- поновити його на посаді начальника відділу диспетчерської служби управління оперативно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту звільнення 10.03.2022 року по день його поновлення на службі із розрахунку 567,94 гривень за кожен день на дату фактичного поновлення на службі.

1.2. Ухвалою суду від 07.04.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

1.3. Ухвалою суду від 11.04.2022 року відмовлено в забезпеченні доказів.

1.4. 25.04.2022 року до суду надійшов відзив на позов.

1.5. Ухвалою суду від 09.05.2022 року призначено судово-медичну токсикологічну експертизу та зупинено провадження у справі до надходження висновків експертизи.

1.6. 08.06.2022 року провадження у справі поновлено у зв`язку із надходженням висновку експерта №775 від 20.05.2022 року.

1.7. Ухвалою суду від 20.06.2022 року витребувано з Комунального некомерційного підприємства «Заставнівська багатопрофільна лікарня» письмові докази.

1.8. Ухвалою суду від 30.06.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1.9. 29.09.2022 року від представників сторін до суду надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. Оскаржуваними наказами ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та звільнено зі служби в поліції у зв`язку з перебуванням в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці.

2.2. З наведеним ОСОБА_1 не згідний, оскільки на роботі в стані алкогольного сп`яніння він не перебував, а ознаки, які уповноважені представники поліції, сприйняли як характерні ознаки сп`яніння, обумовлені наявністю у нього гіпертонії, вживання ліків та хворобливого стану.

2.3. Крім цього, представник позивача суду пояснив, що згідно пояснень працівників поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у позивача під час перевірки виявлено почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з рота, нечітка мова, поведінка, яка не відповідає обстановці, характерний блиск очей та розширення зіниць. Однак, під час спілкування з вказаними особами, позивач дотримувався дистанції більше півтора метра, оскільки на той час у нього була підвищена температура і нежить, тому і сльозились очі. Як пізніше стало відомо в приміщенні ЧОНД у позивача високий тиск 205 на 112. Також, його погане самопочуття було пов`язане як з гіпертонічним кризом так і з підтвердженим захворюванням на короновірусну хворобу «COVID» зі всіма супутніми та характерними для цієї хвороби симптомами, які вплинули на підвищення тиску та його загальне самопочуття.

2.4. Водночас звертає увагу суду, що позивач страждає на хронічні серцево-судинні та інші захворювання з 2007 року і в теперішній час у нього встановлено діагноз: хронічна гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, гіпертензивне серце, ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, серцева недостатність, хронічний холецистит, панкреатит, спастична ангіопатія сітківки очей, хронічний вертеброгенний шийно-грудний радикуліт, остеохондроз, деформуючий спондильоз.

2.5. Також, звертає увагу суду, що незадовго до розмови з працівниками поліції, які документували факт сп`яніння позивача, останній вживав краплі лікарського засобу «Трикардин», «Сіднофарм» від болі в серці, та для зменшення тиску лікарський засіб «Каптопрес», про що він повідомляв перевіряючих.

2.6. Окрім цього, представник позивача суду пояснив, що в приміщенні наркологічного диспансеру позивач повідомив, що у нього дуже високий тиск і просив виміряти його та провести освідування за допомогою забору крові, на що черговий фельдшер диспансеру виміряв тиск, а лікар повідомила, що вони забір крові не здійснюють і проводять освідування лише за допомогою газоаналізатора і відмовила йому в заборі крові. У подальшому він наполягав на проведенні освідування за допомогою крові, оскільки вживав лікарські засоби та був впевнений у впливі їх на показники газоаналізатору.

2.7. Після цього, позивача відвезли до начальника ГУ НП в Чернівецький області, який прийняв його в своєму робочому кабінеті та запитав чому він такий червоний, на що позивач відповів, що хворіє на гіпертонію, у нього дуже високий тиск, себе погано почуває та приймає ліки. Однак начальник ГУ НП в Чернівецькій області сказав щоб його звільнили.

2.8. Вийшовши з приміщення ГУ НП в Чернівецькій області ОСОБА_1 поїхав проходити освідування шляхом забору крові і 21.01.2022 року у нього взято кров в двох зразках для проведення судово-медичної токсикологічної експертизи.

2.9. Також, представник позивача звернув увагу суду, що будь-яких сторонніх незацікавлених осіб в якості свідків працівниками відповідача залучено не було, та акт від 21.01.2022 року складений за участі працівників відповідача підлягає критичній оцінці, оскільки не висвітлює всіх обставин його відмови від проходження обов`язкового добровільного медичного освідування, що випливає з назви самого акту.

Позиція відповідача

2.10. Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив, суду пояснив, що 21.01.2022 року, о 15 год. 44 хв., працівниками управління головної інспекції старшим інспектором з ОД ВСР ОСОБА_3 , спільно зі старшим оперуповноваженим Чернівецького управління Департаменту внутрішньої безпеки НП України ОСОБА_5 , у приміщенні службового кабінету №88, що розташований на 4-му поверсі адміністративної будівлі ГУНП, де свою службову діяльність здійснює начальник відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , останнього було виявлено на робочому місці, без однострою та вогнепальної зброї, із ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови.

2.11. Усним наказом начальника ГУНП, ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків та запропоновано проїхати до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру для проходження медичного освідування на стан сп`яніння, на що він добровільно погодився.

2.12. По прибуттю до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру, лікар ЧОНД запропонувала ОСОБА_1 пройти медичний огляд на предмет виявлення його стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Однак, ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від проходження такого медичного огляду, при цьому не навівши жодних аргументів та мотивів такої відмови. Факт відмови ОСОБА_1 зафіксований в складеному лікарем висновку №191 від 21.01.2022 року, о 16 год. 15 хв.

2.13. Крім цього, вищевказаний перебіг подій зафіксовано на бодікамеру поліцейських управління головної інспекції, а також зареєстровано в журналі єдиного обліку за №2181 від 21.01.2022 року.

2.14. Після цього, ОСОБА_1 разом із працівниками поліції, які документували порушення з його сторони, прибули до приміщення ГУНП, де, у службовому кабінеті №43 складено акт про виявлення співробітника у стані сп`яніння, а також акт про відмову від проходження добровільного медичного освідування (огляду) у зв`язку із підозрою в перебуванні на службі (роботі) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, він підписання яких ОСОБА_1 відмовився.

2.15. У подальшому ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення, однак він відмовився, обґрунтовуючи це наявністю у нього високої температури тіла та нежиті. Пообіцяв надати таке пояснення пізніше на окремому листі. 21.02.2022 року ОСОБА_1 надав пояснення з приводу відомостей, які слугували призначенню службового розслідування, заперечивши те, що 21.01.2022 року він перебував на службі у стані алкогольного сп`яніння. Пояснив, що він був у хворобливому стані, пов`язаному з його захворюванням на гіпертонічну хворобу та виявлення у нього захворювання на COVID-19.

2.16. У зв`язку із наведеним, комісія прийшла до висновку, що 21.01.2022 року ОСОБА_1 у період часу з 13 по 15 год., перебуваючи на службі, в адміністративному приміщенні ГУНП, діючи всупереч службових інтересів та обов`язків, покладених на нього роботодавцем, усвідомлюючи шкідливий характер своєї поведінки, умисно вжив алкоголь та перебував на роботі у нетверезому стані, чим скоїв адміністративне правопорушення та грубо порушив службову дисципліну, за що до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

2.17. Також, представник відповідача суду пояснив, що в силу положень статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач несе відповідальність за правопорушення передбачене статтею 179 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв на виробництві) за Дисциплінарним статутом.

2.18. Щодо позиції позивача, згідно якої 21.01.2022 року він себе погано почував, то представник відповідача суду пояснив, що вважає поведінку позивача незрозумілою та не логічною, оскільки у даному разі логічно було ОСОБА_1 звернутись до медичного закладу для огляду та надання медичної допомоги. Натомість він продовжив перебувати на роботі, тим самим наражаючи на небезпеку можливого зараження інфекційними хворобами своїх колег.

2.19. Крім цього, позивач не з зрозумілих причин відмовився пройти тест на стан сп`яніння, мотивуючи це тим, що бажає, щоб йому був зроблений аналіз крові, однак такий аналіз є обов`язковим лише, якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами. У даному разі стан позивача надавав змогу здійснити лікарем його огляд на стан сп`яніння без дослідження біологічного середовища (крові).

2.20. В подальшому позивач нікого не повідомив (дисциплінарну комісію, безпосереднього та/або прямого керівника), що він збирається вирушити до медичного закладу для забору крові, що позбавило можливості дисциплінарну комісію перевірити вказану обставину та надати їй оцінку під час проведення службового розслідування.

При цьому не зрозумілими є мотиви ОСОБА_1 щодо приховування цієї обставини до моменту пред`явлення позову.

2.21. Також, не зрозумілою є поведінка позивача, оскільки останній скаржачись на свій стан здоров`я, що нібито не дозволяло йому пройти освідування, самостійно вирушає до міста Заставна для здійснення забору крові.

2.22. Представник відповідача вважає, що наведене свідчить про намагання позивача уникнути відповідальності за скоєний дисциплінарний проступок, шляхом штучного створення доказів сумнівного характеру та походження.

2.23. Щодо обґрунтування позивачем почервоніння його обличчя вживанням препаратів «Трикардин», «Сіднофарм» та «Каптопрес», то представник відповідача суду пояснив, що на підтвердження зазначеного не було надано суду будь-якої документально підтвердженої документації з приводу проведення огляду ОСОБА_1 у сімейного лікаря та те, що йому були виписані для прийому вказані лікарські препарати. Також, не було надано доказів придбання таких препаратів, а тому факт їхнього вживання є не підтвердженим припущенням.

ІІІ. ПОКАЗИ СВІДКІВ

3.1. Відповідно до положень частини 1 статті 93 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ОСОБА_1 за власною ініціативою просив суд допитати його як свідка про відомі йому обставини, що мають значення для справи.

Допитаний як свідок ОСОБА_1 суду пояснив, що працював в ГУНП на посаді начальника відділу і до його обов`язків входило керування групою диспетчерів. Робоче місце було розташоване за адресою АДРЕСА_1 . У відділі працювали троє осіб: він, його заступник та інспектор.

21.01.2022 року з 8:00 перебував на роботі в приміщенні ГУНП, ближче до обіду йому стало зле, а саме відчув біль в серці та підняття артеріального тиску. В обідню перерву (приблизно 13:00 13:30) сходив у приватну лікарню «Мавекс-Медецина» де йому замірили тиск, який склав 180 на 100. Після цього, не обідавши, він повернувся у свій робочий кабінет де продовжував працювати до 16 год. Близько 16 год в його робочий кабінет зайшли працівники внутрішньої безпеки та управління головної інспекції та звинуватили його в тому, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці. Усе фіксувалось на відеокамеру. ОСОБА_1 було запропоновано проїхати в наркологічний диспансер для його перевірки щодо вживання ним алкоголю, на що він погодився.

У подальшому в приміщенні наркологічного диспансеру лікарі повідомили, що будуть проводити освідування на предмет сп`яніння з використанням газоаналізатора (Драгер), на що він не погодився та хотів, щоб стан сп`яніння перевірявся в інший спосіб. Оскільки в іншому способі перевірки стану сп`яніння йому було відмовлено, він принципово прийняв емоційне рішення не проходити освідування в наркологічному диспансері. Він відчув неповагу до себе, окрім цього йому було погано. Під час проходження огляду будь-які сторонні особи не залучались.

Після цього, йому було запропоновано поїхати до начальника ГУНП. У кабінеті начальника ГУ НП також перебував і ОСОБА_6 , якого також працівники внутрішньої безпеки та управління головної інспекції возили на освідування на стан сп`яніння в наркологічний диспансер, але в іншій машині. ОСОБА_6 в кабінеті начальника ГУ НП просив його не карати, при цьому сказав «живота или смерти прошу ..». Чому він так сказав і чому просив його не карати, ОСОБА_1 не знає.

В той день письмові пояснення він нікому не надавав.

У подальшому ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 на своєму автомобілі (за кермом перебував ОСОБА_1 ) поїхали в місто Заставна (Чернівецька область) де в приміщенні комунального некомерційного підприємства «Заставнівська багатопрофільна лікарня», біля 20 години за їх заявами у них відібрали зразки крові та там ж вони пройшли освідування на предмет сп`яніння.

На уточнююче запитання суду, чому саме в м. Заставну вони поїхали здавати кров, а не здали її в Чернівцях, або ближчому до Чернівців місті Кіцмань, ОСОБА_1 суду пояснив, що таке рішення прийнялось ними у зв`язку із тим, що в м. Кіцмані він раніше працював, а отже могла виникнути підозра зацікавленості лікарів в сприянні йому. Пояснити чому не проходили освідування в будь-який з лікарень Чернівців точно пояснити не зміг.

Після цього він перебував дома де лікувався, у нього була температура та нежить. 24.01.2022 року він відмовився надавати пояснення на підставі статті 63 Конституції України, пояснення надав пізніше після того як вилікувався.

На уточнююче запитання чи повідомляв він своє керівництво про погіршення стану здоров`я, ОСОБА_1 відповів, що ні. При цьому звернув увагу суду, що приймав ліки від тиску.

На уточнююче запитання чи повідомляв ОСОБА_1 своє керівництво та дисциплінарну комісію, яка проводила службове розслідування, про проходження освідування на стан сп`яніння в комунальному некомерційному підприємстві «Заставнівська багатопрофільна лікарня», останній відповів, що ні, оскільки не знав про наслідки які його чекають.

3.2. Також, судом як свідка допитано ОСОБА_8 , який пояснив суду, що працює на посаді начальника управління головної інспекції ГУНП, до обов`язків якої входить документування порушень трудової дисципліни в органах внутрішніх справ. 21.01.2022 року, біля обідньої перерви надійшла інформація, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 розпивали алкогольні напої на робочому місці, а в подальшому ОСОБА_9 повернувся у свій кабінет де перебуває на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, зокрема спить на клавіатурі. Було сформовано дві мобільні групи по документуванню фактів перебування на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо в тому числі займались ОСОБА_1 . Особисто ОСОБА_1 свідок ОСОБА_8 побачив у кабінеті начальника ГУНП. При цьому у ОСОБА_1 були характерні ознаки сп`яніння (почервоніння обличчя, характерний запах з ротової порожнини, почервоніння очей, тощо). Про освідування ОСОБА_1 на стан сп`яніння в інших закладах, крім наркотичного диспансера, ОСОБА_8 не знав. Також, суду пояснив, що документування стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 здійснювалось за допомогою відеокамери.

Окрім цього, звернув увагу суду, що в кабінеті начальника ГУНП, інший документований на стан сп`яніння ОСОБА_6 , вибачався та просив у начальника ГУНП «живота или смерти прошу …».

На уточнююче запитання чи визнавав ОСОБА_1 стан сп`яніння свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що наведеного він не заперечував та просив його не звільняти. Також, пояснив, що ОСОБА_1 нічого не повідомляв про вживання медичних препаратів у той день, а також те, що він захворів (про зазначене стало відомо в наступний робочий день).

3.3. Допитаний як свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що працює на посаді начальника управління кадрового забезпечення ГУНП і 21.01.2022 року був присутній в кабінеті начальника ГУНП, в якому крім нього та ОСОБА_8 , також перебували ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , які викликані були туди у зв`язку із вживанням ними алкогольних напоїв на робочому місці.

ОСОБА_1 були характерні ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема на відстані 2 метрів від нього відчувався запах алкоголю. ОСОБА_1 заперечував вживання алкоголю, пояснюючи свій стан вживанням ліків та проблемами з дитиною.

3.4. Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що він працює на посаді старшого інспектора з особливих доручень управління головної інспекції ГУНП та разом з ОСОБА_5 документували факт перебування ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

21.01.2022 року, після обідньої перерви йому зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 розпивали алкогольні напої на робочому місці, а в подальшому ОСОБА_9 повернувся у свій кабінет де перебуває на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння. Зайшовши разом з ОСОБА_5 в робочий кабінет ОСОБА_1 вони виявили, що останній лежить на столі. Йому запропонували пройти обстеження на стан алкогольного сп`яніння в наркологічному диспансері, на що ОСОБА_1 погодився. Сівши разом з ОСОБА_1 в автомобіль, він почув різкий запах вживання алкоголю, у останнього була порушена (нероздільна) мова.

У наркологічному диспансері ОСОБА_1 відмовився проходити тест на газоаналізаторі «Драгер», без жодних об`єктивних на те причин. Чи повідомляв ОСОБА_1 про те, що він себе погано почуває (підняття тиску), свідок ОСОБА_3 не пам`ятає. Проходити освідування на стан сп`яніння в іншому медичному закладі ОСОБА_1 не пропонувалось, і він також такого бажання не заявляв. Весь процес документування перебування ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння фіксувався на відеокамеру.

На уточнююче запитання чи оглядався кабінет ОСОБА_1 на предмет наявності алкогольних виробів або слідів їх вживання, ОСОБА_3 суду пояснив, що ні, оскільки були впевнені, що вжиття алкогольних виробів відбулось в іншому кабінеті. Зокрема, в кабінеті у ОСОБА_10 виявлено трьох літрову банку з під самогону.

Також, додатково свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що вважає, що ОСОБА_1 відмовився під проходження освідування в наркологічному диспансері, оскільки окрім алкогольного сп`яніння він перебував в стані наркотичного сп`яніння, що слідувало із його поведінки та очей.

3.5. Допитаний як свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що на день допиту його в суді він є пенсіонером органів поліції, а станом на 21.01.2022 року працював на посаді заступника начальника відділу ГУНП, який очолював ОСОБА_1 та сидів з ним в одному кабінеті.

ОСОБА_1 є гіпертоніком, а тому вживав ліки від гіпертонії. Зокрема 21.01.2022 року він вживав краплі і таблетки, точно відповісти які саме не може (можливо корвалол). Чи вживав в той день ОСОБА_1 алкогольні напої йому не відомо, принаймні запаху алкоголю він не відчував, натомість відчував специфічний запах лікарських засобів.

Чому при перевірці не було виявлено лікарські засоби йому не відомо, але зазначає, що позивач стверджував, що такі він вживав.

Близько обідньої перерви ОСОБА_1 виходив з приміщення ГУНП, з метою відвідування приватної лікарні «Мавекс Медецина» для перевірки тиску (цією інформацією володіє зі слів ОСОБА_1 ).

На робочому місці ОСОБА_1 не спав, однак його обличчя було червоним, у зв`язку із наявністю артеріального тиску.

3.6. Допитаний як свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що працює на посаді начальника ГУНП, до його повноважень входить організація роботи установи та він є підписантом оскаржуваних наказів.

З приводу подій 21.01.2022 року ОСОБА_12 пояснив суду, що начальник управління головної інспекції ГУНП Шепенюк В.М. доповів йому про перебування в приміщенні ГУНП (Головна 24) в стані алкогольного сп`яніння поліцейських, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_10 . Ним було доручено провести перевірку наведеного факту, в тому числі шляхом проведення службового розслідування.

У подальшому йому доповіли, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відмовились від проходження огляду на стан сп`яніння в наркологічному диспансері, у зв`язку із чим він викликав їх до себе.

В його робочий кабінет, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , було запрошено начальника головного управління інспекції ГУНП Шепенюка В.М. та начальника управління кадрового забезпечення ГУНП ОСОБА_4 .

Перебуваючи в його робочому кабінеті, свідок ОСОБА_12 відчув різкий запах алкоголю від ОСОБА_1 та ОСОБА_13 . Зокрема ОСОБА_1 був червоний та похитувався, мова була не чітка. ОСОБА_1 не визнав факт сп`яніння, лише стверджував, що у нього тиск, тоді як ОСОБА_14 визнав цей факт, та звернувся до нього зі словами «живота или смерти прошу…».

Про наявність будь-якої іншої хвороби (крім тиску) ОСОБА_1 нічого не говорив, як і не висловлював недовіри до наркотичного диспансеру.

На наступний день зранку, ОСОБА_14 , будучи пенсіонером, попросив звільнити його з поліції у зв`язку з виходом на пенсію, а не у зв`язку з дисциплінарним стягненням, на що отримав погодження. ОСОБА_1 до нього не звертався, ним в подальшому займалось управління головної інспекції.

3.7. Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що він працює на посаді старшого оперуповноваженого Департаменту внутрішньої безпеки та приймав участь разом з ОСОБА_3 у документуванні факту перебування ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння. При цьому пояснив, що до його обов`язків насамперед віднесено контроль за законністю документування працівниками інспекції факту перебування поліцейського в стані алкогольного сп`яніння.

21.01.2022 року, після обідньої перерви, отримавши інформацію про те, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 розпивали алкогольні напої на робочому місці, він разом з представником управління головної інспекції ОСОБА_3 зайшли в робочий кабінет ОСОБА_1 . Останньому запропонували пройти обстеження на стан алкогольного сп`яніння в наркологічному диспансері, на що ОСОБА_1 погодився. Сівши разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в автомобіль, він почув різкий запах вживання ОСОБА_1 алкоголю, у останнього була порушена (нероздільна) мова. Окремо звернув увагу на очі, оскільки вони були червоні та у них була повільна реакція.

У наркологічному диспансері ОСОБА_1 відмовився проходити тест на газоаналізаторі «Драгер», хотів здавати кров на перевірку в ній алкоголю, але чому пояснити не міг. Чи просив ОСОБА_1 пройти освідування в іншому закладі він не пам`ятає, як і не пам`ятає чи просив ОСОБА_1 викликати швидку допомогу. Весь процес документування перебування ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння фіксувався на відеокамеру.

На уточнююче запитання чи говорив ОСОБА_1 про те, що він напередодні вживав ліки на спиртовій основі, свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що ОСОБА_1 казав лише про таблетки, які йому показував. Щодо наявного тиску, то в наркологічному диспансері лікарі заміряли тиск ОСОБА_1 та стверджували, що для нього це нормальний тиск.

3.8. Судом для допиту як свідка, за клопотанням представника позивача, викликався ОСОБА_15 (працівник ТОВ «Мавекс Медецина», до якого звертався позивач в обідню перерву для надання медичної допомоги), однак останній до суду не з`явився, оскільки згідно пояснень представника позивача, перебуває в ЗСУ. Представник позивача відкликав своє клопотання в цій частині, та просив ОСОБА_15 до суду більше не викликати.

ІV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

4.1. Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 07.11.2015 року по 10.03.2022 року проходив службу в поліції (а.с.5-12).

4.2. Згідно із наказом т.в.о. начальника ГУ НП від 23.07.2020 року, №137 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Чернівецькій області, увільнивши з посади інспектора з військово-мобілізаційної роботи, територіальної оборони та цивільного захисту управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Чернівецькій області (а.с.14).

4.3. 21.01.2022 року на ім`я начальника Департаменту головної інспекції Національної поліції України Володимира Голубоша начальником Управління головної інспекції ГУ НП надіслано інформаційну довідку по факту виявлення на службі із ознаками алкогольного сп`яніння начальника відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 (а.с.75-76).

4.4. 21.01.2022 року (17:10) уповноваженими особами ГУНП складено акт про виявлення співробітника у стані сп`яніння, яким зафіксовано перебування ОСОБА_1 на робочому місці у службовому кабінеті із зовнішніми ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови (а.с.74 зворотній бік).

4.5. 21.01.2022 року уповноважена особа ГУНП склала акт про відмову ОСОБА_1 від добровільного проходження медичного освідування (огляду) у зв`язку з підозрою в перебуванні на службі (роботі) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №176/123/12/01-2022 (а.с.74).

4.6. Відповідно до висновку обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» №191 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.01.2022 року (16:15), ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду та обстеження (а.с.73).

4.7. На підставі доповідної записки начальника управління головної інспекції ГУ НП від 21.02.2022 року «По факту виявлення на службі із ознаками алкогольного сп`яніння начальника відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 » 21.01.2022 року начальником ГУ НП винесено наказ №83 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», яким: призначено службове розслідування у формі письмового провадження відносно ОСОБА_1 ; на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків (а.с.75).

4.8. 18.02.2022 року, на підставі рапорту члена дисциплінарної комісії Володимира Бондаренка, начальником ГУ НП прийнято наказ №217 «Про продовження строку проведення службового розслідування» (а.с.23).

4.9. 09.06.2022 року начальником ГУ НП затверджено Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, допущеного начальником відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в Чернівецькій області майором поліції ОСОБА_1 (а.с.64-71), яким поміж іншого запропоновано:

- службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни, допущеного начальником відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в Чернівецькій області майором поліції ОСОБА_1 , закінчити;

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.179 КУпАП, у частині перебування на роботі в нетверезому стані, вчинення порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог Присяги, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,6,8,14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 2,3 пункту 1, абзацу 7 пункту 2 розділу ІІ Правил етичного поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року, №1179, до начальника відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

4.10. 10.03.2022 року, наказом начальника ГУНП №108 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.179 КУпАП, у частині перебування на роботі в нетверезому стані, вчинення порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог Присяги, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,6,8,14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 2,3 пункту 1, абзацу 7 пункту 2 розділу ІІ Правил етичного поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року, №1179, до начальника відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.15).

4.11. Наказом начальника ГУНП від 10.03.2022 року, №87 о/с «По особову складу» відповідно до статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (а.с.16).

4.12. Також, дослідженням матеріалів справи встановлено, що 21.01.2022 року о 20:15 год ОСОБА_1 звернувся до комунального некомерційного підприємства «Заставнівська багатопрофільна лікарня» де йому було проведено забір крові з кубітальної вени у двох зразках по особистій заяві. Один флакон із крові переданий для подальшого вивчення адвокату ОСОБА_16 (а.с.127, 144,147-150).

4.13. Крім цього, в комунальному некомерційному підприємстві «Заставнівська багатопрофільна лікарня» проведено медичний огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, яким встановлено, що він є тверезий (мова не порушена, гіперемія обличчя, хода не змінена, запах алкоголю з рота відсутній) (а.с.145-146).

4.14. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що з 13.04.2022 року по 18.04.2022 року, на підставі заяви адвоката Кусмарцева М.О. від 12.04.2022 року комунальною медичною установою «Обласне бюро судово-медичної експертизи» проведено судово-медичне дослідження крові гр. ОСОБА_1 на наявність етилового спирту. Висновок: при судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1 , етиловий спирт не виявлений (а.с.110).

4.15. Також, комунальною медичною установою «Обласне бюро судово-медичної експертизи» на підставі ухвали суду проведена судово-медична експертиза крові ОСОБА_1 . На вирішення експерту постановлене питання «…чи міститься у відібраних 21.01.2022 року в ОСОБА_1 біологічних зразках крові спирт етиловий, наявність якого зумовлює стан алкогольного сп`яніння?».

Підсумок: при судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_1 , етиловий спирт не виявлений.

V. ОГЛЯД ВІДЕОЗАПИУ

5.1. Також, судом досліджено зміст DVD диску, який є частиною матеріалів службового розслідування (а.с.56).

Так на диску знаходиться 7 відеофайлів (формат МР4), якими документувались події 21.01.2022 року щодо фіксацію, на думку відповідача, протиправною поведінки ОСОБА_1 , що виразилась у перебуванні останнього на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

Зокрема:

5.2. На відеофайлі №… 0053В (тривалість 2 хв. 26 сек, створений 21.02.2022 року) задокументовано пропозицію ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо подій, які мали місце 21.01.2022 року.

5.3. На відеофайлі №… 0062А (тривалість 15 хв., створений 21.01.2022 року, 15 год. 43 хв.) задокументовано заходження в робочий кабінет ОСОБА_1 старшого інспектора з особливих доручень управління головної інспекції ГУНП ОСОБА_3 та старшого оперуповноваженого Департаменту внутрішньої безпеки ОСОБА_5 , якими запропоновано ОСОБА_1 пройти до автомобіля для його доставки в наркологічний диспансер для освідування на предмет перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, на відео зображено, що при входженні в кабінет ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 лежав на лівому боці в своєму робочому кріслі. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 : «від Вас чути різкий запах алкоголю, тне спиртними напоями. Пройдіть будь ласка з нами для встановлення стану сп`яніння…». ОСОБА_1 мовчки, не заперечуючи та не спростовуючи твердження ОСОБА_3 , виконав вимогу та пішов до автомобіля, при цьому одягнувши та надівши на обличчя маску. Сівши в машину (3:43 хвилина відеозапису), ОСОБА_1 почав комусь дзвонити по мобільному телефону, з приводу «перебування на службі з різким запахом алкоголю». На 08:57 хв видіозапису, на запитання ОСОБА_3 чи вживав він алкогольні напої, ОСОБА_1 , закінчивши розмову по телефону, відповів, що не вживав алкогольні напоїв, а вживав лікарські засоби. В подальшому ОСОБА_1 показав невелику пляшку, яку він пояснив як лікарський засіб.

На 09:17 хв. відеозапису на запитання ОСОБА_3 «Ви кімарили на роботі?», ОСОБА_1 відповів «Я не висипаюсь, у мене маленька дитина, трохи температурить старша, младша тоже дає мені жизні. Я не висипаюсь, у мене порушення сна, уже звертався до лікарів… ходив до невропатолога».

На 09:54 хв. відеозапису ОСОБА_1 каже: « … може здаватися, що я десь приторможений, на п`яного здаватись, такоє».

5.4. На відеофайлі №… 0063А (тривалість 15 хв., створений 21.01.2022 року, 15 год. 59 хв.) задокументовано рух в автомобілі до наркологічного диспансера, приїзд до наркологічного диспансеру та входження в його приміщення.

На 00:25 хв відеозапису ОСОБА_1 на запитання ОСОБА_5 щодо наявності у нього автомобіля відповів, що такого немає і ходить на роботу пішки.

5.5. На відеофайлі №… 0064А (тривалість 15 хв., створений 21.01.2022 року, 16 год. 15 хв.) задокументовано перебування ОСОБА_1 в наркологічному диспансері, оформлення документів, його відмова від проведення огляду на стан сп`яніння у зв`язку з необ`єктивністю внаслідок вживання ним спиртомістких лікарських засобів та його скарги на стан здоров`я.

Зокрема на 03:29 хв. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду, стверджуючи, що він не об`єктивний та просить надати йому допомогу у зв`язку з тим, що він має серцеві захворювання, перебуває у стресовому стані та у нього піднявся тиск. На пропозицію викликати швидку, ОСОБА_1 відмовляється, просить щоб саме лікарі наркологічного диспансеру надали йому допомогу.

На 09:00 хв відеозапису ОСОБА_1 заміряють тиск, який складає 205 на 117, серцебиття 122, після чого останній проситься в лікарню. Лікар стверджує, що враховуючи які препарати приймає ОСОБА_1 та те, що він гіпертонік, нічого страшного не має і не має підстав для виклику швидкої.

5.6. На відеофайлі №… 0065А (тривалість 15 хв., створений 21.01.2022 року, 16 год. 29 хв.) задокументовано факт розмови ОСОБА_1 біля приміщення наркологічного диспансеру по мобільному телефону, пошук та перебування у туалеті з 04:10 хв по 07:45 хв відеозапису, очікування, та повернення в ГУНП на службовому автомобілі у зв`язку з викликом начальником ГУНП до себе ОСОБА_1 .

5.7. На відеофайлі №… 0066А (тривалість 13 хв. 14 сек., створений 21.01.2022 року, 16 год. 44 хв.) задокументовано рух транспорту з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з наркологічного диспансера до ГУНП (вул. Головна, 24, м. Чернівці), та входження їх в приміщення ГУНП.

5.8. На відеофайлі №… 0067А (тривалість 05 сек., створений 21.01.2022 року, 17 год. 04 хв.) задокументовано рух по приміщенню ГУНП.

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Предметом цього позову є накази начальника ГУНП №108 від 10.03.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, та №87 о/с від 10.03.2022 року «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

6.2. Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних наказів стало перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння в робочий час у своєму службовому кабінеті.

6.3. ОСОБА_1 , заперечуючи наведене, зазначає, що він не вживав алкогольних напоїв, натомість вживав спиртовмісні лікарські засоби, оскільки є гіпертоніком, має хронічні хвороби серця та зле себе почував, станом на 21.01.2022 року (після цієї дати захворів на COVID 19). Вважає, що підставою його звільнення стала лише його відмова, від проведення медичного огляду на стан сп`яніння в обласному комунальному некомерційному підприємстві «Чернівецький обласний наркологічний диспансер», який за своє природою є добровільним.

6.4. Крім наведеного, позиція позивача ґрунтується на висновках судово-токсикологічної експертизи, згідно висновку якої в крові ОСОБА_1 , етиловий спирт не виявлений.

6.5. Натомість відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що 21.01.2022 року ОСОБА_1 перебував на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується показами численних свідків, а також необґрунтованою відмовою позивача від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в обласному комунальному некомерційному підприємстві «Чернівецький обласний наркологічний диспансер».

6.6. Зовнішні ознаки ОСОБА_1 надавали можливість стверджувати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а саме у нього були наявні наступні ознаки: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови.

6.7. Також, відповідач звертав увагу на нелогічність дій ОСОБА_1 під час обґрунтування своєї позиції, та на не відповідність його пояснення обставинам справи.

6.8. Отже, у цій справі, для прийняття справедливого та об`єктивного рішення, суд має перевірити: по-перше чи є підставою для звільнення з органів поліції факт перебування поліцейського у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці в службовому кабінеті; і по-друге чи перебував ОСОБА_1 21.01.2022 року на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

6.9. Суд у справі має надати оцінку на предмет законності оскаржуваним наказам, оцінивши їх через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України.

При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

6.10. Також суд зазначає, що оскаржуваними наказами здійснено втручання у права позивача, які гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (через призму втручання у приватне життя (право на працю), див. Олександр Волков проти України (Oleksandr Volkov v. Ukraine), рішення у справі від 09.01.2013 року, заява №21722/11) та статтею 43 Конституції України (право на працю), а тому суд вважає за необхідним розглянути та вирішити цю справу по наявним матеріалам, які відповідають критерію достатності та достовірності.

6.11. Крім цього, суд звертає увагу, що накази начальника ГУНП №108 від 10.03.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, та №87 о/с від 10.03.2022 року «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, як акти індивідуальної дії, в силу нормативного урегулювання питань звільнення зі служби в поліції, є взаємопов`язаними. Зокрема, наявність наказу ГУНП в Чернівецькій області №87 о/с від 10.03.2022 року «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, обумовлено наявністю наказу ГУНП в Чернівецькій області №108 від 10.03.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за порушення службової дисципліни.

А тому, визнання протиправним та скасування першого наказу №108 від 10.03.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», є підставою для визнання протиправним та скасування наказу №87 о/с від 10.03.2022 року «По особовому складу»

6.12. Окрім цього, для зручності та зрозумілості, оцінка на предмет правомірності оскаржуваних наказів буде проводитись, виходячи із системи наведеній у пункті 6.8. цього рішення, тобто спочатку суд надасть оцінку правомірності звільнення поліцейського з органів поліції у зв`язку з перебування у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці, а потім суд дослідить обставини щодо перебування 21.01.2022 року ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці.

Щодо правомірності звільнення поліцейського з органів поліції у зв`язку з перебування у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці

6.13. Так, Законом України Про Національну поліцію від 02.07.2015 року, №580-VIII (далі Закон №580, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

6.14. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

6.15. Частиною 1 статті 59 Закону №580 визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

6.16. Відповідно до статті 60 Закону №580 проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

6.17. Статтею 19 вказаного Закону визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина 1 статті 19).

6.19. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19).

6.20. Дисциплінарний статут Національної поліції (далі Дисциплінарний статут, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 року №2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється в тому числі на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

6.21. Так, відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

6.22. Згідно п.п. 4, 5, 6, 8, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

6.23. Окрім цього, правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 (далі Правила № 1179) поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

6.24. Відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

6.25. Згідно абзацу 7 пункту 2 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

6.26. Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, а відповідно до частини 2 цієї ж статті Дисциплінарного статуту за вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

6.27. Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

6.28. Разом з цим, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина 2 статті 14 Дисциплінарного статуту), сутність якого полягає в збиранні, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (частина 1 статті 14 Дисциплінарного статуту).

6.29. Згідно частин 3, 4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

6.30. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).

6.31. Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок № 893).

6.32. Пунктом 1 Розділу V вказаного порядку визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

6.33. Згідно пункту 2 Розділу V Порядку № 893 службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

6.34. Згідно частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

6.35. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (пункт 4 Розділу V Порядку № 893).

6.36. Пунктом 6 Порядку Розділу V №893 визначено право поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, подати уповноваженому керівнику письмову скаргу на дії осіб, які його проводять.

6.37. При цьому, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування (пункт 7 Розділу V Порядку № 893).

6.38. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування (пункт 13 Розділу V Порядку № 893).

6.39. Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (частина 1 статті 18 Дисциплінарного статуту).

6.40. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина 3 статті 18 Дисциплінарного статуту).

6.41. Згідно пункту 2 Розділу VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

6.42. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 1 Розділу VІІ Порядку № 893).

6.43. Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту визначені види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

6.44. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина 5 статті 13 Дисциплінарного статуту).

6.45. Згідно частин 3 та 4 статті 20 Дисциплінарного статуту керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських. Інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України.

6.46. Верховний Суд у своїй постанові від 21.09.2018 року, справа №824/227/17-а (адміністративне провадження №К/9901/27834/18) зазначив "... п.60. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень."

6.47. Отже, обрання виду стягнення є дискреційним повноваженням роботодавця, однак така дискреція має бути обґрунтованою.

6.48. Підсумовуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що законодавець визначив чітку процедури дій при документуванні дисциплінарного поступку, вчиненого працівником поліції, а також наділив суб`єкта притягнення до дисциплінарної відповідальності (в нашому разі начальника ГУНП) певним розсудом (наявні дискреційні повноваження) при обрані виду дисциплінарного стягнення.

Разом в цим, в силу положень частини 2 статті 2 КАС України такий розсуд має бути заснованим на юридичних фактах, які відповідають таким критеріям доказування, як належність, допустимість, достовірність та достатність.

6.49. Окремо увагу слід приділити тому, що законодавець окремо виділив такі порушення трудової дисципліни, як перебування поліцейського під час несення служби у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, про що зокрема йдеться в Дисциплінарному статуті та Правил № 1179.

Законодавець не толерує вживання алкоголю на роботі, та відповідно не толерує перебування поліцейського в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці. Наведене компрометує як самого поліцейського так і дискредитує поліцію в цілому, а отже є неприпустимим.

6.50. Водночас суд звертає увагу, що Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані (стаття 179 КУпАП).

6.51. За таких обставин, аналізуючи наведене вище, та враховуючи державну політику щодо неприпустимості вживання алкоголю на робочому місці або перебування в стані сп`яніння на робочому місці, слід прийти до висновку, що у разі перебування поліцейського в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці, керівник ГУНП має право звільнити такого поліцейського з органів поліції.

При цьому суд звертає увагу, що такі обставини мають бути доведені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

6.52. Дослідженням матеріалів цієї справи встановлено, що з боку ГУНП порушень процедури проведення службового розслідування, які стали б підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, допущено не було.

Службове розслідування проведене відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та Порядку № 893. Позивачеві були гарантовані його права, в тому числі на захист.

6.53. Отже, з врахуванням того, що начальник ГУНП, у разі підтвердження факту перебування ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, мав право його звільнити з органів поліції, та враховуючи те, що службове розслідування проведено відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та Порядку № 893, суду залишається перевірити, чи дійсно ОСОБА_1 21.01.2022 року перебував в стані алкогольного сп`яніння на робочу місці.

Щодо перебування 21.01.2022 року ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці

6.54. У судовій практиці доведення факту перебування особи в стані алкогольного сп`яніння завжди супроводжувалось певною проблематикою та відсутністю ідеальності в доказовій базі. Перед судом стоїть питання ретроспективно оцінити те, чого він не бачив, використовуючи надані сторонами доказами, які інколи є взаємовиключними.

6.55. Зокрема, у цій справі свою позицію позивач обґрунтовує насамперед наявністю судово-медичної експертизи, тоді як відповідач доказову базу будує на показах свідків, та протиріччях в поясненнях позивача. А тому, суд має надати оцінку кожному доказу, усвідомлюючи при цьому, що деякі докази є суперечливими у природі свого походження.

6.56. Так, під алкогольним сп`янінням розуміють зазвичай психічний стан людини, який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв (алкогольної інтоксикації), що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів.

6.57. Загальновизнаними ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

6.58. Отже, факт перебування особи в стані алкогольного сп`яніння може бути підтверджений зовнішніми ознаками, перелік яких наведений вище.

6.59. У цій справі підставою для ствердження про алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 21.01.2022 року стала наявність у нього зовнішніх ознак сп`яніння, зокрема різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає загальним уявленням про службу в поліції (зокрема ОСОБА_1 дрімав в робочому кабінеті, що ним не спростовувалось під час їзди до комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний наркологічний диспансер», для проходження освідування на предмет алкогольного сп`яніння).

6.60. Зокрема, судом як свідків допитано осіб, які 21.01.2022 року контактували з ОСОБА_1 та документували факт перебування його на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

6.61. Так, свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в унісон стверджували, про наявність у ОСОБА_1 зовнішніх ознак сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

При цьому суд звертає увагу, що серед свідків наявні особи, які відносяться до керівного складу ГУНП ( ОСОБА_12 - начальник ГУНП, ОСОБА_8 - начальник управління головної інспекції ГУНП , ОСОБА_4 - начальник управління кадрового забезпечення ГУНП) та є відповідальними за авторитет органів поліції, та зобов`язанні протидіяти обставинам, що дискредитують поліцію.

6.62. Судом досліджено зміст DVD диску, який є частиною матеріалів службового розслідування та на якому міститься 7 відеофайлів (формат МР4), якими документувались події 21.01.2022 року щодо фіксації протиправної поведінки ОСОБА_1 , яка виразилась у перебуванні останнього на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

6.63. Так, дослідженням цього електронного доказу встановлено, що 21.01.2022 року ОСОБА_1 дрімав на робочому місці, коли в його службовий кабінет зайшли працівники, що документували порушення (див. відеофайл №… 0062А 1 хв. та 09:17 хв.), його обличчя було червоним; на 09:54 хв. відеозапису (відеофайл №… 0062А) ОСОБА_1 вимовляючи « … може здаватися, що я десь приторможений, на п`яного здаватись, такоє», підтверджує факт порушення мови, що чутно при відтворенні відео.

6.64. Крім цього, окремо увагу необхідно приділити особливостям поведінки ОСОБА_1 під часу документування стану його сп`яніння.

6.65. Зокрема, починаючи з моменту входження в кабінет до ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і до 08:57 хв. відео (відеофайл №… 0062А), позивач жодного разу не заперечив свій стан алкогольного сп`яніння, а слухняно виконував вказівки осіб, що документували порушення.

При цьому, ОСОБА_3 йому одразу було оголошено проблему «від Вас чути різкий запах алкоголю, тхне спиртними напоями. Пройдіть, будь ласка, з нами для встановлення стану сп`яніння…», однак ОСОБА_1 наведене навіть не намагався спростувати, хоча людині, враховуючи особливості людської поведінки, притаманне спростовувати інформацію, яка не відповідає дійсності, одразу. Спростування інформації про стан сп`яніння з боку ОСОБА_1 розпочалось, після того, як він обговорював по мобільному телефону ситуацію, що склалася в автомобілі і біля нього.

6.66. Також, дослідженням відеозапису встановлена не щирість ОСОБА_1 в сприянні знайти істину при документуванні порушення, зокрема він вводив оману ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а в подальшому і суд, коли стверджував, що у нього відсутній автомобіль та на роботу він ходить пішки (див. відеофайл №…0063А 00:25 хв).

Однак, в ході його допиту як свідка, ОСОБА_1 визнав, що разом з ОСОБА_7 біля 20 год, на своєму автомобілі, під його керуванням вони їхали в м. Заставна, проходити освідування на стан сп`яніння.

При цьому, суд звертає увагу, що представник позивача спочатку стверджував, що ОСОБА_1 з АДРЕСА_1 добирався до м. Заставна, на маршрутному транспортному засобі.

6.67. Крім цього, в ході допиту як свідка, ОСОБА_1 стверджував, що рішення про відмову в проходженні освідування на стан сп`яніння в комунальному некомерційному підприємстві «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» він прийняв емоційно, оскільки не відчув поваги до себе та розуміння.

Однак, на відеофайлі №… 0064А (див. 03:29 хв.) ОСОБА_1 , відмовляючись від проходження огляду, стверджуючи, що він не об`єктивний та просячи надати йому допомогу у зв`язку з тим, що він має серцеві захворювання, перебуває у стресовому стані та у нього піднявся тиск, діяв спокійно, не хаотично, що доводить те, що таку позицію він обрав заздалегідь.

6.68. Крім цього, варто звернути увагу на поведінку ОСОБА_1 під час того, коли йому стало відомо, що його викликає начальник ГУНП ОСОБА_12 . Зокрема, ОСОБА_1 змінює риторику з відмови від викликання швидкої допомоги, на прохання викликати швидку допомогу.

6.69. Аналіз змісту відео, у сукупності з показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , дає підстави стверджувати, що 21.01.2022 року у ОСОБА_1 були зовнішні ознаки сп`яніння, а саме порушення мови, порушення координації, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

Щодо різкого запаху алкоголю з порожнини рота то мова про це йшла на протязі всього відеозапису, при цьому ОСОБА_1 , на відмінну від інших, одягнув медичну маску, яка за своїми властивостями зменшую концентрацію запаху з ротової порожнини.

6.70. У судовому засіданні, у позові, а також відповідно до наявного відеозапису, ОСОБА_1 наявність запаху з порожнини рота, пояснював вживанням ним спиртовмісних лікарських засобів, і принаймні двічі (згідно відеозапису) показував пляшку, зовні схожу на лікарський засіб, особам які документували порушення.

Однак таке пояснення суд сприймає критично, оскільки навіть за умови вживання ОСОБА_1 спиртовмісних лікарських засобів (приймаються як краплі), його зовнішні ознаки сп`яніння не були б такими, про які зазначають свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , та які спостерігаються на відеозаписах.

6.71. Окрім цього, суд звертає увагу, що 21.01.2022 року ОСОБА_1 не ставив до відома нікого з керівництва ГУНП про те, що він хворий і потребує лікування. Зазначене він озвучив, лише після того, як було розпочато документування його стану сп`яніння.

6.72. Також, в контексті наведеного, слід звернути увагу на те, де і коли ОСОБА_1 добровільно проходив освідування на стан сп`яніння, з відібранням у нього зразків крові.

6.73. Так, згідно позиції позивача, після того, як він вийшов з кабінету начальника ГУНП, він разом з ОСОБА_7 , поїхали до м. Заставна для проходження освідування на стан сп`яніння.

При цьому суд звертає увагу, що з кабінету начальника ГУНП ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , вийшли в проміжок часу між 17 та 18 год. 21.01.2022 року.

6.74. Дивним в цій історії є:

- по-перше, саме місце проходження освідування м. Заставна (м. Заставна розташована на відстані 32 та 35 кілометра від м. Чернівців (залежно від маршруту руху)), оскільки в м. Чернівцях є медичні установи, в яких можна пройти освідування з забором крові. При цьому ближчими до м. Чернівців, є міста Кіцмань, Сторожинець, Герца, Новоселиця, а до м. Заставна зі слів ОСОБА_1 , він не мав ніякого відношення;

- по-друге те, що ОСОБА_1 перебуваючи, за його словами, в хворобливому стані (тиск, температура, сердечний біль, стрес), заміть госпіталізації та лікування, в темну пору доби їде за межі міста в інший населений пункт для проведення освідування на стан сп`яніння;

- по-третє те, що про проходження ОСОБА_1 освідування на стан сп`яніння у комунальному некомерційному підприємству «Заставнівська багатопрофільна лікарня» він не повідомив дисциплінарну комісію, а вперше про це зазначив у позові до суду.

6.75. Дійсно наявність спеціальних знань на встановлення стану сп`яніння особи є бажаним, для ідеалізації доказової бази, у зв`язку із чим судом призначено судово-медичну експертизу крові ОСОБА_1 на предмет наявності спирту етилового, яка містилась у відібраних у нього в комунальному некомерційному підприємству «Заставнівська багатопрофільна лікарня» 21.01.2022 року о 20:15 год. біологічних зразках.

Згідно висновку експертизи в крові ОСОБА_1 , етиловий спирт не виявлений.

6.76. Однак, до висновків такої експертизи суд ставиться критично, виходячи із наступного.

6.77. Так, будь-який алкоголь має свій час виведення з крові, що є загальнодоступною інформацією в мережі Інтернет. Зокрема, для прикладу 100 мл горілки виводиться з крові від 3 до 4 год, якщо особа важить понад 100 кг, при цьому необхідно враховувати особливості роботи організму людини, які можуть пришвидшити або при гальмувати час виведення алкоголю з крові.

Крім цього, можна пришвидшити виведення алкоголю з крові шляхом застосування різних медичних препаратів (в тому числі абсорбентів, крапельниць).

При цьому у даному разі суд не стверджує, що ОСОБА_1 вживав заходи для пришвидшення виведення алкоголю з крові, а лише наводить думку, чому відібрання зразків крові після наведених вище подій, є сумнівним з точки зору об`єктивності встановлення обставин у справі.

6.78. У зв`язку з наведеним, критерію належності буде відповідати експертиза, яка проведена на підставі зразків, які відібрані під час документування стану алкогольного сп`яніння, а не після нього.

6.79. Дослідженням матеріалів справи (зокрема висновків службового розслідування) встановлено, що згідно позиції ГУНП ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 , вживали алкогольні напої біля 13 год., тоді як зразки крові у ОСОБА_1 були відібрані о 20:15 год. Тобто, з моменту вживання алкоголю до моменту відібрання зразків минуло близько 7 год., що дає можливість вивести з крові алкоголь в середньому біля 200 мл. вжитої горілки.

А отже, така експертиза не може вважатись належним доказом в розумінні КАС України, оскільки зразки крові були відібрані не під час документування перебування ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, а значно пізніше.

6.80. У справі наявний висновок обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» №191 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.01.2022 року (16:15), згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду та обстеження.

Цей висновок складений уповноваженою особою, саме під час документування стану сп`яніння ОСОБА_1 , а отже відповідає критеріям належності, допустимості та достовірності доказів.

6.81. ОСОБА_1 мав можливість пройти медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння і спростувати позиції ГУНП, однак без жодних об`єктивних, розумних причин він відмовився від проходження такого огляду.

При цьому, суд зазначає, що такий висновок складений відповідно до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року, №1452/735, яка не містить обов`язку проводити аналіз крові у таких випадках.

6.82. Також, суд звертає увагу на поведінку ОСОБА_10 у кабінеті начальника ГУНП, з яким ОСОБА_1 їхав проходити медичний огляд до м. Заставна та з яким вони разом перебували у кабінеті начальника ГУНП.

Зокрема, так ОСОБА_14 просив вибачення та звернувся до начальника ГУНП зі словами «живота или смерти прошу…». Наведене, підтвердив ОСОБА_1 і на запитання за що ОСОБА_14 просив вибачення, нічого пояснити не зміг.

6.83. Щодо показів свідка ОСОБА_11 , то суд зазначає, що він не спростовує та не підтверджує вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв.

Водночас він свідчить про те, що 21.01.2022 року ОСОБА_1 вживав лікарські препарати та від нього був характерний цьому запах. Також, підтверджує, що ОСОБА_1 є гіпертоніком, а тому йому властиве почервоніння обличчя.

6.84. Вирішуючи цю справу, суд не заперечує того факту, що ОСОБА_1 має та мав проблеми зі здоров`ям, симптоматика яких, подібна до симптоматики алкогольного сп`яніння. Однак, незважаючи на викладене, стан сп`яніння є відмінним від стану хвороби, наявність хвороби може лише підсилювати симптоми сп`яніння, а не спростовувати їх.

6.85. Ретельно аналізуючи поведінку ОСОБА_1 на відео, та у залі судового засідання, суд прийшов до висновку, що позивач не мав на меті встановити об`єктивно усі обставини справи. Він вів себе не логічно, вводив в оману як працівників поліції так і суд, про що йшлося вище, а тому наявність цих змістовних заперечень, безумовно свідчить про приховування ним істини, що є не правильним.

6.86. За таких обставин, підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що ОСОБА_1 21.01.2022 року перебував на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, що є безумовною підставою для його звільнення з органів поліції.

6.87. Також, суд окремо звертає увагу, що працівник поліції не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за статтею 179 КУпАП, оскільки відповідно до статті 15 КУпАП за наведене він несе відповідальність за Дисциплінарним статутом.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

7.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

7.3. Відповідачем доведено суду правомірності застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, а тому у задоволенні цього позову необхідно відмовити у повному обсязі.

При цьому суд вважає, що допущення подібних проступків впливає на авторитет Національної поліції, як суб`єкта публічного права, який має забезпечувати законність і бути зразком доброчесності для громадян.

Толерування посадовою особою вживання алкоголю на робочому місці або перебування у стані сп`яніння, ставить таку особу в ряд співучасників правопорушення, наслідком якого може бути заподіяння значної шкоди здоров`ю людини або позбавлення її життя. А тому орган, який уповноважений приймати рішення щодо осіб, які перебувають в стані сп`яніння на робочому місці або за кермом, має проявляти принципову та жорстку позицію щодо цих осіб, а надто щодо працівників поліції.

7.4. Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.

7.5. При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

7.6. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

7.7. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

8.2. Оскільки, у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не стягує на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення грошового утримання, відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (вул. Головна, 24,м. Чернівці,58002 код ЄДРПОУ 40109079)

Суддя О.В. Анісімов