Ухвала

від 31.10.2022 по справі 640/20789/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20789/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

31 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архі Гласс Плюс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2022 позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 21.11.2018 № 6272615147 та від 21.11.2018 № 6262615147. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022 повернуто вперше подану ГУ ДПС у м. Києві у лютому 2022 року апеляційну скаргу з підстав несплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 повернуто вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві у липні 2022 року апеляційну скаргу з підстав несплати судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) втретє подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволення адміністративного позову та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 18.01.2022, а копію його повного тексту отримано Відповідачем 31.01.2022. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України було 02.03.2022. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку 24.10.2022, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що через неможливість сплати судового збору внаслідок обставин непереборної сили, пов`язаних з введенням воєнного стану в Україні, Відповідач був позбавлений можливості забезпечити сплату судового збору, а тому вимушений втретє подавати апеляційну скаргу. Наголошує, що міжнародним і національним законодавством гарантовано право особи на апеляційне оскарження судового рішення, а положення КАС України не містять обмежень щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги в межах річного строку.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022 у зв`язку з несплатою судового збору. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 13.06.2022 повернув ГУ ДПС у м. Києві вперше подану останнім апеляційну скаргу, а також відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві у липні 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2022 у зв`язку з несплатою судового збору. Указаним судовим рішенням було надано п`ятиденний строк для усунення недоліків, який ухвалою суду від 12.09.2022 був продовжений ще на п`ять днів. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 29.09.2022 повернув ГУ ДПС у м. Києві вдруге подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Тобто, Апелянт мав більше трьох місяців для забезпечення сплати судового збору.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №820/4420/18.

У постанові від 21.11.2019 у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10.09.2020 у справі № 815/6482/15.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10.06.2021 у справі №320/2061/20.

Відтак, на переконання суду, додане до апеляційної скарги платіжне доручення від 06.10.2022 №2862 про сплату судового збору не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеної позиції Великої Палати Верховного Суду в аналогічній категорії справ, посилання Апелянта на ухвали Верховного Суду, прийняті раніше, є безпідставними.

Суд звертає увагу на те, що втретє апеляційну скаргу було подано 24.10.2022, тобто більш ніж через дев`ять місяців з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, через 24 дні з моменту отримання ухвали про повернення вдруге поданої апеляційної скарги, а також через 12 днів після забезпечення сплати судового збору. При цьому будь-яких доказів, що підтверджує вчинення Апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом січня - лютого 2022 року, а також червня - вересня 2022 року, матеріали апеляційної скарги не містять.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин для його поновлення із наданням пояснень щодо вчинення Відповідачем дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору протягом січня - лютого 2022 року, а також, починаючи з червня 2022 року по 06.10.2022.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архі Гласс Плюс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль