Ухвала

від 22.02.2007 по справі а17/364-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

22.02.2007                                                                                            

Справа № А17/364-06 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі

колегії суддів:

Головуючого судді: Кузнецової

І.Л.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар

Л.О.

при секретарі судового засідання:

Гайдук Ю.А.

за участю представників:

позивач: Марікуца О.Б., довіреність

№562/10  від 15.01.07,  начальник юридичного відділу;

відповідач-1: ОСОБА_2, довіреність

№ВЕС027707  від 27.09.06,  представник;

Представник

відповідача-2 у судове засідання не з"явився, про час та місце судового

засідання повідомлений належним чином.

          розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, місто Павлоград Дніпропетровської області;

на постанову

господарського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2006 року;

у справі

№А17/364-06;

за позовом

Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у

Дніпропетровської області, місто Павлоград;

до:

відповідача-1 Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, місто Павлоград, Дніпропетровської області;

відповідача-2

Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкостар”,    місто Павлоград, Дніпропетровської області;

про

визнання недійсним договору та стягнення 565210 гривень.

В С Т А Н О В

И В:

Позивач, Західно-Донбаська

об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області звернувся до

господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір від 5

січня 2005 року №05/01, який був укладений між відповідачами Фізичною особою

суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою

відповідальністю “Інкостар” та стягнути з ТОВ “Інкостар” на користь СПД ОСОБА_1

1565210 гривень, з СПД ОСОБА_1 в доход держави 565210 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

спірний договір №05/01 від 5 січня 2005 року був укладений між відповідачами з

метою, суперечною інтересам держави та суспільства, а саме при укладанні спірного

договору відповідач-2 ТОВ “Інкостар” діяв з метою, спрямованою на отримання

надприбутків за рахунок несплати податків, що підтверджується рішенням

Павлоградського міськрайсуду від 19 червня 2006 року, яким було визнано

недійсними установчі документи відповідача-2 ТОВ “Інкостар”, його свідоцтво про

статус платника податку на додану вартість з моменту перереєстрації, тобто з 10

грудня 2003 року.

Тому позивач вважає, шо укладений

договір повинен бути визнаний недійсним.

Постановою господарського суду у

справі №А17/364-06 від 28 листопада 2006 року (суддя Стрелець Т.Г.) позовні

вимоги задоволені повністю.

Приймаючи спірну постанову

господарський суд виходив з того, що при укладенні спірного договору в діях

відповідача-2 ТОВ “Інкостар” була присутня мета, яка завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства та була направлена на приховування від

оподаткування прибутків та доходів для отримання надприбутків, що було

встановлено, рішенням Павлоградського міськрайсуду від 19 червня 2006 року

відповідно до якого директор відповідача-2 ТОВ “Інкостар” ніякого відношення до

фінансово-господар-ської діяльності товариства не мав, державна перереєстрація

і господарська діяльність ТОВ “Інкостар” була здійснена невідомими особами.

Відповідач-1 СПД ОСОБА_1 не погодившись

з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що вона винесена з

порушенням закону.

Господарський суд при винесенні

постанови не повно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував

норми матеріального права.

Відповідач-1 СПД ОСОБА_1 просить

спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на те,

що позивач не заперечує проти того, що за договором № 05/01 були виписані

податкові накладні, сума податку на додану вартість за спірним договором була сплачена

у повному обсязі, у відповідності з вимогами законодавства.

Відповідно до підпункту 7.4.5

пункта 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не

дозволяється включення та уплати податків, які не підтверджені податковими

накладними.

На момент видачі податкових

накладних відповідач-2 ТОВ “Інко-стар” діяв як платник податку на додану

вартість, про що мав свідоцтво платника податку на додану вартість, а тому мав

відповідач-1 СПД ОСОБА_1 вважає, що відповідач-2 ТОВ “Інкостар” мав право на

укладання податкових накладних.

Рішення Павлоградського

міськрайсуду Дніпропетровської області про визнання установчих документів

недійсними було прийнято 19 червня 2006 року.

Пунктом 25 Положення про реєстр

платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ГНАУ № 79 від 1

березня 2000 року, передбачено, що свідоцтво платника податку на додану

вартість діє до дати його анулювання, який відбувається у випадках,

передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 25.2 цього

положення, датою виключення платника ПДВ з реєстру та анулювання свідоцтва у

випадку прийняття рішення про відміну державної реєстрації, про що є відповідне

рішення суду (господарського суду), є відповідна дата прийняття цього рішення.

На підставі вищевикладених норм

свідоцтво платника податку на додану вартість відповідача-2 ТОВ “Інкостар”

повинно вважатися анульованим тільки з 19 червня 2006 року та повинно бути

виключено з реєстру з дати винесення рішення.

Висновок господарського суду про

те, що на момент укладення договору та видачі податкових накладних відповідач-2

ТОВ “Інкостар” не мав на це право, відповідач-1 СПД ОСОБА_1 вважає помилковим.

Тому відповідач-1 СПД ОСОБА_1

вважає відсутність у нього та у його контрагента за договором вини від уплати

податків.

Крім того відповідно до статей 9,

10 Закону України “Про систему оподаткування” та Закону України “Про податок на

додану вартість” відповідач-1 СПД ОСОБА_1 вважає, що для платників податку не

передбачені зобов'язання та не надано право вимагати від іншого платника податку

яких-небудь відомостей (у тому числі, про реєстрації платника податку,

бухгалтерських книг, журналів, тощо) та не передбачені зобов'язання одного

платника податку контролювати показники податкової звітності по з податку на

додану вартість іншого платника податку.

На апеляційну скаргу Відповідач

надав заперечення у якому посилається на 

те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і

необгрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без

задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу,

заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський

суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.

Постанову місцевого господарського

суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені

апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому

засіданні встановлено, що між Фізичною особою СПД ОСОБА_1 та ТОВ “Інкостар” був

укладений договору купівлі-продажу №05/01 від 5 січня 2005 року.

Відповідно до первинних документів

Відповідачем-2 ТОВ “Інкостар” на виконання даного договору, здійснено поставку

вугілля на загальну суму 565309 гривень, а відповідачем-1 СПД ОСОБА_1 оплачено

даний товар, що підтверджується податковою накладною та квитанціями прибуткових

касових ордерів.

З матеріалів справи також

вбачається, що Рішенням Павлоградського міськрайсуду від 19 червня 2006 року

встановлено, що за юридичною адресою місто Павлоград, вулиця Харківська,

будинок №3 підприємство відповідача-2 ТОВ “Інкостар” не знаходилося.

Підприємство ТОВ “Інкостар” було

створено невідомими особами на підставну особу з порушенням діючого

законодавства.

Невідомі особи використали підробну

печатку, протиправно отримали право на нарахування податків, складання

податкової звітності та видачу податкових накладних.

Вищенаведені доводи, тобто:

створення підприємства фіктивно, укладення угод, здійснення господарських

операцій, заняття фінансово-господарською діяльністю всупереч порядку,

передбаченому чинним законодавством та несплата податків, фіктивність юридичної

адреси є доказами умислу відповідача-2 ТОВ “Інкостар”, направленого на

безпідставне отримання прибутків (доходу) та ухилення від сплати податків,

обов'язко-вих платежів до бюджету та державних цільових фондів від результатів

своєї діяльності.

В даному випадку в діях

відповідача-2 ТОВ “Інкостар” присутня мета, яка завідомо суперечить інтересам

держави і суспільства, і направлена на приховування від оподаткування прибутків

та доходів, та отримання надприбутків.

Відповідно до частини 1 статті 208

ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним, як таке, що

вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за

наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами

- в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за

зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони

стягується в доход держави все одержане нею, також все належне з неї першій

стороні на відшкодування одержаного.

У разі наявності наміру лише у

однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а

одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за

рішенням суду в доход держави.

Судова колегія погоджується з

висновком господарського суду про те, що 

при укладенні спірного договору в діях відповідача-2 ТОВ “Інкостар” була

присутня мета, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та була

направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів для отримання

надприбутків, що було встановлено, рішенням Павлоградського міськрайсуду від 19

червня 2006 року відповідно до якого директор відповідача-2 ТОВ “Інкостар”

ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності товариства не мав,

державна перереєстрація і    

господарська діяльність ТОВ “Інкостар” була здійснена невідомими

особами.

Докази, наявні в матеріалах справи,

а також наведене вище дозволяє погодитись з висновком господарського суду про

те, що дії осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2 ТОВ “Інкостар”,

спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів.

Відповідачем-2 ТОВ “Інкостар”

здійснювалась фіктивна підприємницька діяльність. Такі дії суперечать вимогам

статті 67 Конституції      України.

З врахуванням вищевикладеного

судова колегія вважає апеляційну  скаргу

залишити без задоволення, постанову залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись

статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205,206, 254 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, місто Павлоград Дніпропетровської області, залишити

без задоволення.

Постанову господарського суду

Дніпропетровської області від 28 

листопада 2006 року у справі №А17/364-06, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з

моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом

одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                           

І.Л. Кузнецова

          Судді                                                                                В.В. Швець

Л.О. Чимбар